28 липня 2025 року Справа 160/21118/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про тимчасове зупинення дії висновку, -
21.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, у якій позивач просить суд тимчасово зупинити дію висновку ВЛК від 06.08.2024 до моменту проходження повторного ВЛК згідно з рішенням регіональної ВЛК від 08.07.2025.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
На підставі частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд зазначає, що позовна вимога про тимчасове зупинення дії висновку ВЛК викладена не у відповідності до положень частини 1 статті 5 КАС України.
Також, відповідно до частини 4 статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У відповідності до положень статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).
Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів “Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа “Підпис».
Проте, до позовної заяви позивачем надано незасвідчені копії документів.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду копії документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчених у встановленому порядку.
На підставі пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вказаної норми, позивачем в позовній заяві не надано власного письмового підтвердження про неподання такого самого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також, суд зазначає, що частиною 1 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви не надано копії позову з додатками для відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно надати суду копії документів доданих до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, засвідчених у встановленому порядку.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позовна заява не містить адреси місцезнаходження Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також жодних засобів зв'язку, адреси електронної пошти, що позбавляє суд здійснити належне повідомлення відповідача про здійснення розгляду справи.
Позовна заява також не містить копії паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, що позбавляє суд перевірити вірність інформації, зазначеної в позовній заяві та необхідної для оформлення виконавчого листа (в разі задоволення позовних вимог).
Крім того, відповідно до частини 5 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Згідно з частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Суд звертає увагу, що позивачем позовну заяву подано у паперовій формі.
Порушуючи норми пункт 2 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд залишає подану заяву без руху та пропонує позивачу усунути недоліки шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії уточненої позовної заяви для відповідача (відповідачів);
- копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку;
- адреси місця реєстрації, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача;
- копій паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України про тимчасове зупинення дії висновку - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня отримання копії ухвали суду.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з викладенням позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
- копії уточненої позовної заяви для відповідача (відповідачів);
- копій документів, доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому порядку;
- адреси місця реєстрації, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв'язку, адреси електронної пошти відповідача;
- копій паспорту, документів на підтвердження місця реєстрації та фактичного місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача;
- відомостей щодо наявності/відсутності у позивача та відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачеві, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Бондар