16 липня 2025 рокуСправа №160/13701/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/13701/25 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
12 травня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 188 від 11.03.2025 в частині анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за реєстраційним номером 04640308202405582 від 09.09.2024 року.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача, яке є предметом оскарження. Позивач стверджує, що своєчасно здійснила необхідний платіж, в зв'язку з чим відсутні підстави для анулювання ліцензії позивача через нездійснення платежу за ліцензією.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/13701/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13701/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
27 травня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що контролюючим органом було надіслано відповідні повідомлення до електронного кабінету платника податків, а саме: 08.02.2025 - за 30 діб, 18.02.2025 - за 20 діб, 28.02.2025 - за 10 діб та 05.03.2025 - за 5 діб. На підтвердження даного факту до відзиву на позовну заяву додано скріншот з інтегрованої системи «Податковий блок». Однак, всупереч приписам статті 54 Закону №3817, суб'єктом господарювання не було повідомлено про сплату чергового платежу за ліцензію в передбачений законодавством спосіб. До відповідача не надходила інформація та копії платіжних доручень з відміткою банку про сплату чергового платежу за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали, електронний доказ, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Позивач має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №04640308202405582, що видана 09.09.2024 року, термін дії - до 10.09.2025 року. В наявності відмітки про сплату за ліцензію за період з 10.12.2024 року по 10.03.2025 року.
Платіжною інструкцією від 05.03.2025 року №27 позивачем сплачено 3000,00 грн «за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями ФОП ОСОБА_2 2025 рік».
Позивачем надано скріншот з веб-сервісу «Електронний кабінет платника»,, в якому вищевказаний платіж відображається як здійснений по податку «плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами».
Розпорядженням від 11.03.2025 року №188 анульовано, зокрема, ліцензію позивача на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями «у зв'язку з несплатою чергового платежу за ліцензією» (далі - Розпорядження).
Вважаючи таке Розпорядження протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пп. 19-1.1.1, 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу::
- адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків;
- заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Згідно з пп. 20.1.4., 20.1.10., 20.1.17. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право:
- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
- здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів;
- залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час виконання податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, фотозйомку та відеозапис.
За пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно ч. 1-3 ст. 54 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 року №3817-IX (далі - Закон №3817-IX) суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити сплату чергової річної плати або щоквартальної частини річної плати за надану ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності до початку кожного наступного річного (квартального) періоду та повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію.
За період оскарження рішення органу ліцензування про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, яке набрало чинності, плата за таку ліцензію не справляється і чергові платежі не вносяться.
Орган ліцензування автоматично формує та направляє суб'єкту господарювання в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, повідомлення про:
- необхідність внесення чергового платежу за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності - за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію;
- дату, з якої буде припинена дія ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності у разі невнесення чергового платежу за таку ліцензію, - за дев'ять днів до настання терміну сплати чергового платежу за відповідну ліцензію.
Пунктом 7 ч. 2 ст. 46 Закону №3817-IX встановлено, що підставами для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності є несплата чергового платежу за ліцензію.
Застосовуючи вищевикладені нормативні положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано (п. 2);
обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (п. 3);
добросовісно (п. 5);
розсудливо (п. 6);
пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8).
Зазначені критерії хоч і адресовані суду, одночасно є й вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення та вчиняє дії.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 9901/459/21.
Основою позиції відповідача у справі було твердження про те, що нього не надходила інформація та копії платіжних доручень з відміткою банку про сплату чергового платежу за ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Дійсно, ч. 1 ст. 54 Закону №3817-IX передбачає обов'язок платника «повідомити відповідний орган ліцензування про внесення чергового платежу за ліцензію в паперовій або в електронній формі у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, із зазначенням коду класифікації доходів бюджету, суми внесеного платежу, номера і дати платіжної інструкції, що підтверджує внесення річної плати або щоквартальної частини річної плати за відповідну ліцензію».
Водночас, законодавством не передбачено такої підстави для анулювання ліцензії як «нездійснення повідомлення» згідно вищевказаної норми права. Законодавець цілком однозначно для розуміння пов'язав анулювання ліцензії саме з несплатою платежу за ліцензією, а не зі станом обізнаності відповідача про таку сплату.
Більш того, в даній справі позивач надав відомості з веб-порталу «Електронний кабінет платника», в якому здійснений позивачем 05.03.2025 року платіж відображено. Відповідно, відсутні підстави для висновку про те, що відповідач в цілому не мав відомостей про здійснення платежу, навіть в разі невиконання позивачем обов'язку повідомити відповідача про те. Тобто, відповідач фактично підмінив «несплату платежу» на «відсутність у податкового органу відомостей про сплату платежу», однак навіть стверджувану обставину відсутності у відповідача відомостей суд оцінює критично, оскільки в веб-порталі «Електронний кабінет платника» відомості про здійснений платіж наявний.
Тим не менш, суд наголошує на тому, що яким би не був стан виконання платником податку свого обов'язку, відповідач все ще має загальний обов'язок діяти у відповідності до вимог законодавства (принцип законності згідно ст. 19 Конституції України). В свою чергу дії щодо анулювання ліцензії з підставою «несплата платежу», з урахуванням при цьому вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути здійснені лише в результаті однозначного підтвердження саме факту несплати платежу. Натомість, в даній праві платіж не лише здійснено згідно платіжної інструкції, його здійснення відображається в веб-порталі «Електронний кабінет платника». При цьому платіж здійснено 05.03.2025 року, а спірне розпорядження прийнято 11.03.2025 року, тобто - відсутні будь-які розумні сумніви в том, що такі відомості були відсутні на дату сплати внеску, не довів та навіть не стверджував зворотного відповідач. Разом з цим, суд повторює, що визначальним є спростування в даній справі обставини «несплата платежу», в той час як висновки суду про очевидність такої обставини для відповідача мають похідний характер, оскільки відповідач, діючи згідно вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в будь-якому випадку мав належним чином пересвідчитись в дійсності несплати платежу.
Подібне за змістом правозастосування здійснене Третім апеляційним адміністративним судом у постанові від 10.06.2025 року у справі №160/30574/24.
Суд також підкреслює, що відмінність підстави для анулювання ліцензії у вигляді несплати платежу та ненадання податковому органу квитанції про сплату платежу, була предметом правової оцінки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.05.2024 року у справі №320/8612/22, за результатом такої оцінки зроблено висновки, ідентичні вищевикладеним висновкам суду у даній справі.
Враховуючи зазначене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.05.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 11.03.2025 року № 188 в частині анулювання ліцензії Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями від 09.09.2024 року №04640308202405582.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 гривень (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко