28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4579/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави до Колківської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Заступник керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави звернувся в суд з позовом до Колківської селищної ради про визнання протиправною бездіяльності щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 про віднесення земель до самозаліснених; зобов'язання відповідача розглянути на сесії ради подання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у межах наданих повноважень відповідно до частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», виявлено факт протиправної бездіяльності Колківської селищної ради, що полягаяє у невинесенні на розгляд сесії ради подання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 та у неприйнятті рішення про віднесення заліснених земельних ділянок 0723655400:02:002:0157, площею 131,7782 га, та 0723688200:02:002:0154, площею 38,1078 га, до самозаліснених земель. Зазначене порушує інтереси держави у сфері охорони лісових ресурсів.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження - 15.05.2025, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що Північно-західним міжрегіональним управлінням лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України направлено до Колківської селищної ради подання від 21.08.2023 за №02-844 про віднесення земельних ділянок з кадастровим номером 0723688200:02:002:0154 площею 38,1078 га (орієнтовна площа самозаліснення - 18 га) та з кадастровим номером 0723655400:02:002:0157 площею 134,7998 га (орієнтовна площа самозаліснення - 83 га) до самозаліснених земельних ділянок та прийняти відповідне рішення (а.с. 23). В додаток до вказаного клопотання на адресу Колківської селищної ради скеровано також викопіювання з Геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами України на підтвердження самозаліснення вищевказаних земельних ділянок (а.с. 24).
Так, згідно даних Геоінформаційної системи лісових ресурсів України, Публічної кадастрової карти, Google maps земельні ділянки з кадастровими номерами 0723655400:02:002:0157, 0723688200:02:002:0154 вкриті лісом (а.с. 24).
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 0723688200:02:002:0154, площею 38,1078 га , сформована як об'єкт цивільних прав, код цільового призначення 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, землі сільськогосподарського призначення (а.с. 41).
Також згідно витягу з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 0723655400:02:002:0157, площею 131,7782 га, сформована як об'єкт цивільних прав, код цільового призначення 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення (а.с. 40), а згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723655400:02:002:0157 встановлено, що 09.11.2022 на дану земельну ділянку Колківською селищною радою зареєстровано право комунальної власності (а.с. 42).
У відповідь на подання Північно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 за №02-844, Колківська селищна рада у листі від 19.09.2023 №1602/2-13/1-23 зазначила, що Колківською селищною радою було прийнято низку рішень щодо надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які були самозалісненими повністю або частково; були розроблені та погоджені проекти землеустрою на загальну площу 370,3524 га, які відповідно до розпорядження голови Волинської обласної державної адміністрації передані у постійне користування філії «Колківське лісове господарство» ДП «Ліси України». При цьому повідомлено, що селищна рада не планує відносити будь-які земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території ради, до самозаліснених (а.с. 25).
12.03.2025 Луцька окружна прокуратура звернулася до Колківської селищної ради з листом №53-2242 вих-25, в якому просила повідомити про результати розгляду подання Північно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 за №02-844 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених угідь, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723655400:02:002:0157 (а.с.26).
Листом від 14.03.2025 №633/01-16/2-25 відповідач повідомив, що клопотання Північно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 щодо віднесення земельних ділянок до самозаліснених угідь, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0723655400:02:002:0157, на сесію Колківської селищної ради не виносилось (а.с. 27).
Вважаючи бездіяльність Колківської селищної ради щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 про віднесення земель до самозаліснених протиправною, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує таке.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до суду в інтересах держави передбачене статтями 2, 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VІІ) та статтею 53 КАС України.
Так згідно з частинами першою, третьою статті 23 цього Закону представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У відповідності до положень Закону №1697-VІІ прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні інтереси держави, що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 (далі - Рішення Конституційного Суду України) державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У вказаному випадку, інтерес держави полягає у необхідності неухильного дотримання вимог законодавства в сфері охорони навколишнього природного середовища.
Відповідно до статей 13, 14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII) передбачено, що природні ресурси України є власністю Українського народу.
Згідно зі статті 5 цього ж Закону державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
З метою збереження самосійних лісів та подальшого ведення лісового господарства на цих територіях 20.06.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження лісів», яким Земельний кодекс України доповнено статтею 57-1 «Самозалісені землі».
Ураховуючи, що пп. 6 п. 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.09.2022, введеного в дію Указом Президента України від 29.09.2022 № 675/2022, Кабінет Міністрів України разом із місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування зобов'язано забезпечити безумовне виконання завдань, передбачених Указом Президента України від 07.06.2021 № 228/2021.
Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до Положення про Державне агентство лісових ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 521, Державне агентство лісових ресурсів України (Держлісагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства.
У свою чергу, відповідно до Положення про Північно-західне міжрегіональне управлінням лісового та мисливського господарства, затвердженого наказом наказом Державного агентсва лісових ресурсів України від 09.11.2022 №1012, Північно-західне міжрегіональне управлінням лісового та мисливського господарства підпорядковується Держлісагентству та є його територіальним органом. Завданням управління є реалізація повноважень Держлісагентства України на території Рівненської та Волинської області.
Згідно статті 4 Лісового кодексу України до лісового фонду України належать усі ліси на території України незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, у тому числі лісові ділянки, захисні насадження лінійного типу площею не менше 0,1 гектара, інші лісовкриті землі.
При цьому у статті 1 Лісового кодексу України закріплено, що самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Відповідно до статті 57-1 Земельного кодексу України самозалісена ділянка - це земельна ділянка будь-якої категорії земель (крім земель лісогосподарського призначення, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення) площею понад 0,5 гектара, вкрита частково чи повністю лісовою рослинністю, залісення якої відбулося природним шляхом.
Віднесення земельної ділянки приватної власності до самозалісеної ділянки здійснюється її власником, а щодо земельних ділянок державної та комунальної власності - органом, який здійснює розпорядження нею.
Віднесення земельної ділянки, що перебуває у користуванні, заставі, до самозалісеної ділянки здійснюється за погодженням із землекористувачем, заставодержателем.
Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки приймається за поданням відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.
Віднесення земельної ділянки до самозалісеної ділянки здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про належність всіх її угідь до угідь самозалісеної ділянки. Земельна ділянка вважається самозалісеною ділянкою з дня внесення зазначених відомостей до Державного земельного кадастру.
Віднесення земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється без розроблення документації із землеустрою.
Віднесення земельної ділянки, несформованої як об'єкт цивільних прав, а також земельної ділянки, сформованої як об'єкт цивільних прав, але відомості про яку не внесені до Державного земельного кадастру, до самозалісеної ділянки здійснюється відповідно до документації із землеустрою, на підставі якої відомості про земельну ділянку вносяться до Державного земельного кадастру.
Також абзацом 4 частини четвертої статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що відомості про угіддя земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви власника або рішення органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність, - щодо зміни угідь на угіддя самозалісеної ділянки.
Пунктом 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру змін до відомостей про склад угідь земельної ділянки на угіддя самозалісеної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором на підставі заяви за формою згідно з додатком 12 власника земельної ділянки або за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, який відповідно до статті 122 Земельного кодексу України приймає рішення про передачу земельних ділянок державної чи комунальної власності у власність, без розроблення документації із землеустрою.
Згідно частини п'ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як регулювання земельних відносин.
Земельні відносини відповідно до частин 1, 2 статті 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 5 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не рідше ніж один раз на місяць.
Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством (частина 17 статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до положень частин 1-3 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.
Оскільки земельні відносини передбачають, зокрема, віднесення земельних ділянок до самозалісених, а Колківська селищна рада згідно із частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України уповноважена розпоряджатися землями комунальної власності на її території, вирішення питання про віднесення земельних ділянок, указаних у поданні Північно-західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 за №02-844 до самозалісених земель повинно було розглядатися виключно на сесії цієї ради з прийняттям рішення відповідно до статті 57-1 Земельного кодексу України.
Разом з тим, в порушення вказаних норм, відповідачем Колківською селищною радою не винесено на розгляд сесії ради подання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 про віднесення земельних ділянок, зазначених у такому поданні, до самозаліснених, що свідчить про протиправну бездіяльність.
Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, що підтверджують наведені прокурором доводи у позовній заяві та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Колківської селищної ради щодо невинесення на розгляд сесії ради подання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 про віднесення земельних ділянок до самозаліснених.
Зобов'язати Колківську селищну раду (44661, Волинська область, смт. Колки, вул. Грушевського, 42, код ЄДРПОУ 04333247) розглянути на сесії ради подання Північно-Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства від 21.08.2023 №02-844 та прийняти за результатами розгляду рішення про віднесення земельних ділянок до самозаліснених земель.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. О. Андрусенко