22 липня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/4376/23
Провадження № 11-сс/820/372/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
доповідача-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференцзв'язку, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 липня 2025 року, в межах кримінального провадження № 12023242000000778, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 , погоджене з прокурором Кам'янець-Подiльської окружної прокуратури, та застосовано стосовно підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, непрацюючого, із середньою освітою, не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк по 04 вересня 2025 року включно.
Задовольняючи клопотання та застосовуючи підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачено кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки після вчинення кримінального правопорушення в липні-серпні 2023, нелегально перетнув державний кордон України в напрямку виїзду до Республіки Польща, після чого на територію України не повертався, у зв'язку з чим був оголошений у міжнародний розшук; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, так як останні, в подальшому, будуть допитуватись в судовому засіданні; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 не має офіційного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків, тому неможливо запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_6 , адвокат - ОСОБА_7 , не погоджується з ухвалою слідчого судді та просить її скасувати.
Апелянт вказує, що ризики, на які посилається слідчий та слідчий суддя, обґрунтовуючи необхідність тримати підозрюваного під вартою, є недоказаними та безпідставними, твердження, про можливість його переховування є маловірогідним. Адже жодних доказів, щоб підтверджували свідоме ухилення ОСОБА_6 не встановлено.
Захисник звертає увагу, що жодних фактичних доказів, які б свідчили про можливість вчинення інших злочинів, крім того, що є предметом слідства, не надано. Більше того, вказаний ризик за змістом оскаржуваної ухвали судом підтверджено не було.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , на підтримку поданої апеляційної скарги, із посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Колегією суддів встановлено, що слідчим відділом Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12023242000000778 від 21.05.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
25.08.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у спричиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження що спричинило стійку втрату працездатності не менш як на одну третину, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.05.2023 року;
-протоколом огляду місця події від 13.05.2023 року;
-показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
- показами потерпілого ОСОБА_11 , протоколом слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_11 ;
- висновком судово-медичного експерта №239 від 22.08.2023 року;
- додатковим висновком судово-медичного експерта №283 від 22.08.2023 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, при розгляді клопотання слідчого, в повній мірі, дотримався цих вимог закону.
Так, згідно з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (ст. 183 КПК України).
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Як убачається з матеріалів судового провадження, подане до суду першої інстанції клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 відповідає вимогам ст. 184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України.
Наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, належним чином, перевірялись слідчим суддею. При цьому, був опитаний підозрюваний, вислухана думка його захисника, прокурора, відібрані пояснення у слідчого, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя правильно врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема: наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, особу підозрюваного ОСОБА_6 , який після вчинення кримінального правопорушення, в липні-серпні 2023, нелегально перетнув державний кордон України в напрямку виїзду до Республіки Польща, після чого на територію України не повертався, у зв'язку з чим був оголошений у міжнародний розшук; наявність ризиків незаконного впливу на потерпілого, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою зміни їх показань на свою користь, оскільки останні, в подальшому, будуть допитуватись в судовому засіданні; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як підозрюваний ОСОБА_6 не має офіційного джерела доходів та міцних соціальних зв'язків.
З огляду на викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про те, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілого, свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.
З вказаним погоджується і колегія суддів.
Врахувавши наведені ризики, усі обставини, визначені ст. 178 КПК України, в їх сукупності, особу підозрюваного, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що стосовно ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, а відтак і про можливість зміни запобіжного заходу, не знайшли свого підтвердження, під час їх розгляду апеляційним судом, з врахуванням характеру висунутого обвинувачення та обставин кримінального провадження.
Колегія суддів враховує те, що чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (підозрювана) при застосуванні до нього (неї) більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього (неї) процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК України, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Отже потреба в обмеженні права на особисту свободу підозрюваного, шляхом застосуання, останньому, найсуворішого виду запобіжного заходу є, крім того, жодних переконливих доказів з приводу того, що відсутні вказані ризики, передбачені ст.177 КПК України, до суду апеляційної інстанції стороною захисту надано не було.
Доводи захисника про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 на утримані 2-х малолітніх дітей, відшкодовану потерпілому заподіяну шкоду, що він має ряд захворювань і його мати є інвалідом 3 групи, не дають колегії суддів підстав скасувати ухвалу слідчого судді і обрати йому більш м'який запобіжний захід, оскільки вказані обставини не є беззаперечними підставами, відповідно до вимог КПК України, для обрання ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою апеляційним судом, під час апеляційного розгляду скарги, не встановлено.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів уважає, що ухвала слідчого судді є законною, підстави для її скасування, як того просить захисник, відсутні.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.07.2025 про застосування стосовно підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_1 ОСОБА_2