Ухвала від 28.07.2025 по справі 686/5746/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/5746/21

Провадження № 11-кп/820/577/25

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12019240000000300 від 12 листопада 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.ч.1, 2, 3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317, ст.348 КК України, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2025 року,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 10 липня 2025 року клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, обласної прокуратури ОСОБА_5 задоволено.

Продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 до 05.09.2025 року включно.

Продовжуючи дію запобіжного заходу, місцевий суд своє рішення обґрунтував тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, існують обґрунтовані прокурором ризики, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілих та свідків, ухилятись від суду, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим. ОСОБА_6 є раніше судимою особою та може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу і постановити нову, якою змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Свої вимоги аргументує тим, що у нього є тісні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, двоє малолітніх дітей, матір 1943 року народження.

Стверджує, що він зобов'язується з'являтися на всі судові засідання та довести свою невинуватість, по іншому кримінальному провадженню він є потерпілим, що вказує упередженість суддів, які тримають його під вартою.

Вказує, що прокурор мотивує тримання його під вартою лише тяжкістю кримінального правопорушення.

Вважає, що відсутні докази порушення ним більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів наведених у ній, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та подовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

На думку колегії суддів, ухвала місцевого суду відповідає зазначеним критеріям.

Враховуючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний обвинуваченому раніше і на теперішній час обставини, які були враховані при обранні запобіжного заходу, не змінились, тому і заявлені ризики не зменшилися.

Таким чином, наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.

Колегія суддів враховує те, що чинний КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений (обвинувачена) при застосуванні до нього (неї) більш м'якого запобіжного заходу обов'язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього (неї) процесуальні обов'язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків належним чином.

Наявність у обвинуваченого постійного місця проживання та міцних соціальних зв'язків не є визначальними, оскільки враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, а тому не дають підстав для обрання ОСОБА_6 більш м'якого виду запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.

Отже, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому найсуворішого виду запобіжного заходу, є виправданою.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення по справі не встановлено.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.

У зв'язку із наведеним, керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 липня 2025 року, якою обвинуваченому ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.ч.1,2,3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.317, ст.348 КК України, продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05 вересня 2025 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3