Номер провадження: 22-ц/813/2604/25
Справа № 499/46/23
Головуючий у першій інстанції Кравчук О. О.
Доповідач Кострицький В. В.
22.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Кострицький В.В. (суддя - доповідач),
судді - Коновалової В.А.., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
представник позивача - Сокуренко Наталія Вікторівна
відповідач - ОСОБА_1
представник відповідача - ОСОБА_2
третя особа - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Сокуренко Наталії Вікторівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року, ухвалена у складі судді Кравчука О.О., у приміщенні того ж суду
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Короткий зміст судового рішення, що оскаржується
Ухвалою Іванівського районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явилася в судове засідання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі представник позивача, просив скасувати ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 16.09.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування скарги посилається на те, що 06 червня 2024 року відбулося судове засідання в якому представник позивача взяла особисту участь: надала пояснення по справі, як того і вимагав СУД першої інстанції, за клопотанням представника позивача було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 .
Крім того, раніше представником позивача була надана відповідь на відзив відповідача.
Тобто, усі обставини справи, підстави позову, позивачем ще раз були роз'яснені.
Таким чином, представником позивача надані усі наявні у нього докази по справі та надані особисто пояснення.
16 вересня 2024 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи, через призначення 16 вересня 2024 року Малиновським районним судом м. Одеси судового засідання у справі №521 /12856/24.
Таким чином, представник позивача повідомила суд першої інстанції про причини її неявки в судове засідання призначене на 16.09.2024.
Враховуючи положення ч.5 ст. 223 ЦПК України, за наявності повідомлення про причини неявки, повторна неявка представника без поважних причин - не є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Проте, суд першої інстанції не навів в оскаржуваній ухвалі підстави неможливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але повідомив про причини неявки.
3 урахуванням того, що представником позивача, особисто, 06.06.2024 року у судовому засіданні були наданні пояснення по справі, наданні усі наявні докази, то у суду першої інстанції були наявні підстави застосувати п. 2 ч. З ст. 223 ЦПК України та розглянути справу за відсутністю учасника справи, а не виносити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, представником позивача були заявлені клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а саме: засідання призначені на 18.03.24 року, 16.05.24 року проте, судом першої інстанції дані клопотання не були задоволені і саме тому, представник позивача була вимушена подавати клопотання про відкладення розгляду справи призначені на ці дати, а не у зв'язку із тим, як зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі "суд кваліфікує такі дії представника позивача як прояв небажання сприяти виконанню завдання цивільного судочинства та зловживання процесуальними правами" .
Враховуючи наведені обставини, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, для залишення позову АТ КБ «Приватбанк» без розгляду. Такий висновок суду першої інстанції суперечить вищенаведеним правовим позиціям Верховного Суду.
Позиція учасників справи.
Не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, представник ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 16.09.2024 - залишити без змін.
В обґрунтування зазначила, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, а отже підстави для його скасування відсутні.
Явка сторін в судове засідання
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи, в тому числі позивача.
Зокрема ч. 1 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомленого про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Також пунктом 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналіз наведених положень приводить до висновку, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є:
- повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання;
- повідомлення позивача про судове засідання належним чином;
- неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання;
- нез'явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору;
- від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.
Судом першої інстанції було встановлено, що протягом розгляду справи позивач та його представники належно повідомлялися про дату, час, і місце проведення судових засідань способом направлення судових повісток, через систему «Електронний суд». Зокрема представник позивача підтвердила про обізнаність щодо виклику до суду на 16 вересня 2024 року, способом подання заяви від 16 вересня 2024 року.
Проте, 18 березня 2024 року, 25 квітня 2024 року, 16 травня 2024 року, 01 липня 2024 року, 19 серпня 2024 року, 16 вересня 2024 року до судових засідань позивач та представник не з'являлися, заяв про розгляд справи без їх участі не подали, хоча повинні були з розумним інтервалом цікавитися станом судового розгляду своєї справи.
Заразом представник відповідача: не додала до заяви від 16 вересня 2024 року докази на підтвердження здійснення Малиновським районним судом м. Одеси виклику в судове засідання щодо розгляду справи №521/12856/24 саме її, як представника та прийняття нею безпосередньої участі в цьому судовому засіданні; не зазначила за яким принципом вона надає пріоритет та має можливість прибути в судове засідання у справі №521/12856/24, де призначене перше підготовче судове засідання та вчергове ухиляється від прибуття в судове засідання в цій справі, розгляд якої ініційований якраз позивачем, представник якого не подав ні заяву про розгляд справи за його відсутності, ні виконує обов'язок щодо прибуття до судового засідання за викликом суду, що вже призвело до порушення встановленого строку розгляду справи.
Відтак, з урахуванням процесуальної поведінки позивача, представника позивача (систематичне подання заяв про відкладення розгляду справи, неприбуття в судові засідання), суд кваліфікує такі дії представника позивача як прояв небажання сприяти виконанню завдання цивільного судочинства та зловживання процесуальними правами.
Суд вважає, що така процесуальна поведінка позивача, представника позивача, які є ініціаторами судового розгляду, з огляду на обставини справи, висновки проведеної почеркознавчої експертизи, фактично позбавила суд можливості провести підготовче судове засідання та розглянути справу в розумні строки, щоб не порушувати баланс захисту прав сторін.
Водночас суд зауважує, що позивач, представник позивача могли подати до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якщо неодноразово не могли взяти участь в розгляді справи, проте таким правом не скористались..
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач про час та місце судових засідань повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Залишаючи без розгляду позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлені позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання та заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не подавали.
Проте, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та вважає його неправильним з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.
За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Таким чином, про належне повідомлення учасника справи про час і місце розгляду справи у даному випадку може свідчити лише розписка або довідка про отримання судової повістки в електронному кабінеті.
Крім того, ч.6 ст.128 ЦПК України встановлює, що судова повістка надсилається судом за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.
Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З матеріалів справи вбачається, у судові засідання, що призначалися на 19 серпня 2024 року, 16 вересня 2024 року позивач по справі та його представник не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності не зверталися та подавав представник позивача заяву про відкладення розгляду справи.
27.02.2023 суд у судовому засіданні визнав явку представника позивача обов'язковою для дачі пояснень.
Судом ухвалою від 16 травня 2024 року відкладено розгляд справи та викликано учасників справи в судове засідання для дачі особистих пояснень.
06 червня 2024 року відбулося судове засідання в якому представник позивача взяла особисту участь: надала пояснення по справі, як того і вимагав суд першої інстанції, за клопотанням представника позивача було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 .
Крім того, раніше представником позивача була надана відповідь на відзив відповідача.
Таким чином, як зазначає представник позивача ним надані усі наявні у нього докази по справі та надані особисто пояснення.
Ухвалою від 19 серпня 2024 року відкладено розгляд справи та викликано позивача в судове засідання для дачі особистих пояснень.
16 вересня 2024 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи, через призначення 16 вересня 2024 року Малиновським районним судом м. Одеси судового засідання у справі №521 /12856/24.
Таким чином, представник позивача повідомила суд першої інстанції про причини її неявки в судове засідання призначене на 16.09.2024, яку суд визнав неповажною.
Проте, суд першої інстанції не навів в оскаржуваній ухвалі підстави неможливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача у разі, якщо позивач який раніше надав суду пояснення не з'явився на виклик суду, але повідомив про причини неявки.
3 урахуванням того, що представником позивача, особисто, 06.06.2024 у судовому засіданні були наданні пояснення по справі, наданні усі наявні докази, то у суду першої інстанції були наявні підстави застосувати п. 2 ч. 3 ст. 223 ЦПК України.
Суд першої інстанції не врахував, що залишаючи позовну заяву акціонерного товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його не з'явлення не перешкоджає розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що суд не вирішував питання щодо обов'язкової участі позивача у останні судові засідання після надання представником позивача пояснень по справі та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позов поданий у 2023 рокі, проведено експертизу, сторонами надані пояснення по справі, а тому залишення позову без розгляду не є раціональним у даному випадку та обмежує доступність правосуддя для сторін.
Аналізуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України для залишення без розгляду судом першої інстанції позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», так як суд не вирішував питання щодо обов'язкової участі позивача та оскаржувана ухвала не містить інформації щодо неможливості розгляду справи за відсутності позивача.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов поспішного висновку про повторну неявку позивача, належним чином повідомленого, як підставу залишення позову без розгляду, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права та дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
При цьому, колегією суддів врахована позиція Європейського суду з прав людини, яка полягає у тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradellev. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає частково обґрунтованими.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.6 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до помилковості ухвали є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали суду з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Сокуренко Наталії Вікторівни, яка діє в інтересах Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Ухвалу Іванівського районного суду Одеської області від 16 вересня 2024 року - скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 липня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді В.А. Коновалова
Ю.П. Лозко