Номер провадження: 22-ц/813/3787/25
Справа № 947/8440/24
Головуючий у першій інстанції Куриленко О. М.
Доповідач Коновалова В. А.
03.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю, Лозко Ю.П.,
з участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження
клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з батьком, треті особи - Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклування
В березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси із позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, в якій просила визначити місце проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
В квітні 2024 року ОСОБА_2 , від імені якого діє представник Хижняк А.В. , звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини, просив суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради та Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини разом з батьком, - задоволено. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2024 року по справі № 947/8440/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради та Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради як орган опіки та піклування про визначення місця проживання дитини разом з батьком та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 .
18.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи батьківських відносин.
Клопотання обґрунтовано тим, що для вирішення даного спору про визначення місця проживання дитини потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, зокрема стосовно встановлення психологічної сумісності дитини з кожним із батьків, оскільки жодною стороною не було подано такого висновку експертів, скаржник вважає, що проведення такої експертизи необхідно для винесення законного та обґрунтованого рішення, яке буде у повній мірі захищати інтереси дитини, а тому потрібно призначити в рамках даної справи психологічну експертизу дитячо-батьківських відносин.
ОСОБА_1 просила призначити у справі судово-психологічну експертизу батьківських відносин, проведення якої доручити експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (ОНДІСЕ) (вулиця Рішельєвська, 8, Одеса, Одеська область, 65026).
На розгляд та вирішення експерта поставити такі питання:
1) Які індивідуально-психологічні особливості має матір дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ?
2) ???Які індивідуально-психологічні особливості має батько дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ?
???3) Які індивідуально-психологічні особливості має донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .?
4) Яким чином сімейна ситуація, індивідуально-психологічні особливості батька дитини ОСОБА_2 , особливості його виховної поведінки впливають на емоційний стан, психічний розвиток та відчуття благополуччя доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .?
5) Яким чином можуть вплинути умови виховання кожного із батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на психологічний стан та розвиток дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .?
6) Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від впливу з боку батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?
В судому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 клопотання про призначення судово- психологічної експертизи підтримали.
ОСОБА_2 та його представник адвокат Хижняк А.В. заперечували проти задоволення клопотання про призначення експертизи.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
В пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року № 12 зазначено, що дослідження нових доказів провадиться, зокрема, у таких випадках: якщо докази існували на час розгляду справи судом першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, з поважних причин не знала й не могла знати про їх існування; докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об'єктивних причин не міг подати їх до суду; додаткові докази, які витребовувалися раніше, з'явилися після ухвалення рішення судом першої інстанції; суд першої інстанції неправомірно виключив із судового розгляду подані учасником процесу докази, що могли мати значення для вирішення справи; суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо); наявні інші поважні причини для їх неподання до суду першої інстанції у випадку відсутності умислу чи недбалості особи, яка їх подає, або вони не досліджені судом унаслідок інших процесуальних порушень.
За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.
Повноваження суду апеляційної інстанції визначені частиною 1 статтею 367 ЦПК України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11.03.2024 року відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей, призначено розгляд даної справи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.
В квітні 2024 року ОСОБА_2 , від імені якого діє представник Хижняк А.В. , звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Київської районної адміністрації як Служба у справах дітей та Орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.04.2024 року прийнято до провадження суду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини разом з батьком та об'єднано її в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Київської районної адміністрації Одеської міської ради про визначення місця проживання дітей. Судом ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до частини 1 статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно частини 2 статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Відповідно до частини 1 статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Враховуючи положення пункту 8 частини 2 статті 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.
Київський районний суд м. Одеси ухвалою від 02.10.2024 року, яка занесена до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті.
Позовна заява ОСОБА_1 клопотання про призначення експертизи не містить, з заявою про призначення експертизи до суду першої інстанції ОСОБА_1 або її представник не зверталися.
Зазначені обставини свідчать про те, що позивач за первісним позовом, який належним чином обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, мав об'єктивну можливість заявити клопотання про призначення експертизи у визначений процесуальний строк, однак таким правом не скористався.
Положеннями ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Звертаючись із даним клопотанням до апеляційного суду ОСОБА_1 не викладені обставини та не надані докази неможливості звернення до суду першої інстанції з даним клопотанням, з причин, що об'єктивно не залежали від неї, тому зазначене клопотання, подане до суду апеляційної інстанції, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 103, 367, 381 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судово-психологічної експертизи відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко