Справа № 136/65/24
Провадження №11-кп/801/742/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 ,
особи, стосовно якої вирішується питання про застосування ПЗМХ, ОСОБА_9 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023020060000339 від 18.10.2023,
за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 31 березня 2025 року,
якою щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с-ща Вендичани, Могилів - Подільського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023020060000339 від 18.10.2023 стосовно ОСОБА_9 за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
Застосовано стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_9 у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи, а саме до відділення з посиленим режимом нагляду - Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради (34500, Рівненська обл., Сарненський район, с.Орлівка, вул.Миру, буд.36а, ЄДРПОУ 03066991) - ухвалено залишити без змін та продовжити строк даного запобіжного заходу до набрання ухвалою законної сили.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 20.10.2023, на куртку синього кольору, гаманець спецодяг для охоронних структур, зокрема кітель, та штани, кросівки ТМ «DagoStyle» чорного кольору, матерчату кофту із капюшоном ТМ «ZERO» темно-оливкового кольору, які належить ОСОБА_9 , тканину зі слідами речовини бурого кольору, 4 предмети схожі на ножі, 2 недопалки сигарет, фрагменти паперу зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон марки «Nokia» із абонентським номером НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 чорного кольору із зарядним пристроєм до нього; гаманець чорного кольору із шкірозамінника із маркуванням «SD», в якому знаходяться кошти в сумі 8 грн., купюрами 1 по 2 грн. та 6 по 1 грн., документи на ім'я ОСОБА_10 , зокрема: посвідчення водія, картка для проїзду; банківська картка «Приват Банку» № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_10 , бушлат зі слідами речовини бурого кольору, чоловічу сорочку у клітку зі слідами речовини бурого кольору, чоловічу куртку - піджак на змійці зі слідами речовини бурого кольору, штани чоловічі зі слідами речовини бурого кольору із шкіряним ременем коричневого кольору; чоловічі ритузи чорного кольору; чоловічі труси сіро-чорного кольору у верхній частині пояса зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі зимні черевики на змійці 43 розміру на підошві яких наявні сліди речовини бурого кольору, що належать ОСОБА_10 ;
Речові докази у кримінальному провадженні:
- флеш-накопичувач ТМ "Kingston" 256 Гб №07314-Е02.А00LFTS з відеозаписами з камери спостереження КП 1 ТОВ "PELLEGREEN" за 17 та 18 жовтня 2023 року - ухвалено залишити в матеріалах кримінального провадження;
- особисті речі ОСОБА_10 , а саме: мобільний телефон марки «Nokia» із абонентським номером НОМЕР_1 , імеі: НОМЕР_2 чорного кольору із зарядним пристроєм до нього; гаманець чорного кольору із шкірозамінника із маркіруванням «SD», в якому знаходяться кошти в сумі 8 грн., купюрами 1 по 2 грн. та 6 по 1 грн., документи на ім'я ОСОБА_10 , зокрема: посвідчення водія, картку для проїзду; банківську картку «Приват Банку» № НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_5 , які належать ОСОБА_10 , що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, відповідно до квитанції №1, - ухвалено повернути потерпілій ОСОБА_11 ;
- тканину зі слідами речовини бурого кольору, 4 предмети схожі на ножі, 2 недопалки сигарет, фрагменти паперу зі слідами речовини бурого кольору, змиви речовини бурого кольору, вилучені відповідно до протоколу огляду місця події від 18.10.2023, букальний епітелій, зрізи нігтів обох рук, зразок крові ОСОБА_9 , вилучені відповідно до протоколів отримання зразків для експертизи від 18.10.2023, зразок крові ОСОБА_10 , вилучений відповідно до протоколу отримання біологічних зразків для проведення експертизи від 23.10.2023, що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, відповідно до квитанцій №203, 207, 208 - ухвалено знищити.
- куртку синього кольору, гаманець, спецодяг для охоронних структур, зокрема кітель, та штани, кросівки ТМ «DagoStyle» чорного кольору, матерчату кофту із капюшоном ТМ «ZERO» темно-оливкового кольору, які належить ОСОБА_9 , що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, відповідно до квитанцій №202, 203, 204, 207, 219 - ухвалено повернути ОСОБА_9
- бушлат зі слідами речовини бурого кольору, чоловічу сорочку у клітку зі слідами речовини бурого кольору, чоловічу куртку - піджак на змійці зі слідами речовини бурого кольору, штани чоловічі зі слідами речовини бурого кольору із шкіряним ременем коричневого кольору; чоловічі ритузи чорного кольору; чоловічі труси сіро-чорного кольору у верхній частині пояса зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі зимні черевики на змійці 43 розміру на підошві яких наявні сліди речовини бурого кольору, що належали ОСОБА_10 , що знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, відповідно до квитанцій №1, 219, - ухвалено знищити.
Згідно з ухвалою судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_9 , працюючи на посаді охоронника в ТОВ «Агентство безпеки «Альфа» на підставі цивільно-правового договору, про надання охоронних послуг від 12.10.2023, здійснював службову діяльність по охороні території ТОВ «PELLEGREEN», що розташоване за адресою с-ще Турбів, вул. Миру, 17, Турбівської ТГ, Вінницького району, Вінницької області. До виконання своїх обов'язків ОСОБА_9 приступив 12.10.2023.
Так, 17.10.2023 ОСОБА_9 , біля 20.00 год., більш точного часу органом досудового розслідування не встановлено, заступив на зміну для здійснення охорони по території ТОВ «PELLEGREEN» та здійснював свою діяльність на КПП № 1, також на зміні працював ОСОБА_10 , який також являється охоронником ТОВ «Агенство безпеки «Альфа» на підставі цивільно-правового договору, про надання охоронних послуг від 12.10.2023, та здійснював охорону території на КПП № 2.
Близько 03:00 год. 18.10.2023, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 , прийшов до приміщення КПП № 2, всередині якого перебував ОСОБА_10 , та в ході розмови між ними раптово виникла суперечка в ході якої ОСОБА_9 дістав з кишені складний ніж, який носив з собою та тримаючи його в правій руці, підійшов до ОСОБА_10 , який в той час напівлежачи сидів на тапчані та наніс йому множинні удари ножем по різних частинах тіла.
Своїми суспільно небезпечними діями ОСОБА_9 спричинив потерпілому ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих колото-різаних ран обличчя, грудної клітки, лівого плеча, забійно-рваної рани обличчя, проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки зліва з ушкодженням великого чепця та дотичним ушкодженням поперековоободової кишки, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 910 від 18.12.2023 за ступенем тяжкості відносяться:
- непроникаючі колото-різані рани обличчя, грудної клітки, лівого плеча, забійно-рвана рана обличчя до легких тілесних ушкоджень;
- проникаюча колото-різана рана передньої черевної стінки зліва з ушкодженням великого чепця та дотичним ушкодженням поперековоободової кишки до тяжких тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження у вигляді непроникаючих колото-різаних ран обличчя, грудної клітки, лівого плеча, проникаючої колото-різаної рани передньої черевної стінки зліва з ушкодженням великого чепця та дотичним ушкодженням поперековоободової кишки виникли від дії предмета (предметів) що має колюче-ріжучі властивості, в причинному зв'язку зі смертю не стоять.
Тілесне ушкодження у вигляді забійно-рваної рани обличчя виникло від дії тупого твердого предмета (предметів) та в причинному зв'язку зі смертю не стоїть.
Після чого, ОСОБА_9 , залишив приміщення КПП № 2, та пішов до свого місця виконання обов'язків, тобто КПП № 1, залишивши ОСОБА_10 , у вищевказаному приміщенні.
Проаналізувавши зібрані у даному кримінальному провадженні докази у їх сукупності, суд визнав доведеним, що 18.10.2023 на території ТОВ «PELLEGREEN», яке розташоване за адресою: вул. Миру, буд. 17, смт Турбів, Вінницький район, Вінницька область, мало місце суспільно небезпечне діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя, в момент заподіяння, дане суспільно небезпечне діяння вчинив ОСОБА_9 у стані неосудності.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Основні доводи апеляційної скарги:
- суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_9 , не пов?язане з посяганням на життя інших осіб, а відповідно до змісту ч.1 ст.121 КК України вказаний злочин, спрямований на завдання шкоди здоров?ю, а саме умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, тому до нього не можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом;
- клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_9 розглядалося більше року, однак за цей час жодного повторного огляду лікарями, судовими психіатрами не проводилося, останні не встановили, яких саме примусових заходів медичного характеру потребує ОСОБА_9 ;
- ні під час досудового розслідування, ні під час судового розгляду не залучався законний представник;
- суд обмежився лише дослідженням протоколу огляду відеозапису та не досліджував сам відеозапис, який є невід'ємною частиною даного протоколу.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування ПЗМХ, ОСОБА_9 підтримав свого захисника.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_8 не заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити її без задоволення.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Згідно з ч. 3 вказаної статті суд встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження.
З системного аналізу вказаних норм КПК України слідує, що законодавець покладає на суд обов'язок під час розгляду клопотання про застосування до особи примусових заходів медичного характеру, враховуючи те, що така особа є неосудною і не усвідомлює свої дії та події, що відбуваються з нею, здійснити повне та всебічне дослідження матеріалів, якими обґрунтовується дане клопотання, а також на підставі такого дослідження встановити усі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру в повному обсязі дотримався цих вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_9 у стані неосудності вчинив суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за обставин, викладених в ухвалі, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та підтверджуються наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом першої інстанції доказами, які зазначені в ухвалі суду першої інстанції.
Доводи захисника про те, що суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_9 , не пов?язане з посяганням на життя інших осіб, а відповідно до змісту ч.1 ст.121 КК України вказаний злочин, спрямований на завдання шкоди здоров?ю, а саме умисне нанесення тяжких тілесних ушкоджень, тому до нього не можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, на переконання колегії суддів, безпідставні.
Згідно з ч.5 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вчинене ОСОБА_9 суспільно небезпечне діяння підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, за ознаками небезпеки для життя, в момент заподіяння.
Також колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника з тих підстав, що клопотання щодо застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_9 розглядалося більше року, однак за цей час жодного повторного огляду лікарями, судовими психіатрами не проводилося, останні не встановили, яких саме примусових заходів медичного характеру потребує ОСОБА_9 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №360 від 04.12.2023 у період часу, що відноситься до інкримінованого діяння, ОСОБА_9 страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0). У період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, ОСОБА_9 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_9 страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді параноїдної шизофренії (F20.0). У теперішній час ОСОБА_9 за своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_9 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді стаціонарного примусового лікування в психіатричній лікарні (режим примусового лікування залежить від вчиненого делікту та його встановлення входить виключно в компетенцію суду).
Колегія суддів зауважує, що жодних даних про те, що на момент судового розгляду даного клопотання ОСОБА_9 видужав або внаслідок змін у стані його здоров'я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру стороною захисту до суду надано не було. При цьому під час судового розгляду ОСОБА_9 перебував під дією запобіжного заходу у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку особи і медичні працівники вказаного закладу також не звертались до суду з підстав того, що стан здоров'я ОСОБА_9 покращився та в застосуванні такого запобіжного заходу відпала потреба.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для застосування щодо ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування та судом не залучено до кримінального провадження законного представника ОСОБА_9 , суд апеляційної інстанції визнає безпідставними, виходячи з наступного.
Неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Чинним законодавством гарантовано щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності, забезпечується обов'язкова участь захисника ( ст.507 КПК України).
Частиною 1 ст. 506 КПК України передбачено, що особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника та захисника.
За вимогами ч. 1 ст. 512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КПК України законний представник залучається, якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.
Стосовно обов'язкової участі у справах про застосування примусових заходів медичного характеру законного представника висловлювався Верховний Суд у постанові від 9 липня 2019 року справа № 320/2609/16-к та постанові від 29 березня 2023 року справа № 127/15572/21, де суд звернув увагу на те, що відповідно до частини 1 ст. 44 КПК законний представник залучається, якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітнім або особа, визнана у встановленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною. Утім, матеріали даного провадження не містять інформації про визнання ОСОБА_9 недієздатною чи обмежено дієздатною особою, а тому незалучення законного представника в даному провадженні не є істотним порушенням прав ОСОБА_9 .
Доводи захисника про те, що суд обмежився лише дослідженням протоколу огляду відеозапису та не досліджував сам відеозапис, який є невід'ємною частиною даного протоколу, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки сам по собі факт недослідження судом відеоматеріалів не свідчить про істотне порушення вимог закону.
У судовому засіданні суду першої інстанції був досліджений протокол огляду інформації (документів), вилученої в ТОВ «PELLEGREEN» в порядку ст. 245-1 КПК України від 18.10.2023 проведено огляд відеозаписів на вилученому флеш-накопичувачі ТМ «Kingston» з камер відеоспостереження КПП 1 (а.с.205-210 т.1).
Колегія суддів зазначає, що дослідження відеозапису до протоколу не є обов'язком суду. Лише за наявності сумнівів у достовірності викладених у ньому фактичних даних, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження повинен дослідити такий відеозапис. Разом з тим, матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що учасники кримінального провадження, зокрема, захисник та особа, стосовно якої вирішувалося питання про застосування ПЗМХ, наполягали на відтворенні відеозаписів як додатків до протоколу слідчої дії. Таким чином, твердження захисту про порушення судом першої інстанції приписів ст.23 КПК України є безпідставними.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що істотних порушень закону про кримінальну відповідальність та кримінального процесуального закону, які би були беззаперечними підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та призначення нового розгляду, під час апеляційного перегляду не встановлено, а тому апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 31 березня 2025 року стосовно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4