Справа № 130/1831/20
Провадження №11-кп/801/753/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
21 липня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020020000000163 від 22 квітня 2020 року,
за апеляційною скаргою прокурора Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 травня 2025 року,
якою ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України, та закрито кримінальне провадження,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
Оскаржуваною ухвалою задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 . Звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зі слів невійськовозобов'язаного, непрацюючого, раніше несудимого.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020020000000163 від 22 квітня 2020 року, номер справи 130/1831/20, стосовно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, зі слів невійськовозобов'язаного, непрацюючого, раніше несудимого - за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України, закрито.
Згідно з ухвалою судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України - у хуліганстві, тобто грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, вчиненому ними 27 лютого 2020 року біля приміщення Жмеринської міської ради.
У судовому засіданні обвинувачений подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності.
Прокурор у судовому засіданні пояснив, що з дня вчинення обвинуваченим 27 лютого 2020 року злочину минуло п'ять років, тому він не заперечує щодо звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за частиною другою статті 296 Кримінального кодексу України та закриття провадження у зв'язку з закінченням строків давності.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі прокурор Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 просить змінити ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 травня 2025 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 296 КК України через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказати у резолютивній частині ухвали, що ОСОБА_8 звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв?язку із закінченням строків давності. У решті оскаржувану ухвалу просить залишити без змін.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області, постановляючи ухвалу стосовно ОСОБА_8 , дійшов до правильного висновку про необхідність звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, проте не зазначив на підставі якої саме частини статті закону про кримінальну відповідальність здійснено відповідне звільнення, а саме на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України. З огляду на це, прокурор вважає, що при постановленні ухвали Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Позиції сторін кримінального провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала апеляційну скаргу прокурора, просила її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, про судовий розгляд повідомлений належним чином, заяв про відкладення судового засідання не подавав. Прокурор не заперечувала щодо проведення судового розгляду у його відсутність, оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення процесуального становища обвинуваченого.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, вивчивши та перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Висновок суду про необхідність звільнення обвинуваченого ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності, за обставин, установлених судом і викладених у судовому рішенні, у апеляцій скарзі не оскаржуються, а тому й апеляційним судом не переглядається.
Разом з тим, перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування судом вимог закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд вважає, що вони заслуговують на увагу.
Відповідно до 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі: 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п?ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п?ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
З аналізу зазначеної норми Закону слідує, що тривалість строків давності за кримінальним законодавством є диференційованою та залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому звільнення від кримінальної відповідальності на підставах ст. 49 КК України допускається лише щодо окремого кримінального правопорушення.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України, за якими обвинувачувався ОСОБА_8 вчинено ним 27.02.2020. Таким чином, на час постановлення ухвали 19.05.2025 минуло понад 5 років.
Санкцією ч. 2 ст. 296 КК України, яка діяла на час вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, та підлягає застосуванню відповідно до вимог ст. ст. 4, 5 КК України, передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк до п?яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Також, згідно з п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N? 5 від 29.06.1990 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» акцентовано увагу судів на необхідності точного виконання вимог закону про зміст резолютивної частини обвинувального вироку, яка повинна бути викладена чітко та ясно, щоб при виконанні вироку не виникало сумнівів щодо виду та розміру покарання, призначеного судом, та змісту інших рішень, викладених у цій частині вироку, що також має стосуватись змісту резолютивної частини ухвали.
Натомість Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області, звільняючи ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у резолютивній частині ухвали не зазначив на підставі якої саме частини статті закону про кримінальну відповідальність здійснено відповідне звільнення.
За таких обставин при постановленні ухвали Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що є підставою для зміни оскаржуваної ухвали та задоволення апеляційної скарги прокурора.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 413, 419 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу прокурора- задовольнити.
Ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 травня 2025 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 296 КК України - змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вказати у резолютивній частині ухвали, що ОСОБА_8 звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 296 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв?язку із закінченням строків давності.
У решті оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4