"23" липня 2025 р. Справа № 596/859/25
Провадження № 3/596/380/2025
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Митражик Е.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , внутрішньо переміщеної особи, фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , не працюючої, за ч.2 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно матеріалів, які надійшли від відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протоколу про адміністративне правопорушення від 10.06.2025 року серії ВАД № 424833, вбачається, що «10.06.2025 року, о 14.00 год. було виявлено за адресою АДРЕСА_2 , мати ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, проживання, виховання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2009 р.н., ОСОБА_3 , 2011 р.н., ОСОБА_4 , 2019 р.н. ОСОБА_5 2017 р.н., ОСОБА_6 , 2008 р.н., чим порушила вимоги ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства», чим вчинила правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про день, час та місце слухання справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення-це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
Так, ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Відповідно ч.2 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Стаття 150 Сімейного кодексу України містить перелік обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини. Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей, не забезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо. Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, визначається ставленням до наслідків та характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей являє собою бездіяльність, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст.251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол та не може бути перекладено на суд.
У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.
Тобто, суб'єкт владних повноважень, зазначаючи в протоколі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КупАП повинен був вказати, в чому саме полягає ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків, у який спосіб остання ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків відносно дітей та яких саме обов'язків не виконала.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення згідно з диспозицією ч.2 ст.184 КУпАП не зазначено, тобто не вказана об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, за вчинення якого складено протокол щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналізуючи фактичні дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, зокрема, рапорт начальника чергової частини відділення поліції №3 (м.Гусятин) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Пасічника А.Т. від 03.06.2025 року; копію постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21.03.2025 року по справі №596/391/25, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень; копію постанови Гусятинського районного суду Тернопільської області від 23.05.2025 року по справі №596/530/25, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.184 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень; письмові пояснення ОСОБА_7 від 03.06.2025 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 10.06.2025 року; рапорт інспектора СРПП ВП №3 (м.Гусятин) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області В.Романенко від 03.06.2025 року, вважаю, що відсутні достатні дані, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зі ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Вказані вище обставини та відсутність належних доказів на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, свідчать про недоведеність наданими суду матеріалами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП в діях ОСОБА_1 , тому провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ч.2 ст.184, п.1 ч.1 ст.247, 283-284 КУпАП,-
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Елла МИТРАЖИК