Справа № 462/3161/25
24 липня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого-судді Колодяжного С.Ю.
з участю секретаря судового засідання Чайко А.В.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника 06.05.2025 року звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її спільного проживання із її чоловіком ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що із 03.06.1982 року вони із ОСОБА_5 перебували у шлюбі від якого мають двох дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . ОСОБА_5 на праві власності належала квартира за адресою: АДРЕСА_1 , у якій було зареєстровано місце його проживання. При цьому, як вказує заявник, останній із 1982 року до дня його смерті постійно проживав разом із нею у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , маючи намір відкрити спадкову справу, звернулася до приватного нотаріуса ЛМНО Барбуляк Х.М., однак отримала письмову відмову мотивовану тим, що таке звернення є передчасним, адже судом має спочатку бути встановлено факт спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. У зв'язку з неможливістю реалізувати свої права у інший спосіб заявниця змушена звернутись до суду і просить суд задовольнити її вимоги.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м.Львова від 08.05.2025 року заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання, про що повідомлено учасників справи.
У судовому засіданні 24.07.2025 року заявник та її представник заяву підтримали, покликаючись на мотиви такої, яку просять задовольнити.
Заінтересовані особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, при цьому 27.05.2025 року до суду надійшли їх заяви у яких кожен із них просить суд проводити розгляд справи у їх відсутності, а також підтверджує обставини викладені у заяві та просить задовольнити вимоги такої.
Заслухавши пояснення заявника та його представника, показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Так, відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладенння шлюбу серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 уклали шлюб 03.06.1982 року у Львівському палаці урочистих подій, актовий запис №1404 (а.с.12).
Відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є синами ОСОБА_5 та ОСОБА_1 (а.с.15,20).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 22.06.2024 року Дрогобицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с.21).
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, в тому числі на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру № НОМЕР_5 від 28.05.1996 року належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (а.с.28).
При цьому, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16039949 від 24.09.2007 року, свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №1-893, від 11.03.2005 року та витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №420944635 від 03.04.2025 року, дана квартира станом на момент смерті ОСОБА_5 належала йому на праві приватної спільної часткової власності повністю із часткою 1/1 (а.с.25-27).
Водночас, при вирішенні питання щодо спадкування ОСОБА_1 майна, яке належало померлому, 27.03.2025 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Барбуляк Х.М. було надано письмову відповідь, якою ОСОБА_1 повідомлено, що зареєструвати спадкову справу та видати свідоцтво про право на спадщину видається неможливим, оскільки встановлення факту постійного проживання не належить до компетенції нотаріуса, а рішення суду про встановлення такого факту не представлено (а.с.22-23).
За даними витягу зі Спадкового реєстру №80621496 від 27.03.2025 року у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину за фактом смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.24).
З наведеного вбачається, що підставою для звернення до суду із даною заявою є неможливість заявника ОСОБА_1 реалізувати належним чином свої спадкові права після смерті ОСОБА_5 у зв'язку із необхідністю встановлення факту проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до положень ст.1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ст.1268 даного кодексу, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1ст.1269 ЦК України).
Згідно пп.4.10 п.4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.
В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).
Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов'язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.
З пп.3.22 п.3 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вбачається, що у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Статтями 2,3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбаченихКонституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.
Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані заявницею та оцінені судом.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові у справі № 484/747/17 від 10 січня 2019 року.
Відповідно до довідки №61 від 14.04.2025 року, виданої ЛКП «Господар», ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 23.12.1981 року до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.31).
При цьому, актом ОСББ «Патона-23» №25 від 03.04.2025 року про факт проживання без реєстрації, встановлено, що зі слів свідків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у період з 1982 року по день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.30).
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які були сусідами заявника та померлого, у судовому засіданні дали показання, якими підтвердили, що ОСОБА_1 постійно проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 із моменту їх одруження, тобто 1982 року, до моменту його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Виходячи з наведеного та враховуючи, що заінтересовані особи подали заяви у яких просили задовольнити дану заяву, а також те, що заявником надані належні та допустимі докази на підтвердження обставини її постійного проживання разом із ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, встановлення даного факту породжує для неї певні правові наслідки, зокрема, оформлення в нотаріальній конторі свого права на спадщину, тому суд дійшов висновку, що заява є підставною, грунтується на законі, а відтак підлягає задоволенню.
Керуючись ст.12, 81, 258, 259, 263-265, 315-319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із її чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання якої зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;
заінтересовані особи - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_8 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;
Повний текст рішення складено 28.07.2025 року.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний