Справа № 490/312/25
нп 2/490/1669/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
28 липня 2025 року м.Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.,
при секретарі Шведюк Д.О.,
за відсутності сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаїв цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам та пені, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява від ОСОБА_3 , яка представляє інтереси позивача ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить ухвалити рішення, яким:
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 146 816,00 грн, що виникла в результаті невиконання рішення №490/7497/19 Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.01.2019 року про стягнення аліментів на дітей у період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року;
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення оплати аліментів на утримання дітей за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року у розмірі 119 064,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що 15.04.2000 року між сторонами укладено шлюб від якого народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_5 .
З огляду на те, що відповідач має заборгованість по аліментам, за виконавчим листом який було відкликано, представник позивача зазначає, що позивач має право на стягнення з відповідача невиплаченої заборгованості по аліментам у розмірі 146 816,00 грн та пені у розмірі 1% за кожен день прострочення, що становить суму у розмірі 119 064,00 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.01.2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися з невідомих суду причин. Представником позивача до суду подано заяву у якій представник просить провести розгляд справи за його з позивачем відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Відповідач станом на час розгляду справи правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи відсутність заперечень проти винесення заочного рішення, належним чином повідомлення відповідача про дату та час слухання справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у заочному порядку.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва №490/7497/19 від 30.01.2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.08.2019 року до досягнення дітьми повноліття.
20.04.2021 року на підставі цього рішення державним виконавцем Центрального ВДВС м. Миколаєва відкрито виконавче провадження ВП №65205751.
05.12.2018 року ОСОБА_4 виповнилося 18 років.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29.03.2024 року у справі №490/12453/23 визначено розмір аліментів, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 30.01.2019 року, в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку та доходів, але не меньше ніж 50% прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Цим рішенням також відкликано виконавчий лист, виданий на виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва №490/7497/19 від 30.01.2019 року відповідно до якого з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 стягують аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів доходу (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 23.08.2019 року до досягнення дітьми повноліття.
Та зазначено, що стягнення аліментів у визначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.
На підставі цього 24.06.2024 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №65205751 у справі про стягнення аліментів.
На час закриття виконавчого провадження заборгованість по аліментам ОСОБА_2 становить 146 816,00 грн, відповідно до розрахунку заборгованості за сплати аліментів від 24.06.2024 року №65205751.
Відповідно до розрахунку пеня за прострочення сплати аліментів за період з серпня 2019 року по березень 2024 року становить 119 064,00 грн.
Вирішуючи обґрунтованість позовної заяви суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 Сімейного кодексу України).
Згідно зі статтею 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально й морально заохочує, підтримує материнство та батьківство. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
Статтею 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права та обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до статті 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно зі статями 18, 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, чинної для України з 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини
Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Держави-учасниці відповідно до національних умов і в межах своїх можливостей вживають необхідних заходів щодо надання допомоги батькам та іншим особам, які виховують дітей, у здійсненні цього права і у випадку необхідності надають матеріальну допомогу і підтримують програми, особливо щодо забезпечення дитини харчуванням, одягом і житлом.
З матеріалів справи слідує, що виконавче провадження № 65205751 було закінчено у зв'язку із відкликанням судом виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв'язку із зміною розміру аліментів за рішенням суду.
Виходячи із найкращих інтересів дитини, беручи до уваги, що у даному випадку відсутній інших спосіб захисту порушеного права дитини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року у розмірі 146 816,00 коп.
Відповідно до ст.196 Сімейного Кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Відповідач до ч. 2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
За приписами частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не наведено будь-яких доводів та не надано доказів щодо спростування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідач на користь позивача слід стягнути неустойку (пеню) за прострочення оплати аліментів на утримання дітей за період з 23.08.2019 року по 24.06.2024 року у розмірі 119 064,00 грн.
Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 1 211 грн 20 коп.
Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265, 280, 284 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 146 816 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення оплати аліментів на утримання дітей за період з 23 серпня 2019 року по 24 червень 2024 року розмірі 119 064 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 1211 грн 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Центральним районним судом міста Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Інформація про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Л.М. Шолох