Справа № 490/7198/24
нп 2/490/613/2025
Центральний районний суд м. Миколаєва
28 липня 2025 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м.Миколаєва у складі:
головуючого судді Шолох Л.М.
при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,
за участі представника позивача Савки Т.В.,
відповідача ОСОБА_1 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, набутого у шлюбі, -
До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в якому вона з урахування заяви про зміни предмета спору просила визнати автомобіль марки Honda CIVIC, 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на її користь 123 155 грн 00 коп. компенсації вартості частини у справі власності на цей автомобіль.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача 30 січня 2025 року надійшов відзив на позову, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з огляду на його безпідставність.
Від відповідача ОСОБА_1 16 червня 2025 року надійшли додаткові пояснення у справі.
У судове засідання з'явилися представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав просив його задовольнити з урахуванням заяви про зміну предмета позову.
Відповідач зазначив, що спірний транспортний засіб було придбано під час перебування у шлюбі, однак відповідач не згоден із сумою компенсації, яку просить стягнути позивач на його користь. На питання суду пояснив, що спірне авто придбав за 5000 дол США, а продав його за 100 000 грн 00 коп. оскільки вона була не в справному стані. Також відповідач зазначив, що здійснює фінансове забезпечення родини та вирішує більшість родинних проблем, через що і потрапив до «боргової ями».
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.
Між сторонами 23 лютого 2022 року укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого наявна в матеріалах справи, який було розірвано за рішення суду.
Відповідачем у справі ОСОБА_4 05 березня 2020 року придбано транспортний засіб марки Honda CIVIC, 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Відповідно до часини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що спірний транспортний засіб придбано сторонами під час перебування у зареєстрованому шлюбу. Відтак цей транспортний засіб є спільним майном подружжя.
Згідно із частиною першою статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною першою статті 69 Сімейного кодексу України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до статті 71 Сімейного кодексу України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.
Відповідно до частини першої статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частина четверта та п'ята статті 71 Сімейного кодексу України).
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
За змістом частини 1 статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до приписів статті 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до приписів статті 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна у вигляді колісного транспортного засобу оціночна (ринкова) вартість колісного транспортного засобу марки Honda CIVIC, 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , його вартість на час оцінки становила 246 310 грн 00 коп.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За такого, з відповідача на користь позивача слід стягнути компенсацію вартості частини у праві власності на спірний транспортний засіб у розмірі 123 155 грн 00 коп.
Доводи відповідача про те, що ринкова вартість транспортного засобу завищена не підтверджуються належними та допустими доказами. Будь-яких доказів на підтвердження зазначеного відповідачем не надано. За такого, суд відхиляє такі доводи відповідача як необґрунтовані.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі відповідно до приписів статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути суму судового збору у розмірі 2464 грн 00 коп
Керуючись статтями141, 142, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
У порядку поділу майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість частки у праві власності на транспортний засіб марки Honda CIVIC, 2008 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 у сумі 123 155 грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму судового збору, сплаченого за подачу позову до суду у розмірі 2464 грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про сторони:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 .
Суддя Л.М.Шолох