Справа № 484/6001/23
Провадження № 2/484/28/25
28 липня 2025 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Маржиної Т.В.,
за участю секретарів судового засідання - Григор'євої О.В., Ткаченко К.А.,
у відсутність сторін, їх представників згідно заяв,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
01.11.2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Бабкової О.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи тим, що між нею та відповідачем 15.11.2008 року було зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_4 . Діти на даний час проживають з нею. Вони з відповідачем припинили шлюбні відносини, стали проживати окремо, спільного господарства не ведуть. За час шлюбу за спільні кошти вони придбали автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , право власності на який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 17.12.2020 року ТСЦ 4842, зареєстровано за відповідачем. Зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя, їх з відповідачем частки у такому майні є рівними і вони мають право на поділ такого майна, однак не можуть дійти згоди щодо розподілу майна. Відповідно до довідки «Бюлетень автотоварознавця» № 131 від 26.10.2023 року ціна продажу вказаного автомобіля становить 777 380 грн. /а.с.13/. Оскільки транспортний засіб є неподільною річчю, знаходиться у постійному користуванні ОСОБА_2 , то позивач як співвласник автомобіля бажає виділу своєї частки майна шляхом отримання грошової компенсації в розмірі половини вартості автомобіля, що становить 388 690 грн. Також позивачка просила стягнути з відповідача на її користь відшкодування понесених нею судових витрат по сплаті судового збору.
02.11.2023 року представник позивача ОСОБА_5 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , право власності на який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 17.12.2020 року ТСЦ 4842, зареєстровано за відповідачем.
Ухвалою суду від 02.11.2023 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на вищезазначений транспортний засіб.
03.11.2023 року до суду від ТСЦ 4842 МВС України надійшло повідомлення про накладення арешту - заборони на відчуження на вищезазначений транспортний засіб.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання, роз'яснено порядок і строки подачі відзиву, відповіді на відзив, заперечень проти відповіді на відзив та доказів.
04.03.2024 року від представника відповідача - адвоката Філатова І.Л. надійшло клопотання, в якому він зазначив, що відповідачем була проведена оцінка автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 . Згідно висновку від 29.02.2024 року ринкова вартість цього автомобіля становить 577 819 грн. /а.с.67-100/.
18.03.2024 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому він просив провести розподіл спільного майна подружжя, а саме вищезазначеного транспортного засобу відповідно до наданого стороною відповідача висновку та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію належної позивачу частки майна (1/2 вартості автомобіля) в сумі 288 909 грн. 50 к.
Ухвалою суду від 26.03.2024 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_5 призначено судову авто-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Яка ринкова вартість автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , на момент звернення до суду (01.11.2023 року)?». Провадження в наданій справі зупинено до отримання висновку експерта.
Відповідно до наказу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області № 104/ос від 25.04.2024 року суддю ОСОБА_7 відраховано зі штату суду у зв'язку з припиненням повноважень.
На підставі вищевикладеного проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, в результаті якого головуючим в наданій справі визначено суддю Маржину Т.В., тобто змінився склад суду.
06.05.2024 року до суду надійшло клопотання експерта Миколаївського НДЕКЦ МВС України про оплату вартості експертизи.
08.05.2024 року представник позивача ОСОБА_5 на виконання клопотання експерта направила квитанцію про оплату рахунку за проведення судової автотоварознавчої експертизи в сумі 4 543 грн. 70 к.
31.05.2024 року до суду надійшов висновок експерта від 24.05.2024 року № СЕ-19/115-24/7553-АВ, згідно якого визначити саме ринкову ціну транспортного засобу не являється можливим у зв'язку з тим, що його фактичний стан на дату оцінки 01.11.2023 року невідомий. В даному випадку може бути визначена лише середня ринкова ціна транспортного засобу, яка враховує фактичний технічний стан транспортного засобу. Середня ринкова ціна транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO, об'єм двигуна 2 694 см3, 2010 року випуску, який був у користуванні з урахуванням зносу станом на 01.11.2023 року могла складати 772 060 грн. /а.с.133-140/.
Ухвалою суду від 31.05.2025 року надану справу прийнято до провадження судді Маржиної Т.В.; поновлено провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судовий розгляд на 10.07.2024 року, 10:30 годину.
Ухвалою суду від 10.07.2025 року за клопотанням представника відповідача Філатова І.Л. призначено в наданій справі повторну судову автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Яка середньоринкова вартість транспортного засобу марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 ?». Провадження в наданій справі зупинено до отримання висновку експерта.
07.08.2024 року до суду надійшло клопотання експерта Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи.
Ухвалою суду від 13.08.2024 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_6 уточнено зміст ухвали суду від 10.07.2024 року. Постановлено вважати, що призначено додаткову автотоварознавчу експертизу транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO, легковий універсал - В, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 . На вирішення експерта поставлено питання: «Яка ринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO, легковий універсал - В, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 на дату оцінки (експертизи)?». Провадження в наданій справі зупинено до отримання висновку експерта.
11.10.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_6 надійшла заява на виконання усного клопотання експерта з копією акту огляду транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO, легковий універсал - В, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 від 06.04.2024 року, виданого ФОП ОСОБА_8 /а.с.174-175/.
03.06.2025 року від Миколаївського відділення ОНДІСЕ надійшов висновок експерта від 10.07.2024 року № 24-3953, згідно якого ринкова вартість транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO, д.н.з. НОМЕР_3 , з врахуванням вартості відновлювального ремонту складає 594 148 грн. 66 к. /а.с.177-194/.
Ухвалою суду від 11.06.2025 року поновлено провадження у справі, призначено судовий розгляд на 28.07.2025 року, 11:00 годину.
Сторони, їх представники про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.
28.07.2025 року представник позивача ОСОБА_5 надала суду заяву, в якій просила справу розглянути в її та позивача відсутність. Просила задовольнити заявлені вимоги відповідно до останнього висновку експерта. Судові витрати по сплаті судового збору у справі та витрати на проведення експертизи, замовленої стороною позивача, залишити за позивачем.
Представник відповідача ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій просив справу розглянути в його та відповідача відсутність. Просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію належної їй частки майна в сумі 297 074 грн. 33 к. Витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, замовленої стороною відповідача, залишити за відповідачем. Крім того, просив скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту - заборони відчуження транспортного засобу.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами, їх представниками не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, враховуючи позиції сторін, викладені в адресованих суду письмових заявах по суті спору, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували між собою у зареєстрованому шлюбі з 15.11.2008 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 15.11.2008 року /а.с.11/.
Сторони не оспорювали того факту, що вони припинили шлюбні відносини, стали проживати окремо, спільного господарства не ведуть.
Між сторонами не досягнуто домовленості щодо поділу спільного майна подружжя, а саме транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.ч.1, 6, 9, 10 ст. 7 СК України сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. Жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто, статтею 60 СК України встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними у період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 339/116/16-ц, провадження № 61-15462св18.
Згідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено між ними.
Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Згідно ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.3 ст. 368 ЦК України).
Відповідно до ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до правових позицій та висновків, які були висловлені Верховним Судом України в постановах у справах: № 6-612цс15 від 01 липня 2015 року, № 6-2333цс15 від 25 листопада 2015 року, № 6-241цс15 від 16 грудня 2015 року, №6-801цс16 від 07 вересня 2016 року, №6-846цс16 від 12 жовтня 2016 року, № 6-1568цс16 від 07 грудня 2016 року, № 6-399цс17 від 05 квітня 2017 року належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не лише фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи статтю 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Для визнання майна спільною сумісною власністю подружжя слід встановити не лише факт набуття майна під час шлюбу, але й джерело набуття, тобто чи були вкладені спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя на його придбання. Якщо майно було придбано хоча і у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, таке майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності. Таке майно є особистою приватною власністю того, за особисті кошти кого воно придбане. Якщо хтось з подружжя не підтвердить, що річ купили на особисті кошти, презумпція права спільної сумісної власності залишиться непохитною. Тягар доказування обставин покладається на того з подружжя, хто її спростовує.
Таким чином, критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності є: час набуття такого майна; кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданого 17.12.2020 року ТСЦ 4842, право власності на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстровано 17.12.2020 року за ОСОБА_2 /а.с.12/.
Наведений доказ свідчать про те, що транспортний засіб був придбаний сторонами під час шлюбу, що сторонами не оспорюється.
Згідно ч.3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то майно, яке було одержане за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
З висновку експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ від 10.07.2024 року № 24-3953, складеного за результатом безпосереднього огляду транспортного засобу, ринкова вартість транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER PRADO, д.н.з. НОМЕР_3 , з врахуванням вартості відновлювального ремонту складає 594 148 грн. 66 к. /а.с.177-194/.
Наданий висновок експерта є належним і допустимим доказом, відповідає критеріям, визначеним ЦПК України, отриманий у передбачений законом спосіб, а тому суд приймає як встановлену зазначену саме у ньому вартість спірного автомобіля, оскільки попередній висновок експерта був виготовлений без огляду зазначеного транспортного засобу, а отже зазначена в ньому середня ринкова ціна автомобіля станом на дату подання позовної заяви - 01.11.2023 року не є цілком об'єктивною та актуальною.
Оскільки спірний автомобіль придбаний сторонами під час шлюбу, є спільним майном подружжя і перебуває в користуванні відповідача, позивач просила залишити транспортний засіб в його власності, стягнувши з відповідача на її користь половину вартості автомобіля в сумі 388 690 грн., на що відповідач погодився сплатити позивачу компенсацію половини його вартості відповідно до останнього висновку експерта, який було сформовано за результатом огляду транспортного засобу та вирахувано вартість автомобіля з урахуванням відновлювального ремонту, тобто 297 074 грн. 33 к. (594 148 грн. 66 к. / 2 = 297 074 грн. 33 к.).
В позовній заяві позивач як співвласник автомобіля бажала виділу своєї частки майна шляхом отримання грошової компенсації в розмірі половини вартості автомобіля, що становить 388 690 грн.
Із пояснень представників сторін, викладених ними в адресованих суду письмових заявах вбачається, що вартість транспортного засобу станом на дату ухвалення рішення відповідно до висновку експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ від 10.07.2024 року № 24-3953, яка складає 594 148 грн. 66 к. сторони не оспорюють /а.с.202, 203/.
Враховуючи наведене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов слід задовольнити частково, і враховуючи те, що частки подружжя у майні є рівними, а сторони погодили порядок розподілу, розділити автомобіль між ними таким чином. Залишити транспортний засіб у власності відповідача, припинити право власності позивача на автомобіль і стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля відповідно до висновку експерта Миколаївського відділення ОНДІСЕ від 10.07.2024 року № 24-3953, що становить 297 074 грн. 33 к.
Щодо відшкодування судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертиз.
Однак 28.07.2025 року представником позивача Бабковою О.С. надано суду заяву, в якій вона просила судові витрати по сплаті судового збору у справі та витрати за проведення експертизи, замовленої стороною позивача, залишити за позивачем.
Представник відповідача ОСОБА_6 надав суду заяву, в якій також просив витрати за проведення автотоварознавчої експертизи, замовленої стороною відповідача, залишити за відповідачем.
За таких обставин, враховуючи позиції сторін, викладені в письмових заявах їх представників, суд приходить до висновку про необхідність залишення за позивачем судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 886 грн. 90 к. та витрат на проведення експертизи, замовленої стороною позивача, в сумі 4 543 грн. 70 к. /а.с.130/, а витрати на проведення експертизи, замовленої стороною відповідача, в сумі 9 087 грн. 36 к. /а.с.160/ слід залишити за відповідачем.
Крім того, представником відповідача ОСОБА_6 було заявлено клопотання про скасування заходів забезпечення позову, накладених за заявою сторони позивача ухвалою суду від 02.11.2023 року, а саме арешту - заборони відчуження транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , яке не підлягає задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи
Відповідно до ч.9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Однак такі обставини відсутні, наданий позов задоволено частково.
Натомість відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Отже наявність діючих заходів забезпечення позову надає можливість стороні, за заявою якої було забезпечено позов та на користь якої ухвалено рішення про задоволення (часткове) позовних вимог, звернутися за примусовим виконанням судового рішення та вжити заходів забезпечення в процесі примусового виконання рішення суду, оскільки сторонами в мирному порядку спір не було вирішено. За таких обставин в задоволенні клопотання сторони відповідача про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 280, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, - задовольнити частково.
Розділити спільне сумісне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб - автомобіль марки Toyota Land Cruiser Prado, легковий-загальний універсал-В, 2010 року випуску, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_5 ), вартістю 594 148 грн. 66 к. Припинити право власності ОСОБА_1 на вказаний транспортний засіб.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію її частки у праві власності на автомобіль в розмірі половини його вартості в сумі 297 074 (двісті дев'яносто сім тисяч сімдесят чотири) грн. 33 к.
Відповідно до ч.7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт НОМЕР_6 , виданий 14.02.2009 року Арбузинським РВ УМВС України в Миколаївській області, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт НОМЕР_8 , виданий 18.05.2021 року органом 4814, РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення виготовлено 28 липня 2025 року.