28.07.2025
Справа № 642/7030/24
Провадження № 3/642/83/25
24.07.2025 м. Харків
Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Балабая С.С.,
за участю секретаря судового засідання - Карпухіна Д.Д.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
захисника ОСОБА_1 - адвоката Шаповалової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, менеджер з постачання товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК «ХІТЛАЙН», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
установив:
До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 158202, 24.10.2024 о 21:10 год. у м. Харкові по вул. Полтавський Шлях, буд. 126 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ваз 21101, днз НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки тз із застосуванням спеціального технічного пристрою Alcotest Drager 0296 (ARНJ), результат склав 1,5 %, з результатом згоден, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 а Правил дорожнього руху України, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху України).
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав. Просив закрити провадження у справі, так як діяв в стані крайньої необхідності. У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він, 24 жовтня 2024 року приблизно о 21:00, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , отримав телефонний дзвінок від свого сина - ОСОБА_2 , який повідомив, що отримав травму ноги (перелом), відчуває гострий біль та не може самостійно керувати транспортним засобом. У зв'язку з пізнім часом і дією повітряної тривоги, викликати таксі чи знайти допомогу у знайомих не вдалося - служби відмовлялись від поїздок, посилаючись на обмеження в русі. При цьому в автомобілі сина, ВАЗ-21101, державний номер НОМЕР_2 , який він використовує у зв'язку зі своєю роботою в міжнародній організації ЮНІСЕФ, перебувала гуманітарна допомога для Пунктів незламності. Через це залишити авто без нагляду також не вбачалося можливим. З огляду на викладене, ОСОБА_1 прийняв вимушене рішення сісти за кермо автомобіля сина, аби: надати йому необхідну допомогу; забезпечити збереження гуманітарного вантажу; перемістити транспортний засіб у безпечне місце. Зазначив, що до місця роботи сина я дійшов пішки. Під час руху назад, у напрямку дому, їх зупинив патруль поліції.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шаповалова В.М. у судовому засіданні підтримала позицію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що працює в міжнародній організації UNICEF, де до його службових обов'язків входить організація дитячих безпечних просторів, транспортування гуманітарної допомоги та забезпечення Пунктів незламності всім необхідним. 24 жовтня 2024 року, наприкінці робочого дня, він завантажив належний йому автомобіль ВАЗ-21101, д.н. НОМЕР_2 гуманітарним вантажем, який мав бути доставлений наступного ранку до низки об'єктів, а саме: мультифункціонального центру UNICEF (вул. Сумська, 54), дитячих точок у метро 23 Серпня, Салтівська та Перемога. Цього ж дня, відпросившись з роботи, він поїхав на тренування з футболу за адресою: проспект Героїв Харкова, 143/47, де близько 20:00 отримав травму ноги. Спочатку біль здалася незначною, тому він повернувся на роботу, однак з часом біль посилилася, нога набрякла, і він фізично не міг на неї стати, тим більше - керувати авто. У зв'язку з тим, що наближався початок комендантської години, а також була оголошена повітряна тривога, викликати таксі з послугою "водій" або знайти допомогу серед друзів не вдалося. Водночас, гуманітарний вантаж у транспортному засобі потребував збереження та доставки в охоронюване місце. У зв'язку з цим, він зателефонував своєму батькові - ОСОБА_1 , який прийшов пішки, надав йому допомогу, та сів за кермо автомобіля виключно з метою перевезення сина та гуманітарного вантажу до безпечного місця. На наступний день заявник звернувся до лікаря, де було встановлено діагноз - перелом лівої стопи в ділянці першого пальця. Свідок наголосив, що дії його батька були вимушеними, здійсненими в умовах надзвичайної ситуації, та продиктовані необхідністю збереження здоров'я та гуманітарного майна.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується такими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 1 № 158202 від 24.10.2024, яким зафіксовано факт порушення пункту 2.9 а. Правил дорожнього руху України;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, з якого вбачається факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Разом із тим, рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості водія у вчиненні адміністративних правопорушень, що узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду у справі № 524/4668/17.
Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14від 23грудня 2005року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що відповідальність за статтею 130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора - водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до статті 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями статті 251КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Надані суду докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та достатніми, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 1 № 158202 від 24.10.2024.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд доходить висновку про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Винність правопорушника у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю належних та достатніх, досліджених під час судового розгляду та оцінених судом доказів, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, що міститься на технічному носії.
Належними, допустимими та достатніми доказами факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не спростовано.
При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.
Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо того, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме ОСОБА_1 , діяв у стані крайньої необхідності.
Так, відповідно до ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.
Обставинизазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можуть бути визнані такими, що виключають протиправність дій ОСОБА_1 як вчинені в стані крайньої необхідності. Зокрема, сам факт отримання дзвінка від сина із повідомленням про травму, а також наявність гуманітарного вантажу в автомобілі не є достатніми підставами для порушення правил керування транспортним засобом. Також не подано доказів на підтвердження: невідкладності ситуації, яка б вказувала на наявність реальної загрози гуманітарному вантажу, що зберігався в автомобілі, яким керував правопорушник, та яка б вимагала його термінового переміщення саме у нічний час, під час дії повітряної тривоги. Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 не були продиктовані станом крайньої необхідності у розумінні статті 17 КУпАП, що виключає адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Тарасенко В. ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_3 від 18.11.2023.
На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, ступеня вини, а також характеру вчиненого правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, частиною першою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, статтями 4, 9 Закону України «Про судовий збір», суд
постановив:
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення в виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто у порядку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Холодногірський районний суд м. Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Повний текст постанови оголошено в приміщенні Холодногірського районного суду м. Харкова учасникам судового провадження 28 липня 2025 року о 14 год. 00 хв.
Суддя С.С. Балабай