Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 2-п/641/55/2025 Справа № 641/2067/24
28 липня 2025 року Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого Курганникової О.А..,
за участю секретаря судових засідань Юрченко Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
10.06.2025 до суду звернувся ОСОБА_1 за заявою, в якій просив поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення; скасувати заочне рішення від 04.07.2024 року у справі № 641/2067/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування заяви зазначає, що йому не було відомо про ухвалення заочного рішення від 04.07.2024 року по цивільній справі № 641/2067/24, оскільки судових повісток не отримував, також зазначила, що рішення ухвалено передчасно, незаконно, необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Щодо заявлених позовних вимог відповідач заперечує також, оскільки на думку заявника не вірно застосовані норми ст. 21 Закону України «Про споживче кредитування".
ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву про перегляд заочного рішення підтримав, просив задовольнити, та пояснив, що він не згоден з судовим рішенням щодо нарахування відсотків.
Представник ТОВ «Фінансова компанія « Кредит Капітал» у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з ч.2ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 3ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Оскільки главою 11 ЦПК України не врегульовано наслідки, які настають в результаті пропуску процесуального строку, встановленого для подання заяви про перегляд заочного рішення, слід керуватися положеннями частини другоїстатті 126 ЦПК України, за якими документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.10.2021 по справі № 626/2450/14-ц.
Оскільки відповідачем доведено, що строк для подання заяви про перегляд заочного рішення пропущено з поважних причин, суд приходить до висновку про поновлення пропущеного строку.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що строк для звернення з заявою про перегляд заочного рішення може бути поновлений.
Крім того, згідно з ч.1ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвали, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, для скасування заочного рішення необхідним є наявність сукупності двох обставин: неявка відповідача у судове засідання та (або) неповідомлення про причини неявки, з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.
Так, заочним рішенням Комінтернівським районного суду м. Харкова від 04.07.2024 було задоволено позовТОВ «Фінансова компанія "Кредит- Капітал"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія "Кредит- Капітал"» за кредитним договором № 7241184 від 24.12.2022 року у розмірі 57037,50 грн та судові витрати в розмірі 2422,40 грн, всього на суму 59 459 грн. 90 коп.
У своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п.1 ст.6 конвенції, а також ст.1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах державучасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
У заяві про перегляд заочного рішення відповідач лише навів доводи щодо незгоди з наданою судом оцінки доказів, що були надані позивачем, та на підставі яких ухвалене судове рішення. При цьому у заяві відсутнє посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були досліджені судом через те, що відповідач не був повідомлений про час і місце розгляду справи і не мав змоги їх надати суду. Всі заперечення відповідача проти позову зводяться до аналізу тих обставин, які були відомі суду на момент ухвалення заочного рішення 04.07.2024.
Таким чином, жодної з умов, передбачених ст. 288 ЦПК України, судом не встановлено.
За таких обставин, підстав для скасування вказаного заочного рішення від 04.07.2024 суд не вбачає, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, що не перешкоджає стороні відповідача оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Поновити відповідачу ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку в 30-ти денний строк з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя -О. А. Курганникова