Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження 1-кп/641/664/2025 Справа № 641/3865/25
28 липня 2025 року Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 12025226020000034 від 05.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Панасівка, Коломацького району Харківської області, із середньої освітою, розлученої, працюючої ТОВ « Мрія» робітниця, маючої на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України,-
Відповідно до п. 10 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі (далі - ВПО), затвердженого постановою Кабінету міністрів України (далі - КМУ) від 20.03.2022 № 332 (далі за текстом - Порядок), право на державну допомогу ВПО мають громадяни України, іноземці або особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах та мають постійне місце проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно п. 21 Порядку, заява про взяття на облік може бути подана в електронній формі з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (далі - Портал Дія) повнолітньою або неповнолітньою внутрішньо переміщеною особою, якій присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі наявності в такої особи дітей подання заяв і про взяття їх на облік можливе лише за наявності відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження таких дітей, виготовленому на паперовому бланку (далі - е-свідоцтво про народження).
Для подання заяви особі необхідно встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронний пристрій, критерії якого підтримують використання такого додатка, підключений до Інтернету, із увімкненою функцією геолокації, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначного встановлення особи.
Заява про взяття на облік в електронній формі формується засобами мобільного додатка Порталу Дія у формі, придатній для сприйняття її змісту відповідно до відомостей, заповнення форм (полів) заяви здійснюється автоматично, зокрема з урахуванням відомостей, отриманих у порядку електронної інформаційної взаємодії.
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, станом на 01.05.2022 року по теперішній час до оновленого переліку територіальних громад розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), входить Коломацька селищна територіальна громада.
Так, в червні 2022 року, точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_4 ,яка фактично зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , перебувала в м. Харків, де у неї виник умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), а саме державними коштами, які нараховуються у вигляді державної допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, ОСОБА_4 , з явилась до Управління соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Вишнева, 3, з метою отримання державної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, механізм призначення та виплати якої, передбачений Порядком, затвердженим постановою КМУ від 20.03.2022 № 332, особисто подала заяву про взяття його на облік в електронній формі за допомогою звернення до вищезазначеного центру надання послуг, під час заповнення якої внесла дані щодо адреси свого внутрішнього переміщення, а саме: АДРЕСА_2 , та пройшла електронну ідентифікацію та автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, таким чином отримавши статус ВПО.
Внаслідок того, що ОСОБА_4 додала в заяву про взяття на облік ВПО недостовірні відомості про адресу свого фактичного місця проживання/перебування, останній було безпідставно нараховано та виплачено бюджетні кошти у вигляді державної допомоги ВПО, за період з 17.08.2023 по 15.02.2025 року, в розмірі 26000 гривень, згідно Порядку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022 № 332, якими останній розпорядився на власний розсуд, чим Державі в особі Міністерства соціальної політики України завдано майнової шкоди на вказану суму.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні та розмір цивільного позову визнала повністю, у скоєному розкаялась, погодилась із кваліфікацією вчиненого нею кримінального правопорушення та обставинами,які викладені в обвинувальному акті.
Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і досить повно відображають обстановку і обставини скоєних обвинуваченою кримінального правопорушення, пояснюють мотиви скоєного, підстав для самообмови судом не встановлено.
Представник потерпілого - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд кримінального провадження за її відсутності та згоду на розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, заявлений цивільний позов підтримала та просила його задовольнити. Просила призначити покарання на розсуд суду.
Враховуючи, що ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала свою вину а також цивільний позов, у повному обсязі, не оспорювала обставини вчинення нею кримінального правопорушення, суд, на підставі ч. 3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та допустимих відомостях, визнаних доказами, або відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, критерієм доведення винуватості особи у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є те, що саме прокурор має довести вину обвинуваченого поза межами розумного сумніву, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд має бути переконаний поза межами розумного сумніву, що кожен із суттєвих елементів інкримінованого особі кримінального правопорушення є доведеним (справа Дж. Мюрей проти Сполученого Королівства).
З урахуванням викладеного, розглянувши кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження і її дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Обираючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої.
Так, ОСОБА_4 раніше не судима, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, характеризується посередньо.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є її щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Частиною 1 ст.69-1 КК України встановлено, що за наявності обставин, що пом'якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
За таких обставин, для досягнення мети покарання визначеної ст. 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у межах санкції статті, за яким остання обвинувачується, у вигляді пробаційного нагляду, оскільки саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для її виправлення, а також попередження вчиненню нових правопорушень.
Крім того, вирішуючи цивільний позов Міністерства соціальної політики України про відшкодування завданої матеріальної шкоди в розмірі 26000,00 грн., суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено та доведено у повному обсязі вину ОСОБА_4 у скоєні кримінального правопорушення, яким була завдана матеріальна шкода Міністерству соціальної політики України, у зв'язку з чим вказаний цивільний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 27.05.2025 року , підлягає скасуванню .
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на 1 ( ОДИН) рік.
На підставі п.п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Валківського районного суду Харківської області від 27.05.2025 року, а саме: на земельну ділянку кадастровий номер 6323280305:00:000:0043 площею 0,57га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2532480363020, що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що був накладений шляхом заборони розпорядження, відчуження юридичним та фізичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з нею дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо).
Цивільний позов Міністерства соціальної політики України про відшкодування завданої матеріальної шкоди - задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Міністерства соціальної політики України (рахунок:UA858201720343180056000078737 в Державній казначейській службі України, код ЄДРПОУ 37567866) завдану матеріальну шкоду в розмірі 26000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Слобідський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя - ОСОБА_1