Справа № 127/12224/25
Провадження № 2/127/2373/25
23.07.2025 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі
головуючого судді Романюк Л.Ф.,
при секретарі Курутіній О.В.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Вінницької міської ради (21000 м. Вінниця, вул. Соборна, 59) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Вінницької міської ради (21000 м. Вінниця, вул. Соборна, 59) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,4833 га, на території Гавришівської сільської ради Вінницької ОТГ, яка належала останньому на праві власності, про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серія ВН № 6439 виданого Гавришівською сільрадою від 14.10.1994 р. та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 183.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Мати Позивачки ОСОБА_5 .
У встановлений законом шестимісячний строк Позивача не звернулась до нотаріальної контори чи приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв'язку з відсутністю інформації про смерть батька.
В березні 2025 року сусід покійного батька Позивачки ОСОБА_6 звернувся до Позивачки з пропозицією придбати земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3 , заг. площею 0,4833 га, від якого позивачка дізналась про смерть свого батька. На момент смерті батька позивачка з ним не спілкувалась та зв'язку не підтримувала.
Просила суд, визначити додатковий строк для прийняття ОСОБА_3 спадщини за законом після смерті її батька ОСОБА_4 строком один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 вимоги позову підтримав, просив суд його задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала, щодо їх задоволення.
26.05.2025 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від представника відповідача у яких вказано, що якщо ж у спадкоємця перешкод для подання зави не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Судом встановлено наступні фактичні обставини у справі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5) Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,4833 га, на території Гавришівської сільської ради Вінницької ОТГ, яка належала останньому на праві власності, про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серія ВН № 6439 виданого Гавришівською сільрадою від 14.10.1994 р. та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 183 (а.с.10).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_2 , є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає. Мати Позивачки ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
З заявою про прийняття спадщини позивач до нотаріальної контори не зверталась.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті1220,1222,1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Як зазначалося, відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Тобто, за загальними правилами, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
Відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб.
Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Тому оцінюючи пропуск строку позивачем, суд враховує принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 17 жовтня 2018 року по справі №681/203/17.
Разом з цим, у п. 2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що судами не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як:
1)юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини;
2)необізнаність особи про наявність спадкового майна;
3)похилий вік;
4)непрацездатність;
5)незнання про існування заповіту;
6)встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину;
7)відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини;
8)несприятливі погодні умови.
Аналогічну правову позицію висловив КЦС ВС у своїй постанові від 11.08.2021 у справі № 720/1079/19.
В свою чергу, в судовому засіданні, було встановлено, що поважною причиною пропуску строку позивач вважає, необізнаність у смерті батька, у зв'язку з відсутністю спілкування з останнім.
Оцінивши надані докази суд зазначає, що поважних причин, які б перешкоджали позивачу звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, не встановлено, доказів наявності таких суду не надано. Вказані позивачем причини не є поважними.
Безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину(Постанова ВП Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23).
Відповідно до ч. 3ст. 12, ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини слід відмовити, оскільки судом не встановлено поважних причин, які б позбавляли ОСОБА_3 можливості звернутись у визначений законодавством строк з заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті батька.
Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Вінницької міської ради (21000 м. Вінниця, вул. Соборна, 59) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 28.07.2025 року.
Учасники процесу:
Позивач ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ),
Відповідач Вінницька міська рада (21000 м. Вінниця, вул. Соборна, 59).
Суддя: