Рішення від 25.07.2025 по справі 153/962/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2025 р. Справа153/962/25

Провадження2/153/331/25-ц

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Дзерина М.М.

за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Ямпільського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір №555147564064. Згідно з п. 1.1. Договору, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 2000.00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором. Відповідно до п.п. 1.1.1. Договору, сторони погодили тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить вiд фактичного виконання Позичальником умов договору та становить: 1.1.1.1 Знижена процентна ставка, фіксована 800 % річних від суми Позики у межах строку надання Позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення заборгованостi або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днiв, що слідують за датою закінчення такого строку. Також, п.п. 1.1.1.2. Договору передбачена стандартна процента ставка, фіксована 950% річних від суми Позики застосовується: - у межах строку надання позики, зазначеного в пункті 1.1 цього Договору, якщо позичальник не виконав умови зазначені в п.п.1.1.1.1 Договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах періоду

прострочення, але не більше 30 календарних днiв поспiль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз.2 част.1 статті 1048 Цивiльного кодексу України. Відповідно до пункту 2.1. Договору позики позика надається позичальнику шляхом перерахування позикодавцем позики на банківський картковий рахунок позичальника за реквізитами його банківської платіжної картки, зазначений у реєстраційної анкеті клієнта - позичальника у системі «Loany» на сайті системи www.loany.com.ua. Пунктом 2.2. Договору позики встановлено, що датою надання позики є дата списання грошових коштів з поточного рахунку позикодавця на банківський картковий рахунок позичальника, передбачений у п.2.1. цього договору.Згідно з п. 4.3. Договору, закінчення строку, на який було надано позику, не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання (порушення) зобов'язань за цим договором. Відповідно до п.6.3. Строк, на який було надано позику (вказаний в п.1.1 цього договору), не обмежує дії зобов'язань, які виникли з цього договору та/або з факту його порушення. Усі зазначені зобов'язання припиняються лише належним (повним) їх виконанням, з моменту такого виконання. Відповідно до п.п. 6.7.7. Договору, Позичальник розуміє у повному обсязі всі умови цього договору, свої права і обов'язки за цим договором і погоджується з ними. Також, п.п. 6.7.9 Договору, Позичальник засвідчує, що умови цього договору єрозумними, справедливими, добросовісними та вигідними.

10 травня 2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2110142665495. Згідно п.1.1. Договору за цим договором товариство зобов'язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 5100.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його

додатків та правил. Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік. На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5100.00 грн. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

18 грудня 2023 року було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555147564064. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №555147564064.

01 грудня 2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110142665495.

10 березня 2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110142665495.

18 лютого 2025 року було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110142665495. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2110142665495.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №555147564064 від 16.05.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 5123,00 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 2000,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3123,00 грн.

Загальний розмір заборгованості за Договором №2110142665495 від 10.05.2021 р., що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 98236,20 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5100,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 93136,20 грн. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 59901,54 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5100,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 54801,54 грн.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 65024,54 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 7100,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 57924,54 грн. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» вимушене звернутись із даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту порушених прав, а саме повернення кредитних коштів.

01 липня 2025 року відповідно до ухвали судді відкрито спрощене позовне провадження у цій справі. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 25 липня 2025 року.

Представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» у судове засідання не з?явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, при цьому, в прохальній частині позову просить суд розгляд даної справи проводити у їх відсутність. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності представника позивача, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки, про причини неявки суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності та відзиву не подавала.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із досліджених судом письмових доказів, а саме з копії договору про надання фінансових послуг №2110142665495 від 10 травня 2021 року, паспорт споживчого кредиту та графіку платежів судом встановлено, що 10 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с.27-29).

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 5100.00 грн., що підтверджується листом ТОВ Фінансова компанія «Вей фор пей», згідно якого на підставі укладеного між товариством і ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів ТОВ ФК «Вей фор пей» 10.05.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту, яка належить позичальнику, у сумі 5100.00 грн.(а.с.39).

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110142665495 від 10 травня 2021 року судом встановлено, що станом на 30 листопада 2021 року заборгованість ОСОБА_1 становить 35 649 грн., з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 5100,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 30 549 грн. (а.с.39-40).

Станом на дату відступлення права грошової вимоги ТОВ Вердикт Каітал» розмір заборгованості відповідача перед позивачем становив становить 35 649 грн.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110142665495 від 10 травня 2021 року станом на 16 червня 2025 року встановлено, що ТОВ «Вердикт капітал» в період з 01 грудня 2021 року до 09 травня 2022 року було нараховані відсотки в розмірі 62 587 грн. 20 коп. (а.с.44)

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №2110142665495 від 10 травня 2021 року станом на 16 червня 2025 року встановлено, що ТОВ «Коллект центр» було нарахований розмір заборгованості відповідача за даним договором у розмірі 98 236 грн. 20 коп., з яких 93 136 грн. 20 коп. - відсотки за користування кредитом (а.с.45).

01 грудня 2021 року було укладено договір №1-12 відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110142665495.

10 березня 2023 року було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110142665495.

18 лютого 2025 року було укладено договір №18-02/25 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ«ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2110142665495. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №2110142665495.

З копії договору позики №555147564064 встановлено, що 16 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» було укладено договір про надання позичальнику ОСОБА_1 на умовах строковості, зворотності та платності грошові кошти в розмірі 2000 грн. на строк 30 днів. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а.с.31-35).

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2000.00 грн., що підтверджується квитанцією №1648882703 від 16 травня 2021 року встановлено, що на картковий рахунок відповідача позивачем було перераховано кошти у сумі 2000 грн. (а.с.41).

Із копії розрахунку заборгованості за кредитним договором №555147564064 від 16 травня 2021 року судом встановлено, що станом на 18 грудня 2023 року заборгованість ОСОБА_1 становить 5 123 грн., з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2000,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 3123 грн. (а.с.47).

18 грудня 2023 року було укладено договір №18/12-2023 відповідно до якого ТОВ «КИЇВСЬКА ТОРГОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555147564064. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №555147564064.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Оцінюючи вищевказані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Надані позивачем всі докази прийняті судом до уваги, підстав для їх відхилення не вбачається.

Відповідно до ст.3 Закону України Про електронну комерцію» (далі Закон) електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Також судом встановлено, що ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошових вимог до відповідача на підставі договорів про відступлення прав вимоги, і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України.

Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Вказаний висновок підтверджено Верховним Судом у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446/15.

Встановлено, що 10 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2110142665495, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 5100 грн, строком користування на 16 днів, з 10 травня 2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. Граничний строк кредитування 1 рік.

Відтак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припинилося 10 травня 2022 року, після цієї дати права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно відомостей, які містяться в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за період з 10 травня 2021 року по 09 травня 2022 року заборгованість становить в розмірі 98 236 грн. 20 коп., з яких 5100 - заборгованість за тілом кредиту; 93 136 грн. 20 коп. - відсотки за користування кредитом.

Позивач просить суд, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності стягнути заборгованість у розмірі 59 901,54 грн, з яких: Заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 5100,00 грн. Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 54801,54 грн.

За таких обставин, суд не виходячи за межі заявлених позовних вимог приходить до висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача, заборгованість за договором про надання фінансових послуг №2110142665495 від 10 травня 2021 року у розмірі 59 901,54 грн.

Окрім цього, судом також встановлено, що 16 травня 2021 року між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 укладено договір позики №555147564064, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у сумі 2000 грн, строком користування на 30 днів, з 16 травня 2021 року, з терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно відомостей, які містяться в розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за період з 16 травня 2021 року по 16 червня 2021 року заборгованість становить в розмірі 5123 грн.., з яких 2000 - заборгованість за тілом кредиту; 3123 грн. - відсотки за користування кредитом.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача, заборгованість за договором позики №555147564064 від 16 травня 2021 року у розмірі 5123 грн.

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 65 024 грн. 54 коп.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені - платіжною інструкцією №0533270014 від 27 червня 2025 року за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2422 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного:

Частиною 1 ст.133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача на його користь 16000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з приписами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 №02-07/2024, укладеного між ТОВ «Факторинг Партнерс» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», прайс-лист, заявка на надання юридичної допомоги №915 від 01.05.2025, витяг з акту №11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 на суму 16000,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн. В іншій частині суд вважає за необхідне відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.11Закону України «Про електронну комерцію», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,- задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (03150, м.Київ вул.Ґедройця Єжи,6 офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371) заборгованість за кредитними договорами №555147564064 від 16 травня 2021 року та №2110142665495 від 10 травня 2021 року в сумі 65024 (шістдесят п'ять тисяч двадцять чотири) гривні 54 (п'ятдесят чотири) копійки, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок, а також витрати на правову допомогу у сумі 6000 гривень, а всього 73 446 (сімдесят три тисячі чотириста сорок шість) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки .

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Дзерин М.М.

Попередній документ
129115172
Наступний документ
129115174
Інформація про рішення:
№ рішення: 129115173
№ справи: 153/962/25
Дата рішення: 25.07.2025
Дата публікації: 30.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (18.09.2025)
Дата надходження: 30.06.2025
Предмет позову: Про стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
25.07.2025 10:00 Ямпільський районний суд Вінницької області