Справа №: 148/1198/25
Провадження № 2/148/651/25
21 липня 2025 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Дамчук О.О.,
за участю секретаря Носулько К.П.
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні в спрощеному порядку з повідомленням сторін в м. Тульчині цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Представник позивача звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за зазначеними нижче підставами:
06.06.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір кредитної лінії № 00-9809660 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи на сайті Товариства https://treba.credit, ознайомився з внутрішніми Правилами кредитодавця про надання коштів та банківських металів у кредит ознайомлений у повному обсязі; підписав паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором 29799. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач уклав кредитний договір акцептувавши відповідну оферту надіслану йому кредитодавцем. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 63963. Відразу після вчинених дій відповідача, 06.06.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціювало переказ коштів у сумі 5200,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «МАКС КРЕДИТ». Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором № 00-9809660 від 06.06.2024, становить 20625.80 грн, яка складається з наступного: 5200,00 грн - заборгованість по кредиту; 14905,80 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 520 грн - одноразова комісія за надання кредиту. 17.12.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС»» уклали Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн згідно якого ТОВ «ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС»» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 20625,80 грн. У подальшому 07.04.2025 ТОВ «ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС»» та позивач уклали Договір факторингу № 020425-У відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 00-9809660. Просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 00-9809660 від 06.06.2024 у розмірі 20625,80 грн, відшкодувати витрати зі сплати судового збору при зверненні до суду та витрати на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Зауважує, що кредитне зобов'язання станом 15.05.2025 не виконане та з моменту отримання прав вимоги до відповідача жодних процентів та штрафних санкцій ТОВ «ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС»» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відносно останнього не нараховувало.
Представник позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», який діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги серії АА № 1563495 від 07.04.2025 (а.с.27 зворот) у судове засідання не з'явився, із змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав викладених у позовній заяві, просить розглянути справу за відсутності представника, а також не заперечує проти винесення заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.6 зворот).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, відповідно ст. 128 ЦПК України (а.с.66,68, 70, 72, 79-81), заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності від останнього на адресу суду не надходили. Окрім того відповідач зареєстрований в «Електронному суді».
Зі згоди представника позивача у відповідності до ст.ст. 223, 280, 281 ЦПК України суд визнав за можливе проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на наведене вище, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду цієї справи по суті.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими обставинами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, відповідно до ч.1 ст. 191 ЦПК України, не надав своїх заперечень та доказів на їх підтвердження, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що не суперечить положенню частини 2 ст. 191 та частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Судом установлено, що відповідачем за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МАКС КРЕДИТ» було укладено з Товариством Договір кредитної лінії № 00-9809660 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.10 зворот - 14).
Пунктами 2.1 та 2.2 Договору передбачено, що для отримання Кредиту, Позичальник має зареєструватися на Сайті компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації, Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020р. «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» (із змінами та доповненнями) та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта:
- отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних;
- отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння РНОКПП (якoго немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої КЕП власника ідентифікаційного документа;
- отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразовим ідентифікатором (оtр-пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власними ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням КЕП уповноваженим працівником Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу на отриманий електронний документ, що містить фото. Та цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Змістом п. 7.18 Договору передбачено, що укладенням цього Договору сторони домовились, що до правочину застосовуються положення ЗУ «Про електронну комерцію».
Як убачається із пунктів 2.3-2.6 Договору сторони визначили порядок укладення договору та створення електронних підписів сторін. Під час укладення цього договору сторони керувались Правилами надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця та відповідач підтвердив, що з внутрішніми правилами Кредитодавця про надання коштів та банківських металів у кредит ознайомлений в повному обсязі (п.п.7.13, 7.20 Договору).
Пунктом 7.10 Договору передбачено, що сторони підтвердили, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтвердив свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.
Також відповідач підписуючи даний договір підтвердив, що текст Договору прочитаний ним повністю, положення Договору зрозумілі (п. 7.8 Договору).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору кредитної лінії № 00-9809660 від 06.06.2024 за цим договором кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 5200,00 гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби.
Згідно із пунктами 1.3 - 1.4, 7.2. кредитного договору № 00-9809660 від 06.06.2024 Кредит надається строком на 230 днів, останній день строку повернення кредиту 01.06.2025. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на «01›› липня 2024 року, та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом Строку дії кредитної лінії (Строку кредитування).
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процента ставка складає 1,47% від суми Кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору. Кредитодавець одноразово нараховує Комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 520,00 грн, яку Позичальник зобов'язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.4 цього Договору.
Відповідно до п. 2.8 та 2.9 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 . Кредитодавець не стягує комісію за перерахування платежів, які сплачуються Позичальником при погашенні заборгованості/сплаті платежів, при цьому така комісія може стягуватися банками та/або платіжними установами за допомогою яких здійснюється погашення.
Згідно з п. 3 Договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі, починаючи з дати перерахування коштів Кредиту з поточного рахунку Кредитодавця до дня фактичного повного повернення Кредиту протягом Строку дії кредитної лінії. Розрахунок процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт". До періоду розрахунку процентів включається день надання та не включається день повернення Кредиту (крім випадку, фактичного повернення Кредиту в дату, яка не відповідає дню повернення Кредиту). Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування Кредитом та оплачуються згідно умов пункту 1.3 цього Договору. Позичальник зобов'язаний здійснити оплату Комісії за надання кредиту та повернути Суму кредиту в останній день строку кредитування, яка є датою остаточного повернення Кредиту, а саме: «01» червня 2025 року.
Із п. 7.21 кредитного договору вбачається, що невід'ємною частиною цього Договору є Графік платежів - Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором, розрахована, виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов'язки по поверненню Кредиту та оплати процентів, Комісії за надання кредиту на умовах та у строки, визначені в Договорі (Додаток №1 до цього Договору).
Позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Дотримуватись строків виконання зобов'язань передбачених цим договором, в тому числі, але не виключно щодо повернення кредиту та сплати процентів, відповідно до умов договору (пп. пп. 4.3.1-4.3.2).
З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також відповідач підписуючи цей Договір підтвердив, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надано актуальну та достовірну інформацію, передбачену статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування», а також інформацію про фінансову послугу та Кредитодавця у визначеному законодавством обсязі, достатньому для прийняття Позичальником свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання та ознайомлений з Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАКС КРЕДИТ», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті за посиланням: https://treba.credit/finansovi-poslugy/. (п.7.3 Договору).
Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «МАКС КРЕДИТ» виконало свої зобов'язання, а саме: ідентифікувало відповідача перед укладанням договору та задля акцептування договору згенерувало ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора, що підтверджується відповідною довідкою (а.с.12) та перерахувало на картку відповідача маска картки № НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 5200,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН», у якій зазначено, що на сайті Торгівця через платіжний сервіс «Platon» були проведені успішні транзакції, у тому числі на платіжну картку відповідача № 1401/12 від 23.12.2024 (а.с.22 зворот -23) та Інформаційним листом щодо зарахування коштів у розмірі 5200,00 грн у період з 06.06.2024 по 11.06.2024 на банківську картку № НОМЕР_2 належну відповідачу, наданого АТ «ПУМБ», як банком емітентом на виконання ухвали про витребування доказів від 16.06.2025 (а.с.82).
Згідно підпункту 4.2.5 пункту 4 договору № 00-9809660 від 06.06.2024 Кредитодавець має право відступити право вимоги за Договором із заміною кредитора у зобов'язанні відповідно до норм Цивільного кодексу України (в т.ч. ч.1 ст.516 ЦКУ) без згоди Позичальника.
17.12.2024 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС»» уклали Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн (а.с.31-33).
Предметом Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.
З вказаним договором Фактор зобов'язався передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язався відступити Факторові Права Вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існували на Дату відступлення Прав Вимоги (п.2.1 Договору №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024).
Відповідно до визначення термінів, що використовуються у договорі під правом вимоги розуміється всі права вимоги Клієнта до Боржника за укладеними кредитними договорами, згідно реєстру боржників на дату відступлення Прав Вимоги, включаючи всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Клієнту в якості кредитора, щодо виплати суми Боргу.
Датою відступлення права вимоги є Робочий День, в який Сторони склали і підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників.
Пунктом 2.2 Договору визначено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Боргів та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги відповідно до Реєстру Боржників та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до копії акту прийому передачі реєстру боржників до договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024, Витягу з реєстру боржників від 17.12.2024 до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 та копій платіжних інструкцій № 342 від 27.12.2024, № 335 від 26.12.2024 та № 538 від 06.01.2025, що підтверджують оплату за договором факторингу, передбачену п.3 Договору, на підставі чого ТОВ «ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС»» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 20625,80 грн. (а.с.37 зворот-40).
Таким чином відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ «ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС»» відбулося відповідно до Договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024.
Відповідно до розрахунку заборгованості наданого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» за Кредитним договором №00-9809660 від 06.06.2024 на момент його відступлення, заборгованість відповідача становить 20625,80 грн. (а.с.29-30).
07.04.2025 ТОВ «ФК “ОНЛАЙН ФІНАНС»» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 020425-У, відповідно до умов якого останньому було відступлено право грошової вимоги до відповідача (а.с.41-44).
За цим договором Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору (п.1.1 Договору)
Як вбачається, предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами Акта прийому передачі Прав Вимоги (Додаток №2) (п.1.2 Договору).
П. 3.4 Договору передбачено, що Фактор сплачує Клієнту 100% Ціни Продажу, передбаченої п.3.3. цього Договору не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів з моменту підписання Акта прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта.
Відповідно до копії акту прийому передачі Реєстру боржників від 07.04.2025 до договору факторингу № 020425-У від 07.04.2025 (а.с.46), Витягу з реєстру боржників від 07.04.2025 до Договору факторингу № 020425-У від 07.04.2025 (а.с.47-48), на підставі чого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 20625,80 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 00-9809660 від 06.06.2024, вбачається, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 20625,80 грн. (а.с.29).
Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами параграфа 2 глави 71 та главою 73 ЦК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законам; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року
у справі № 932/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3-4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у різі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»). Таким чином, сторони узгодили розмір Позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення таких Договорів, на таких умовах шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України ПРОПОЗИЦІЮ укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього ДОГОВОРУ. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 2 ст. 642 ПК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), які засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Статтями 526, 527, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідачка порушує зобов'язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином або частково чи у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Таким чином, оцінюючі зібрані докази в їх сукупності та враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку первісному кредитору, фактору або позивачу повністю не повернуті, а також беручи до уваги вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту та відсотками зі його користуванням.
За змістом статті 1082 ЦК України вбачається, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15 «…боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. …неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Таким чином, судом встановлено, що 06.06.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено електронний договір кредитної лінії № 00-9809660 шляхом акцептування оферти, строком на 230 днів, який станом на дату передачі прав вимоги 29.06.2021 за договором факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024, між кредитодавцем та позивачем не було виконано та загальна заборгованість за яким становила 20625,80 грн.
Після зміни кредиторів відповідно до договорів факторингу: № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 та № 020425-У від 07.04.2025 у позивача виникли права вимоги за не припиненим /невиконаним договором № 00-9809660 від 06.06.2024. У зв'язку з чим, станом на 15.05.2025 загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» становить 20625,80 грн.
Із наданих до суду документів не вбачається повного погашення заборгованості первісному кредитору, фактору або позивачу.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Із матеріалів справи вбачається, що факт отримання коштів відповідачем не оспорювався, однак, як встановлено у судовому засіданні відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язання, у зв'язку з чим відповідних виплат на погашення позики у строки передбачені договором не здійснював. Згідно зі статтею 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові від 26 грудня 2019 року № 467/555/19 Верховний Суд, виснував, що «враховуючи, що між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами спірного кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим цей договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на зазначене, відповідач, підписанням договору № 00-9809660 та отриманням кредитних коштів, висловив своє волевиявлення та підтвердив своє погодження з усіма його умовами, як прийнятними для нього. Про прийняття відповідачем усіх умов договору свідчить також те, що останній не скористався своїм правом, передбаченим ст. 15 ЗУ «Про споживче кредитування» та не відмовився від його умов, що також передбачено п.п. 4.4.3договору № 00-9809660.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Із п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» розмір денної процентної ставки у період з 22.04.2024 по 19.08.2024 не може перевищувати 1,5% в день. За умовами договору № 00-9809660 від 06.06.2025 процентна ставка фіксована, тобто незмінювана протягом усього строку кредитування та становить 1,47% в день, що є допустимим розміром денної процентної ставки, передбачений законодавцем, на дату укладення Договору.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Вбачається, що законом визначено право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору за умови дотримання вимог закону при укладенні договору.
Подані позивачем документи, досліджені в судовому засіданні, підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договорів відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором, до позивача по справі.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором у строки передбачені договором належним чином не виконував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача підлягають задоволенню.
Окрім того, відповідно до пункту 6 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 5 частини 3 статті 133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно частини 1 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 (а.с.49-50), копію протоколу погодження вартості послуг (а.с.50 зворот), копію додаткової угоди № 5 до договору про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025 (а.с.51-52), копію акту прийому передачі наданих послуг від 07.04.2025 (а.с.52 зворот), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4956 (а.с.53), довіреність від 04.12.2024 (а.с.53 зворот), копію ордеру на надання правничої допомоги серії АА № 1563495 від 07.04.2025 (а.с.27 зворот), а тому з урахуванням вимог ст.137 ЦПК України суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн. Клопотань про зменшення суми витрат на правничу допомогу в порядку ч.5 ст. 137 ЦПК України від відповідача на адресу суду не надходило.
Згідно позиції ВС висловленої у Постанові КЦС ВС року по справі № 275/150/22 від 13.03.2025, у розумінні положень частини п'ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, обґрунтованого цією стороною відповідного клопотання щодо недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, а тому суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 940/1004/22, провадження № 61-2675св23).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позовних вимог, таким чином сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується електронною платіжною інструкцією № 13328 від 14.05.2025 (а.с.1), підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Керуючись ст. ст. 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 626, 628-629, 634, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 280, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, оф. 10) суму заборгованості за договором № 00-9809660 від 06.06.2024 у загальному розмірі: 20625,80 (Двадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 80 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_3 ) зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4-А, оф. 10) 2422,40 (Дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп. у рахунок відшкодування судових витрат у розмірі сплаченого судового збору та 7000,00 (Сім тисяч) гривень 00 коп. у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Вінницької області, протягом тридцяти днів, починаючи з дня проголошення, чи отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О.Дамчук