"28" липня 2025 р. с-ще Тиврів 145/1167/21
2-о/145/1/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванець В. Д. ,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/2 частини житлового будинку та допоміжних господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Його мати, ОСОБА_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
До дня смерті батьком та матір'ю заповіту складено не було.
З 1999 року він проживав разом з батьками однією сім'єю в будинку АДРЕСА_2 . Він є співвласником цього будинку, 1/2 частку будинку він придбав у рідного дядька - ОСОБА_3 , щоб мати можливість доглядати за матір'ю.
Фактично він увесь час проживав у будинку зі своєю матір'ю. Придбання ним частки цього ж будинку було зумовлено тим, що за станом здоров'я його матері - ОСОБА_1 , яка з 2001 року була особою з інвалідністю першої групи та потребувала зі сторони членів сім'ї постійного догляду, нагляду та захисту, вона не була здатна до самообслуговування. У 2007 році знову підтверджено, що його мати є особою з інвалідність першої групи та потребувала постійного догляду.
Після смерті його батьків він користувався спадковим майном - будинком, оплачував комунальні послуги, податки, здійснював поточні ремонти, доглядав за земельною ділянкою та міркував, що прийняв таким чином спадщину, оскільки після смерті батька спадкова справа належним чином була оформлена та все майно, наскільки йому відомо, перейшло матері. Отримати відомості із Тиврівської державної нотаріальної контори не представилось можливим, оскільки нотаріус відмовила у наданні відповіді на запит адвоката. Про наявність інших спадкоємців, крім нього, які фактично прийняли спадщину або подали заяви про її прийняття після смерті матері, йому не відомо.
Просить встановити факт, його постійного проживання із матір'ю ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2021 дану справу передано на розгляд судді Ратушняка І.О.
Ухвалою суду від 06.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 19.02.2024 заінтересовану особу Тиврівську селищну раду замінено на Гніванську міську раду Вінницького району Вінницької області.
Рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 16 від 30.04.2025 суддю Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.
Відповідно до ч. 5 ст. 51 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" з дня ухвалення Дисциплінарною палатою рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади суддя автоматично відстороняється від здійснення правосуддя до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його звільнення з посади або скасування рішення Дисциплінарної палати.
Зазначена обставина призвела до неможливості розгляду суддею Ратушняком І.О. заяви ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 7 ст. 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
18.06.2025 після проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду від 18.06.2025 № 53/25 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", на виконання рішення зборів суддів Тиврівського районного суду Вінницької області від 16.06.2025 №2, відповідно до пунктів 2.3.12, 2.3.43, 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11.11.2024 № 39, та пункту 5.15.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Тиврівському районному суді Вінницької області, у зв'язку з тимчасовим відстороненням головуючого судді Ратушняка І.О. від здійснення правосуддя, дану судову справу передано на розгляд судді Іванцю В.Д.
Ухвалою суду від 20.06.2025 справа прийнята до свого провадження суддею Іванцем В.Д.
Усудовому засіданні заявник ОСОБА_1 просить заяву задоволити із викладених у ній підстав.
Представник заінтересованої особи Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, подав заяву, у якій просить справу розглянути за його відсутності, заяву підтримує в повному обсязі.
Свідок ОСОБА_3 показав суду, що заявник ОСОБА_1 є його племінником та похресником. Він разом зі своєю сестрою ОСОБА_1 та батьками проживав у будинку по АДРЕСА_1 . Після одруження він переїхав до своєї дружини, а у вказаному будинку залишилися мешкати його батьки, рідна сестра та її син ОСОБА_1 . Після смерті батьків він та його сестра ОСОБА_1 були власниками по 1/2 частки кожен житлового будинку по АДРЕСА_1 . У подальшому його племінник ОСОБА_1 викупив у нього 1/2 будинку. Його сестра ОСОБА_1 тривалий час хворіла та потребувала постійного догляду, який здійснював ОСОБА_1 . Підтверджує, що ОСОБА_1 постійно і на день смерті проживав з матір'ю ОСОБА_1 .
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що проживає по сусідству з заявником ОСОБА_1 та підтримує з ним дружні відносини. Тривалий час ОСОБА_1 проживав зі своєю матір'ю та донькою по АДРЕСА_1 . Так його мати ОСОБА_1 хворіла, була особою з інвалідністю, оскільки їй ампутували дві ноги, а потім ще й осліпла. З цих причин ОСОБА_1 здійснював постійний догляд з матір'ю, готував їжу, прав, а за його відсутності - це робила його донька. Окрім заявника ОСОБА_1 та його доньки з ОСОБА_1 більше ніхто не мешкав. Також ОСОБА_1 займався похованням своєї матері, а він йому у цьому допомагав.
Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з таких підстав.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , батько заявника, що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.8).
Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із 1/2 частини житлового будинку та допоміжних господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який стверджується технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_2 , інвентарний номер 762, реєстраційний номер 742, складений 13.04.1999 (а.с.15-16) в якому власниками зазначено: ОСОБА_2 - 1/2 та ОСОБА_3 - 1/2.
У подальшому до паспорта внесено зміни та вилучено зі співвласників 1/2 частки зазначеного житлового будинку - ОСОБА_3 , та зазначено нового співвласника 1/2 частки зазначеного житлового будинку - заявника ОСОБА_1 , що стверджується технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_2 , інвентарний номер 762, реєстраційний номер 742, складений 26.09.2003 (а.с.17-18).
Згідно з витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 20423231 від 01.07.2009 (а.с.9) Тиврівською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_2 , номер у Спадковому реєстрі - 47306792, номер у нотаріуса - 297-2009.
Рішенням 2 сесії 7 скликання Селищенської сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 22.12.2015 № 34 (а.с.19) вулицю Кірова перейменовано на ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про смерть (а.с.7),
ОСОБА_1 була особою з інвалідністю І групи, та за станом здоров'я потребувала постійного догляду, що стверджується заключенням ЛКК від 14.04.2001 № 68/6 (а.с.13) та випискою із акта огляду МСЕК серії 2-18 АВ № 227535 (а.с.14).
Заявник ОСОБА_7 є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що стверджується свідоцтвом про його народження (а.с.6).
Заявник ОСОБА_1 з 22.07.1999 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.01.1998 (а.с.4-5). За цією ж адресою були зареєстровані - батько заявника ОСОБА_2 та мати заявника ОСОБА_1 , що стверджується домовою книгою для приписки (реєстрації) громадян, які проживають у буд. АДРЕСА_1 (а.с.20-21).
Відповідно до положень статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 2,23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Метою встановлення факту спільного проживання заявників зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.
За ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Факт, що ОСОБА_1 постійно проживав з ОСОБА_1 до часу відкриття спадщини стверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами. Крім того, факт їхнього спільного проживання з 1999 року і до дня смерті ОСОБА_1 стверджується показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Судом установлено, що заявнику ОСОБА_1 необхідно встановити факт постійного спільного проживання разом зі спадкодавицею ОСОБА_1 , з метою оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з матір'ю ОСОБА_1 , на момент смерті останньої породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх постійного проживання законодавство пов'язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість задоволення заяви.
Керуючись ст. 1216-1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. 315-316 ЦПК України, суд, -
Заяву задоволити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом із матір'ю - ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 28 липня 2025 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Суддя Іванець В. Д.