Рішення від 28.07.2025 по справі 367/216/23

Справа № 367/216/23

Провадження №2/367/738/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

28 липня 2025 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну місті Ірпінь об'єднану цивільну справу №367/216/23 за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Будінвест Груп», третя особа: державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» про усунення перешкод у користуванні майном,

УСТАНОВИВ:

Суть позовних вимог.

Бучанська окружна прокуратура звернулась до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначає, що прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42021112320000108 від 31 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Так встановлено, що право власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 3210900000:03:005:0061, площею 1.1660 га, було зареєстроване Державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альоною Олександрівною, індексний номер рішення: 61722680 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45161915) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-7117268032021, виданий 13.11.2021 та державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100978 від 22.08.2001, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1035);

- 3210900000:03:005:0060, площею 1.1216 га, було зареєстроване Державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альоною Олександрівною, індексний номер рішення: 61722754 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45162086) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-3213575642021, виданий 13.11.2021 та державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100977 від 22.08.2001, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1034);

- 3210900000:03:005:0062, площею 1.1575 га, було зареєстроване Державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альоною Олександрівною, індексний номер рішення: 61722134 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45161442) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6115354702021, виданий 13.11.2021 та державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100976 від 22.08.2001, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1033);

- 3210900000:03:005:0063, площею 1.5551 га, було зареєстроване Державним реєстратором Сквирської міської ради Київської області Шерстюк Альоною Олександрівною, індексний номер рішення: 61722017 від 19 листопада 2021 року (номер запису про право власності: 45161295) на підставі витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6815022062021, виданий 13.11.2021 та державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100979 від 22.08.2001, видавник: Ірпінська міська рада (акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1036).

Крім того , встановлено, що на даний час право власності на вказані вище земельні ділянки зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», державним реєстратором - приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Леденьовим Іваном Сергійовичем 20.11.2021 року, на підставі акту приймання - передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», серія та номер: 14225,14226 виданий 19.11.2021, виданий приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Н.О.

Вказаний акт приймання - передачі нерухомого майна до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», складений 19.11.2021 між представником та від імені ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» Марецьким Сергієм Вікторовичем, який діє на підставі довіреності та ОСОБА_2 .

За інформацією державного підприємства «Київське лісове господарство» № 01-1032 від 22.12.2021, № 02-929 від 29.11.2021, № 02-16 від 12.01.2022 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063, розташовані на землях лісогосподарського призначення в кварталі 58, виділ 11,12,20,21,27,37,42, в кварталі 52, виділ 26,27, 29,30,31,32,33 Ірпінського лісництва ДП « Київський лісгосп», згідно з планово - картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року. Категорія лісів: Рекреайційно - оздоровчі ліси. Лісогосподарська частина лісів зелених зон.

Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово - картографічними матеріалами лісовпорядкування 1993,2003,2014 років: проектами організації і розвитку лісового господарства, планом лісонасаджень, у тому числі копією таксаційного опису лісовпорядкування, протоколом першої лісовпорядної наради, протоколом другої лісовпорядної наради, протоколом другої технічної наради, актами наявності земельного балансу по районах, що числились за підприємством станом на 1993 рік, викопіюванням з планшету № 5 (1993,2003,рік) та № 6 (2014 рік).

Окрім того, за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання «Укрдежліспроект» від 24.11.2021 № 1023 та доданими до неї фрагментами з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів № 58 та № 52 і їх таксаційних виділів Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» за даними лісовпорядкування 2003 та 2014 рік, спірні земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 розташовані в межах земель Ірпінського лісництва ДП Київський лісгосп», що також підтверджує факт віднесення вказаних земельних ділянок до земель державного лісового фонду.

Згідно інформації державного підприємства «Київське лісове господарство» № 02-929 від 29.11.2021, № 01-1032 від 22.12.2021, державне підприємство погодження на вилучення з постійного користування вказаних земельних ділянок не надавало. Крім того, згідно інформації Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства № 04-48/2322 від 01.12.2021, вбачається, що Управління також не надавало погодження щодо вилучення спірних земельних ділянок з постійного користування ДП «Київський лісгосп».

Аналогічну інформацію про відсутність рішення про вилучення земельних ділянок надано і Київською обласною державною адміністрацією листами: № 685 від 13.12.2021 та № 01.1-14/2474 від 13.12.2021 та Кабінетом Міністрів України листом № 40796/0/2-21 від 14.12.2021.

Разом з тим, згідно листа Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2021 № 40796/0/2-21, листом Київської обласної державної адміністрації № 685 від 13.12.2021 та листа Бучанської районної державної адміністрації № 01.3-35/2011 від 08.12.2021 рішення про погодження зміни цільового призначення, вилучення із державної власності та передачі у приватну власність земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 не приймалися.

Державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100979 від 22.08.2001 був виданий на підставі договорів купівлі - продажу земельної ділянки від 24.01.2001 за № 311,312,331,314,315,316; державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100977 від 22.08.2001, був виданий на підставі договорів купівлі - продажу земельної ділянки від 18.01.2001 за № 298,300,302,304,306; державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100976 від 22.08.2001 був виданий на підставі договорів купівлі - продажу земельної ділянки від 16.01.2001 року за № 367,269,271,273,275; державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100978 від 22.08.2001, був виданий на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 . Разом з тим, відповідно до листів, отриманих від суб'єктів нотаріальної діяльності, діючих на території Ірпінського міського нотаріального округу на зазначену дату укладених договорів, посвідчення вказаних угод не підтверджено.

Водночас установлено, що реєстрація права власності на спірні земельні ділянки на підставі: державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100978 від 22.08.2001 та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-7117268032021, виданий 13.11.2021; державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100977 від 22.08.2001 та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-3213575642021, виданий 13.11.2021; державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100976 від 22.08.2001 та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6115354702021, виданий 13.11.2021; державного акту на право приватної власності на землю, серія та номер: І-КВ №100979 від 22.08.2001 та витягу з Державного земельного кадастру, серія та номер НВ-6815022062021, виданий 13.11.2021 і здійснена з порушенням земельного та лісового законодавства, оскільки земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду, порушено порядок зміни їх цільового призначення, у зв'язку з чим рішення про державну реєстрацію підлягають скасуванню, а земельні ділянки поверненні у державну власність.

З уточненням позовних вимог просить суд:

1)усунути перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної

державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19.11.2021 за індексним номером 61722680 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1.1660 га із припиненням речових прав щодо неї;

2). усунути перешкоди у здійсненні власником - державою, в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20.11.2021 за індексним номером 61732557 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1.1660 га із припиненням речових прав щодо неї;

3). усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1.1660 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061;

4). усунути перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної

державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19.11.2021 за індексним номером 61722754 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1.1216 га із припиненням речових прав щодо неї;

5). усунути перешкоди у здійсненні власником - державою, в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20.11.2021 за індексним номером 61732675 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1.1216 га із припиненням речових прав щодо неї;

6). усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1.1660 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060;

7). витребувати на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІВЕНСТ ГРУП» земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1.1575 га;

8). скасувати рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2021 за індексним номером 61722134, яким за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:00962, площею 1.1575 га;

9). Скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова Івана Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2021 за індексним номером 61732716, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю « ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1.1575 га;

10). витребувати на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІВЕНСТ ГРУП» земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1.5551 га;

11). скасувати рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2021 за індексним номером 61722017, яким за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1.5551 га;

12). скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова Івана Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2021 за індексним номером 61732762, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю « ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1.5551 га;

13). стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Суть відзиву на позовну заяву відповідача - ТОВ «Євро Будінвест Груп».

Представник відповідача ТОВ «ЄВРО БУДІВЕСТ ГРУП» , вказує, що в матеріалах справи відсутнє звернення прокурора до Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» з вимогою звернення з позовом до суду, а також відсутнє обґрунтування причин не звернення до суду як Київської обласної державної адміністрації, так і Ірпінського лісництва ДП « Київський лісгосп».

Більш того ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» встановлена заборона здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. Тобто, суперечливим є факт дотримання прокурором підстав та порядку звернення до суду в інтересах держави. Суду не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів про те, що інтереси держави були порушені відповідачами. Так само і щодо визначення ним Київської ОДА як особи, що представляє державу та не можливість самостійного захисту в суді.

Землю було передано для будівництва індивідуального житлового будинку, Акти видано Ірпінською міською Радою народних депутатів та зареєстровані в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 1035,1034,1033,1036. Враховуючи викладене , у даних правовідносинах необхідно використовувати норми законодавства в редакції дійсній на 24.01.2001 року.

Відповідно до технічної документації, а також відповідно до долучених прокурором протоколів огляду місця події, земельна ділянка знаходиться в межах міста Ірпеня, межує з усіх сторін із забудовою. На підтвердження своїх позовних вимог прокурор надає копію фрагмента планшета № 5 (1993,2003) та № 6 (2014) лісовпорядкування 1993, 2003,214 роки, копія фрагменту плану лісонасаджень лісовпорядкування 2014 року, копія таксаційного опису лісовпорядкування 2014 року станом на 01.01.2015 року. Надані до позовної планшети № 5, №6 не відповідають вимога галузевим нормативним документам, а також положенням лісового Кодексу України, а саме: в порушення зазначених норм ні проект організації та розвитку лісового господарства, ні планшет лісовпорядкування, надані прокурором не містить погоджень з органами землевпорядкування та територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а тому з врахуванням Прикінцевих положень ЛК України, не можуть братися судом до уваги як доказ права постійного користування Ірпінське лісництво ДП «Київський лісгосп» спірною земельною ділянкою.

Прокурором не надано безспірних доказів перебування спірних земельних ділянок у постійному користуванні Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» та докази наявності такого права в Київській ОДА, а також те, що спірні земельні ділянки розташовані на землях лісового фонду, тоді як за ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Спірна земельна ділянка не мала статусу земельної ділянки лісогосподарського призначення та не перебувала у постійному користуванні Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп». Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Пояснення Київської обласної державної адміністрації.

Представник Київської обласної державної адміністрації вказує, що проект щодо зміни цільового призначення спірних земельних ділянок відсутній, Державним підприємством «Київське лісове господарство», Київським обласним та по м. Києву Управлінням лісового та мисливського господарства, Київською обласною державною адміністрацією, Кабінетом Міністрів України відповідний дозвіл не надавався, що підтверджується інформацією від 29.11.2021 № 02-929, від 22 грудня 2021 року № 01-1032, від 01 грудня 2021 року № 04-48/2322, від 13 грудня 2021 № 685, від 14 грудня 2021 року № 40796/0/2-21. Порушення порядку зміни цільового призначення земель відповідно до ст. 21 земельного кодексу України є підставою для визнання недійсним рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Також, Київська обласна державна адміністрація листом від 13 грудня 2021 року № 685 повідомила, що нею не вживались заходи спрямовані на захист інтересів держави з метою повернення у державну власність спірних земельних ділянок. Просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Суть відповіді на відзив.

Прокурор зазначає, що Бучанська окружна прокуратура звертається до суду з цим позовом в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, як органу виконавчої влади, уповноваженого державою на розпорядження землями державної форми власності у межах міста обласного значення, яким є місто Ірпінь Київської області.

Зважаючи на отриману інформацію від Київської обласної адміністрації, факт їх обізнаності (починаючи з 30.11.2021) про порушення інтересів держави, невжиття заходів спрямованих на їх захист в судовому порядку, у даному випадку наявні підстави, передбачені ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», підстави для застосування прокурором заходів представницького характеру у виключних випадках в інтересах Київської обласної державної адміністрації. Враховуючи, що прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації, якою підстави представництва прокуратурою не оскаржуються, доводи відповідача у вказаній частині є безпідставними та спростовуються прокуратурою.

Спірні земельні ділянки є земельними ділянками лісогосподарського призначення та перебувають у державній власності, розпорядження якими в силу ст. 122 земельного кодексу України здійснюється Київською обласною державною адміністрацією, а ДП «Київський лісгосп» є постійним користувачем вказаних земельних ділянок.

Отже, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи є доводи відзиву щодо необхідності визначення позивачем ДП «Київський лісгосп» та недотримання прокурором щодо вказаного суб'єкта вимог ст. 23 ЗУ « Про прокуратуру». Крім того, одним із доводів відзиву є те, що ОСОБА_2 отримано спірні земельні ділянки за договорами купівлі - продажу, на підставі яких потім отримані Державні акти про право приватної власності на спірні земельні ділянки, то саме редакція законодавства 2001 року підлягає застосуванню до спірних правовідносинах, вказані доводи відхиляються прокуратурою, оскільки ч. 4 ст. 55 Закону України «Про нотаріат» (в редакції дійсній станом на 12.02.2001) посвідчення угод про відчуження або заставу житлового будинку, кварти, дачі, садового будинку, гаражу, земельної ділянки, іншого нерухомого майна провадиться за місцезнаходженням вказаного майна. Згідно листа Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 14.07.2022 № 17953/5.3-22 станом на січень 2001 року на території Ірпінської міського нотаріального округу Київської області здійснювала нотаріальну діяльність приватний нотаріус Білоконь С.І., якою здійснюється нотаріальна діяльність на даний час, також функціонувала Ірпінська державна нотаріальна контора, яка обслуговує та забезпечує населення нотаріальними послугами на даний час та працювали приватні нотаріуси, нотаріальна діяльність яких припинена, а саме: приватний нотаріус Прилипко В.В., Стрельцова І.М. та Тонконог Л.М. , документи нотаріального діловодства та архів яких передано на зберігання до Київського обласного державного нотаріального архіву. Так, відповідно до листів, отриманих від: приватного нотаріуса Білоконь С.І. за № 31/01-16 від 27.07.2022, Ірпінської державної нотаріальної контори № 31802-14 від 28.07.2022 та Київського обласного державного нотаріального архіву № 1089/01-17 від 29.07.2022, договір купівлі - продажу № 335 від 12.02.2001, стороною яких є ОСОБА_2 , вищевказаними суб'єктами нотаріальної діяльності не посвідчувались. Зважаючи на це, у 2001 році ОСОБА_2 не укладав договорів купівлі - продажу спірних земельних ділянок, отже підстави для отримання ним Державних актів на право власності на спірні земельні ділянки відсутні. Неправомірною реєстрацією державними реєстраторами права приватної власності на спірні земельні ділянки за ОСОБА_2 та ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», утворюються перешкоди у реалізації власником майна - державою речових прав на зазначені об'єкти.

Позиція учасників цивільного процесу.

Прокурор просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання неодноразово не з'являлся, про причини неявки суд не повідомляв, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник третьої особи підтримує позовні вимоги.

Дослідження доказів, надання їх оцінки судом.

Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 2,3 ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Держава є самостійним суб'єктом права власності на землю, яка реалізує це право через органи державної влади на землі державної власності.

Відповідно до ч.5 ст.122 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 Лісового кодексу України (в редакції станом на 2016 рік) спірні земельні ділянки відносилися до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалися для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України.

Так, статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2 та З ст. 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Інших випадків, які б передбачали надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення, законодавство не містить.

Згідно ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або «органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, установленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об'єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов'язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово- картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Судом встановлено, що Бучанська окружна прокуратура повідомила Київську обласну адміністрацію (Київська обласна військова адміністрація) про те,що ними буде пред'явлено позовну заяву в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 та ТОВ « ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП», треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача: Державне підприємство «Київське лісове господарство» про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та повернення земельної ділянки лісогосподарського призначення.

У провадженні ВП № 2 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області, розташованого за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Мінеральна, 7-А перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021112320000108 від 31 серпня 2021 року за правовою кваліфікацією: зловживання службовою владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Згідно витягу з ЄРДР вбачається, що моніторингом публічно - кадастрової карти виявлено ряд земельних ділянок, що розташованій у м. Ірпені Київської області, які знаходяться в межах земель лісового фонду, проте перебувають у приватній власності юридичних та фізичних осіб, що свідчить про те, що невстановленими службовими особами на території Ірпінської міської територіальної громади здійснене неправомірне відведення земель лісового фонду у приватну власність, а саме вчинення зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне з метою одержання неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання влади чи службового становища всупереч інтересів служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Прокурором Бучанської окружної прокуратури надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42021112320000108 від 31 серпня 2021 року з метою пред'явлення позовної заяви в інтересах держави та забезпечення участі у розгляді справи до постановлення кінцевого рішення по ній.

Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна земельні ділянки з кадастровими номерами: 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю « ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» та згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21 червня 2022 року перебувають в арешті.

Із копій витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15.11.2021 року, земельні ділянки: 3210900000:03:005:0061 площею 1.1660, 3210900000:03:005:0060 площею 1.1216, 3210900000:03:005:0062 площею 1.1575, 3210900000:03:005:0063 площею 1.5551; знаходяться за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, цільове призначення 02.01 - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: землі житлової та громадянської забудови, вид використання земель: для будівництва індивідуального житлового будинку, форма власності: приватна, належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі цивільно - правових договорів 311,312,331,314,315,316 від 24 січня 2001 року, 298,300,302,304,306 від 18 січня 2001 року, 335 від 12 лютого 2001 року, 267,269,271,273,275 від 16 січня 2001 року та державних актів: серії І-КВ № 100976 від 22 серпня 2001 року; серії І-КВ 100978 від 22 серпня 2001 року; серії І-КВ 100977 від 22 серпня 2001 року; серії І-КВ 100979 від 22 серпня 2001 року.

Матеріали справи містять фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 52 та 58 і межами його таксаційних виділів Ірпінського лісництва ДП « Київський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003 та 2014 років та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами.

Лісове та мисливське господарство Держлісагенства Київської області та по м. Києву листом № 04-48/2322 від 01 грудня 2021 року повідомило Бучанську окружну прокуратуру, що управління не надавало погодження на вилучення та зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063.

Із копії листа ДП «Київське лісове господарство» № 02-929 від 29 листопада 2021 року вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 накладаються на землі лісогосподарського призначення та розташовані в межах державного лісового фонду підприємства (Ірпінське лісництво кв. 58 вид.11,12,20,21,27,37 та кв. 52 вид. 26,27,29,30,31,32,33 лісовпорядкування 2014 р.). Підприємством не надавались погодження (дозволи) щодо вилучення вищевказаних земельних ділянок із земель лісогосподарського призначення державного лісового фонду в кв. 52,58 Ірпінського лісництва. Лісогосподарські втрати не нараховувались. Проекти землеустрою, інша документація, щодо відведенні земельних ділянок з кадастровими номерами3210900000:03:005:0061,3210900000:03:005:0060,3210900000:03:005:0062,3210900000:03:005:0063 цільове призначення яких змінюється - не погоджували.

Відповідно до планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування 1993,2003,2014 років та даних публічної кадастрової карти України, земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061,3210900000:03:005:0060,3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 накладаються на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду Підприємства (Ірпінське лісництво кв. 58 вид. 11,12,20,21,27,37,42 кв. 52 від. 26,27,29,30,31,32,33, планшет № 6, масштаб 1:10000, лісовпорядкування 2014. Категорія лісів: Рекреаційно - оздоровчі ліси. Лісогосподарська частина лісів зелених зон). Жодних погоджень на вилучення чи зміну цільового призначення вказаних земельних ділянок підприємство не надавало. В постійному користуванні підприємства вищевказані земельні ділянки перебувають відповідно до п. 5 Перехідних положень Лісового кодексу України « До здійснення державної реєстрації права постійного користування державних лісогосподарських підприємств земельними ділянками лісогосподарського призначення, які до набрання чинності Земельним кодексом України передані їм на такому праві, це право підтверджується планово - картографічними матеріалами лісовпорядкування» (копія листа ДП «Київське лісове господарство» № 01-1032 від 22 грудня 2021 року).

Наказом № 92 від 26 липня 2019 року Київського обласного та по м. Києву управління Лісового та Мисливського господарства «Про затвердження матеріалів лісовпорядкування державних лісогосподарських підприємств, діяльність яких координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства» затверджено матеріали лісовпорядкування 2014-215 років державних лісогосподарських підприємства, діяльність яких координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства, згідно Переліків, що додаються (додатки 1-15).

Із пояснювальної записки Українського державного проектного Лісовпорядчого об'єднання комплексна лісовпорядна експедиція вбачається, що попереднє лісовпорядкування було проведено в 1993 році. Комплексною лісовпорядною експедицією. Роботи виконувались відповідно до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року за І розрядом.

Починаючи з 1994 року на цій території лісгоспу проводилося безперервне лісовпорядкування. Воно заключалося в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково - звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.

В 2003 році Комплексною лісовпорядною експедицією проведено розширене безперервне лісовпорядкування з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів. Проведена додаткова таксація лісових ділянок стиглих і пристигаючих насаджень можливих для експлуатації, молодняків до 20 років та ділянок фонду рубок догляду. Були встановлені нові розрахункові лісосіки по рубках головного користування та рубках, пов'язаних з веденням лісового господарства.

Нинішнє лісовпорядкування проведено Комплексною лісовпорядною експедицією в 2014 році за І розрядом у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції, рішенням першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт (додатки1;2).

В протоколі другої лісової наради від 10 липня 2015 року з розгляду основних положень проекту організації та розвитку лісового господарства державного підприємства « Київське лісове господарство Київської області у примітці зазначено, в зв'язку із значними розбіжностями матеріалів базового лісовпорядкування 2014-2015 років з матеріалами управлінь Держземагенства Київської області по площі та визначенні місцезнаходженні лісових контурів ДП «Київський лісгосп» в розрізі сільських, селищних та міських рад площа лісгоспу визначена згідно даних лісовпорядкування 2003 року з врахуванням прийнятих та вилучених земель, згідно рішень і розпоряджень за період з 2004 року по 2014 роки. Згідно даних управління Держземагенства у Макарівському районі землі ДП «Київський лісгосп» в межах Макарівського району не обліковуються. Згідно даних управління Держземагенства у Бородянському районі землі КП «Київський лісгосп» в межах Бородянського району не обліковуються. Землевпорядні дані по Києво - Святошинському районі управлінням Держземагенства Києво - Святошинського району не надано.

Бучанська районна державна адміністрація Київської області листом № 01.3-35/2011 від 08.12.2021 повідомило Бучанську окружну прокуратуру про те, що Бучанською районною державною адміністрацією Київської області погоджень щодо вилучення та зміну цільового призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 не надавалось. Заходи цивільно - правового характеру в частині повернення у користування, розпорядження держави та постійне користування ДП «Київське лісове господарство» вищевказаних земельних ділянок Бучанської районною державною адміністрацією Київської області не здійснювалось.

Листом № 40796/0/2-21 від 14 грудня 2021 року секретаріат Кабінету Міністрів України повідомив Бучанську окружну прокуратуру, що Кабінетом Міністрів рішень щодо погодження зміни цільового призначення, вилучення з постійного користування ДП «Київське лісове господарства» земельних ділянок із кадастровими номерами земельні ділянки з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063 не приймалося.

Згідно протоколів огляду від 25 листопада 2021 року проведеного в період часу з 14 год. 35 хв. до 17 год. 20 хв. та від 29 листопада 2021 року проведеного в період часу з 11 год. 05 хв. по 14 год. 02 хв. проведеного прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Бучанської окружної прокуратури Дядюком Ю.О. де об'єктами огляду були ділянки місцевості з кадастровими номерами 3210900000:03:005:0061, 3210900000:03:005:0060, 3210900000:03:005:0062, 3210900000:03:005:0063, що розташовані на території м. Ірпінь Київської області, огляд ділянки місцевості проводився без проникнення до неї. Оглядом встановлено, що: ділянка місцевості, розташована на території м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4903295 30.2350919, яка з західного боку межує з закладом «Хуторок Таверна», за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. незалежності,2в, має кадастровий номер 3210900000:03:005:0063, є покритою лісом площею та відноситься до 58 кварталу Ірпінського лісництва Державного підприємства «Київське лісове господарство»;

ділянка місцевості, розташована на території м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4945754 30.2459917, з північного боку межує з житловим багатоповерховим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , має кадастровий номер : 3210900000:03:005:0062, є покритою лісом площею та відносить до 52 кварталу Ірпінського лісництва Державного підприємства «Київське лісове господарство»;

ділянка місцевості, розташована на території м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4951471 30.2483893, яка з північного боку межує з ЖК «SKY», за адресою: АДРЕСА_2, має кадастровий номер: 3210900000:03:005:0060, є покритою лісом площею та відноситься до 52 кварталу Ірпінського лісництва Державного підприємства « Київське лісове господарство»;

ділянка місцевості, розташована на території м. Ірпінь Київської області у межах географічних координат 50.4961045 30.2486386, яка з західного боку межує з АДРЕСА_4 має кадастровий номер: 3210900000:03:005:0061, є покритою лісом площею та відноситься до 52 кварталу Ірпінського лісництва державного підприємства «Київське лісове господарство». Також встановлено, що вказані вище земельні ділянки розташовані у межах земель лісового фонду.

Рішенням № 2 одноосібного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» від 19 листопада 2021 року ОСОБА_2 вирішив у рахунок сповнення Статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» внести до Статутного капіталу наступне майно: земельні ділянки кадастровий номер 3210900000:03:005:0061 площею 1.1660, 3210900000:03:005:0060 площею 1.1216, 3210900000:03:005:0062 площею 1.1575, 3210900000:03:005:0063 площею 1.5551, які розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь.

Актом приймання - передачі майна до Статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БУДІНВЕСТ КАПІТАЛ» від 19 листопада 2021 року громадянин ОСОБА_2 передав до Статутного капіталу ТОВ «ЄВРО БІДІНВЕСТ ГРУП», а ОСОБА_5 від імені ТОВ «ЄВРО БУДІВЕСТ ГРУП» прийняв до Статутного капіталу наступне майно: земельні ділянки кадастровий номер 3210900000:03:005:0061 площею 1.1660, 3210900000:03:005:0060 площею 1.1216, 3210900000:03:005:0062 площею 1.1575, 3210900000:03:005:0063 площею 1.5551, які розташовані за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь.

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 спірні земельні ділянки мають код 02.01- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, обмеження у використанні спірних земельних ділянок відсутні.

Із копії листа Управління нотаріату Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 17953/5.3-22 від 14.07.2022 року станом на 16.01.2001, 18.01.2001,24.01.2001, 07.02.2001, 12.02.2001, 21.02.2001, 06.03.2001, 25.03.2002, 18.06.2003, 16.09.2003 на території Ірпінського міського нотаріального округу Київської області здійснювала нотаріальну діяльність приватний нотаріус Білоконь С.І. (адреса розташування робочого місця станом на 2001-2003 роки: АДРЕСА_3 , адреса розташування робочого місця станом на даний час: Київська область, м. Буча, вул. Б. Хмельницького,4 оф. 43) , якою здійснюється нотаріальна діяльність на даний час.

Стосовно повноважень прокурора на пред'явлення позову.

У пункті 2 частини першої статті 2 Закону України «Про прокуратуру» (тут і надалі в редакції, чинній на час звернення до суду) передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III ЦПК України.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Із матеріалів справи вбачається, що прокурор, перед поданням до суду позову звертався до Київської обласної державної адміністрації письмово з повідомленням, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави з порушенням земельного законодавства України та просив повідомити про стан вжиття заходів для захисту порушених прав держави, на що отримав лист від Київської ОДА, згідно з яким прокурора повідомлено про відсутність можливості захистити порушене право держави в судовому порядку. Після чого прокурор листом від 02 грудня 2022 року повідомив Київську ОДА (Київську обласну військову адміністрацію) про те, що звернеться до суду з позовом в інтересах Київської обласної державної адміністрації.

Отже, прокурор дотримався передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» вимог щодо обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у суді у цій справі.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, § 35).

Таким чином, подаючи позовну заяву до суду, прокурор самостійно обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у збереженні майна держави, яке вибуло з її власності поза її волею, тому згідно з частиною другою статті 56 ЦПК України набув статусу позивача.

Стосовно планшетів 1993, 2003, 2014 років.

Лісовпорядкування є обов'язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Статьей 48 Закона СССР об утверждении Основ лесного законодательсьва Союза ССР и союзных республик установлено, что для организации рационального пользования лесами, их воспроизводства, охраны и защиты, планирования развития лесного хозяйства и размещения лесосечного фонда за счет государства проводится государственный учет лесов и ведется государственный лесной кадастр по единым для Союза ССР системам. Государственный учет лесов и государственный лесной кадастр ведутся в порядке, устанавливаемом Советом Министров СССР.

Отраслевой учет состояния и использования земель государственного лесного фонда осуществляется в порядке, устанавливаемом Советом Министров СССР.

Лесоустройство включает следующие лесоустроительные действия: определение границ территорий лесохозяйственных предприятий, внутрихозяйственную организацию территорий лесохозяйственных предприятий государственных органов лесного хозяйства, а также территорий, занятых лесами, ведение лесного хозяйства в которых возложено на иные предприятия, организации и учреждения; определение лесных ресурсов, породного и возрастного состава лесов для установления расчетной лесосеки по рубкам главного пользования и размеров других видов лесных пользований, а также способов рубок; выявление участков, на которых необходимо проведение рубок ухода, санитарных рубок, рубок, связанных с реконструкцией малоценных лесных насаждений, осушения и других лесохозяйственных мероприятий; уточнение площадей, предназначенных для восстановления лесов и лесоразведения, и определение способов воспроизводства лесов; определение категорий защитности лесов и обоснование перевода лесов в случае необходимости из одной группы в другую; осуществление топографо - геодезических, лесобиологических и других обследований и изысканий, а также иных лесоустроительных действий.

По материалам лесоустройства для предприятий, организаций и учреждений, ведущих лесное хозяйство, составляются и утверждаются государственными органами лесного хозяйства или по согласованию с ними иными государственными органами соответствующие проекты, которые являются основой для ведения лесного хозяйства и осуществления лесопользования и служат исходными данными для перспективного и текущего планирования (ст. 49 Основ лесного законодательства Союза ССР и союзных республик) ( російською мовою).

Як вбачається із копій планшеті, які містяться в матеріалах справи ( том 1 а.с.59-73), вони не затверджені державними органами лісного господарства.

Згідно протоколу другої лісовпорядної наради від 10 липня 2015 року з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства ДП 2 Київське лісове господарство» Київської області землевпорядні дані по Києво - Святошинському району управлінням Держземагенства Києво - Святошинського району не надано ( том 1 а.с.114).

Висновок експертів № 14150/23-41 від 12.10.2023 року за результатами проведення земельно - технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42021000000002556 не містить посилання на ( том 11а.с.148-205).

У висновку експерта № 1003/25 судової земельно - технічної експертизи, складеного 14 березня 2025 року судовим експертом Таран О.С. (том 13 а.с.90-107), на вирішення якої поставлено питання: Чи накладаються межі земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га; кадастровий номер 3210900000:03:005:0061, площею 1,660 га; кадастровий номер 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га; кадастровий номер 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 га на межі земельної ділянки, яка перебувала на праві постійного користування у ДП « Київське лісове господарство» з цільовим призначенням для ведення лісового господарства в межах Київської області станом на 22.08.2001 року? Якщо так, то яка саме площа вищезазначених земельних ділянок накладається на межі земельної ділянки лісового фонду, що перебували на праві постійного користування у ДП « Київське лісове господарство» станом на 22.08.2001 року?

Експерт зазначає, що до листа від 24.11.2021 року № 1023, додається фрагмент з публічної кадастрової карти України станом на 22.11.2021 року з нанесеними межами кварталів № 52 і №58 Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» за даними базового лісовпорядкування 2003 року (рисунок 18) та 2014 року (рисунок 19), в даному документі не зазначаються координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісового господарства».

Додаток № 7 до Наказу Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства від 26.07.2019 р. № 92 до переліку матеріалів лісовпорядкування 2014-2015 років ДП «Київській лісгосп», увійшли:

- проект організації та розвитку лісового господарства;

- планово - картографічні матеріали. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП « Київський лісгосп».

Фрагмент з Публічної кадастрової карти України та планово - картографічних матеріалів лісовпорядкування за 2014 р ( рисунок 20) В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП « Київський лісгосп».

План лісонасаджень (квартали 52,58) лісовпорядкування Ірпінського лісництва за 2014 р, схеми розміщення урочищ пофарбована за категоріями лісів (рисунок 21-23). В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Нинішнє лісовпорядкування проведено Комплексною лісовпорядною експедицією в 2014 р. у відповідності з вимогами чинної інструкції, рішеннями першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Проект організації та розвитку лісового господарства ДП « Київське лісове господарство» (таксаційний опис (квартали 52,58) лісовпорядкування Ірпінського лісництва за 2014 р), в якому відображається таксаційні показники за виділами, а саме: характеристика деревостанів, підросту, підліску, не вкритих лісовою рослинністю і нелісових земель; ярус; елюент лісу; вік; висота; діаметр; група віку; клас бонітету; тип лісу; повнота4 запас деревини. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Протокол першої лісовпорядної наради з лісовпорядкування державних лісогосподарських підприємств Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства Державного агентства лісових ресурсів України від 03.06.2014 р. б/н, згідно якого ухвалено провести в 2014 р. польові лісовпорядні роботи в підприємствах Київського обласного та по м. Києву. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Протокол другої лісовпорядної наради з розгляду основних положень проекту організації і розвитку лісового господарства державного підприємства «Київське лісове господарство» Київської області від 10.07.2015 р. б/н,згідно якого ухвалено запропонувати до затвердження основні положення і заходи проекту організації та розвитку лісового господарства на 2015 р. і наступні роки. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Протокол другої лісовпорядної наради з розгляду проекту організації та розвитку лісового господарства Київського держлісгоспу Київської області на 2004-2013 рр. за квітень 2005 р. б/н, згідно якого загальний висновок за результатами господарської діяльності держлісгоспу в цілому лісове господарство велось ціле направлено і всебічно у відповідності з діючими правилами ведення лісового господарства у лісах України. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Протокол другої технічної наради польових лісовпорядних робіт, виконаних Київським держлісгоспом Київської області та основних положень проекту організації та розвитку лісового господарства на ревізійний період 1994-2003 рр. від 07.12.1993 р., згідно якого ухвалено загальну площу Київського держлісгоспу, погоджену з земельними органами районів, яка дорівнює 25,4 тис. га. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Протокол першої лісовпорядної наради по лісовпорядкуванню лісових підприємств Київського виробничого лісогосподарського об'єднання «Київліс» від 29.04.1993 р. б/н, згідно якого констатовано готовність проведення лісовпорядних робіт. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Акт наявності земельного балансу від17.12.1993 р. б/н, згідно якого станом на 1993 р. по земельному балансу Васильківського району Київської області площа Київського держлісгоспу в межах територій району складає 2631 га. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Акт наявності земельного балансу грудень 1993 р. б/н, згідно якого станом на 1993 р. по земельному балансу Броварського району Київської області площа Київського держлісгоспу в межах території району складає 4145 га. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Акт наявності земельного балансу від 13.10.1993 р. б/н, згідно якого станом на 1993 р. по земельному балансу Обуховського району Київської області площа Київського держлісгоспу в межах території району складає 7979 га. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Акт наявності земельного балансу за грудень 1993 р. б/н, станом на 1993 р. по земельному балансу Києво - Святошинського району Київської області площа Київського держлісгоспу в межах території району складає 8523 га. В даних документах відсутні координати поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп».

Із наданих матеріалів вбачається, що межі земель ДП «Київське лісове господарство» станом на 22.08.2001 р. та на теперішній час, в розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України не сформовані. Межі земель лісового фонду ДП «Київське лісове господарство» не внесено до Державного земельного кадастру.

В жодному із наданих матеріалів не зазначаються координати поворотних точок меж 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київський лісгосп» у Державній системі координат.

Без координат меж земельних ділянок лісового фонду КП « Київське лісове господарство» станом на 22.08.2001 р. та/або на теперішній час, не можливо побудувати замкнену ламану лінію (межу).

Надані планово - картографічні матеріали лісовпорядкування дозволяють визначити лише площу та конфігурацію земель ДП «Київське лісове господарство» станом на 22.08.2001 р. та на теперішній час, втім не точне розташування на поверхні Землі.

Для визначення меж, площі та місця розташування земельної ділянки, яка перебувала на праві постійно користування у ДП «Київське лісове господарство» з цільовим призначенням для ведення лісового господарства в межах Ірпінської міської ради Київської області станом на 22.08.2001 року, необхідно дослідити правовстановлюючі документи ДП «Київське лісове господарство» у вигляді Державного акту на право постійного користування землею, форма якого затверджено постановою Верховної Ради України від 13.03.1992 року № 2201-ХІІ.

Отже, без дослідження відповідного правовстановлюючого документу на земельну ділянку, яка перебувала у постійному користуванні ДП «Київське лісове господарство» станом на 22.08.2001року та без дослідження координат поворотних точок меж кварталів 52 та 58 із його таксаційними виділами Ірпінського лісництва ДП «Київське лісове господарство» у державній системі координат, неможливо визначити чи накладаються досліджувальні земельні ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га; кадастровий номер 3210900000:03:005:0061, площею 1,660 га; кадастровий номер 3210900000:03:005:0062, площею 1,1575 га; кадастровий номер 3210900000:03:005:0063, площею 1,5551 газ землями лісового фонду.

Отже, у сукупності надані докази не доводять, що спірні земельні ділянки були земельними ділянками лісового фонду, знаходились у користуванні ДП «Київське лісове господарство» та в супереч вимогам лісового та земельного законодавства були передані у власність ОСОБА_2 .

Щодо нотаріального посвідчення цивільно - правових договорів 311, 312, 331, 314, 315, 316 від 24 січня 2001 року, 298, 300, 302, 304, 306 від 18 січня 2001 року, 335 від 12 лютого 2001 року, 267, 269, 271, 273, 275 від 16 січня 2001 року.

Відповідно до законодавства, чинного станом на 24.01.2001 року, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі (ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР, що втратив чинність 01.01.2004 р). До такого висновку дійшла у колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.10.2019 року у справі № 471/724/17-ц.

Згідно з Цивільним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540 -VI, в редакції від 30 жовтня 1999 р. № 1136-ХІV, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір вважається укладеним, коли між сторонами у потрібній у належних випадках формі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов( ст. 153). Відповідно до ст. 154 вказаного Кодексу, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ці форма і не була передбачена.

Згідно зі ст. 18 земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ (в редакції Закону від 13 березня 1992 року № 2196-ХІІ) придбання громадянами у місцевих Рад народних депутатів земельних ділянок у власність для ведення селянського (фермерського) господарства понад площу, що передається безоплатно, проводиться за плату в порядку, передбаченому ст. 17 цього Кодексу. Рішення відповідної ради народних депутатів з цього питання є підставою для укладення договору купівлі - продажу земельної ділянки з посвідченням у нотаріальному порядку. Придбання земельних ділянок що перебувають у колективній або приватній власності, проводиться за договором купівлі - продажу, який посвідчується у нотаріальному порядку. Таким чином, нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу було обов'язковим для відчуження земельних ділянок, які відповідають сукупності наступних вимог: ділянки перебувають у колективній або приватній власності; призначені для ведення селянського (фермерського) господарства; їх розмір перевищує площу, що передається безоплатно. Щодо інших договорів купівлі - продажу земельних ділянок обов'язкового нотаріального посвідчення на той час законодавством не було передбачено, отже, цивільно - правові договори 311, 312, 331, 314, 315, 316 від 24 січня 2001 року, 298, 300, 302, 304, 306 від 18 січня 2001 року, 335 від 12 лютого 2001 року, 267, 269, 271, 273, 275 від 16 січня 2001 року могли бути укладені у простій письмовій формі.

Згідно зі ст. 18 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ (в редакції Закону від 13 березня 1992 року № 2196-ХІІ) договір купівлі - продажу земельної ділянки і документ про оплату вартості землі є підставою для відведення земельної ділянку в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право власності.

Отже, договір купівлі - продажу земельної ділянки, що перебувала на час його укладення в державній власності в межах території Ірпінської міської ради, між органом місцевого самоврядування та громадянином для будівництва індивідуального житлового будинку згідно із законодавством України станом на 24.01.2001 року не підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Ірпінська міська Рада народних депутатів діяла в межах повноважень відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ (редакції Закону від 13 березня 1992 року № 2196-ХІІ). Адже відповідно до ч. 2 ст. 4 вказаного Кодексу на момент виникнення розглядуваних правовідносин міські ради народних депутатів виступали суб'єктами права державної власності на землю в межах їх територій (том 13 а.с.75-89).

Стосовно позовних вимог до ТОВ « Євро Будінвест Груп».

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 0ГПК України у редакції, чинній на час подання позовної заяви, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1)справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; 2)справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3)справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками,акціонерами,членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником,акціонером,членом),у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5)справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6)справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю),реєстрації або обліку правна майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання,сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9)справи за заявами про затвердження плані в санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10)справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень)суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника,акціонера)такої юридичної особи,поданим в її інтересах; 13)вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14)справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або само зайнятою особою; 15)інші справи у спорах між суб'єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна відсутні договірні відносини і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Вимога про скасування рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, ухваленого на користь фізичної особи, в якої з цього рішення виникли відповідні права й обов'язки, безпосередньо стосується цієї особи, а тому відповідний спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 361/3009/16-ц (пункт 50), від 7 листопада 2018 року у справах № 488/6211/14-ц (пункт 36) і № 488/5027/14-ц (пункт 28), від 30 січня 2019 року у справі № 485/1472/17, від 15 травня 2019 року у справах № 522/7636/14-ц та № 469/1346/18, від 26 червня 2019 року у справі № 911/2258/18 (пункт 4.15), від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 30).

У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому закон не вимагає встановлення судом таких обставин в іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (пункт 51), постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (пункт 34).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, оскільки у даній цивільній справі позивачем Бучанською окружною прокуратурою Київської області, в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації заявлено позовні вимоги до юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Будінвест Груп» про витребування із чужого незаконного володіння земельних ділянок, скасування реєстрації права власності на земельні ділянки, вказані позовні вимоги не є похідними від позовних вимог у даній справі, заявлених до фізичної особи, враховуючи правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній цивільній справі в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Будінвест Груп» на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, позивачу необхідно звернутися з даними позовними вимогами до суду в порядку господарського судочинства.

Стосовно позовних вимог, щолдо усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження земельною ділянкою, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1, 2 ст.4 Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України)кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права та інтересу є підставою для звернення особи до суду за їх захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що зазвичай суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5, 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи,це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 310/11024/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч. 2ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29.06.2021 у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87) та від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі № 331/6927/16-ц (пункт 69) при виборі позивачем способу захисту слід виходити з того, що обраний спосіб захисту цивільного права, має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову в даній справі є матеріально-правова вимога про усунення перешкод у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права розпорядження та користування земельною ділянкою:

з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1,1660 га, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19.11.2021 за індексним номером 61722680 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та із припиненням речових прав щодо неї; шляхом сксасування рішення державного реєстратора від 20.11.2021 за індексним номером 61732557 про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП" та із припиненням речових прав щодо неї; шляхом скасування в Державному земельному реєстрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки;

з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1,1216 га, шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19.11.2021 за індексним номером 61722754 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та із припиненням речових прав щодо неї; шляхом сксасування рішення державного реєстратора від 20.11.2021 за індексним номером 61732557 про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП" та із припиненням речових прав щодо неї; шляхом скасування в Державному земельному реєстрі державної реєстрації вказаної земельної ділянки.

Правовою підставою позову прокурор зазначаєст. 391 ЦК Українитаст. 152 ЗК України, положення яких передбачають, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майномспірною земельною ділянкою.

В позадоговірних відносинах, які мають місце в даній справі, особа чиї права та інтереси порушені має право захистити їх, зокрема, шляхом подання віндикаційного або негаторного позову.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (пункт 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Водночас, негаторний позовце позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.

Критерії для розмежування віндикаційного та негаторного позовів висвітлені в п. 72 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Так, в даній постанові Велика Палата Верховного Суду частково відступила від своїх попередніх висновків (шляхом їх уточнення) та висловила правову позицію, що визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є: відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об'єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у пунктах 43, 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду.

Крім цього, відомості державного реєстру прав на нерухомість презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи. Саме таку правову позицію відображено в пункті 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 48/340, а також у пункті 4.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17.

Таким чином, слід розмежовувати і не надавати однакового юридичного значення двом презумпціям, які для третіх осіб створює запис у реєстрі, а саме презумпції наявності права власності (в тому числі права володіння як складової права власності) цієї особи і презумпції фактичного володіння.

Зокрема, заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), однак не набуває право володіння на відповідне майно, так як воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на це, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна (пункти 64, 65 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Крім цього, у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні (пункт 66 постанови від 23.11.2021).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, право власності відповідача на земельні ділянки: площею 1.1216 га з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1.1660 га з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.11.2021 за ОСОБА_2 та 20.11.2021 за ТОВ "ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП". Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП"на даний час є останнім набувачем спірної земельної ділянки.

При розгляді справ предметом яких були земельні ділянки лісового фонду, Велика Палата Верховного Суду притримувалася позиції, що захист права власності держави чи відповідної територіальної громади повинен здійснюватися шляхом подання віндикаційного позову, а не негаторного. Вказане підтверджується постановами Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц та від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

В постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядуст. 387 ЦК Україниє ефективним способом захисту права власності (пункт 56) та відступила від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 04.02.2020 у справах № 911/3311/17, № 911/3574/17, № 911/3897/17 та від 03.09.2020 у справі № 911/3449/17 про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями означає перехід до них права володіння цими землями, та про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями лісогосподарського призначення є неможливим (пункт 68).

Так, відповідно до ч. 1 ст.8, ч. 1 ст.9 ЛК Україниу державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності; у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

Згідно зіст. 10 ЛК Україниліси в Україні можуть перебувати у приватній власності; суб'єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

Відповідно дост. 12 ЛК Українигромадяни та юридичні особи України можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 гектарів; ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом; громадяни та юридичні особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їх площі; ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

Отже, в силу зовнішніх, об'єктивних, явних і видимих природних ознак таких земельних ділянок (якщо такі ознаки наявні) особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що земельна ділянка є лісовою земельною ділянкою. Це може свідчити про недобросовісність такої особи і впливати на вирішення спору, зокрема про витребування лісової земельної ділянки, але не може свідчити про неможливість володіння (законного чи незаконного) приватною особою такою земельною ділянкою (пункти 53, 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Судом встановлено, що на даний час за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірних земельних ділянок є відповідач ТОВ "ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП".

З огляду на все зазначене вище, враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав держави у даному випадку є звернення до суду з віндикаційним позовом про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якими воно зареєстроване на праві власності

Разом із цим Керівник Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з негаторним позовом, що не відповідає належному способу захисту.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) та від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 (пункт 8.46)).

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що прокурором в даній справі обрано неналежний спосіб захисту прав позивача. Відтак, позов Керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації слід залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістомст. 141 ЦПК Україниу разі відмови в позові судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи те, що позов залишено без задоволення, сплачений судовий збір за подання цього позову покладається на Київську обласну прокуратуру.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у цивільній справі № 367/216/23 за позовом Бучанської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Будінвест Груп», третя особа: державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ» про усунення перешкод у користуванні майно, в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Будінвест Груп» про:

витребувати на користь держави, в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІВЕНСТ ГРУП» земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1.1575 га;

скасувати рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2021 за індексним номером 61722134, яким за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:00962, площею 1.1575 га;

скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова Івана Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2021 за індексним номером 61732716, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю « ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0062, площею 1.1575 га;

скасувати рішення державного реєстратора Сквирівської міської ради Київської області Шерстюк Альони Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 19.11.2021 за індексним номером 61722017, яким за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1.5551 га;

скасувати рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Леденьова Івана Сергійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.11.2021 за індексним номером 61732762, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю « ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0063, площею 1.5551 га,закрити на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Позовні вимоги в частині усунення перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19.11.2021 за індексним номером 61722680 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1.1660 га із припиненням речових прав щодо неї;

усунення перешкоди у здійсненні власником - державою, в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20.11.2021 за індексним номером 61732557 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061, площею 1.1660 га із припиненням речових прав щодо неї;

усунення перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення площею 1.1660 га, шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3210900000:03:005:0061;

усунення перешкоди у здійсненні власником - державою в особі Київської обласної

державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 19.11.2021 за індексним номером 61722754 про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1.1216 га із припиненням речових прав щодо неї;

усунення перешкоди у здійсненні власником - державою, в особі Київської обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом скасування рішення державного реєстратора від 20.11.2021 за індексним номером 61732675 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО БУДІНВЕСТ ГРУП» на земельну ділянку з кадастровим номером 3210900000:03:005:0060, площею 1.1216 га із припиненням речових прав щодо неї;

Судовий збір віднести за рахунок позивача.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: М.П. Одарюк

Попередній документ

129114011

Наступний документ

129114013

Інформація про рішення:

№ рішення:	129114012
№ справи:	367/216/23
Дата рішення:	28.07.2025
Дата публікації:	29.07.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (28.07.2025)
Результат розгляду:	в позові відмовлено
Дата надходження:	02.01.2023
Предмет позову:	про усунення перешкод користування майном, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію права власності, повернення земельної ділянки

Розклад засідань:

Минулі засідання (25)

14.03.2023 11:00	Ірпінський міський суд Київської області
11.04.2023 10:30	Ірпінський міський суд Київської області
29.05.2023 10:30	Ірпінський міський суд Київської області
13.06.2023 12:00	Ірпінський міський суд Київської області
01.08.2023 10:00	Ірпінський міський суд Київської області
14.09.2023 12:00	Ірпінський міський суд Київської області
24.10.2023 10:00	Ірпінський міський суд Київської області
05.12.2023 14:00	Ірпінський міський суд Київської області
23.01.2024 14:00	Ірпінський міський суд Київської області
13.03.2024 11:00	Ірпінський міський суд Київської області
08.04.2024 13:45	Ірпінський міський суд Київської області
15.05.2024 09:00	Ірпінський міський суд Київської області
27.05.2024 14:00	Ірпінський міський суд Київської області
01.07.2024 14:00	Ірпінський міський суд Київської області
01.08.2024 13:45	Ірпінський міський суд Київської області
09.09.2024 13:45	Ірпінський міський суд Київської області
16.10.2024 09:30	Ірпінський міський суд Київської області
28.11.2024 12:30	Ірпінський міський суд Київської області
20.01.2025 12:40	Ірпінський міський суд Київської області
21.02.2025 11:00	Ірпінський міський суд Київської області
20.03.2025 11:00	Ірпінський міський суд Київської області
09.04.2025 11:30	Ірпінський міський суд Київської області
19.05.2025 10:15	Ірпінський міський суд Київської області
10.06.2025 15:00	Ірпінський міський суд Київської області
30.06.2025 15:30	Ірпінський міський суд Київської області