25 липня 2025 року
м. Київ
справа № 333/8394/23
провадження № 61-5863 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській областіна рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2024 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, та прокуратури,
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, грошові кошти у розмірі 1 918 080,00 грн та 25 000,00 грн витрат на надання правової допомоги. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 22 квітня 2025 року рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 квітня 2024 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури, грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн, витрати на проведення судово-психологічної експертизи - 7 168,00 грн та витрати на надання правничої допомоги - 192 000,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок держави судовий збір у розмірі 759,84 грн.
Компенсовано Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 14 976,72 грн.
Компенсовано ТУ ДБР у м. Мелітополі за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 14 976,72 грн.
20 травня 2025 року через засоби поштового зв'язку Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській областіподало доВерховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення, в якій просить їх скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати докази сплати судового збору у розмірі 26 840,00 грн.
У липні 2025 року Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області, шляхом формування документа у підсистемі «Електронний суд», подало до Верховного Суду клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги з підстав, передбачених положеннями статті 136 ЦПК України тастатті 8 Закону України «Про судовий збір». Посилається на те, що Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває у скрутному матеріальному становищі, станом на 08 липня 2025 року відсутність грошових коштів на реєстраційних рахунках не дозволяє здійснити оплату судового збору.
Вирішуючи це клопотання, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
При цьому, суд касаційної інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, а саме, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом цієї справи не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстави для розгляду питання про відстрочення юридичній особі сплати судового збору за подання касаційної скарги відсутні.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України, та відсутність у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, зазначений висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21).
Передбачена статтею 8 Закону України «Про судовий збір» можливість звільнення/відстрочення сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком й застосовується, як правило, у виключних випадках.
Вказане грунтується на такій конституційній засаді судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом (стаття 129 Конституції України) та узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Оскільки Верховним Судом не встановлено передумов для відстрочення заявнику сплати судового збору, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
У зв'язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 09 червня 2025 року строк для сплати судового збору слід продовжити та повідомити про це заявника.
Керуючись статтями 127, 185, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір»
Відмовити Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській областіу задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Продовжити Головному управлінню Національної поліції в Дніпропетровській областістрок для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь