(додаткова)
23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 758/15330/21
провадження № 61-1366св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради;
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;
розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горової Олени Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання недійсним аукціону, договору про відступлення права вимоги, скасування державної реєстрації та витребування майна з чужого незаконного володіння
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року заступник керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив:
- визнати недійсним аукціон, оформлений протоколом електронного аукціону від 12 грудня 2018 року № UA-EA-2018-10-30-000004-b, в частині включення до кредитного портфелю права вимоги на квартиру АДРЕСА_1 за іпотечним договором від 25 жовтня 2006 року № 1.06100806;
- визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 13 лютого 2019 року № 347-і, укладений між публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_2 , в частині відступлення (купівлі-продажу) права вимоги на квартиру АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О. В., зареєстрований у реєстрі за № 632;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , оформлену рішенням державного реєстратора комунального підприємства «Реєстратор» (м. Київ) Нікітіної Ю. В. від 04 червня 2019 року № 47196690, згідно з яким до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності 31855153;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв. м, житловою площею - 17,3 кв. м, вартістю 484 000 грн, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18448844380000.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року у задоволенні позову заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури задоволено частково. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задоволено частково. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 46,5 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м, вартістю 484 000 грн, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18448844380000. В іншій частині позову заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва відмовлено.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року заяву першого заступника керівника Київської міської прокуратури про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Ухвалено додаткове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 18 150 грн.
Постановою Верховного Суду від 28 травня 2025 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Горової О. В. задоволено. Постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року скасовано, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року в частині вирішення зазначених позовних вимог заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради залишено в силі. Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 14 520 грн судового збору за подання касаційної скарги.
Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення
03 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горова О. В. подала до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з Подільської окружної прокуратури міста Києва (Київської міської прокуратури як юридичної особи) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 44 000 грн.
Заява представника ОСОБА_1 - адвоката Горової О. В. обґрунтована тим, що в касаційній скарзі на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року було зазначено, що на стадії касаційного оскарження відповідач поніс витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000 грн, які складаються з: консультування клієнта щодо суті спору, підбору судової практики у спірних правовідносинах, складання та подання касаційної скарги, складання та подання заяви про зупинення дії (виконання) постанови апеляційного суду (загалом, враховуючи обсяг та складність касаційної скарги, адвокат витратила 15 годин, а вартість однієї години послуг складає 2 000 грн).
В подальшому, у зв'язку з необхідністю виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 лютого 2024 року про залишення касаційної скарги без руху, 17 лютого 2024 року представник відповідача подала до Київського апеляційного суду заяву про надання інформації щодо надсилання ОСОБА_1 копії постанови апеляційного суду, 21 лютого 2024 року адвокат Горова О. В. ознайомилася з матеріалами справи, після чого подала до Верховного Суду заяву від 22 лютого 2024 року про усунення недоліків.
Крім того, у травні 2024 року представник відповідача підготувала та подала касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.
На зазначені дії (надання правничої допомоги у зв'язку з оскарженням судових рішень суду апеляційної інстанції) адвокат Горова О. В. додатково витратила 7 годин, що виходячи з вартості однієї години послуг 2 000 грн, складає 14 000 грн.
Таким чином, оскільки суд не вирішив питання про розподіл всіх судових витрат, є підстави для ухвалення додаткового рішення.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, з розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четвертій статті 62 ЦПК України).
За положеннями пунктів 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно з частинами третьою та п'ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
В статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 15/8/203/20.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
У заяві про ухвалення додаткового рішення у справі, поданій до Верховного Суду 03 червня 2025 року через підсистему «Електронний суд», представник ОСОБА_1 - адвокат Горова О. В. просила здійснити розподіл судових витрат та стягнути з Подільської окружної прокуратури міста Києва (Київської міської прокуратури як юридичної особи) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 44 000 грн, з яких: 26 000 грн - консультування клієнта щодо суті спору, підбір судової практики у спірних правовідносинах, складання та подання касаційної скарги тривалістю 13 годин; 4 000 грн - складання та подання заяви про зупинення дії (виконання) постанови апеляційного суду тривалістю 2 години; 2 000 грн - складання та подання до Київського апеляційного суду заяви про надання інформації тривалістю 1 година; 4 000 грн - ознайомлення з матеріалами справи в Київському апеляційному суді тривалістю 2 години; 2 000 грн - складання та подання до Верховного Суду заяви від 22 лютого 2024 року про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 лютого 2024 року тривалістю 1 година; 6 000 грн - складання та подання касаційної скарги на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року тривалістю 3 години.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Горова О. В. подала:
- копію договору про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року № 20/01/2022, укладеного між адвокатом Горовою О. В. та ОСОБА_1 ;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серія КС № 5692/10, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області від 03 червня 2016 року;
- ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду адвокатом Горовою О. В. від 22 січня 2024 року №1532614;
- копію протоколу погодження договірної ціни (детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги) від 02 червня 2025 року, підписаний адвокатом Горовою О. В. та клієнтом ОСОБА_1 , в якому зазначено, що вартість наданих послуг на правову допомогу в цій справі в Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду станом на 02 червня 2025 року складають 44 000 грн;
- копію акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02 червня 2025 року, підписаний адвокатом Горовою О. В. та клієнтом ОСОБА_1 , в якому зазначено, що загальна вартість послуг (робіт) відповідно до договору про надання правової допомоги від 20 січня 2022 року № 20/01/2022 складає 44 000 грн.
Копії вищевказаної заяви про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами 02 червня 2025 року були доставлені до електронних кабінетів Київської міської ради, Київської міської прокуратури, ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в підсистемі «Електронний суд». Тобто сторона позивача знала або принаймні повинна була дізнатися про наявність такої заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Горової О. В.
Зважаючи на складність справи, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, колегія суддів вважає, що розмір понесених витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції, визначений представником ОСОБА_1 - адвокатом Горовою О. В., не відповідає реально понесеним витратам на оплату послуг адвоката.
Крім того, такі послуги як складання та подання до Київського апеляційного суду заяви про надання інформації, ознайомлення з матеріалами справи в Київському апеляційному суді, складання та подання до Верховного Суду заяви від 22 лютого 2024 року є необґрунтованими, оскільки ці дії були зумовлені недоліками касаційної скарги та здійснювалися на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 13 лютого 2024 року, якою касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горової О. В. на постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року було залишено без руху.
Також наведені заявником витрати на правничу допомогу у вигляді складання та подання заяви про зупинення дії (виконання) постанови апеляційного суду не підлягають відшкодуванню відповідачу, оскільки ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2024 року у задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
За таких обставин, врахувавши критерії реальності та розумності витрат на оплату послуг адвоката, на підставі наданих стороною відповідача доказів виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), Верховний Суд вважає, що заява представника ОСОБА_3 - адвоката Горової О. В. є обґрунтованою в частині наведених витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн за складання та подання касаційних скарг.
Оскільки постановою Верховного Суду від 28 травня 2025 року касаційні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Горової О. В. задоволено, постанову Київського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в частині вирішення позовних вимог заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року скасовано, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 лютого 2023 року в частині вирішення зазначених позовних вимог заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радизалишено в силі, стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 14 520 грн судового збору за подання касаційної скарги, однак не вирішено питання про витрати на професійну правничу допомогу, то наявні підстави для часткового задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Горової Олени Володимирівни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень на відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович