28 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 902/1302/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Васьковського О.В.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025
та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025
(в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника - Шушаріна І.І.)
у справі № 902/1302/22
за заявою: ОСОБА_1
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сат-Агро"
про банкрутство,
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі №902/1302/22, серед іншого, відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі № 902/1302/22.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі №902/1302/22 задоволено частково, ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі №902/1302/22 скасовано в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника - ОСОБА_2 , визнано керівника боржника ОСОБА_2 таким, що допустив порушення приписів ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства та покласти на нього солідарну відповідальність за вимогами кредиторів у справі № 902/1302/22 про банкрутство ТОВ "Сат-Агро" у розмірі 43 484 667,23 грн., стягнуто з керівника боржника ОСОБА_2 на користь ТОВ "Сат-Агро" грошові кошти у розмірі 43 484 667,23 грн., ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі №902/1302/22 змінено в частині вимог заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника ОСОБА_4 , виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції даної постанови, в решті ухвалу в цій частині залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2422,40 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
06.07.2025 ОСОБА_1 подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 в частині відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 28.01.2025 про покладення солідарної відповідальності на керівників боржника - ОСОБА_3 в порядку статей 286-288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на дату прийняття оскаржуваних рішень) не передбачено ставки судового збору за подання до господарського суду заяви ліквідатора до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства.
Під час оскарження в судах апеляційної та касаційної інстанції судових рішень, які прийняті за результатом розгляду заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника, судовий збір підлягає сплаті як на ухвалу суду, який становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до пп. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
Щодо визначення ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності, апеляційної та касаційної скарги на рішення суду за результатами розгляду такої позовної заяви, сформований правовий висновок Судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.10.2022 у справі № 911/3554/17 (911/401/21).
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становив 3028 грн.
Частиною третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025, прийняту за результатом апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі №902/1302/22, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. (3 028 х 0,8%).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
З огляду на приписи п. 5 частини другої статті 290 ГПК України, скаржник повідомляє, що судові рішення прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
Водночас Верховний Суд не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам заявник скарги не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки вказане свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін.
Зміст касаційної скарги, не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
З огляду на таке, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 та та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі № 902/1302/22 підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2422, 40 грн., шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 291, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 та та ухвалу Господарського суду Вінницької області від 29.04.2025 у справі № 902/1302/22 залишити без руху.
3. Надати строк на усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали, а саме надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн., шляхом надання касаційної скарги в новій редакції або пояснень із урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, з огляду на предмет касаційного оскарження
4. Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Васьковський