08 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/93/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. (головуючий), Білоуса В.В., Жукова С.В.
за участі секретаря судового засідання Громак В.О.,
учасники справи:
боржник - ОСОБА_1 ,
представник боржника - не з'явився,
керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Соловей Ю.А. - не з'явився,
кредитор - ОСОБА_2 ,
представник кредитора - Гайдаш О.В., адвокат,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 26.03.2025
у складі колегії суддів: Отрюха Б.В. (головуючий), Андрієнка В.В., Остапенка О.М.
у справі за заявою
ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Короткий зміст руху справи
1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/93/24 за заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржниця) про неплатоспроможність, прийнята до розгляду ухвалою суду від 09.01.2024.
2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2024 відкрито провадження у справі № 911/93/24 про неплатоспроможність боржниці;
введено процедуру реструктуризації боргів боржниці;
керуючим реструктуризацією боржниці призначено арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.;
призначено на 27.02.2024 проведення попереднього засідання у справі.
3. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 09.04.2024 визнано:
- грошові вимоги АТ "Сенс Банк" до боржниці у сумах: 6 056,00 грн. - до задоволення вимог кредиторів; 166 494,74 грн. - 2 черга;
- грошові вимоги АТ "ПУМБ" до Боржника у сумах: 4 844,80 грн. - до задоволення вимог кредиторів; 95 215,41 грн. - 2 черга;
- грошові вимоги ТОВ "Коллект Центр" до Боржника у сумах: 6 056,00 грн. - до задоволення вимог кредиторів; 38 427,41 грн. - 2 черга;
- окремо включено до реєстру вимог кредиторів Боржника заборгованість перед ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 506 419,00 грн., як таку, що забезпечена заставою (іпотекою) майна Боржника.
4. В ході процедури реструктуризації боргів боржниці керуючим реструктуризацією боржниці було складено, а боржницею було погоджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 у цій справі про неплатоспроможність, станом на 09.06.2024.
Короткий зміст ухали суду першої інстанції
5. Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.10.2024 у справі №911/93/24, зокрема, затверджено план реструктуризації боргів боржниці у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 станом на 09.06.2024 у редакції, наведеній в ухвалі.
6. Суд першої інстанції, затверджуючи план реструктуризації боргів боржниці у справі про неплатоспроможність, виходив з того, що умови Плану реструктуризації боргів боржниці від 09.06.2024 є максимально збалансованими і виконання боржницею такого плану призведе до повного задоволення вимог всіх кредиторів та відновлення платоспроможності боржника, що повністю відповідає цілям і завданням Книги 4 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
7. Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено:
7.1 Звертаючись до суду із заявою про неплатоспроможність, боржниця зазначила про відсутність фінансової можливості погасити заборгованість перед кредиторами у сумі 1 540 223,77 грн., з яких прострочена заборгованість становить 888 684,01 грн.
7.2. Вказана заборгованість виникла на підставі кредитних договорів / договорів позики, які були укладені боржницею з банківськими установами та мікрофінансовими організаціями, а також на підставі договору позики № 962 від 15.07.2022, укладеного з ОСОБА_2 , зобов'язання за яким забезпечене іпотекою майна боржниці відповідно до Договору іпотеки від 15.07.2022, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Гришаєвою І.В.
7.3. Відповідно до Декларацій про майновий стан боржниці за 2020-2023 роки судом встановлено, що боржниці на праві власності належить квартира, заг. пл. 38,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_2 . Зазначена квартира є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 15.07.2022, іпотекодержатель ОСОБА_2 .
7.4. Крім того, в деклараціях про майновий стан боржниці зазначено про наявність у члена сім'ї боржниці - чоловіка ОСОБА_3 транспортного засобу: мотоцикл Honda CBR1100XX.
7.5. Відповідно до звіту керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. про результат перевірки декларацій про майновий стан, арбітражним керуючим не виявлено фактів надання боржницею неповної та/або недостовірної інформації.
7.6. Вказаний звіт керуючого реструктуризацією про результат перевірки декларацій про майновий стан боржниці затверджений зборами кредиторів без будь-яких зауважень (протокол № 1 від 16.09.2024).
7.7. Боржниця повідомила, що вона працевлаштована в СЗШ № 50 м. Києва на посаді вчителя англійської мови. Згідно декларацій про майновий стан за 2020-2023 роки боржницею отримано дохід у вигляді заробітної плати: у 2020 році - 240 307,62 грн., у 2021 році - 281 586,57 грн., у 2022 році - 260 819,07 грн., у 2023 році - 189 992,21 грн. Також в деклараціях зазначені відомості про доходи члена сім'ї - чоловіка ОСОБА_3 .
7.8. В ході процедури реструктуризації боргів боржниці керуючим реструктуризацією було складено, а боржницею було погоджено План реструктуризації боргів ОСОБА_1 у цій справі про неплатоспроможність, станом на 09.06.2024.
7.9. Загальні умови даної редакції План реструктуризації боргів боржниці від 09.06.2024 ґрунтуються на повному погашенні заборгованості боржниці перед кредиторами: АТ "ПУМБ" - 95 215,41 грн.; АТ "Сенс Банк" - 166 494,74 грн.; ТОВ "Коллект Центр" - 38 427,41 грн. та ОСОБА_2 - 506 419,00 грн.
7.10. Зазначені вимоги за умовами Плану реструктуризації підлягають погашенню боржницею в межах встановленого КУзПБ 60-місячного строку, без застосування будь-яких списань (спрощень) заборгованості, кожному кредитору щомісяця пропорційно до розміру визнаних грошових вимог: АТ "ПУМБ" по 1 640,00 грн., АТ "Сенс Банк" по 2 870,00 грн., ТОВ "Коллект Центр" по 660,00 грн., а ОСОБА_2 по 8 730,00 грн. При середньому розмірі щомісячної заробітної плати боржниці 17 500,00 грн. сума 13 725,00 грн. щомісяця пропонується для погашення вимог кредиторів.
7.11. Погоджений боржницею План реструктуризації боргів станом на 09.06.2024 був запропонований кредиторам до схвалення на зборах кредиторів 16.09.2024.
7.12. На зборах кредиторів 16.09.2024 представники кредиторів АТ "ПУМБ" та АТ "Сенс Банк" проголосували ЗА погодження Плану реструктуризації боргів в запропонованій редакції.
7.13. Водночас, представник заставного кредитора ОСОБА_2 проголосував ПРОТИ схвалення Плану реструктуризації з тих мотивів, що наданий План реструктуризації не передбачає реалізацію предмета іпотеки.
7.14. Надалі, на зборах кредиторів 16.09.2024 керуючий реструктуризацією боргів поставив на голосування питання про звернення до суду з клопотанням про визнання боржниці банкрутом і перехід до процедури погашення боргів, а також про закриття провадження у справі. Зазначені питання були відхилені Зборами кредиторів.
7.15. 01.10.2024 керуючим реструктуризацією боргів подано до суду нову редакцію Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , станом на 30.09.2024, а також протокол зборів кредиторів № 2 від 30.09.2024.
7.16. За умовами Плану реструктуризації боргів від 30.09.2024 передбачено повне погашення визнаних судом грошових вимог кредиторів протягом 60 місяців без застосування повного або часткового списання заборгованості, погашення вимог заставного кредитора протягом 46 місяців.
7.17. Новий План реструктуризації боргів, від 30.09.2024, містить умови погашення вимог кредиторів наступним чином: АТ "ПУМБ" по 700,00 грн. з 3 по 46 місяці і по 4 600,00 грн. з 47 по 60 місяці, АТ "Сенс Банк" по 1 500,00 грн. з 3 по 46 місяці, по 7 150,00 грн. з 47 по 59 місяці і 7 544,74 грн. в 60-й місяць, ТОВ "Коллект Центр" - передбачено початок погашення вимог починаючи з 47 місяця по 2 740,00 грн., погашення вимог заставного кредитора ОСОБА_2 передбачене з 3 по 46 місяці по 11 500,00 грн. на місяць.
7.18. На зборах кредиторів 30.09.2024 представники кредиторів АТ "ПУМБ" та АТ "Сенс Банк" проголосували ЗА погодження Плану реструктуризації боргів в запропонованій редакції.
7.19. Представник заставного кредитора ОСОБА_2 проголосував ПРОТИ схвалення Плану реструктуризації від 30.09.2024 з тих мотивів, що наданий План реструктуризації не передбачає реалізацію предмета іпотеки.
7.20. 01.10.2024 керуючим реструктуризацією боргів подано до суду нову редакцію Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 , станом на 30.09.2024, а також протокол зборів кредиторів № 2 від 30.09.2024.
7.21. За умовами Плану реструктуризації боргів від 30.09.2024 передбачено повне погашення визнаних судом грошових вимог кредиторів протягом 60 місяців без застосування повного або часткового списання заборгованості, погашення вимог заставного кредитора протягом 46 місяців.
7.22. Оновлений План реструктуризації боргів, від 30.09.2024, містить умови погашення вимог кредиторів наступним чином: АТ "ПУМБ" по 700,00 грн з 3 по 46 місяці і по 4600,00 грн з 47 по 60 місяці, АТ "Сенс Банк" по 1500,00 грн з 3 по 46 місяці, по 7150,00 грн з 47 по 59 місяці і 7544,74 грн в 60-й місяць, ТОВ "Коллект Центр" - передбачено початок погашення вимог починаючи з 47 місяця по 2740,00 грн, погашення вимог заставного кредитора ОСОБА_2 передбачене з 3 по 46 місяці по 11 500,00 грн на місяць.
7.23. На зборах кредиторів 30.09.2024 представники кредиторів АТ "ПУМБ" та АТ "Сенс Банк" проголосували ЗА погодження Плану реструктуризації боргів в запропонованій редакції.
Представник заставного кредитора ОСОБА_2 проголосував ПРОТИ схвалення Плану реструктуризації від 30.09.2024 з тих мотивів, що наданий План реструктуризації не передбачає реалізацію предмета іпотеки.
8. Мотивуючи рішення про затвердження плану реструктуризації, суд першої інстанції вказав на те, що єдиним майном Боржника є квартира, заг. пл. 38,3 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ 2586921232080.
9. Вказана квартира є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 15.07.2022, іпотекодержатель ОСОБА_2 , що унеможливлює автоматичне виключення даного майна зі складу ліквідаційної маси.
10. У разі включення до Плану реструктуризації боргів умови про обов'язковий продаж єдиного житла боржниці, реалізація цієї умови потягне за собою необхідність вжиття боржницею заходів для забезпечення свого існування, зокрема, як мінімум, пошук місця проживання, оренду житла, що потягне за собою значні додаткові витрати, які взагалі унеможливлять виконання боржницею Плану реструктуризації.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Київської області від 01.10.2024 у справі № 911/93/24 задоволено частково.
Ухвалу Господарського суду Київської області від 01.10.2024 у справі № 911/93/24 скасовано і направлено справу № 911/93/24 для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
12. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що незважаючи на право забезпеченого кредитора задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна як у процедурі банкрутства, так і поза нею, місцевий господарський суд, затверджуючи план реструктуризації, надав перевагу незабезпеченим інтересам конкурсних кредиторів та інтересам боржника над безумовним, пріоритетним правом забезпеченого кредитора, чим фактично скасував іпотеку майна та порушив права забезпеченого кредитора.
13. Висновок суду про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 є передчасним, оскільки зроблений без врахування інтересів забезпеченого кредитора ОСОБА_2 , а тому такий план реструктуризації підлягає коригуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 911/93/24, з вимогою скасувати оскаржену постанову, залишити в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 01.10.2024 у справі № 911/93/24.
15. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/93/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025.
16. Ухвалою Верховного Суду від 05.05.2025 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
17. 14.05.2025 заявниця, засобами електронного зв'язку, звернулась із заявою про усунення недоліків касаційної скарги.
18. У зв'язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/93/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025.
19. Ухвалою Верховного Суду від 04.06.2025 відкрито касаційне провадження у справі № 911/93/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025, датою проведення судового засідання визначено 08.07.2025.
20. 24.06.2025 до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
21. Представник ОСОБА_2 в засіданні суду 08.07.2025 проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив з підстав викладених у відзиві, просив постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 911/93/24 залишити без змін.
22. Інші учасники провадження у справі, зокрема заявниця касаційної скарги, у судове засідання повноважених представників не направили.
Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.
Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.
23. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (08.07.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 08.07.2025.
24. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX), Верховний Суд розглядає справу № 911/93/24 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
( ОСОБА_1 )
25. В обґрунтування підстав касаційного оскарження посилається на положення пункту 2 частини 1 статті 287 ГПК України та зазначає про необхідність відступлення від висновку щодо застосування частини 3 статті 133 КУзПБ у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 905/2307/21, постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 .
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
26. Відповідно до вимог статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
29. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
30. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги п'ятої КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
31. За наведеним у статті 1 КУзПБ визначенням, реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
32. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.
33. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина 5 статті 119 КУзПБ).
34. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 2 статті 122 КУзПБ).
35. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
36. Зокрема, згідно з частиною 2 статті 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
37. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина 3 статті 124 КУзПБ).
38. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частини 2, 3 статті 123 КУзПБ).
39. Відповідно до частини 5 статті 123 КУзПБ рішення про схвалення плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо.
План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Голоси заінтересованих осіб не враховуються для визначення необхідної більшості голосів.
40. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з дня її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
41. Господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина 10 статті 126 КУзПБ).
42. Так, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) порушено порядок розроблення, схвалення та погодження плану реструктуризації боргів, встановлений цим Кодексом; 2) умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; 3) при схваленні плану реструктуризації боргів були допущені порушення законодавства, що вплинули на результат голосування; 4) кредитор, який не брав участі в голосуванні чи проголосував проти схвалення плану реструктуризації боргів, доведе, що в разі визнання боржника банкрутом у порядку, визначеному цим Кодексом, його вимоги були б задоволені у розмірі, що перевищує розмір вимог, які будуть задоволені відповідно до умов плану реструктуризації боргів; 5) боржник не погасив борги щодо сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплати інших обов'язкових платежів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, якщо така заборгованість існувала до моменту подання плану реструктуризації боргів боржника на затвердження до господарського суду; 6) боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом; 7) план реструктуризації боргів не погоджено боржником.
43. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
44. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
45. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
46. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).
47. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина перша статті 122 КУзПБ).
48. Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
49. Нормами статей 589, 590 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначені правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою (заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави), а також порядок звернення стягнення на предмет застави (за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом; заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом; у разі ліквідації юридичної особи - заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою).
50. Аналогічні положення містить стаття 20 Закону України "Про заставу".
51. Частинами 1, 2 статті 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
52. У разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи-іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.
53. Колегія суддів також звертається до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, де зазначено наступне:
"Визначені законодавством про банкрутство наслідки, що настають з моменту порушення справи про банкрутство, полягають, зокрема, в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане в заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому Законом про банкрутство, та в межах провадження у справі про банкрутство.
Ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство має наслідком зміну порядку задоволення вимог заставодержателя майна боржника, у зв'язку з чим є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси цієї особи, що надає заставодержателю право заперечувати у підготовчому засіданні відкриття провадження у справі про банкрутство боржника з наділенням у такому разі заставодержателя процесуальними правами учасника у справі про банкрутство - щодо подання клопотань, надання доказів тощо, а відповідно - і процесуальним правом на оскарження ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство в розумінні частини першої статті 254 Господарського процесуального кодексу України".
54. Близькі за змістом висновки наведені в постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №904/6950/17 та від 27.09.2018 у справі 906/1157/17, а також у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.10.2019 у справі справа № 910/11946/18.
55. З матеріалів справи вбачається, що у власності боржника ОСОБА_1 наявне нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці ОСОБА_2 згідно іпотечного договору від 15.07.2022 (а.с. 232-238 Т3).
56. Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 09.04.2024 окремо включено до реєстру вимог кредиторів боржника заборгованість перед ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 506 419,00 грн., як таку, що забезпечена заставою (іпотекою) майна Боржника.
57. Частинами 1, 2, 6 статті 131 КУзПБ визначено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
58. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою і сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.
59. До складу ліквідаційної маси не включається житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (квартира загальною площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника чи житловий будинок загальною площею не більше 120 квадратних метрів) та не є предметом забезпечення, а також інше майно боржника, на яке згідно із законодавством не може бути звернено стягнення.
60. Частиною четвертою статті 124 КУзПБ визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом реструктуризації боргів боржника за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів боржника, боржником або арбітражним керуючим, якщо планом реструктуризації боргів боржника передбачена його подальша участь у виконанні такого плану, у черговості, визначеній статтею 133 цього Кодексу.
61. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом.
62. Як про це вже було позначено вище, за правилами 5 ст. 123 КУзПБ рішення про схвалення плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
63. Таким чином, якщо на розгляд кредиторів поданий план реструктуризації, то він має бути схвалений конкурсними кредиторами та окремо схвалений забезпеченим кредитором.
64. Судом апеляційної інстанції встановлено:
64.1. В ході процедури реструктуризації боргів боржника керуючим реструктуризацією боржниці було складено, а боржницею було погоджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 у даній справі про неплатоспроможність, станом на 09.06.2024.
64.2. Загальні умови даної редакції план реструктуризації боргів від 09.06.2024 ґрунтуються на повному погашенні заборгованості боржницею перед кредиторами: АТ "ПУМБ" - 95 215,41 грн.; АТ "Сенс Банк" - 166 494,74 грн.; ТОВ "Коллект Центр" - 38 427,41 грн. та ОСОБА_2 - 506 419,00 грн.
64.3. Водночас, представник забезпеченого кредитора ОСОБА_2 проголосував «проти» схвалення Плану реструктуризації від 30.09.2024 з тих мотивів, що наданий план реструктуризації не передбачає реалізацію предмета іпотеки.
64.4. Відтак, зборами кредиторів не було прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника.
64.5. Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні 17.09.2024 висловив позицію забезпеченого кредитора про те, що у разі відсутності умови про реалізацію заставного майна боржника - квартири, заг. пл. 38,3 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_2 ; згідно Договору іпотеки від 15.07.2022, будь-які інші умови реструктуризації боргів ОСОБА_1 не будуть погоджені заставним кредитором.
65. Водночас, суд першої інстанції затвердив план реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , станом на 09.06.2024, у редакції викладеній в ухвалі.
66. Враховуючи викладене вище та встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про передчасність висновку суду першої інстанції про затвердження плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , оскільки, незважаючи на право забезпеченого кредитора задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна як у процедурі банкрутства, так і поза нею, місцевий суд, затверджуючи план реструктуризації, надав перевагу незабезпеченим інтересам конкурсних кредиторів та інтересам боржника над безумовним, пріоритетним правом забезпеченого кредитора, чим фактично скасував іпотеку майна та порушив права забезпеченого кредитора.
67. Також, Верховний Суд вважає доречним зауваження апеляційного господарського суду про наявність, в цьому випадку, у суду першої інстанції передбачених пунктами 1-3 частини восьмої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для відмови у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Щодо доводів касаційної скарги
68. Заявниця у касаційній скарзі у розглядуваній справі зазначає про необхідність відступу від висновку щодо застосування норми права (частини 3 статті 133 КУзПБ) у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 905/2307/21, постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
69. Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
70. За змістом вказаної норми, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19.
71. Верховний Суд звертає увагу, що підставою касаційного оскарження судових рішень, є обґрунтована необхідність відступлення від висновку саме щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постанові Верховного Суду, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
72. Верховний Суд вважає за необхідне звернутися до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 910/8091/20, від 24.06.2021 у справі № 914/2614/13, де відзначено:
«з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання».
73. Основним завданням Верховного Суду є забезпечення сталості та єдності судової практики. Відтак, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об'єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
74. Верховний Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема:
1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції);
2) ухвалення рішення Конституційним Судом України;
3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права;
4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами;
5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
75. Також, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 70 рішення від 18.01.2001 у справі «Чепмен проти Сполученого Королівства» (Chapman v. the United Kingdom) наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.
76. Отже, причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. Водночас, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави: попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
77. Водночас колегія суддів не вважає, а скаржником не доведено, що відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 13.06.2023 у справі № 905/2307/21, від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, є помилковими, неефективними чи застосований у рішеннях підхід очевидно застарів внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
78. Відтак зазначена заявницею в касаційній скарзі підстава щодо необхідності для відступу від правових позицій Верховного Суду є необґрунтованою та не отримала підтвердження під час касаційного провадження.
79. Оскільки перелік підстав для закриття касаційного провадження, визначений статтею 296 ГПК України, є вичерпним, і в ньому не передбачено можливості закриття касаційного провадження у разі непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу в цій частині необхідно залишити без задоволення.
80. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов'язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
81. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
82. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
83. З огляду на наведене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанову апеляційного господарського суду - без змін як таку, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 у справі № 911/93/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
С.В. Жуков