Справа № 177/1969/25
Провадження № 2-н/177/213/25
28.07.2025 м. Кривий Ріг
Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Суботіна С. А. розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, -
Представник заявника ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» Біла І.В. звернулася до суду засобами поштового зв'язку з заявою, отриманою судом 24.07.2025, про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, наданий за адресою: АДРЕСА_1 , за період із лютого 2023 року по червень 2025 року, у розмірі 705,01 грн, а також витрат зі сплати судового збору в розмірі 302,80 грн.
Дослідивши матеріали заяви, суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано в разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг; телекомунікаційних послуг; послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як визначено ч. 5 ст. 165 ЦПК України, якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
На виконання вимоги ч. 5 ст. 165 ЦПК України, судом отримано в порядку ч. 7 ст. 165 ЦПК України відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 з 19.11.2001.
За відомостями з Державного реєстру речових прав від 10.04.2024, ОСОБА_1 є власником житлового будинку садибного типу з господарчими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину від 10.04.2024.
Досліджуючи розрахунок суми заборгованості судом встановлено, що він містить відомості про здійснення заявником нарахування за адресою: АДРЕСА_1 за період з лютого 2023 року по червень 2025 року.
Наданий до заяви про видачу судового наказу типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, є публічним і не містить двостороннього підписання письмової форми договору та відомостей щодо боржника ОСОБА_1 і адреси, за якою здійснюється надання житлово-комунальних послуг.
Окрім того, надана заявником заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», укладено з ОСОБА_1 , як власником, 09.04.2024.
Тобто, представник заявника ставить вимогу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ, за адресою: АДРЕСА_1 , за період із лютого 2023 року по 10.04.2024, коли вона за вказаною адресою зареєстрована не була та не була власником житлового будинку.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що заявлена представником заявника сума не є безспірною, у зв'язку з чим, розрахунок не можна прийняти до уваги як доказ підтвердження розміру заборгованості ОСОБА_1 за спожитий природній газ, щонаданий ТОВ «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України»за адресою: АДРЕСА_1 , саме за період із лютого 2023 року по 10.04.2024.
У зв'язку з викладеним вище, заявнику слід відмовити у видачі судового наказу, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України - відсутні належні документи, що підтверджують обставини якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
На підставі ст. 166 ЦПК України слід роз'яснити, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160-164, п. 1 ч. 1 ст.165, ст. ст. 166-168, 353-354 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання та підписання суддею.
Суддя: