Іменем України
15 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/331/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код 42399676
до відповідача: Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго»,
вул. Реміснича, буд. 55 Б, м. Чернігів, 14000, код 03357671
про стягнення 437254745,29 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
07.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» через систему “Електронний суд» звернулося з позовом до суду про стягнення з Акціонерного товариства “Облтеплокомуненерго» 437254745,29 грн боргу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 6368-ТКЕ(23)-39 постачання природного газу від 13.09.2023 у частини своєчасної оплати поставленого природного газу за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 08.04.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/331/25, підготовче засідання призначено на 06.05.2025, 12:30; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 09.04.2025 о 20:39, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
Ухвалою суду від 14.04.2025 задоволено заяву позивача від 09.04.2025 про участь у судовому засіданні у режимі відеконференції; призначено проведення підготовчого засідання у справі №927/331/25, призначеного на 06.05.2025, 12:30, та усіх наступних судових засідань у справі за участю представника позивача у режимі відеоконференції, з використанням власних технічних засобів, в системі відеоконференцзв?язку "EasyCon".
05.05.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про участь представника позивача у судовому засіданні 06.05.2025 у режимі відеоконференції.
06.05.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання для остаточного вирішення питання про можливість укладання мирової угоди з позивачем по зобов'язанням за договором № 6368-ТКЕ(23)-39 постачання природного газу від 13.09.2023.
У підготовчому засіданні 06.05.2025 прийняв участь повноважний представник позивача. Відповідач у підготовче засідання 06.05.2025 не прибув, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву поданий не був.
У підготовчому засіданні 06.05.2025 судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 10.06.2025, 12:00.
Ухвалою суду від 06.05.2025 повідомлено відповідача про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 10.06.2025, 12:00 (ухвала суду доставлена відповідачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 07.05.2025, 17:04, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).
Позивач та відповідач у підготовче засідання 10.06.2025 не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
У підготовчому засіданні 10.06.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/331/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.07.2025, 12:10 (ухвала суду доставлена учасникам справи до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 11.06.2025, 00:23, що підтверджується довідками про доставку електронного листа).
10.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшла заява про визнання позову, у якій відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги повністю, наслідки визнання позову йому відомі. У зв?язку з визнанням позову просить вирішити питання про розподіл судових витрат з урахуванням ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України про повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Одночасно відповідач просить відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців і зазначає, що відповідне обґрунтоване клопотання буде подано представником до розгляду справи по суті.
15.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання №1319/23 від 14.07.2025 про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців, у якому відповідач вказує на те, що на причину порушення грошових зобов?язань вплинув ряд об?єктивних факторів, які не залежать від волі відповідача, а саме неможливість застосування економічно-обґрунтованих тарифів; відсутність компенсації з відшкодування різниці в тарифах; вплив військової агресії російської федерації, що зумовило об?єктивні перешкоди для продовження нормальної діяльності учасників ринку у сфері теплопостачання; введення мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання; наявність обов?язкових платежів за договорами про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ; перебування підприємства під загрозою банкрутства; низький рівень плат споживачів за фактично отримані послуги. За доводами відповідача відстрочення виконання рішення суду спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним атом реагування суду на перешкоди, які ускладнюють виконання рішення суду. Відповідач зазначає про те, що відповідач є оператором об?єктів критичної інфраструктури та виконує життєво важливі функції забезпечуючи споживачів м. Чернігова та області тепловою енергією та гарячим водопостачанням, порушення яких приведе до негативних наслідків для національної безпеки України; одночасно триває планомірна підготовка до опалювального сезону; діяльність відповідача має важливе соціальне, економічне та стратегічне значення; у відповідача відсутня вина у неможливості негайного та своєчасного виконання своїх зобов?язань перед позивачем, і єдиною альтернативною можливістю продовжити господарську діяльність підприємства є відстрочення виконання рішення в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 15.07.2025 позивач та відповідач не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
15.07.2025 від позивача через систему «Електронний суд» до початку судового засідання надійшла заява про проведення судового засідання 15.07.2025 без участі його представника у зв?язку з оголошеною повітряною тривогою в м. Чернігові та неможливістю забезпечити явку представника. Позивач зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
15.07.2025 від відповідача через систему «Електронний суд» до початку судового засідання надійшла заява про розгляд справи 15.07.2025 за відсутності його представника у зв?язку з оголошеною повітряною тривогою в м. Чернігові та Чернігівській області. Відповідач зазначає, що доводи, викладені у заяві про визнання позову та клопотанні про відстрочення виконання рішення суду підтримує, просить їх задовольнити.
Заяви позивача та відповідача про розгляд справи без участі їх представників задоволені судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, а не її обов?язком.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Аналогічне положення закріплене в частині 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, за якою відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження в справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
13.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Акціонерним товариством “Облтеплокомуненерго» (споживач) укладений Договір №6368-ТКЕ(23)-39 постачання природного газу (далі - Договір), за умовами якого (пункти 1.1., 1.2.) постачальник зобов?язався поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
За умовами пункту 2.1. Договору постачальник передає споживачу на умовах Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в період з 01.09.2023 по 15.04.2024 (включно) в кількості 67405,196 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. 3.5., 3.5.1., 3.5.4. Договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.
Постачання газу за Договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві в відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач зобов?язується надати постачальнику не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником споживача, а саме: акт на обсяг 1 (фіксований), акт на обсяг ІІІ (фіксований) та акт на обсяг ІІ. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п. 2.1., пп.2.2.3. та пп.3.5.2 Договору, їх ціна (визначається відповідно до розділу 4 Договору) та вартість.
Постачальник протягом 3 робочих днів з дати одержання актів зобов?язується повернути споживачу по одному примірнику оригіналів актів, підписаних уповноваженим представником постачальника або надає обґрунтовану відмову від підписання акту. Після підписання сторонами актів приймання-передачі, замовлені обсяги природного газу за Договором вважаються скорегованими.
Згідно з п. 4.1. Договору ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна обсягів газу, визначених у п.2.1. Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб.м. гагу без ПДВ - 6183,33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7420,00 грн, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн.
Ціна природного газу для обсягу ІІ визначається щомісяця для виробника теплової енергії за вказаною у п. 4.1.2. договору формулою. Крім того ПДВ за ставкою 20%. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг III (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16390,00 грн. Крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу для Обсягу III (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Відповідно до пункту 5.1 Договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:
- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання- передачі природного газу - до останнього числа місяця за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до п. 13.1. Договору він набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) та діє до 15.04.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.
10.01.2024 сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою викладено 7,8 абзаци п. 3.3. у новій редакції; зупинено дію п. 5.2. Договору; решту умов Договору залишено незмінними і обов'язковими для виконання.
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ на суму 542021641,66 грн. за період з вересня 2023 року по квітень 2024 року за Актами приймання-передачі природного газу:
від 30.09.2023 (у вересні 2023 року) на суму 2531957,34 грн, на суму 31951,15 грн, на суму 417670,30 грн;
від 31.10.2023 (у жовтні 2023 року) на суму 20695424,52 грн, на суму 754492,93 грн, на суму 10344788,47 грн;
від 30.11.2023 (у листопаді 2023 року) на суму 53576871,89 грн, на суму 3423960,11 грн, на суму 30102128,14 грн;
від 31.12.2023 (у грудні 2023 року) на суму 63859783,40 грн, на суму 4657485,36 грн, на суму 43569555,17 грн;
від 31.01.2024 (у січні 2024 року) на суму 80332109,48 грн, на суму 5944759,25 грн, на суму 47888163,71 грн;
від 29.02.2024 (у лютому 2024 року) на суму 52802643,47 грн, на суму 3869583,43 грн, на суму 34924903,37 грн;
від 31.03.2024 (у березні 2024 року) на суму 48519894,79 грн, на суму 2669318,58 грн, на суму 28540062,46 грн;
від 30.04.2024 (у квітні 2024 року) на суму 1256781,31 грн, на суму 34387,74 грн, на суму 1272956,29 грн, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, копії яких додано до матеріалів справи (а.с.6-17).
Відповідач вартість отриманого природного газу сплатив частково на суму 104766896,37 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською довідкою №15932/15239/2024 від 27.05.2024 (а.с.18-21).
За твердженням позивача сума несплаченого основного боргу на дату подання позову до суду становить 437254745,29 грн.
Доказів повної сплати заборгованості відповідач суду не надав, однак не заперечує проти наявності у нього цієї заборгованості та визнає позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову, виходячи з такого.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
За ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.
Щодо стягнення заборгованості суд зазначає таке.
Суд установив, що між позивачем та відповідачем укладений Договір №6368-ТКЕ(23)-39 постачання природного газу від 13.09.2023, на виконання якого позивачем у період з вересня 2023 по квітень 2024 на підставі актів приймання - передачі природного газу від 30.09.2023, 31.10.2023, 30.11.2023, 31.12.2023, 31.01.2024, 29.02.2024, 31.03.2024, 30.04.2024 поставлено відповідачу природний на загальну суму 542021641,66 грн.
Заперечень та спростувань інформації, зазначеної в актах приймання - передачі природного газу, від відповідача не надходило.
Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого природного газу виконав частково, сплативши 104766896,37 грн, що підтверджується банківською довідкою №15932/15239/2024 від 27.05.2024 (наявною в матеріалах справи).
Залишок заборгованості становить 437254745,29 грн.
Відповідач не заперечує проти наявності у нього заборгованості перед позивачем на суму 437254745,29 грн.
У порушення приписів п. 5.1. Договору, відповідач за поставлений природний газ у повному обсязі не розрахувався, тому вимоги позивача про стягнення 437254745,29 грн боргу є обґрунтованими.
За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.
За статтею 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи зі змісту статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Відповідач зазначив про те, що визнає позовні вимоги повністю.
Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову в прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд установив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача ґрунтуються на належних, допустимих, достовірних доказах у розумінні статей 76 - 78 Господарського процесуального кодексу України, матеріалами справи підтверджено правомірність вимог позивача, відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в частині стягнення з відповідача 437254745,29 грн боргу.
Щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на 12 місяців суд зазначає таке.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочення виконання судового рішення у кожному конкретному випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обґрунтовуючи клопотання про відстрочку виконання рішення суду відповідач посилається на неможливість вчасного виконання рішення з виключних обставин, які виникли не з вини відповідача; відсутність компенсації з відшкодування різниці в тарифах та неможливість застосування економічно-обґрунтованих тарифів. Вказує на те, що повномасштабне вторгнення російської федерації критично вплинули на господарську діяльність і платоспроможність Товариства та зумовило об?єктивні перешкоди для продовження нормальної діяльності учасників ринку у сфері теплопостачання. Введення мораторію на підвищення цін (тарифів) у сфері теплопостачання, наявність обов?язкових платежів за договорами про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ, низький рівень оплат споживачів за фактично отримані послуги ставлять під загрозу перебування підприємства в стані банкрутства. На думку відповідача, відстрочення виконання рішення суду спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним атом реагування суду на перешкоди, які ускладнюють виконання рішення суду. Відповідач зазначає про те, що відповідач є оператором об?єктів критичної інфраструктури та виконує життєво важливі функції забезпечуючи споживачів м. Чернігова та області тепловою енергією та гарячим водопостачанням, порушення яких приведе до негативних наслідків для національної безпеки України; одночасно триває планомірна підготовка до опалювального сезону; діяльність відповідача має важливе соціальне, економічне та стратегічне значення; у відповідача відсутня вина у неможливості негайного та своєчасного виконання своїх зобов?язань перед позивачем, і єдиною альтернативною можливістю продовжити господарську діяльність підприємства є відстрочення виконання рішення в порядку ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач не надав суду жодних заперечень щодо клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.
Проаналізувавши подане відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення суду та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Виходячи з приписів ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд враховує, зокрема: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
За правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.11.2024 у справі № 911/4610/15, критична інфраструктура - це об'єкти, які є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки країни. До такої інфраструктури відносяться в першу чергу об'єкти оборони, а також ті, що забезпечують життєво важливі послуги та комунікацію. Це можуть бути електростанції, системи водопостачання, місця зберігання та виготовлення харчових продуктів, важливі транспортні вузли, телекомунікаційні мережі, медичні установи та багато інших пріоритетних об'єктів. Безпека цих об'єктів та їх функціонування як у нормальних умовах, так і в умовах надзвичайних ситуацій, таких як воєнний стан - один із пріоритетів держави. Категорії критичності визначають рівень важливості об'єктів інфраструктури. Попередній аналіз даних щодо об'єктів допомагає в разі необхідності віднести їх до критичної інфраструктури та розробити політику в сфері захисту цих об'єктів. Це дозволяє забезпечити необхідний рівень безпеки для найважливіших об'єктів, таких як енергетичні установки, транспортні та телекомунікаційні системи. Розподілення категорій критичності також допомагає ефективно спрямовувати ресурси та зусилля на захист найуразливіших об'єктів від потенційних загроз.
Акціонерне товариство “Облтеплокомуненерго» є оператором об'єктів критичної інфраструктури та виконує життєво важливі функції забезпечуючи споживачів, установи та організації м. Чернігова та області тепловою енергією та гарячим водопостачанням, тобто діяльність відповідача має важливе соціальне, економічне та стратегічне значення.
За спірним Договором №6368-ТКЕ(23)-39 постачання природного газу від 13.09.2023 позивачем поставляється природний газ, який використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води споживачам м. Чернігова та області, в більшості населенню, отже, джерелом оплати є кошти, отримані від споживачів як плата за фактично отримані послуги і несвоєчасна сплата за природний газ зумовлена виключно надходженнями сум компенсацій від власників квартир та нежитлових приміщень.
Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» запроваджено мораторій на підвищення цін (тарифів) на ринку природного газу та у сфері теплопостачання, у зв?язку з чим органами місцевого самоврядування не збільшено тарифи на послуги Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» з теплопостачання та гарячого водопостачання, що зумовило неможливість застосування економічно-обґрунтованих тарифів, а також відсутність компенсації з відшкодування різниці в тарифах. Звернення Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» до органів місцевого самоврядування про виділення коштів залишені без задоволення.
За інформацією відповідача станом на 01.04.2025 не компенсована розрахункова різниця в тарифах Акціонерному товариству «Облтеплокомуненерго» становить 933963002,00 грн, що підтверджується копіями протоколів, доданими відповідачем.
Збиток Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» складає 27 млн. 814 тис.грн, що підтверджується звітом про фінансові результати (звітом про сукупний дохід), балансом за 4 місяці 2025 року та балансом (звітом про фінансовий стан) на 31.12.2024, копії яких додано відповідачем.
Станом на 01.01.2025 дебіторська заборгованість населення перед відповідачем складає 199025,49 тис. грн. по місту Чернігову; станом на 01.06.2025 дебіторська заборгованість власних споживачів за спожиті послуги з постачання теплової енергії, теплової енергії та послуги зпостачання гарячої води за категоріями складає: населення - 180 990 532,59 грн, бюджетні організації - 34954400,29 грн, інші споживачі - 9052967,33 грн, всього 224997900,21 грн станом на 01.06.2025.
Наразі з метою виконання договірних зобов?язань відповідачем укладено Договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ з Дочірньою компанією «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанії «Нафтогаз України», що зумовлює виплату щомісячних платежів.
Суд констатує, що при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення враховується вплив форс-мажорних обставин, а саме введення воєнного стану у зв?язку зі збройною агресією російської федерації, що є загальновідомою обставиною і дійсно вимагає додаткового часу для відновлення фінансової спроможності як фізичних осіб, так і юридичних осіб, в тому числі Акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго», яке є оператором системи постачання теплової енергії та гарячого водопостачання та має статус критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення, установ та організацій в особливий період.
При вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суд враховується також вплив форс-мажорних обставин, а саме введення воєнного стану у зв?язку зі збройною агресією російської федерації, що є загальновідомою обставиною і дійсно вимагає додаткового часу для відновлення фінансової спроможності юридичних осіб, в тому числі товариства відповідача.
Врахувавши вищевикладені обставини та подані відповідачем документи на їх підтвердження, з метою дотримання балансу інтересів сторін суд доходить висновку про їх винятковість, що свідчить про неможливість виконання рішення в силу об'єктивних причин, а тому суд вважає за можливе, враховуючи також і майнові інтереси позивача у справі, частково задовольнити клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду, відстрочивши його виконання на 4 місяці, а саме до 15.11.2025.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За приписами частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України в разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні в порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову.
Наведена норма також закріплена в частині 3 статті 7 Закону України “Про судовий збір».
Відповідач просив вирішити питання про повернення позивачу з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у зв?язку з визнанням відповідачем позову.
За платіжною інструкцією від 04.04.2025 № 0000027483 (наявна в матеріалах справи) за розгляд даного спору (позов подано через систему «Електронний суд»), позивачем сплачено до Державного бюджету України 847840,00 грн.
В судовому засіданні 15.07.2025 суд розгляд справи по суті фактично не розпочинав.
Оскільки до початку розгляду спору по суті відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі, 50% судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією від 04.04.2025 №0000027483 (примірник знаходиться в матеріалах справи), у розмірі 423920,00 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача. В іншій частині (423920,00 грн) судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України згідно із заявленим клопотанням.
Керуючись ст. 46, 73, 74, 86, 129, 130, 191, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго" (вул. Реміснича, буд. 55 Б, м. Чернігів, 14000, код 03357671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код 42399676) заборгованість в сумі 437254745,29 грн та 423920,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116, код 42399676) з Державного бюджету України 423920,00 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією від 04.04.2025 №0000027483, примірник знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області № 927/331/25.
Це рішення, підписане суддею та засвідчене гербовою печаткою Господарського суду Чернігівської області, є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
4. Відстрочити виконання рішення суду у справі №927/331/25 в частині стягнення 437254745,29 грн боргу та 423920,00 грн судового збору на 4 місяці, а саме до 15.11.2025.
У судовому засіданні 15.07.2025 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2025.
Суддя М.О. Демидова