18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
28 липня 2025 року Справа № 925/1121/24
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від стягувача - представник не з'явився,
від боржника - представник не з'явився,
від виконавчого комітету Сагунівської сільської ради - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву стягувача
про зміну способу та порядку виконання судового рішення
у справі
за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу,
м. Полтава
до Сагунівської сільської ради, с. Сагунівка, Черкаського району,
Черкаської області
про стягнення 75 446 грн. 41 коп.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з Сагунівської сільської ради, вул. Лесі Українки, 77/4, с. Сагунівка Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 26324415 шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 75 446 грн. 41 коп. і перерахувати їх на: р/р UA428999980313020106000023711, ГУК у Черк.обл./тг с.Сагунів/21081100, код ЄДРПОУ 37894759, - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.
Стягнуто з Сагунівської сільської ради вул. Лесі Українки, 77/4, с. Сагунівка Черкаського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 26324415 на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, ідентифікаційний код 42149108, р/р UA 688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108 - 3 028 грн. 00 коп. судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18 квітня 2025 року вищевказане рішення залишено без змін.
08 травня 2025 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року судом видано відповідні накази.
03 липня 2025 року від Державної екологічної інспекції Центрального округу надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення
У своїй заяві Державна екологічна інспекція Центрального округу просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року по справі №925/1121/24, шляхом стягнення з Сагунівської сільської ради (ідентифікаційний код 26324415) через виконавчий комітет Сагунівської сільської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 75 446 грн. 41 коп. та судовий збір.
Ухвалою суду від 04 липня 2025 року розгляд заяви про зміну способу виконання судового рішення призначено на 12 год. 00 хв. 16 липня 2025 року.
Однак, судове засідання призначене на 12 год. 00 хв. 16 липня 2025 року не відбулося, у зв'язку з перебуванням головуючого судді по даній справі з 14 липня 2025 року на лікарняному.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року розгляд заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення призначено на 10 год. 00 хв. 28 липня 2025 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Стягувач у судовому засіданні в режимі відеоконференції участі не взяв.
Розглянувши заяву Державна екологічна інспекція Центрального округу про зміну способу та порядку виконання судового рішення та матеріали справи, судом враховано наступне:
В обґрунтування поданої заяви Державна екологічна інспекція Центрального округу зазначає, що Сагунівська сільська рада не має відкритих рахунків в органах Казначейства, що перешкоджає примусовому виконанню рішення суду.
Водночас, виконавчий комітет Сагунівської сільської ради не заперечує щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №925/1121/24 за рахунок бюджетних асигнувань передбачених виконавчим комітетом Сагунівської сільської ради.
За змістом статті 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.
Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.
Поняття “спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.
Частиною 2 ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок №845).
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Порядку №845 “боржники» - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів, в частині здійснення, передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків зі спеціальним режимом використання.
Згідно з пунктом 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, розпорядником бюджетних коштів, - є бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету.
Водночас, головні розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень (пункт 18 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).
Також, відповідно до ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Отже, безспірне списання коштів за рішеннями суду згідно з наведеними нормами провадиться виключно з боржника - розпорядника бюджетних коштів.
Також, пунктом 24 Порядку №845 визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки) або за його місцезнаходженням, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку №845.
Сагунівська сільська рада - орган місцевого самоврядування, відповідно Закон України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на нього не розповсюджується, адже відповідно до частини першої статті 2 цього Закону, Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство та юридична особа, примусово реалізація майна якої заборонена відповідно до законодавства.
Пункт 47 Порядку №845 також стосується лише безспірного списання коштів державного бюджету за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Органи Казначейства, в межах своїх повноважень під час виконання рішення суду про стягнення коштів з боржників - органів місцевого самоврядування, здійснюють безспірне списання коштів з рахунків боржників, які відкриті в органах Казначейства.
Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку №845).
Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункт 5 Порядку № 845).
Згідно із пунктом 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:
заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);
оригінал виконавчого документа;
судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);
оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
З матеріалів справи вбачається, що накази на примусове виконання судового рішення стягувачем було пред'явлено для виконання до Головного управління державної казначейської служби України у Черкаській області.
Проте, 24 червня 2025 року виконавчі листи були повернуті стягувачу без виконання в зв'язку з тим, що боржник не має відкритих рахунків в органах Казначейства.
Відсутність у Сагунівської сільської ради відкритих в органах казначейства рахунків унеможливлює виконання судового рішення Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року у встановленоний спосіб та порядок.
Зміна способу виконання рішення не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.
Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду» (див. рішення від 19.03.1997 зі справи “Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece); рішення від 20 липня 2004 року зі справи “Шмалько проти України»).
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява №71186/01, п. 84).
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст. 6 Конвенції.
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування“ виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з пп. 27 п. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні“ виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.
Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
У відповідності до приписів ч. 2 ст. 64 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Отже, з урахуванням того, що Сагунівська сільська рада не є головним розпорядником коштів місцевого бюджету та не має рахунків в органах державного казначейства, суд вважає, що з метою захисту прав стягувача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених грошових коштів слід здійснювати за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого органу.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 916/1952/17.
Водночас, судом враховано, що в даному випадку виконавчий комітет Сагунівської сільської ради не заперечує щодо зміни способу та порядку виконання рішення суду у справі №925/1121/24 за рахунок бюджетних асигнувань передбачених виконавчим комітетом Сагунівської сільської ради (а.с.199-200).
За таких обставин, заява Державної екологічної інспекції Центрального округу про зміну способу та порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 234, 331 ГПК України, суд
1. Заяву Державної екологічної інспекції Центрального округу про зміну порядку та способу виконання судового рішення задовольнити.
2. Змінити встановлені рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 листопада 2024 року у справі №925/1121/24 порядок та спосіб їх виконання, шляхом:
- стягнення з Сагунівської сільської ради (19644, Черкаська область, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, буд. 77/4 ідентифікаційний код 26324415) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Сагунівської сільської ради (Черкаська область, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, буд. 77/4 ідентифікаційний код 04408815) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 75 446 грн. 41 коп. (сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок шість гривень сорок одна копійка) і перерахувати їх на: р/р UA UA428999980313020106000023711, ГУК у Черк.обл./тг с. Сагунів/21081100, ідентифікаційний код 37894759 - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 “Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.
- стягнення з Сагунівської сільської ради (19644, Черкаська область, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, буд. 77/4 ідентифікаційний код 26324415) за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Сагунівської сільської ради (Черкаська область, с. Сагунівка, вул. Лесі Українки, буд. 77/4 ідентифікаційний код 04408815) судовий збір у розмірі 3 028 грн. (три тисячі двадцять вісім грн.) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 42149108) р/р UA 688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович