вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" липня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1577/25
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом акціонерного товариства “Укргазвидобування»
до товариства з обмеженою відповідальністю “ГАРАНТСТРОЙІНВЕСТ»
про стягнення збитків,
без виклику учасників справи
09 травня 2025 року на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява акціонерного товариства “Укргазвидобування» (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю “ГАРАНТСТРОЙІНВЕСТ» (далі - відповідач) про стягнення збитків у сумі 292 467,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем встановленого податковим законодавством порядку та строків реєстрації податкових накладних.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.05.2025 року відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу запропоновано надати суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву (пред'явити зустрічний позов), а також докази, що підтверджують заперечення проти позову.
У справі “Мала проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.
Згідно з ч. 1 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
21 травня 2025 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона проти задоволення позову заперечувала, послалась на те, що відповідач не допустив порушень порядку та строків реєстрації податкових накладних.
27 травня 2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла відповідь на відзив, долучена до матеріалів справи.
29 травня 2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, долучені до матеріалів справи.
03 червня 2025 року через систему “Електронний суд» до Господарського суду Київської області від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі, долучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
06 липня 2023 року між акціонерним товариством “Укргазвидобування» (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю “ГАРАНТСТРОЙІНВЕСТ» (далі - відповідач) був укладений договір будівельного підряду (на надання послуг) по об'єкту “Поточний ремонт покрівлі будівлі технологічної насосної (оперативної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв. №330100013178)» №620/23 (далі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, позивач доручає, а відповідач зобов'язується на свій ризик, своїми силами, засобами, а також необхідними матеріалами, устаткуванням надати послуги з “Поточний ремонт покрівлі будівлі технологічної насосної (операторної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв.№330100013178)» (далі - об'єкт), за завданням позивача, відповідно до кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк об'єкт, а позивач зобов'язується прийняти й оплатити закінчені по об'єкту надані послуги.
Відповідно до п. 1.3. договору, найменування послуг: “Поточний ремонт покрівлі будівлі технологічної насосної (операторної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв.№330100013178)».
Обсяг, перелік і зміст послуг визначаються кошторисною документацією, що погоджується сторонами шляхом підписання договірної ціни на надання будівельних послуг (додаток №2 до договору) та технічних вимог (додаток №9), які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, початок надання послуг: впродовж десяти календарних днів з дати передачі будівельного майданчика відповідачу.
Згідно з п. 2.2. договору, факт початку надання послуг підтверджується підписаним сторонами актом здачі-прийняття будівельного майданчика. Відповідач зобов'язаний прибути на об'єкт для здачі-прийняття будівельного майданчика протягом 2-ох робочих днів з дати отримання повідомлення від позивача.
Закінчення надання послуг: впродовж 75 календарних днів з дати передачі будівельного майданчика відповідачу (п. 2.3. договору).
Відповідно до п. 2.4. договору, строки надання послуг передбачені у графіку надання будівельних послуг (додаток №1 до договору), який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 5.4. договору, зокрема, приймання - передача закінченого будівництвом об'єкту оформляється актом приймання наданих послуг, підписаним членами комісії з представників позивача та відповідача (в довільній формі).
Пунктом 6.1. встановлено, що загальна ціна (сума) договору сформована на підставі кошторисної документації, технічних вимог (додаток №9 до договору) та розроблена відповідно до кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва», інших стандартів, та не може перевищувати 1 799 000,00 грн. (один мільйон сімсот дев'яносто дев'ять тисяч грн. 00 копійок), в т. ч. ПДВ 299, 83333 грн. (двісті дев'яносто дев'ять тисяч вісімсот тридцять три грн. 33 копійки) (додаток № 2 - Договірна ціна на надання будівельних послуг).
Відповідно до акту приймання виконаних робіт за грудень 2023 року №1 від 26.12.2023 року, вартість виконаних робіт відповідачем складає 1 730 361,60 грн. з ПДВ.
Згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 від 26.12.2023 року, вартість виконаних робіт складає 24 440,40 грн. з ПДВ.
За твердженнями представника позивача, 05 січня 2024 року позивач перерахував відповідачу платежі на суму 1 730 361,60 грн. (в тому числі ПДВ 288 393,60 грн.) та на суму 24 440,40 грн. (в тому числі ПДВ 4 073,40 грн).
Підпунктом 4.2.16. п. 4.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України (для платників ПДВ).
У розділі 16 Договору зазначаються відомості щодо Витягу з реєстру платників ПДВ відповідача, а саме Витяг з реєстру платників ПДВ№1910154500002 від 30.01.2019 року, чим підтверджується, що відповідач є платником податку на додану вартість на загальних умовах.
Так, у відповідача виник обов'язок зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за операціями, а саме:
- відповідно до акту №1 приймання виконаних робіт за грудень 2023 року, граничний строк реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 18.01.2024 рік;
- згідно з актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, граничний строк реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних - 18.01.2024 рік.
За твердженнями представника позивача, відповідачем була сформована податкова накладна №3 від 26.12.2023 року (щодо господарської операції за актом №1 приймання виконаних робіт за грудень 2023 р., на суму 1 730361,60 грн.), однак в установлений Податковим кодексом України строк вона не була внесена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з цим, податкова накладна щодо господарської операції за актом №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року, на суму 24 440,40 грн., не сформована, не внесена та не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
19 серпня 2024 року позивач додав до податкової декларації за звітний податковий період заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток 7 до податкової декларації з податку на додану вартість) щодо відсутності реєстрації відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 4 073,40 грн.
Так, відсутність реєстрації відповідачем податкових накладних позбавила позивача права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, права на зменшення податкового зобов'язання в сумі 292 467,00 грн., тому, вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 292 467,00 грн. збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судом встановлено, що 06 липня 2023 року між позивачем та відповідачем був укладений договір будівельного підряду (на надання послуг) по об'єкту “Поточний ремонт покрівлі будівлі технологічної насосної (оперативної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв. №330100013178)»№620/23 (далі - договір), відповідно до умов якого, відповідач зобов'язувався надати послуги з поточного ремонту покрівлі будівлі технологічної насосної (операторної) УСП Котельва Солохівського ЦВНГК (інв. №330100013178) (далі - об'єкт), а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити надані відповідачем послуги.
Відповідач виконав будівельні роботи на суму 1 730 361,60 грн., в тому числі ПДВ 288 393,60 грн., та на суму 24 440,40 грн., в тому числі ПДВ 4 073,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №1 від 26.12.2023 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 від 26.12.2023 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
05 січня 2024 року позивач оплатив виконані роботи в сумі 1 730 361,60 грн., у тому числі ПДВ 288 393,60 грн., та 24 440,40 грн., в тому числі ПДВ 4 073,40 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №699668 та №699667 від 05.01.2024 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
Підпунктом 4.2.16. п. 4.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в електронній формі в строки, встановлені чинним законодавством України (для платників ПДВ).
Відповідно до п. 8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.
У випадку порушень умов договору, що призвело до виникнення збитків, винна сторона відшкодовує такі збитки в повному обсязі (п. 8.6. договору).
Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Частиною 1 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків (ч. 3 ст. 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання (ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Ця правова позиція міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року в справі №908/1568/18 та від 01.03.2023 року в справі №925/556/21.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Відповідно до п. 201.7. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
Згідно з п. 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна №3 від 26.12.2023 року за господарською операцією на суму 1 730 361,60 грн. була подана відповідачем на реєстрацію своєчасно. Разом з цим, реєстрація цієї податкової накладної була зупинена, що підтверджується копією квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2023 року за №9355864714, долученою до матеріалів справи.
Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з п. 4 Порядку №1165 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165).
Пунктом 10 Порядку №1165 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з п. 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Відповідно до п. 25 Порядку №1165, комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 26 Порядку №1165 встановлено, що комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1165 (Офіційний вісник України, 2020 р., №10, ст. 376), із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. №574.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року за №520, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520).
Порядок №520 (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п. 1 Порядку №520).
Відповідно до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі
Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з п. 6 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Відповідно до п. 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:
або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;
або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;
або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Згідно з п. 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення (п. 11 Порядку № 520).
Так, факт зупинення реєстрації податкової накладної зумовлює виникнення у відповідача права, а не обов'язку подати письмові пояснення та копії документів до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у відповідній податковій накладній. У цьому випадку, щодо податкової накладної №3 від 26.12.2023 року, - до 25.12.2024 року включно.
Невикористання відповідачем свого права на подання таких пояснень протягом визначеного законодавством строку передбачає відповідні правові наслідки - можливість відмови у реєстрації податкових накладних у разі отримання комісією регіонального рівня Повідомлення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова накладна №3 від 26.12.2023 року, на момент розгляду справи, не зареєстрована та має статус зупиненої.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач документів, що підтверджували б відмову в реєстрації податкової накладної, суду не надав.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Так, формування податкового кредиту за господарською операцією з відповідачем, зазначеною у податковій накладній №3 від 26.12.2023 року, зберігається за позивачем протягом 365 календарних днів з дати складення цієї податкової накладної, але виключно за умови її реєстрації в ЄРПН.
При цьому, відповідно до абзацу 7 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг строків, зазначених у цьому пункті, переривається на період зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, з моменту зупинення реєстрації податкової накладної №3 від 26.12.2023 року, перебіг 365 календарних днів для її реєстрації перервався з 28.12.2023 року, тому вимога позивача про відшкодування збитків у сумі 288 393,60 грн. є необгрунтованою та такою, що задоволенню судом не підлягає.
Водночас, судом встановлено понесення позивачем збитків на суму втраченого ним податкового кредиту, що становить 4 073,40 грн., у зв'язку з відсутністю реєстрації податкової накладної за господарською операцією, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 від 26.12.2023 року, на суму 25 440,40 грн., що підтверджується скріншотом з Електронного кабінету про перегляд інформації щодо податкових накладних відповідача та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №241964 від 22.04.225 року, долученими до матеріалів справи.
Як уже зазначено, позивач 19 серпня 2024 року направив заяву про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (додаток 7 до податкової декларації з податку на додану вартість) щодо відсутності реєстрації відповідачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, на суму 4 073,40 грн., копія якої долучена до матеріалів справи.
Документів, що підтверджували б реєстрацію відповідачем податкової накладної за господарською операцією, відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 від 26.12.2023 року, на суму 25 440,40 грн., в установлений законодавством строк або спростовували б доводи представника позивача, представник відповідача суду не надала, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4 073,40 грн. збитків є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Оскільки позов задоволений частково, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 59, 124 Конституції України, ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4, п. 5, п. 7, п. 10, п. 11, п. 25 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165, п. 4, п. 5, п. 6, п. 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520, ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 225, Господарського кодексу України, п. 8 ч. 2 ст. 16, ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, ст. 4, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ст. 129, ч. 1 ст. 207, ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд
Задовільнити частково позов акціонерного товариства “Укргазвидобування» до товариства з обмеженою відповідальністю “ГАРАНТСТРОЙІНВЕСТ» про стягнення збитків у сумі 292 467,00 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ГАРАНТСТРОЙІНВЕСТ» (08801, Київська обл., Миронівський р-н, місто Миронівка, ВУЛИЦЯ СОБОРНОСТІ, будинок 50, ідентифікаційний код 42498894) на користь акціонерного товариства “Укргазвидобування» (04053, місто Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 4 073,40 грн. (чотири тисячі сімдесят три грн. 40 коп.) збитків та 48,88 грн. (сорок вісім грн. 88 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Відмовити в іншій частині позову.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складене 28.07.2025 року.
Суддя С. Грабець