ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.06.2025Справа № 910/14479/24
За позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до відповідачівФізичної особи-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича
проусунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення та про стягнення 93065,06 грн неодержаних доходів
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Негеля Ю.М.
Представники учасників справи:
прокурорМацих Д.Г.
від позивачаМітін І.І.
від відповідачане з'явилися
Заступник керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Фізичної особи-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича, в якому просить суд:
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення з нежитлових приміщень з №1 по №10 (група приміщень №80), поверх - І, літ."А", загальною площею 132 кв.м у будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка (реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна 1926532780000);
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича шкоду - неодержані доходи, що могли б бути отримані територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради у сумі 93065,06 грн.
Позовні вимоги мотивовані тривалим, безпідставним, всупереч волі власника, незаконним користуванням відповідачем нежитловими приміщеннями з №1 по №10 (група приміщень №80), поверх - І, літ."А", загальною площею 132 кв.м у будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка, що унеможливило отримання позивачем прибутку від передачі в оренду вказаного приміщення та потягло за собою порушення прав та інтересів територіальної громади міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Заступник керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва було залишено без руху.
Позивачем у строк, встановлений судом, усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/14479/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 22.01.2025, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали.
У підготовчому засіданні 22.01.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання до 27.02.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2025 повідомлено позивача та відповідача про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2025.
14.03.2025 від позивача надійшли письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 02.04.2025 оголошено перерву до 30.04.2025, про що відповідача повідомлено відповідною ухвалою суду.
30.04.2025 від прокуратури надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання та долучення до матеріалів справи належним чином завіреної копії протоколу огляду місця події, складеного у кримінальному проваджені №42023102060000038.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 30.04.2025 суд задовольнив вказане клопотання, повернувся до стадії підготовчого засідання та долучив до матеріалів справи належним чином засвідчену копію протоколу огляду місця події.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2025 повідомлено відповідача про призначення підготовчого засідання на 22.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2025.
Представники прокуратури та позивача у судове засідання 18.06.2025 з'явилися, позов підтримали.
Відповідач у судові засідання у справі представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відзиву на позов відповідач не надав.
У судовому засіданні 18.06.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, Господарський суд міста Києва
Відповідно до рішення Київської міської ради №284/5096 від 02.12.2010 "Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва" зі змінами, внесеними рішенням від 22.05.2013 №359/9416, будинок №18/20 по вул.Суворова внесений до Переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Печерському районі (№623 додаток №6).
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №1112 від 10.12.2010 "Про питання організації управління районами в місті Києві" будинок №18/20 по вул.Суворова віднесено до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації.
Згідно з розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 №509 "Про перезакріплення майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, переданого до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації", вказаний будинок перебуває на балансовому утриманні Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" (далі - Керуюча компанія).
Рішенням Київської міської ради від 07.07.2016 №559/559 вулицю Суворова перейменовано на вулицю М.Омеляновича-Павленка.
Як вказує прокурор у позовній заяві, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Державний реєстр) та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.10.2024 на праві комунальної власності 25.09.2019 зареєстровано нежитлові приміщення з №1 по №10 (група приміщень №80), поверх - І, літ."А", загальною площею 132 кв.м у будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка, реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна 1926532780000.
23.06.2022 заступником начальника Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) фактично виселено із нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради у житловому будинку №18/20 на вул.М.Омеляновича-Павленка, наявного орендаря - ГО "Культурний центр "НОТА" в рамках виконавчого провадження №69064338 відкритого за наказом Господарського суду міста Києва від 29.10.2021 у справі №910/18157/20, про що складено відповідний акт.
Під час неодноразових обстежень Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" вищевказаного приміщення було встановлено, що останнє безпідставно використовується для провадження комерційної діяльності.
В подальшому, 25.09.2022 та 21.02.2023 робочою групою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м.Києва" під час обстеження вказаного приміщення, встановлено, що приміщення має окремий вхід, розділене на 2 частини та використовується для розміщення закладу громадського харчування Паттерн Кофі та лабораторії Юнімед Лабораторіз, що підтверджується відповідними актами обстеження нежитлового приміщення від 21.02.2023 та 25.09.2023, складеними посадовими особами Керуючої компанії.
Крім того, 12.09.2024 дізнавачем відділу Печерського УП ГУНП у м.Києві на підставі дозволу представника балансоутримувача проведено огляд нежитлового приміщення - групи нежитлових приміщень №80 у будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка у місті Києві та встановлено, що в одній частині, площею біля 75,5 кв.м (приміщення 9, 10 та половина приміщення 2), знаходиться кафе-кондитерська Паттерн Кофі, в якому розміщена барна стійка з холодильником-вітриною для продажу кондитерських виробів, кавоварка, столики для відвідувачів, а згідно з інформацією з інформаційного стенду, в даному приміщенні здійснює підприємницьку діяльність відповідач - Фізична особа-підприємець Волкотруб Г.І.
При цьому, на вході до іншої частини приміщення вивіска відсутня, приміщення пусте, захаращене будівельним сміттям та будівельними матеріалами.
Як вказує прокурор у позовній заяві, між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) "Київкомунсервіс" та відповідачем 01.08.2023 укладено договір №ВП-28215-П на вивезення побутових відходів з об'єкту за адресою: м.Київ, вул.М.Омеляновича-Павленка буд.18/20, а також договір №16393651-1 з ТОВ "Шериф-Пульт 022" про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони.
Спір у справі виник внаслідок того, що за твердженнями прокуратури та позивача, відповідач тривалий час, безпідставно, всупереч волі власника незаконно користується частиною нежитлового приміщення (приміщення 9, 10 та половина приміщення 2) групи приміщень №80, що розташоване в житловому будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка, в Печерському районі м.Києва.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Передача нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду відбувається на підставі Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" (далі - Порядок) із дотриманням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (надалі - Закон), з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану".
Зокрема, згідно п.10, п. 11, п.12 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендарем - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавцем - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.
Об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду на конкурентних засадах - за результатами проведення аукціону виключно в електронній торговій системі (ст. 13 Закону).
Однак, відповідачем вказаного порядку не дотримано, а нежитлові приміщення займаються без наявних для цього підстав. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з п.7 ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України.
Законним власником спірного майна - будинку за адресою: м.Київ, вул.М.Омеляновича-Павленка, буд.№18/20 є територіальна громада м.Києва в особі Київської міської ради, вказане право на даний час зареєстровано за позивачем, тобто останній є власником цього майна та володіє ним.
Відповідно до ст.14 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності.
За приписами ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України встановлено, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.319 Цивільного кодексу України право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.
Частиною 1 ст.321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень ст.143 Конституції України територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.
Відповідно до положень ст.391 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном. При цьому власник може вимагати усунення порушення його права власності на цей об'єкт.
Безпідставне, проти волі власника - територіальної громади міста Києва, користування майном, яке є комунальним та, у встановленому законом порядку з комунальної власності не вибувало, створює перешкоди власнику, за яким зареєстровано право власності на цей об'єкт нерухомості, у здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном, а отже власник має право вимагати усунути такі перешкоди шляхом виселення.
Як встановлено судом, наявними в матеріалах справи документами підтверджується використання відповідачем нежитлового приміщення, яке належить позивачу без належних правових підстав. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що позовні вимоги про зобов'язання Фізичної особи-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення з нежитлових приміщень з №1 по №10 (група приміщень №80), поверх - І, літ."А", загальною площею 132 кв.м у будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка (реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна 1926532780000) є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з Фізичної особи-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича шкоди - неодержаних доходів, що могли б бути отримані територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради у сумі 93065,06 грн, суд зауважує наступне.
Згідно з п.4 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Відповідно до положень ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність наступного юридичного складу: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. При цьому, необхідно встановити, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
При цьому, пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі укладення договору і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила її можливості отримати прибуток.
Відповідно до листа Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №105-10634 від 24.09.2024 та доданого до нього розрахунку орендної плати за нежитлове приміщення №1 по №10 (група приміщень №80), поверх - І, літ."А", загальною площею 132 кв.м у будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка, сума прибутку, який міг би бути отриманим Київською міською радою, в разі укладення договору з належним орендарем, в порядку, передбаченому чинним законодавством, складає 93065,06 грн.
Проте, тривале, безпідставне, всупереч волі власника та незаконне користування відповідачем частиною нежитлового приміщення групи приміщень №80 стало єдиною причиною, яка позбавила Київську міську раду можливості отримати прибуток від передачі в оренду вказаного приміщення та потягло за собою порушення інтересів територіальної громади міста Києва, внаслідок чого позовні вимоги в частині стягнення неодержаних доходів, що могли б бути отримані територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради у сумі 93065,06 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абз.1, 2 ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Суд враховує, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу; бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк; прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу; звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення; невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
В контексті викладених положень Закону України "Про прокуратуру" та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", повідомивши позивача про звернення з відповідною позовною заявою до суду.
Отже, з урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог прокуратури в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича усунути перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном шляхом виселення з нежитлових приміщень з №1 по №10 (група приміщень №80), поверх - І, літ."А", загальною площею 132 кв.м у будинку №18/20 по вул.М.Омеляновича-Павленка (реєстраційний номер вказаного об'єкта нерухомого майна 1926532780000).
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Волкотруба Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) неодержані доходи, що могли б бути отримані територіальною громадою міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м.Київ, вул.Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) у сумі 93065 (дев'яносто три тисячі шістдесят п'ять) грн 06 коп.
4. Стягнути з Волкотруба Геннадія Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Київської міської прокуратури (03150, м.Київ, вулиця Предславинська, будинок, 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн 80 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.07.2025
Суддя Ю.М. Смирнова