ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/5409/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін,
справу № 910/5409/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія міжнародних транспортних перевезень";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдинг";
про стягнення 33 763,72 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія міжнародних транспортних перевезень" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдинг" заборгованість у розмірі 33 763,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Академія міжнародних транспортних перевезень", як покупцем, та Товариство з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдинг", як постачальником, було укладено договір № НП-07/10-2024-1 від 07.10.2024, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити пальне (нафтопродукти) на умовах, викладених у договорі.
Так, покупцем на виконання умов зазначеного договору було замовлено та оплачено товар на суму 1 261 500,00 грн згідно рахунку № 726 від 08.10.2024 та платіжної інструкції № 1197 від 08.10.2024, проте постачальником було поставлено товар на суму 1 227 736,28 грн, з огляду на що виникла спірна заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 відкрито провадження у справі № 910/5409/25, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.05.2025 була направлена відповідачеві, та яка була ним отримана 20.05.2025, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
07.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Академія міжнародних транспортних перевезень" (далі також - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдинг" (далі також - відповідач, постачальник) укладено договір № НП-07/10-2024-1, відповідно до п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити пальне (нафтопродукти) (надалі - «Товар») на умовах, викладених у договорі.
Згідно з п. 2.3. договору, номенклатура Товару, його кількість та ціна встановлюються за домовленістю сторін на базі письмової заявки покупця та зазначаються в додатках, розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/або в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на Товар, які складають невід'ємну частину договору. Поставка Товару підтверджується видатковими накладними на Товар, підписаними представниками обох Сторін.
Відповідно до п. 4.1. договору, загальна вартість цього договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару покупцем протягом всього строку дії договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається постачальником в рахунках - фактурах та видаткових накладних на Товар.
За змістом п. 5.5. договору, поставка Товару здійснюється партіями, згідно із Заявками покупця на поставку Товару та у відповідності із рахунком-фактурою на поставку тої чи іншої партії Товару, у строк, що не перевищує 10 (десяти) календарних днів з моменту оплати Товару покупцем згідно рахунку-фактури постачальника.
Як передбачено п. 7.1. договору, покупець зобов'язується оплатити Товар на умовах 100% попередньої оплати партії Товару, якщо інше не передбачено сторонами в додаткових угодах до даного договору.
Позивач вказує, що він, на виконання умов договору, перерахував на користь відповідача грошові кошти в розмірі 1 261 500,00 грн, а відповідач, в свою чергу, здійснив поставку товару загальною вартістю 1 227 736,28 грн, в результаті чого у останнього утворилася заборгованість у розмірі 33 763,72 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Судом встановлено, що позивачем, на підставі рахунку № 726 від 07.10.2024, здійснено попередню оплату у розмірі 1 261 500,00 грн платіжною інструкцією № 1197 від 08.10.2024.
У відповідності до умов договору відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято Товар на загальну суму 1 227 736,28 грн, що підтверджується видатковою накладною №27 від 09 листопада 2024 року та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів №ГТ00-000027 /000002503 від 09 листопада 2024 року.
Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.10.2024 - 06.03.2025, який складений та підписаний уповноваженими представниками сторін, заборгованість відповідача складає 33 763,72 грн.
Згідно з п. 7.6. договору, якщо в результаті звірки взаєморозрахунків буде виявлено, що сум грошових коштів, отриманих від покупця на оплату партії Товару за даним договору:
а) недостатньо для покриття вартості поставленої Партії Товару - покупець протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання сторонами акту звірки взаєморозрахунків перераховує постачальнику грошову суму, якої не вистачає;
б) перевищує вартість поставленої партії Товару - постачальник повертає покупцю протягом 10 (десяти) банківських днів надлишок суми, на підставі листа покупця і підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків.
В подальшому, позивач 20.03.2025 направив відповідачеві претензію № 17 від 19.03.2025, в якій просив останнього повернути грошові кошти у розмірі 33 763,72 грн та яка була залишено без відповіді.
Отже, враховуючи те, що загальна сума грошового зобов'язання відповідача, яка складає 33 763,72 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про сплату вказаних грошових коштів на користь позивача, або належні докази поставки ним чи іншою особою за його замовленням позивачу погодженого сторонами товару, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Враховуючи зібрані докази у справі та керуючись ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГТС Трейдинг" (01001, м. Київ, вул. Богдана Ступки, буд. 3, оф. 7, ідентифікаційний код 45303300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія міжнародних транспортних перевезень" (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, буд. 5, н.п. 501, ідентифікаційний код 35818037) 33 763 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят три) грн 72 коп. заборгованості та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Мандриченко