ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2025Справа № 910/5512/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний ліцей "Діскавері Скул"
треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2
про стягнення 20 180,00 грн.
Представники учасників справи:
від позивача: Манжула А.М., в порядку самопредставництва;
від відповідача: Глова Н.Ю., довіреність від 05.05.2025;
від третьої особи 1: Кривошеін Ю.О.
від третьої особи 2: не з'явився.
Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний ліцей "Діскавері Скул" про стягнення 20 180,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Актом № 31-30/197 від 29.08.2022 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.03.2018 по 30.04.2022 Державною аудиторською службою України встановлено безпідставність перерахування позивачем компенсації відповідачу в сумі 20 180,00 грн за Договорами про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва № 2-В від 29.01.2021, № 11-В від 29.01.2021 та № 12-В від 29.01.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
12.05.2025 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.06.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб.
04.06.2025 представником позивача подано відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2025 залучено до участі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та призначено засідання з розгляду справи по суті на 07.07.2025.
13.06.2025 представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 задоволено заяву представника відповідача - ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
03.07.2025 представником позивача подано пояснення щодо застосування строку позовної давності.
У судове засідання 07.07.2025 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи 2, третя особа 1 у судове засідання не з'явилась.
Протокольною ухвалою від 07.07.2025 розгляд справи відкладено на 21.07.2025.
10.07.2025 представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 задоволено заяву представника відповідача - ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
15.07.2025 третьою особою 2 подано клопотання про відкладення судового засідання.
Третя особа 2 у судове засідання 21.07.2025 не з'явилась, представники сторін та третя особа 1 з'явились.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання третьої особи 2 про відкладення судового засідання, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, в зв'язку з чим, з огляду на межі розгляду справи по суті, принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, а також те, що розгляд справи по суті відкладався, з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, суд доходить до висновку про відхилення клопотання третьої особи 2 про відкладення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Зважаючи на викладене, оскільки неявка третьої особи 2 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача у судовому засіданні 21.07.2025 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 21.07.2025 проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа 1 у судовому засіданні надала пояснення по суті спору в яких заперечувала проти задоволення позову.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 21.07.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29.01.2021 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Всезнайко", яке 05.08.2021 змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний ліцей "Діскавері Скул" та ОСОБА_1 (батько дитини - ОСОБА_4 ) було укладено договір № 2-13 про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік. На підставі вказаного договору між його сторонами було підписано акт від 10.12.2021 № 2/12-В про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік у грудні 2021 року в розмірі 4 036,00 грн.
Позивачем 23.12.2021 було перераховано відповідачу у відповідності до вищезазначеного акту та договору 4 036,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача, доданою до справи. Під час здійснення вказаної компенсації позивачем було враховано наявність укладеного між відповідачем та ОСОБА_1 договору про надання послуг від 07.08.2020 № 202, а також внесення плати за надання вказаних послуг щодо ОСОБА_4 у грудні 2021 в розмірі 11 470,00 грн.
29.01.2021 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Всезнайко", яке 05.08.2021 змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний ліцей "Діскавері Скул" та ОСОБА_2 (матір'ю дитини - ОСОБА_5 ) було укладено договір № 11-В про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік. На підставі вказаного договору між його сторонами було підписано акти від 28.05.2021 № 11/5-В, 25.06.2021 № 11/6-В про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік у травні, червні 2021 року в розмірі 8 072,00 грн.
Позивачем 18.06.2021 та 22.07.2021 було перераховано відповідачу у відповідності до вищезазначених актів та договору 8 072,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, доданими до справи. Під час здійснення вказаної компенсації позивачем було враховано наявність укладеного між відповідачем та ОСОБА_2 договору про надання послуг від 02.11.2020 № 212, а також внесення плати за надання вказаних послуг щодо ОСОБА_5 у жовтні, грудні 2021 в розмірі 50 550,00 грн.
29.01.2021 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Навчально-виховний комплекс "Всезнайко", яке 05.08.2021 змінило свою назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний ліцей "Діскавері Скул" та ОСОБА_2 (матір'ю дитини - ОСОБА_6 ) було укладено договір № 12-В про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік. На підставі вказаного договору між його сторонами було підписано акти від 28.05.2021 № 12/5-В, 25.06.2021 № 12/6-В про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік у травні, червні 2021 року в розмірі 8 072,00 грн.
Позивачем 18.06.2021 та 22.07.2021 було перераховано відповідачу у відповідності до вищезазначених актів та договору 8 072,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, доданими до справи. Під час здійснення вказаної компенсації позивачем було враховано наявність укладеного між відповідачем та ОСОБА_2 договору про надання послуг від 02.11.2020 № 211, а також внесення плати за надання вказаних послуг щодо ОСОБА_6 у жовтні, грудні 2021 в розмірі 51 750,00 грн.
Суд зазначає, що умови вказаних договорів про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти) яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік є ідентичними.
Відповідно до п. 2.1 договорів компенсація освітньої послуги здійснюється відповідно до Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням КМР від 13.09.2018 №1369/5433.
За умовами п. 2.4 договорів компенсація освітньої послуги здійснюється після отримання стороною 1 підтвердження про оплату стороною 3 договору про надання освітніх послуг, укладеного між стороною 2 та стороною 3, таке підтвердження надається стороною 2 або стороною 3 у будь-якій зручній для сторін узгодженій формі.
Згідно з п. 2.5 договорів зазначено, що сторона 1 не здійснює компенсацію освітньої послуги за наявності заявки/ок в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до підпункту 3.6.2 пункту 3.6 договорів сторона 3 зобов'язується видалити заявку/ки в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіально громади міста Києва у разі її наявності.
У період з 31.05.2022 по 22.08.2022 Північним офісом Держаудитслужби проводилася ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.03.2018 по 30.04.2022, за результатами якої складено акт від 29.08.2022 №31-30/197 (далі - акт). Ревізією були виявлені порушення порядку використання коштів місцевого бюджету на дошкільну освіту. Зокрема, такими порушеннями є перерахування бюджетних коштів у вигляді компенсації за надані освітні послуги дітям в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості (далі - БФН) за наявності заявки/ок в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва (картка порушення № 6.1.20209, сторінки 100-103 акта).
За матеріалами вищезазначеної перевірки щодо відповідача було складено "Розрахунок БНФ, перерахованого позивачем впродовж 2021-2022 років із порушенням умов тристоронніх договорів про надання освітньої послуги (БКДО), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік". У вказаному розрахунку зафіксовано випадки неправомірного перерахування відповідачу коштів (базового фінансового нормативу) з метою компенсації за надані освітні послуги, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
На момент здійснення позивачем компенсацій відповідачу в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва були створені та діяли (не були видалені) заявки щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
Листом від 22.09.2022 № 10418-1926 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів у сумі 20 180,00 грн. та повідомив відповідача про результати вищезазначеної ревізії, якою виявлено порушення під час здійснення компенсації.
Листом від 06.10.2022 № 6/10-22-1 відповідач надав відповідь на вищезазначену вимогу, в якій повідомив, що не погоджується з нею та просив надати копію Акта та розрахунок суми до повернення з зазначенням підстави, номеру та дати тристороннього договору, ПІБ дитини, місяця (року) в якому було безпідставно перераховано грошові кошти.
У відповідь на вказаний лист позивач, листом від 08.11.2022 № 10418-2374 надав відповідачу копію запитуваного розрахунку, проте відповідач так і не повернув повністю або частково зазначені у вимозі позивача грошові кошти.
З огляду на викладене, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про стягнення з відповідача суми перерахованої позивачем компенсації, яка підлягає поверненню та складає 20 180,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Рішенням VI сесії Київської міської ради VIII скликання від 13.09.2018 № 1369/5433 затверджено Порядок здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 4.1 Порядку, суб'єкт освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, за зверненням може отримати компенсацію за надання освітньої послуги дитині, місце проживання якої зареєстровано .в місті Києві, в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік для комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва.
Пунктом 4.3 Порядку визначено, що суб'єкт освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, подає до управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації заявку для отримання компенсації за надання освітньої послуги з урахуванням контингенту дітей та документи, перелік яких визначає Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пункту 4.5 Порядку, управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації щомісячно здійснює компенсацію за фактично надану освітню послугу суб'єкту освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, на умовах укладеного тристороннього договору в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік для комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва.
Тристоронні договори укладалися за зразком, наданим листом Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №063-12055 "Про деякі питання здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві".
За змістом пункту 2.1 тристоронніх договорів, компенсація освітньої послуги здійснюється відповідно до Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням КМР від 13.09.2018 №1369/5433.
Пунктом 2.4 договорів сторонами погоджено, що компенсація освітньої послуги здійснюється після отримання стороною 1 підтвердження про оплату стороною 3 договору про надання освітніх послуг, укладеного між стороною 2 та стороною 3, таке підтвердження надається стороною 2 або стороною 3 у будь-якій зручній для сторін узгодженій формі.
Відповідно до п. 2.5 договорів сторона 1 не здійснює компенсацію освітньої послуги за наявності заявки/ок в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з підпунктом 3.6.2 пункту 3.6 договорів сторона 3 зобов'язується видалити заявку/ки в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіально громади міста Києва у разі її наявності.
Пунктом 4.6 Порядку передбачено, що відповідальність за достовірність інформації, що міститься в наданих документах, покладається на суб'єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти.
Отже, подаючи позивачу документи на отримання компенсації щодо дітей, яким відповідач надає освітні послуги, за які здійснюється компенсація, відповідач повинен переконатися про відсутність щодо такої дитини заявки в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення позивачем компенсацій відповідачу в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва щодо ОСОБА_4 , щодо ОСОБА_5 , щодо ОСОБА_6 знаходились невидалені заявки, а саме:
- щодо ОСОБА_4 створено заявку від 28.12.2021, яка на момент здійснення компенсації не була видалена;
- щодо ОСОБА_5 створено заявку від 21.05.2021, яка на момент здійснення компенсації не була видалена;
- щодо ОСОБА_6 створено заявку від 21.05.2021, яка на момент здійснення компенсації не була видалена.
Отже, у відповідності до п. 2.5 договорів відповідач не мав правових підстав отримувати від позивача компенсацію у загальному розмірі 20 180,00 грн.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої "абсолютної" безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України ).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 20 180,00 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
Щодо застосування строку позовної давності суд виходить з наступного.
Предметом позову є стягнення компенсації за надані відповідачем освітні послуги дітям ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на суму 20 180,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
До вимоги про стягнення Компенсації застосовується загальний строк позовної давності. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов'язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатись про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив (пункт 47 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 918/964/20, постанова Верховного Суду від 23.02.2021 у справі №910/5349/18).
Частиною першою статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Управління освіти дізналося про безпідставне перерахування Компенсації, в тому числі відповідачу, 29.08.2022 з Акту ревізії, про що свідчить підпис начальника Управління освіти про ознайомлення з його змістом.
З указаним позовом позивач звернувся до Господарського суду міста Києва 01.05.2025, про що свідчить відбиток штампу на вхідній кореспонденції за № 5512/25.
Поряд з цим, 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Тобто, строк позовної давності за вимогами позивача в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020
Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України № 338 від 25.03.2020 і постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020» продовжено на всій території України дію карантину до 30.06.2023.
Також, підпунктом 2 пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Про несення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві положення» Цивільного кодексу України пунктом 19 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії».
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який неодноразово продовжено і наразі триває.
Тобто, строк на звернення з вказаним позовом до суду позивачем не пропущено.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний ліцей "Діскавері Скул" (04209, м. Київ, пр.-т. Оболонський, буд. 39-В, ідентифікаційний код 37047306) на користь Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 37445442) безпідставно отримані кошти у розмірі 20 180 (двадцять тисяч сто вісімдесят) грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 28.07.2025.
Суддя О.А. Грєхова