ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/3389/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH»
до Товариства з обмеженої відповідальністю «СМЦ МЕТАЛУРГ»
про стягнення 25032 грн
Без виклику представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженої відповідальністю «СМЦ МЕТАЛУРГ» про стягнення 25032 грн.
Позовні вимоги обґрунтовується невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань в частині поставки попередньо оплаченого позивачем товару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 25032 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відповіді на відзив та заперечення (якщо такі буде подано) - протягом 5 днів з дня отримання відзиву та/або відповіді, для подання третіми особами письмових пояснень з приводу заявлених вимог - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.04.2025 була направлена судом рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення відповідачу.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 03.04.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Судом встановлено, що 22.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» (Отримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМЦ МЕТАЛУРГ» (Постачальник) було укладено договір купівлі-продажу (поставки товари) у спрощений спосіб, шляхом виставлення відповідачем рахунків на оплату №158 від 22.10.2024 на суму 18432 грн та №159 від 22.10.2024 на суму 6600 грн.
В свою чергу, позивач зобов'язався здійснити оплату, а відповідач передати позивачу оплачений товар.
Положеннями статі 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Згідно ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивачем було здійснено попередню оплату за вищевказаними рахунками на загальну суму 25032 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №8723 від 22.10.2024 та №8749 від 28.10.2024 із відповідними призначеннями платежів.
Проте, судом встановлено, що відповідачем попередньо оплачений товар не поставлено позивачу.
Крім того, згідно пояснень позивача, ТОВ «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» зверталось до відповідача із листом №13 від 04.02.2025 до якого було додано акт звірки взаємних розрахунків.
Відповіді відповідача на звернення позивача матеріали справи не містять, так само як і не містять доказів підписання відповідачем наявного в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків, а також доказів поставки попередньо оплаченого товару.
За таких обставин, враховуючи непоставку відповідачем обумовленого товару, відсутність своєчасного та належного повідомлення позивача про неспроможність виконати зобов'язання щодо поставки оплаченого товару, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 25032 грн.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів, на спростування викладених у позові обставин.
Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженої відповідальністю «СМЦ МЕТАЛУРГ» (03142, м. Київ, проспект Палладіна Академіка, будинок, 44б, офіс, 4; ідентифікаційний код 45504360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРПРОЕКТ GMBH» (09400, Ставищенський р-н, Київська обл., селище міського типу Ставище, вулиця Червоноармійська, будинок, 8; ідентифікаційний код 35402590) заборгованість у розмірі 25032 (двадцять п'ять тисяч тридцять дві) грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 28.07.2025.
Суддя Я.В. Маринченко