154/4481/24
3/154/83/25
25 липня 2025 року Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лутай А.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, яка надійшла з Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
18 листопада 2024 року о 01:26 по вул. Віленська, 2 м. Володимир Волинської області, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовилася, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
11 квітня 2025 року до суду надійшли письмові пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Смоляр Є.І., в яких вона просить закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначила, що ОСОБА_1 , на пропозицію працівника патрульної поліції, відразу погодилася на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосування спеціального технічного приладу. Оскільки працівник поліції постійно мав до неї претензії з приводу правильності проходження тесту, тому тест на стан алкогольного сп'яніння прийшлося проходити неодноразово. При цьому, перший тест тривав більше 10 секунд, що значно перевищує норму, за якою технічний прилад показує відповідний результат. У зв'язку з обставинам, які на думку працівників поліції мали місце, ОСОБА_1 було запропоновано їхати в медичний заклад м. Володимира для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на що вона дала свою згоду. Однак, з незалежних від неї причин, медичний заклад відмовив у проведенні певної процедури, зіславшись на тимчасову відсутність правових підстав для вчинення такої дії. При цьому працівники поліції не перевірили, чи дійсно такі обставини відповідають дійсності. Після вказаних вище подій працівник поліції запропонував їхати для проведення огляду до нарколога у м. Луцьк, який знаходиться на відстані 80 км від м. Володимира, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, згідно якого такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення. Такими закладами охорони здоров'я могли бути медичні заклади м. Нововолинськ, який знаходиться на відстані 15 км, селищ Іваничі - 25 км, Турійськ - 30 км. Вважає, що ОСОБА_1 не відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і не відмовилась від пропозиції проходження такого огляду у закладі охорони здоров'я у м. Володимирі. Також захисник вважає, що обставини щодо явних ознак алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів не відповідають дійсності, що підтверджується відеозаписом, де мова поставлена чітко без жодних ознак її порушення, а також не зафіксовано жодних ознак порушення координації рухів. Щодо запаху алкоголю з порожнини рота, то це досить оціночне поняття, яке нічим не підтверджене. Отже, на думку захисника, висновки працівників поліції про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння ґрунтуються не на безспірних фактах, а на припущеннях, що є недопустимо.
ОСОБА_1 та її захисник Смоляр Є.І. в суд не з'явилися, проте від захисника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, з урахуванням раніше наданих нею пояснень та за наявними в матеріалах справи доказами.
Вважаю можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника Смоляр Є.І. на підставі наявних у справі доказів, оскільки їх участь не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Так, відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю встановлена сукупністю наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №417070, складеним 18.11.2024 о 02:51 інспектором взводу 1 роти 4 батальйону УПП у Волинській області ДПП капралом поліції Ремінським С.В., згідно якого 18 листопада 2024 року о 01:26 по вул. Віленська, 2 м. Володимир Волинської області, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, у порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовилася;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.11.2024 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, а також відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я - КП «ВОПЛ м. Луцьк»;
- відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, установленого в автомобілі поліції, що містяться на DVD-R - диску, на яких зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «OPEL ZAFIRA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що не заперечується останньою. Крім того, на відеозаписах зафіксована процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», де видно, що ОСОБА_1 неодноразово, незважаючи на зауваження працівників поліції, неналежним чином продуває прилад «Драгер», в результаті чого цей прилад не може показати відповідний результат огляду. Вказані дії розцінюються працівниками поліції, як відмова від проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, після чого, зі згоди ОСОБА_1 , її доставляють для огляду до лікарні м. Володимира, де лікар повідомив, що огляд не проводиться у зв'язку із закінченням договору на освідування водіїв. У подальшому працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд у лікаря-нарколога у м. Луцьк за адресою: вул.Карбишева, 2, на що остання відповіла відмовою;
- рапортом поліцейського взводу 1 роти 4 батальйону УПП у Волинській області ДПП сержанта поліції Пікути С.С. від 18.11.2024, в якому він повідомляє про обставини, які є аналогічними тим, що зафіксовані на відеозаписах.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, у суду не має.
З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, всупереч п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів захисника про відсутності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 3 Розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: 1) запах алкоголю з порожнини рота; 2) порушення координації рухів; 3) порушення мови; 4) виражене тремтіння пальців рук; 5) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; 6) поведінка, що не відповідає обстановці.
Системний аналіз вказаних приписів свідчить про те, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України є особою, яка в силу закону, наділена повноваженнями щодо самостійного прийняття рішення про наявність чи відсутність у водія ознак алкогольного сп'яніння, визначених у п. 3 Розділу І Інструкції.
Так, у вказаному вище акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським зафіксовано наявність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Отже, слід констатувати, що передбаченими п. 3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння, які стали підставою для проведення огляду ОСОБА_1 , є запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів.
Щодо доводів захисника стосовно порушення порядку проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, визначеного ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, в частині проходження такого огляду в найближчому закладі охорони здоров'я, суд звертає увагу на те, що відповідно до Правил дорожнього руху, вказаної Інструкції та Кодексу України про адміністративні правопорушення, направлення водія для огляду на стан алкогольного сп'яніння в не найближчий заклад охорони здоров'я, не позбавляє такого водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на неї безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч ) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 245, 266, 280 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Роз'яснити, що згідно зі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено.
Суддя А.М.Лутай