28 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/2296/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича (вх.№1103 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Ківшик О.В., рішення складено та підписано 09.04.2025) у справі №917/2296/24
за позовною заявою Північно - східного офісу Держаудитслужби України, м. Харків,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, м.Полтава,
до відповідача Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича, м.Миргород, Полтавська область,
про стягнення 273710,00 грн,
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі №917/2296/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича на користь Північно-східного офісу Держаудитслужби кошти у розмірі 273710,00 грн та 4105,65 грн судового збору.
Вказане судове рішення з посиланням на приписи статей 11, 627, 628, 629, 759, 767, 773, 779, 784 ЦК України, статей 283, 284, 285 ГК України, статей 5, 16, ч. 7 статі 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мотивоване, зокрема тим, що відповідачем не надано суду жодних доказів, що підтверджують факт виконання своїх зобов'язань з усунення наслідків руйнації об'єкту оренди, які сталися з його вини та не привів майно у стан, не гірший ніж на момент передачі його в оренду, а також доказів пред'явлення претензій щодо незадовільного стану об'єкту оренди під час прийняття останнього в оренду; розмір завданої матеріальної шкоди об'єкту оренди визначено у Висновку експертів Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса" № 241 від 29.07.2024 та зазначено, що вона становить 273710,00 грн, що не спростовано відповідачем; відтак, суд дійшов висновку, що в частині стягнення з відповідача коштів в розмірі 273710,00 грн вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа-підприємець Дубинець Руслан Вікторович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі №917/2296/24 за позовною заявою Північно - східного офісу Держаудитслужби України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях, до відповідача Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича про стягнення 273710,00 грн та прийняти нове судове рішення, яким відмовити Північно - східному офісу Держаудитслужби України в задоволенні позову у повному обсязі; стягнути з Північно - східного офісу Держаудитслужби України на користь Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича судові витрати за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарг скаржник посилається, зокрема, на таке:
- фактична передача майна з візуальним оглядом об'єкта оренди за участі представника позивача, третьої особи та Дубинця Р.В. не проводилась, а відповідно і технічний стан об'єкта оренди в акті приймання передачі не був зафіксований. Передача об'єкта оренди нерухомого майна - адміністративного приміщення площею 179,6 кв.м, розташованого за адресою: Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1 здійснювалась формально, дистанційно, без реального, візуального огляду об'єкта, а відповідно і не перевірявся та і не міг бути перевірений об'єкт оренди на реальну відповідність його технічного стану та характеристик до тих, що вказані в технічній документації; придатність до використання; роботу комунікацій (вентиляції, водовідведення, опалення тощо); наявність/відсутність пошкоджень об'єкта оренди. Відтак, відповідач стверджує, що зазначений в акті технічний стан будівлі станом на момент приймання - передачі не фіксувався;
- після можливості доступу до приміщення, а саме: отримання ключів, 18.01.2023 відповідачем був проведений візуальний огляд об'єкта оренди. Відповідач зазначає, що приміщення знаходилось в аварійному стані, було не придатним для експлуатації. Відповідачем було виявлено: глибокі тріщини в стінах, відколи, порушення штукатурного шару, деформації поверхні вимощень, значні перекоси та деформації стінових конструкцій, ураження деревини гниллю, пошкодження та відпадіння облицювальних шарів, зволоження, порушення елементів каркаса, локальні пошкодження покрівлі. На підтвердження цього відповідач зробив декілька фотографій. Про факт неможливості експлуатувати приміщення відповідач повідомив позивача засобами електронної пошти, а саме: на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено лист та долучені фотоматеріали (фотографії). Проте, судом не взято до уваги надані фотоматеріали та лист відповідача, яким повідомлено позивача про аварійний стан приміщення;
- в лютому місяці 2023 відповідачем, Дубинцем Р.В., представником позивача Ігорем Лєдєньовим, та в присутності свідка ОСОБА_1 був проведений повторний огляд на предмет відповідності технічного стану приміщення та можливості його експлуатувати. За результатами цього огляду встановлено, що приміщення мало наступні пошкодження: глибокі тріщини в стінах, відколи, порушення штукатурного шару, деформації поверхні вимощень, значні перекоси та деформації стінових конструкцій, ураження деревини гниллю, пошкодження та відпадіння облицювальних шарів, зволоження, порушення елементів каркаса, локальні пошкодження покрівлі. На підтвердження даного факту відповідач надав суду заяву свідка ОСОБА_1 . Вважає, що суд безпідставно та необґрунтовано не взяв до уваги заяву свідка;
- у орендаря взагалі відсутні обов'язки по здійсненню поточного та капітального ремонту, а є лише право здійснювати поліпшення за наявності рішення орендодавця про надання згоди, що не враховано судом;
- експерти для порівняння технічного стану об'єкта оренди на момент натурального обстеження 14.05.2024 використовували фотоматеріали, які були зроблені в червні 2022 року, тобто за 5 місяців до дати передачі нерухомого майна в оренду, а не на момент передачі об'єкта в оренду, що не може бути взяте до уваги як доказ стану орендованого майна на момент передачі об'єкта в оренду і, як наслідок, для визначення розміру збитків;
- позивачем не доведено, що руйнація приміщення (об'єкта оренди) відбулась в період дії договору оренди та причиною такої руйнації були неправомірні дії відповідача;
- вважає, що експертним висновком доведена необхідність проведення капітального ремонту на момент отримання відповідачем приміщення в оренду, а відтак пошкодження майна не є наслідком неналежного виконання ним умов договору оренди;
- стверджує, що з моменту отримання можливості доступу до об'єкта оренди відповідач одразу повідомив та в подальшому неодноразово повідомляв позивача про неможливість його експлуатації, за весь час оренди приміщення не використовував, умови договору не порушував, що, на його думку, виключає наявність вини відповідача у завданні шкоди;
- відповідач не погоджується із заявленими вимогами, оскільки розмір збитків, що підлягають відшкодуванню орендарю не може бути більшим за вартість переданого в оренду майна (1800,00 грн). У цій частині посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі № 923/552/15.
Також апелянт просив поновити Фізичній особі - підприємцю Дубинцю Руслану Вікторовичу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі №917/2296/24 посилаючись на те, що повне рішення апелянтом отримано поштою 21.04.2025.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/2296/24 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
27.05.2025 на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/2296/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2025 у зв'язку з перебуванням у відрядженні судді Крестьянінова О.О., який входив до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №917/2296/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Тарасова І.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 поновлено Фізичній особі-підприємцю Дубинцю Руслану Вікторовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі №917/2296/24; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича (вх.№1103 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі №917/2296/24 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строк до 17.06.2025 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи, для подання заяв, клопотань, тощо; зупинено дію рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі №917/2296/24.
17.06.2025 до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" від Північно - східного офісу Держаудитслужби України надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 5202), в якому позивач просить апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича на рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі № 917/2296/25 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі № 917/2296/25 залишити без змін. В обґрунтування своєї правої позиції посилається, зокрема на те, що ФОП Дубинець Р.В., підписавши без жодних зауважень чи скарг акт приймання-передачі спірного адміністративного приміщення, погодився з тим, що приміщення, яке передавалось йому за цим актом, відповідає вимогам закону та умовам договору оренди, тобто вважається таким, що передане йому в належному стані; апелянтом не доведено факт передачі йому в оренду нерухомого майна в аварійному стані під час підписання акту приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності; заявлена позивачем позовна вимога про стягнення коштів у розмірі 273710,00 грн не перевищує вартості майна, яке передавалось в оренду, з урахуванням вартості вартість адміністративної будівлі згідно висновку № 241. Вважає, що судом першої інстанції надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, а зазначені в апеляційній скарзі доводи не спростовують доводи суду, відповідач не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які б спростовували висновки суду.
Судова колегія зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку письмового провадження, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, сформованими в програмі Діловодство спеціалізованого суду.
Таким чином, судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів задля повідомлення учасників процесу про хід розгляду справи, витримано терміни, які колегія суддів вважає достатніми для можливості реалізації заявником своїх процесуальних прав.
Частиною 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Крім того, дана справа не відноситься до категорії справ, зазначених у частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України, що не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного провадження.
Клопотань від учасників справи про розгляд справи з їх повідомленням (викликом) до суду апеляційної інстанції не надійшло.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про відкриття апеляційного провадження у справі та розгляд даної апеляційної скарги в порядку, передбаченому частиною 10 статті 270 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
30.11.2022 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі - РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях) в особі начальника РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях Смірнової Ірини Вікторівни (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем (далі - орендар) було укладено договір № 62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір № № 62/53/22-н) - адміністративного приміщення площею 179,6 кв. м, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1 (далі - договір, т.с. 1, а.с. 15-25).
Вищевказаний договір укладено за результатами проведення електронного аукціону № LLE001-UA-20221116-77494.
На сайті Прозоро продажі за посиланням: https://marketplace- sandbox.prozorro.sale/auction/LLE001-UA-20221116-77494/ розміщено інформацію щодо оренди адміністративної будівлі площею 179,6 кв.м за адресою: Полтавська область, м.Миргород, вул. Гоголя, 126/1 (копія протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20221116-77494 та інформація розміщена на сайті Прозоро продажі щодо оренди адміністративної будівлі площею 179,6 кв.м за адресою: Полтавська область, м.Миргород, вул. Гоголя, 126/1 наявні у матеріалах справи, т.с. 1, а.с. 38-49).
Відповідно до договору № 62/53/22-н балансоутримувачем вищевказаного майна є Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - Балансоутримувач).
У договорі сторони узгодили, зокрема, таке:
- об'єкт оренди та склад майна у Розділі І "Змінювані умови договору (далі - Умови)" договору № 62/53/22-н, а саме: об'єктом оренди є нерухоме майно адміністративне приміщення площею 179,6 кв. м, розташоване за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1 (п. 4.1 п. 4 договору);
- цільове призначення майна: майно може бути використане орендарем за будь - яким цільовим призначенням на розсуд орендаря, за винятком таких цільових призначень: офісні приміщення, коворкінги, об'єкти поштового зв'язку та розміщення суб'єктів господарювання, що надають послуги з перевезення та доставки (вручення) поштових відправлень, редакції засобів масової інформації, видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, ломбарди, відділення банків, інших провайдерів фінансових послуг; громадські об'єднання та благодійні організації; бібліотеки, театри, кінотеатри, діяльність з кінопоказів; нічні клуби, ресторани з нічним режимом роботи (після 22 год.), сауни, лазні, організація концертів та іншої видовищно-розважальної діяльності, готелі, хостели, турбази, мотелі, кемпінги, літні будиночки, комп'ютерні клуби та інтернет-кафе, ритуальні послуги, громадські вбиральні, збір і сортування вторинної сировини (п. 7.1 Розділу I "Змінювані умови договору" договору);
- строк договору: на період воєнного стану та 1 рік після його припинення чи скасування(п. 12.1 Розділу I "Змінювані умови договору" договору);
- орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у пункті 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у пункті 6 Умов (п. 1.1 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- майно передається в оренду для використання згідно з пунктом 7 Умов (п. 1.2 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем і балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна і оприлюднюється на його офіційному веб-сайті (п. 2.1 Розділу II "Незмінювані умови договору" договору);
- орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до призначення, визначеного у пункті 7 Умов (п. 6.1 договору);
- орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (п. 6.2 договору);
- орендар зобов'язаний: відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта оренди майна; забезпечувати додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду та вимог відповідних служб (підрозділів) балансоутримувача; утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; проводити внутрішні розслідування випадків пожеж та подавати балансоутримувачу відповідні документи розслідування. Орендар несе відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарних норм у приміщеннях згідно із законодавством (п. 6.3 договору);
- орендар зобов'язаний забезпечити представникам орендодавця та балансоутримувача доступ на об'єкт оренди у робочі дні у робочий час (а у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень - то у будь-який інший час) з метою здійснення контролю за його використанням та виконанням орендарем умов цього договору. Про необхідність отримання доступу до об'єкта оренди балансоутримувач або орендодавець повідомляє орендареві електронною поштою принаймні за один робочий день, крім випадків, коли доступ до об'єкта оренди необхідно отримати з метою запобігання нанесенню шкоди об'єкту оренди чи власності третіх осіб через виникнення загрози його пошкодження внаслідок аварійних ситуацій або внаслідок настання надзвичайних ситуацій, техногенного та природного характеру, а також у разі отримання скарг на порушення правил тиші або провадження орендарем діяльності у неробочий час, яка завдає шкоди або незручностей власникам суміжних приміщень. У разі виникнення таких ситуацій орендар зобов'язаний вживати невідкладних заходів для ліквідації їх наслідків (п. 6.4 договору);
- у пункті 9.1 договору Балансоутримувач і орендодавець запевняють орендаря, що:
9.1.1. крім випадків, коли про інше зазначене в акті приймання-передачі, об'єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об'єкта немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об'єкта може бути наданий Орендарю в день підписання акта приймання-передачі разом із комплектом ключів від об'єкта у кількості, зазначеній в акті приймання-передачі;
9.1.2. інформація про майно, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду, посилання на яке зазначене у пункті 4.2 Умов, відповідає дійсності, за винятком обставин, відображених в акті приймання-передачі;
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (п. 11.1 договору);
- цей договір може бути достроково припинений на вимогу орендаря, якщо: протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі орендар отримає докази істотної невідповідності об'єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні про об'єкт оренди, або в акті приймання-передачі; протягом двох місяців після підписання акта приймання-передачі орендар не матиме можливості використовувати об'єкт або приступити до виконання ремонтник робіт на об'єкті через відсутність на об'єкті можливості підключення до комунальних послуг, або відмови балансоутримувача укласти із орендарем договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, або відмови постачальників відповідних комунальних послуг укласти із орендарем договори на постачання таких послуг протягом одного місяця з моменту звернення орендаря (за умови, що орендар звернувся до таких постачальників послуг не пізніше ніж протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі майна) (п. 12.9 договору);
- про виявлення обставин, які дають право орендарю на припинення договору відповідно до пункту 12.9 цього договору, орендар повинен повідомити орендодавцю і балансоутримувачу із наданням відповідних доказів протягом трьох робочих днів після закінчення строків, передбачених пунктом 12.9 договору. Якщо протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення орендаря зауваження орендаря не будуть усунені, орендар надсилає орендодавцю і балансоутримувачу вимогу про дострокове припинення цього договору і вимогу про повернення забезпечувального депозиту і сплачених сум орендної плати. Вимоги орендаря, заявлені після закінчення строків, встановлених цим пунктом договору, задоволенню не підлягають. Договір вважається припиненим на десятий робочий день після надіслання орендарем орендодавцю і балансоутримувачу вимоги про дострокове припинення цього договору, крім випадків, коли орендодавець або балансоутримувач надав орендарю обґрунтовані зауваження щодо обставин, викладених у повідомленні орендаря. Спори щодо обґрунтованості цих зауважень вирішуються судом (п. 12.10 договору).
- цей договір укладено на строк, визначений у п. 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (п. 12.1 договору);
Згідно з актом приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 30.11.2022 (т. 1, а.с. 60-61), підписаного орендарем - Фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем, з однієї сторони, та балансоутримувачем Північно-східним офісом Держаудитслужби з іншої сторони (далі - акт приймання-передачі), на виконання умов договору балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності (нежитлове приміщення, ключ об'єкта, під яким об'єкт включений до Переліку відповідного типу - 50470, поверх - 1, загальна площа об'єкта (кв.м) 179,6; корисна площа об'єкта (кв.м) 179,6; назва об'єкта : Адміністративна будівля. Місцезнаходження об'єкта: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1 (далі - об'єкт оренди), що перебуває на балансі балансоутримувача та належить до сфери управління Державної аудиторської служби України.
У пункту 3 акту приймання-передачі балансоутримувачем і орендарем засвідчено, що (за винятком тих випадків і обставин, про які зазначено у пункті 4 нижче): об'єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об'єкта оренди немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об'єкта оренди надається орендарю в день підписання цього акта приймання-передачі; повністю відповідає дійсності інформація про об'єкт оренди, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду (інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди), а також розкрита на сайті Фонду державного майна України у Переліку відповідного типу або у Переліку договорів оренди державного нерухомого майна, щодо яких орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну їх дії на аукціоні (далі - Переліки).
Запевнення балансоутримувача, зазначені у пунктах 9.1.1 і 9.1.2 договору оренди, повністю відповідають дійсності, а випадки і обставини, на які є посилання у цих пунктах договору оренди, відсутні (п. 4 акту приймання-передачі).
Цим актом орендар засвідчив, що отримав від балансоутримувача необхідний комплект ключів від об'єкта у кількості 1 шт. (пункт 5 акту приймання-передачі).
Також у підписаному акті-приймання передачі додатково зазначено про передбачене пунктом 12.9 договору право орендаря на дострокове припинення договору.
Вищезазначені договір та акт-приймання передачі були підписані сторонами шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів.
Позивач зазначає, що орендар протягом трьох робочих днів після закінчення строків, передбачених пунктом 12.9 договору, не надсилав вимогу до орендодавця чи балансоутримувача про дострокове припинення цього договору і вимогу про повернення забезпечувального депозиту і сплачених сум орендної плати. На наявність такої обставини відповідач не посилається.
Матеріали справи містять лист відповідача надісланий засобами електронного зв'язку на електронну пошту 202000@dasu.gov.ua 18.01.2023 (адреса електронної пошти, зазначена в реквізитах балансоутримувача у договорі) щодо приватизації приміщення в Миргороді, в якому відповідач посилається на те, що прийняв в оренду приміщення згідно з договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.11.2022 № 62/53/22-н, приміщення виявилось аварійним, а тому просить надати згоду на приватизацію даного приміщення, оскільки не має можливості вкласти грошові кошти в орендоване приміщення (т.2, а.с.12).
05.07.2023 представником балансоутримувача - заступником начальника відділу АГЗ Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області Ігорем Лєдєньовим було здійснено контрольний огляд щодо використання та збереження нерухомого майна загальною площею 179,6 м.кв, що належить до державної власності, розташоване за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород, Полтавська область та перебуває в оренді, про що складений відповідний акт. Вищевказаний акт огляду об'єкту оренди від 05.07.2023 був підписаний представником балансоутримувача та орендарем (копія акта наявна у матеріалах справи, т. 1, а.с. 64).
В акті зафіксовано, що об'єкт оренди за цільовим призначенням не використовується, об'єкт оренди підтримується в неналежному стані, договір про відшкодуванням витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю не укладено, об'єкт взагалі не використовується, знаходиться в аварійному стані.
Вказаний акт підписаний з боку орендаря - Фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем, без зауважень.
Балансоутримувач повідомив Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про порушення умов пункту 6.2 Розділу II "Незмінювані умови договору", а саме: "в результаті огляду представником балансоутримувача виявлено суттєве погіршення загального стану зазначеного майна з моменту надання його в оренду, а саме виявлено, що: протікає покрівля, мокрі стіни, в наявності грибок, в чотирьох кімнатах обвалилась частина стелі та тріснула внутрішня стіна. Утворився ризик руйнації всього приміщення. Будівля знаходиться в аварійному стані"(т. 1, а.с. 65-67).
За твердженням позивача, у зв'язку з відсутністю реагування орендаря на законні вимоги балансоутримувача, Північно-східним офісом Держаудитслужби було направлено лист до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях № 202025-14/4178-2023 від 04.10.2023, в якому було висловлено пропозицію: зобов'язати орендаря привести майно у стан, не гірший, ніж на момент передачі його в оренду, згідно пункту 6.2 договору оренди; створити комісію із представників орендодавця та балансоутримувача для приймання-передавання зазначеного майна з оренди, обстеження об'єкту в цілому та надання пропозицій щодо його подальшого використання; у разі відмови орендаря привести майно у стан, не гірший, ніж на момент передачі його в оренду або відшкодувати збитки, завдані державі, вирішувати дане питання у судовому порядку.
25.10.2023 Північно-східний офіс Держаудитслужби направив відповідачу лист № 202025-14/4476-2023 (т. 1, а.с. 68-69), в якому надав відповідь на лист відповідача (від 30.08.2023 № 1) про дострокове припинення договору. Зокрема, позивач зазначив про виявлені у акті від 05.07.2023 порушення та обов'язок відповідача привести майно у стан, не гірший, ніж на момент передачі його в оренду.
Відповідно до наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 30.10.2023 № 240 було створено комісію з приймання державного майна з оренди (т. 1, а.с. 70-71).
Згідно вищевказаного наказу було утворено комісію з приймання нерухомого майна загальною площею 179.6 м.кв, що належить до державної власності та розташоване за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, з оренди, обстеження стану об'єкту в цілому та визначення розміру збитків заподіяних орендарем, а також для надання пропозицій щодо процедури відшкодування шкоди та подальшого використання зазначеного об'єкта.
Спільною комісією у складі представників балансоутримувача - Північно-східного офісу Держаудитслужби, орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях 16.11.2023 було проведено обстеження об'єкту оренди та було складено акт спільного обстеження технічного стану адміністративного приміщення розташованого за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області (далі - акт спільного обстеження) (т.1, а.с. 72-115).
В акті спільного обстеження комісія встановила, що за період з 30.11.2022 по 16.11.2023 вищезазначеному адміністративному приміщенню нанесена шкода, а саме :
- на даний час будівля знаходиться в аварійному стані. Не придатна до експлуатації. Потребує проведення експертизи на предмет придатності до капітального ремонту;
- звернутись до орендаря - Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича з вимогою терміново усунути зазначені наслідки руйнації, які сталися з його вини та привести майно у стан, не гірший ніж на момент передачі його в оренду, згідно пункту 6.2 договору оренди від 30.11.2022 № 62/53/22-н;
- у зв'язку з порушенням умов договору, достроково припинити договір від 30.11.2022 № 62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить державної власності;
- у разі відмови орендаря привести майно у стан, не гірший, ніж на момент передачі його в оренду або відшкодувати збитки на підставі висновків проведеної експертизи, завдані державі, вирішувати дане питання в судовому порядку.
Один примірник акта спільного обстеження направлено ФОП Дубинцю Р.В. листом Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області від 13.12.2023 № 201601-14/4075-2023 (т. 1, а.с. 116-117). На підтвердження направлення даного листа відповідачу позивач надав суду копію чеку АТ "Укрпошта" (т.с. 1, а.с. 118).
21.12.2023 Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області надало відповідь (№201601-14/4178-2023) на лист відповідача щодо неналежного стану об'єкта оренди (вх. від 18.12.2023) повідомило відповідача про виявлені у актах від 05.07.2023 та від 16.11.2023 порушення умов договору та обов'язок відповідача привести майно у стан, не гірший, ніж на момент передачі його в оренду (т. 1, а.с. 119-121).
РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях на адресу Дубинця Р.В. було направлено лист від 29.12.2023 № 18-121-05105, в якому Регіональне відділення (орендодавець) повідомило ФОП Дубинця Р.В. про необхідність усунення виявлених порушень та надання до Регіонального відділення інформації та документальних підтверджень з приводу здійснених заходів щодо приведення об'єкту орендну належний стан, у термін до 01 лютого 2024 року (копія листа наявна у матеріалах справи, т.с. 1, а.с. 122).
Оскільки відповідач не усунув зазначені наслідки руйнації, Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області направлено лист до Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса "Щодо визначення заподіяної шкоди в результаті оренди державного майна" від 27.02.2024 № 201601-14/549-2024 (т. 1, а.с. 123-124).
У вищевказаному листі Управлінням було поставлено наступні питання:
1. Яка вартість ремонтно - будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області внаслідок порушення умов договору оренди орендарем?
2. Який розмір завданої матеріальної шкоди приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області внаслідок порушення умов договору оренди орендарем?.
Як зазначено у висновку експертів № 241 від 29.07.2024 питання, зазначені у листі відповідають Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень та зміст питань експертам зрозумілий; ознайомившись з матеріалами, які стосуються предмета дослідження, та згідно з вимогами п. 4.12 "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції Україні № 53/5 від 08.10.1998 (зі змінами та доповненнями), з метою логічної послідовності викладення результатів дослідження, поставлені в листі питання частково відредаговані та викладаються експертами в наступній редакції:
1. Яка вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідне для усунення пошкоджень приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, що виникли за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022?
2. Який розмір завданої матеріальної шкоди приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя 126/1, м. Миргород Полтавської області, внаслідок пошкоджень, що виникли за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022?
Згідно з висновком експертів Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 241 від 29.07.2024, складеного за результатами проведення експертного комісійного будівельно-технічного дослідження (далі - Висновок №241) (т. 1, а.с. 125-192):
1. Вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідне для усунення пошкоджень приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, що виникли за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022, на момент проведення дослідження складає 273710,00 грн (з урахуванням ПДВ).
Вартість зазначених робіт може бути збільшена або зменшена, оскільки для проведення відновлювального ремонту приміщень адміністративної будівлі необхідне розроблення проектно-кошторисної документації, яка міститиме детальний перелік і вартість необхідних робіт по об'єкту та відомість фактично необхідних будівельних матеріалів та конструкцій.
2. Розмір завданої матеріальної шкоди приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, внаслідок пошкоджень, що виникли за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022, складає 273710,00 грн (з урахуванням ПДВ). Розмір завданої матеріальної шкоди може бути збільшений або зменшений в залежності від вартості відновлювального ремонту.
Позивач наголошує, що відповідач (орендар) не усунув зазначені наслідки руйнації, які сталися з його вини та не привів майно у стан, не гірший ніж на момент передачі його в оренду, згідно пункту 6.2 договору оренди.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 273710,00 грн вартості відновлювального ремонту, проведення якого необхідне для усунення пошкоджень приміщення адмінбудівлі по вул. Гоголя, 126/1, м. Миргород Полтавської області, що виникли за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: копія договору № 62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності із протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; копія Протоколу про результати електронного аукціону № LLE001-UA-20221116-77494; копія інформації, розміщеної на сайті Прозоро продажі щодо оренди адміністративної будівлі площею 179,6 кв.м за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1; копія свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю, серія ЯЯЯ № 945429 від 12 червня 2008 року; копія технічного паспорту на громадський будинок - нежитлова будівля м. Миргород, вул. Гоголя 126/1 від 15.11.2007; копія витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84891055; копія акта приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 30.11.2022 із протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису; копія листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 08.12.2022 № 18-121-04342; копія акта огляду об'єкту оренди від 05.07.2023; копія листа Північно-східного офісу Держаудитслужби до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях № 202025-14/4178-2023 від 04.10.2023; копія листа Північно-східного офісу Держаудитслужби до ФОП Дубинець Р.В. від 25.10.2023 № 202025-14/4476-2023; копія наказу Північно-східного офісу Держаудитслужби від 30.10.2023 № 240 про створення комісії з приймання державного майна з оренди; копія Акта спільного обстеження технічного стану адміністративного приміщення розташованого за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області від 16.11.2023 із додатками: поверхневий план приміщення за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, фотоматеріали - 38 файлів за формами; копія листа Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області "Щодо направлення Акту спільного обстеження та необхідності виконання зобов'язань за договором оренди" від 13.12.2023 № 201601-14/4075-2023 із чеком відправки листа; копія листа Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області до ФОП Дубинець Р.В. від 21.12.2023 № 201601-14/4178-2023; копія листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 29.12.2023 № 18-121-05105; копія листа Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області до Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" щодо визначення заподіяної шкоди в результаті оренди державного майна від 27.02.2024 № 201601- 14/549-2024; копія Висновку експертів № 241 за результатами проведення експертного комісійного будівельно-технічного дослідження Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 29.07.2024.
У письмових поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вх. № 163 від 07.01.2025) вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому просила задовольнити позов у повному обсязі.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач у відзиві на позов (№ 366 від 13.01.2025) зазначив, зокрема про таке: зазначений в акті технічний стан будівлі станом на момент приймання - передачі не фіксувався; після можливості доступу до приміщення (18.01.2023) відповідачем проведений візуальний огляд об'єкта оренди та встановлено, що приміщення знаходилось в аварійному стані, було не придатним для експлуатації; у лютому 2023 року відповідачем, ОСОБА_2 , представником позивача Ігорем Лєдєньовим в присутності свідка ОСОБА_1 проведений повторний огляд на предмет відповідності технічного стану приміщення та можливості його експлуатувати, за яким встановлено ряд пошкоджень приміщення, що підтверджується заявою свідка; у орендаря взагалі відсутні обов'язки по здійсненню поточного та капітального ремонту, а є лише право здійснювати поліпшення за наявності рішення орендодавця про надання згоди; вважає, що висновок експерта не може бути взято до уваги як доказ стану орендованого майна на момент передачі об'єкта в оренду, як наслідок, для визначення розміру збитків; вказує, що з моменту отримання можливості доступу до об'єкта оренди повідомив та в подальшому неодноразово повідомляв позивача про неможливість його експлуатації, за весь час оренди приміщенням не користувався, умови договору не порушував, що, на його думку, виключає наявність вини відповідача у завданні шкоди; розмір збитків що підлягають відшкодуванню орендарю не може бути більшим за вартість переданого в оренду майна.
На підтвердження заперечень проти позову відповідач надав наступні докази: фотоматеріали об'єкта оренди станом на 18.01.2023 на 5 арк.; флеш-носій Wibrand 16GB; роздруківка листа електронної пошти від 18.01.2023; роздруківка листа електронної пошти від 16.12.2023; заява свідка ОСОБА_1 .
Так, в наданій заяві свідка ОСОБА_1 надав пояснення, згідно з якими у лютому 2023 року він був присутній під час огляду ОСОБА_2 та представником Північно-східного офісу Держаудитслужби Лєдєньовим Ігорем нерухомого майна - адміністративного приміщення площею 179,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Під час проведення візуального огляду було виявлено, що в стінах приміщень наявна велика кількість глибоких тріщин, місцями повністю зруйнована штукатурка стін, наявні відколи штукатурки, місцями пошкоджена підлога приміщень, значні перекоси та деформації стінових конструкцій, місцями зруйнована стеля приміщень (в деяких кімнатах обвалилася стеля) деревина уражена гниллю, наявні пошкодження та відпадіння облицювальних шарів, відсирілі стани та вражені грибком, порушення елементів каркаса пошкоджена покрівля. Вважає, що дані пошкодження приміщення виникли задовго (не менше ніж 6 місяців - один рік) до моменту огляду приміщення.
20.01.2025 позивач надав відповідь на відзив (вх. № 690), у якій навів доводи на спростування доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Зокрема, зазначив про неправдивість тверджень відповідача щодо проведення огляду орендованого приміщення в лютому 2023 року за участі представника позивача Лєдєньова І.В., надавши на спростування цих обставин заяву свідка ОСОБА_3 , в якій він повідомив про те, що у лютому 2023 року не був у місті Миргород Полтавської області та не був присутній у лютому 2023 року під час огляду ОСОБА_2 орендованого майна, зі свідком ОСОБА_1 , який надав заяву свідка у справі № 917/2296/24, не знайомий та ніколи його не бачив.
На підтвердження доводів викладених у відповіді на відзив позивач надав наступні докази: копія оголошення про передачу в оренду на сайті прозоро Продажі; інформація на веб-порталі Прозоро. Продажі; копію заяви свідка ОСОБА_3 із додатками; табель за лютий 2023; табель за липень 2023; табель за листопад 2023.
09.04.2025 місцевим господарським судом ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позову з підстав, зазначених вище.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.
Згідно з статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звертатися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є зокрема, договори та інші правочини.
За приписами статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною першою статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічний за змістом припис містить частина перша статті 193 Господарського кодексу України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди) державного майна, правовідносини за яким регулюються параграфом 1 глави 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 глави 30 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Частинами першою-третьою, шостою статті 283 Господарського кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору) встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського кодексу України орендодавцями щодо державного майна є Фонд державного майна України, його регіональні відділення - щодо єдиних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке є державною власністю, а також іншого майна у випадках, передбачених законом.
Загальними положеннями про найм (оренду) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (стаття 759 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до приписів статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до частини першої статті 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Частиною 4 статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Відповідно до положень статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Отже законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди.
Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 127/14633/16-ц.
Як вже було встановлено вище та визнається сторонами, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (далі - РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях) в особі начальника РВ ФДМУ по Полтавській та Сумській областях Смірнової Ірини Вікторівни (далі - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем (далі - орендар) укладений договір № 62/53/22-н від 30.11.2022 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - договір № № 62/53/22-н) - адміністративного приміщення площею 179,6 кв м, розташованого за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1.
Судом встановлено, що об'єктом оренди є майно, яке належить до державної власності.
Правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, на час укладення спірного договору оренди врегульовано Законом України "Про оренду державного та комунального майна"№ 157-IX, статтею 1 якого визначено, що орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.
За змістом частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 157-IX об'єкти державної та комунальної власності передаються в оренду за результатами проведення аукціону виключно в ЕТС, у тому числі аукціону, предметом якого є право на продовження договору оренди об'єкта згідно із статтею 18 цього Закону. Порядок функціонування ЕТС, порядок та строки передачі майна в оренду, подання заяв на участь в аукціоні, проведення аукціонів, розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), порядок та строки підписання, опублікування протоколу та договору оренди за результатами аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду.
Порядок передачі в оренду державного та комунального майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 "Деякі питання оренди державного та комунального майна".
Згідно з пунктом 74 Порядку переможець електронного аукціону підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; укладає договір оренди об'єкта оренди та підписує акт приймання-передачі протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.
Підпунктом 8 пункту 3 Постанови №483 встановлено, що на протокол про результати електронного аукціону з оренди державного та комунального майна, договір оренди (у тому числі договір, що укладається в результаті продовження договору на новий строк), договір про внесення змін до договору оренди та акт приймання-передачі об'єкта оренди в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги" та "Про електронні документи та електронний документообіг", крім випадків, коли на підписанні таких документів у письмовій формі наполягає переможець аукціону (орендар). Фонд державного майна розробляє та публікує на своєму офіційному веб-сайті порядок підписання цих документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
На виконання зазначеного пункту Порядку Фондом державного майна України на офіційному сайті ФДМУ розміщено Інструкцію про порядок підписання документів електронним кваліфікованим підписом (https://www.spfu.gov.ua/userfiles/files/instrKEP.pdf).
Відповідно до пункту 13 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що переможець аукціону має право підписати договір оренди і відмовитись від підписання Акта приймання-передачі, якщо:
станом на дату підписання акта приймання-передачі орендар не отримав від балансоутримувача фактичного доступу до об'єкта оренди;
або запевнення, які містяться у пунктах 9.1.1 і 9.1.2 Примірного договору, не відповідають дійсності і переможець аукціону бажає зазначити про це в Акті приймання-передачі;
або з інших підстав, про які має бути зазначено у листі переможця аукціону орендодавцю.
У такому випадку орендодавець надсилає запрошення орендарю і балансоутримувачу для узгодження змін або доповнень до Акта приймання- передачі, а якщо балансоутримувач відмовився від підписання договору, то орендодавець погоджує зміни або доповнення до Акта приймання-передачі із переможцем аукціону без участі балансоутримувача;
Пунктом 9.1 Примірного договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 року № 820 (далі - Примірний договір), балансоутримувач і орендодавець запевняють орендаря, що:
9.1.1. крім випадків, коли про інше зазначене в акті приймання-передачі, об'єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об'єкта немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об'єкта може бути наданий орендарю в день підписання акта приймання-передачі разом із комплектом ключів від об'єкта у кількості, зазначеній в акті приймання-передачі;
9.1.2. інформація про майно, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду або інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди, якщо договір укладено без проведення аукціону (в обсязі, передбаченому пунктом 115 або пунктом 26 Порядку), посилання на яке зазначене у пункті 4.2 Умов, відповідає дійсності, за винятком обставин, відображених в акті приймання-передачі.
Положення пункту 9.1 укладеного сторонами договору № 62/53/22-н від 30.11.2022 узгоджуються з вищенаведеними положеннями Примірного договору.
Таким чином, умовами договору встановлено, що у разі якщо станом на дату підписання акта приймання-передачі орендар не отримав від балансоутримувача фактичного доступу до об'єкта оренди або інформація про майно, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду, не відповідає дійсності, орендар має право відмовитись від підписання акта приймання-передачі або підписати такий акт після узгодження змін або доповнень до нього.
З урахуванням вищевикладеного, оскільки договір № 62/53/22-н укладено за результатами проведення електронного аукціону № LLE001-UA-20221116-77494, то на протокол про результати електронного аукціону з оренди державного та комунального майна, договір оренди №62/53/22-н та акт приймання-передачі об'єкта оренди в електронній формі накладається кваліфікований електронний підпис, крім випадків, коли на підписанні таких документів у письмовій формі наполягає переможець аукціону (орендар).
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними вимогами про необхідність підписання договору оренди та акту приймання-передачі нерухомого майна у письмовій формі.
При цьому, відповідно до частини шостої статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
Відповідно до наявних у матеріалах справи протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (т.с. 1, а.с. 26, 62), створивши кваліфікований електронний підпис (07.12.2022) на договорі та акті приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (адміністративного приміщення) від 30.11.2022, відповідач своїм кваліфікованим електронним підписом підтвердив факт укладання договору та передання йому зазначеного в договорі майна в оренду, що оформлено відповідним актом приймання-передачі майна.
Статтею 767 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.
Як вбачається з матеріалів справи, в оголошенні про передачу в оренду через аукціон нерухомого майна відповідно зазначено, що технічний стан об'єкта оренди "потребує поточного ремонту".
Відповідно до пункту 2.1 договору № 62/53/22-н від 30.11.2022 орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
Пунктом 3 акта приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 30.11.2022, підписаного орендарем - Фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем, з однієї сторони, та балансоутримувачем Північно-східним офісом Держаудитслужби з іншої сторони (далі - акт приймання-передачі), балансоутримувачем і орендарем засвідчено, що (за винятком тих випадків і обставин, про які зазначено у пункті 4 нижче): об'єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об'єкта оренди немає майна, належного третім особам, повний і безперешкодний доступ до об'єкта оренди надається орендарю в день підписання цього акта приймання-передачі; повністю відповідає дійсності інформація про об'єкт оренди, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду (інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди), а також розкрита на сайті Фонду державного майна України у Переліку відповідного типу або у Переліку договорів оренди державного нерухомого майна, щодо яких орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну їх дії на аукціоні (далі - Переліки).
Запевнення балансоутримувача, зазначені у пунктах 9.1.1 і 9.1.2 договору оренди, повністю відповідають дійсності, а випадки і обставини, на які є посилання у цих пунктах договору оренди, відсутні (п. 4 акту приймання-передачі).
Вищезазначений акт-приймання передачі підписаний відповідачем шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису 07.12.2022.
З матеріалів справи не вбачається та судами не встановлено підписання акта приймання-передачі орендарем із зазначенням певних зауважень чи застережень, в тому числі щодо незадовільного технічного стану приміщень на дату прийняття відповідачем об'єкта в оренду (аналогічний висновок щодо презумпції передачі в оренду майна в належному стані викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 925/1554/15, від 18.07.2023 у справі № 914/3143/21, від 07.11.2023 у справі №909/869/22)
У зв'язку з наведеним, приймаючи участь в аукціоні на оренду об'єкта оренди, відповідач був обізнаний про технічний стан об'єкта, а саме, що об'єкт оренди потребує поточного ремонту, та, підписавши акт приймання-передачі, відповідач засвідчив, що розміщена в оголошенні інформація про об'єкт оренди є достовірною, отже, відповідач погодився на ті умови та стан об'єкта оренди, які були вказані в договорі.
Створивши електронний цифровий підпис на акті приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності орендар засвідчив те, що об'єкт оренди є вільним від третіх осіб, всередині об'єкта оренди немає майна, належного третім особам, йому надано повний і безперешкодний доступ до об'єкта оренди; повністю відповідає дійсності інформація про об'єкт оренди, оприлюднена в оголошенні про передачу в оренду (інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди), а також розкрита на сайті Фонду державного майна України у Переліку відповідного типу або у Переліку договорів оренди державного нерухомого майна, щодо яких орендодавцем прийнято рішення про продовження терміну їх дії на аукціоні (далі - Переліки); запевнення балансоутримувача, зазначені у пунктах 9.1.1 і 9.1.2 договору оренди, повністю відповідають дійсності, а випадки і обставини, на які є посилання у цих пунктах договору оренди, відсутні.
Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на те, що фактичний доступ до приміщень він отримав лише у січні 2023 року, оскільки в пункті 5 акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна орендар засвідчив, що отримав від балансоутримувача необхідний комплект ключів від об'єкта, доказів про зворотне матеріали справи не містять.
До того ж, в оголошенні про передачу в оренду об'єкта оренди було розміщено інформацію щодо оренди адміністративної будівлі площею 179,6 кв.м за адресою: Полтавська область, м.Миргород, вул. Гоголя, 126/1 та порядок ознайомлення з майном, час і місце проведення огляду об'єкта, а саме: робочий час за адресою: Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1, що свідчить про наявність можливості у відповідача перевірити стан об'єкта оренди до укладення договору та прийняття його в оренду.
Суд зазначає, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Відповідно до статей 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, самостійного формування підприємцем програми діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення чи утримання від таких дій. Подібні за змістом висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17.
Наведені вище норми дають підстави для висновку, що фактично суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, приймає як сприятливі наслідки такої господарської діяльності, так і несприятливі, а тому, підписуючи договір та акт приймання-передачі об'єкта оренди, має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій.
З огляду на викладене, враховуючи приписи статті 767 ЦК України, норми Постанови № 483, відповідач підписанням акту приймання-передачі об'єкта оренди підтвердив, що об'єкт оренди переданий останньому в тому стані, що визначений умовами договору, та придатний для його використання за призначенням.
Також, в акті-приймання передачі додатково зазначено про те, що відповідно до пункту 12.9 договору оренди, договір може бути достроково припинений на вимогу орендаря, якщо протягом одного місяця після підписання акта приймання-передачі орендар отримає докази істотної невідповідності об'єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні або інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди або в акті приймання-передачі.
Проте, матеріали справи не містять доказів вчинення орендарем дій щодо дострокового припинення договору оренди через істотну невідповідність об'єкта оренди інформації про нього.
При цьому, посилання відповідача на надісланий засобами електронного зв'язку на електронну пошту 202000@dasu.gov.ua лист від 18.01.2023 щодо неможливості експлуатувати приміщення через аварійний стан, не приймається судом до уваги з огляду на таке: по-перше, вказаний лист не є повідомленням орендаря в порядку пунктів 12.9-12.10 щодо істотної невідповідності об'єкта оренди інформації про нього, зазначеній в оголошенні або інформаційному повідомленні/інформації про об'єкт оренди або в акті приймання-передачі або повідомленням про неможливість його використання за призначенням; по-друге, у цьому листі орендар фактично просить надати згоду на приватизацію орендованого приміщення, оскільки не має можливості вкласти грошові кошти в орендоване приміщенні.
Вказаний лист також не є доказом надсилання орендодавцю/балансоутримувачу повідомлення задля отримання орендарем згоди на проведення поточного та/або капітального ремонту, здійснення поліпшень орендованого майна, а лише свідчить про намір орендаря отримати згоду на приватизацію такого орендованого приміщення.
При цьому, ні лист відповідача з посиланням на аварійний стан приміщення, ні заява свідка з викладеними обставинами щодо недоліків нерухомого майна не є належними та допустимими доказами у розумінні приписів статті 76-77 ГПК України на підтвердження технічного стану об'єкта оренди (будівлі), оскільки задля визначення технічного стану приміщення необхідним є проведення технічного обстеження шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію; обстеження об'єкта включає комплекс заходів, спрямованих на визначення і проведення оцінки фактичних значень параметрів технічного стану будівельних конструкцій, характеристик основи фундаментів, інженерних мереж і систем, тощо; за результатами обстеження складається звіт, який має містити висновок про технічний стан або експертний висновок у разі проведення будівельно-технічного дослідження.
Оскільки аварійний стан будівлі має встановлюватися та фіксуватися у визначеному чинним законодавством порядку, зокрема, висновком судової будівельно-технічної експертизи, рішенням компетентного органу місцевого самоврядування чи місцевого органу виконавчої влади про включення об'єкта нерухомості до переліку аварійних будівель тощо, висновується про те, що апелянт (ФОП Дубинець Р.В.), надавши до суду першої інстанції фотоматеріали від 18.01.2023, ніяким чином не може підтвердити факт передачі йому під час підписання акту приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності 07.12.2022 (дата, коли підписав кваліфікованим електронним підписом акт приймання-передачі) в оренду нерухомого майна - адміністративного приміщення в аварійному стані.
Відтак, посилання на скаржника на те, що на дату передання об'єкта оренди (07.12.2022), технічний стан останнього був аварійним та потребував капітального ремонту є недоведеними.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення збитків, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо утримання/збереження об'єкта оренди.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.
Особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ст. 614 ЦК України).
Відповідно до частин першої - третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Цією нормою визначається можливість використання як способу захисту порушеного права відшкодування збитків, що має універсальний характер захисту цивільних прав.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Тобто, кредитор має право вимагати в якості відшкодування збитків як витрати, які він вже зробив для відновлення свого порушеного права, так і витрати, які він мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Суд виходить з того, що причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.
Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб'єктів тощо.
Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі № 925/1289/19.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).
В даному випадку позивач наполягав на тому, що внаслідок протиправної поведінки відповідача з незабезпечення схоронності переданого в оренду майна його було пошкоджено, чим завдано матеріальних збитків позивачу, які підлягають відшкодуванню.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.
Згідно з частинами першою, другої статті 779 ЦК України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Частиною 7 статті 20 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі погіршення стану орендованого майна, його знищення або втрати орендар відшкодовує збитки, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з пунктом 6.2 договору оренди № 62/53/22-н орендар зобов'язаний забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
Як вбачається з матеріалів справи, в акті огляду об'єкта оренди від 05.07.2023 зафіксовано, що об'єкт оренди за цільовим призначенням не використовується, об'єкт оренди підтримується в неналежному стані, договір про відшкодуванням витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю не укладено, об'єкт взагалі не використовується, знаходиться в аварійному стані.
Вказаний акт підписаний з боку орендаря - Фізичною особою-підприємцем Дубинцем Русланом Вікторовичем, без зауважень.
Також, в акті спільного обстеження технічного стану адміністративного приміщення від 16.11.2023 комісія у складі представників балансоутримувача - Північно-східного офісу Держаудитслужби, орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях встановила, що за період з 30.11.2022 по 16.11.2023 вищезазначеному адміністративному приміщенню нанесена шкода, та викладено такі висновки комісії: на даний час будівля знаходиться в аварійному стані, не придатна до експлуатації, потребує проведення експертизи на предмет придатності до капітального ремонту; звернутись до орендаря - Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича з вимогою терміново усунути зазначені наслідки руйнації, які сталися з його вини та привести майно у стан, не гірший ніж на момент передачі його в оренду, згідно пункту 6.2 договору оренди від 30.11.2022 № 62/53/22-н; у зв'язку з порушенням умов договору, достроково припинити договір від 30.11.2022 № 62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності; у разі відмови орендаря привести майно у стан, не гірший, ніж на момент передачі його в оренду або відшкодувати збитки на підставі висновків проведеної експертизи, завдані державі, вирішувати дане питання в судовому порядку.
Розмір завданої матеріальної шкоди об'єкту оренди визначено у Висновку експертів Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса" № 241 від 29.07.2024, м складеного за результатами проведення експертного комісійного будівельно-технічного дослідження (далі - Висновок №241), згідно з яким:
1. Вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідне для усунення пошкоджень приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, що виникли за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022, на момент проведення дослідження складає 273710,00 грн (з урахуванням ПДВ).
2. Розмір завданої матеріальної шкоди приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, внаслідок пошкоджень, що виникли за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022, складає 273710,00 грн (з урахуванням ПДВ). Розмір завданої матеріальної шкоди може бути збільшений або зменшений в залежності від вартості відновлювального ремонту.
При цьому, з Висновку №241 вбачається наступне:
- при проведенні експертного дослідження були використані наступні документи : копія договору № 62/53/22-н оренди нерухомого майна, що належить до державної власності; копія свідоцтва про право власності на адміністративну будівлю, серія ЯЯЯ № 945429 від 12 червня 2008 року; копія технічного паспорту на громадський будинок - нежитлова будівля м. Миргород, вул. Гоголя 126/1 від 15.11.2007; копія витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84891055; копія акта приймання-передачі в оренду нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 30.11.2022; копія Акта спільного обстеження технічного стану адміністративного приміщення розташованого за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області від 16.11.2023; фотоматеріали стану приміщення в червні 2022.
При проведенні експертного дослідження експертами застосовувались наступні методи: метод спостереження; метод виміру, що має два виду способів виміру : прямі (безпосередні) і непрямі (опосередковані); метод опису - під описом розуміється вказівка істотних ознак об'єкта, установлювальних шляхом спостереження виміру, цей засіб вираження результатів застосування методів пізнання, часто зазначений метод є етапом узагальнення отриманої інформації й разом з тим засобом її фіксації; метод порівняння - співположення досліджених фактів, предметів, явищ, у процесі якого здійснюється виділення сторін, ознак, властивостей об'єкта, пізнання їхнього змісту й значення, оцінка місця й практичної ролі (цінності) порівнюваних об'єктів у певному ряді. Також експертами проводилось натурно-інструментальне обстеження технічного стану об'єкта та наявних пошкоджень відповідно до Методичних рекомендацій по визначенню фізичного зносу нежитлових будівель. Фото досліджуваного об'єкту приведені у висновку та додатках, носять ілюстративний характер і відображають стан об'єкта на момент проведення обстеження.
- предметом дослідження є визначення вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень приміщень громадської будівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області та встановлення розміру завданої матеріальної шкоди майну, що належить до державної власності;
- за проведеним аналізом технічного стану основних несучих та огороджувальних конструкцій, наявних дефектів, встановлено, що об'єкт дослідження адміністративна будівля по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області відноситься до категорії технічного стану « 4» - аварійний, в ньому є конструкції категорії відповідальності А, Б з технічним станом категорії « 4». Експлуатація об'єкта має бути зупинена до відновлення його експлуатаційної придатності або ліквідації. На момент проведення дослідження об'єкт знаходиться в частково зруйнованому стані;
- серед матеріалів наданих на дослідження також містяться фотоматеріали стану приміщень адміністративної будівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області станом на червень 2022 року, тобто до моменту передачі зазначеної будівлі в оренду згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022. В обсязі наданих фотоматеріалів експертами проведено співставлення ознак технічного стану деяких несучих та огороджувальних конструкцій адміністративної будівлі, що наведені в наданих фотоматеріалах та технічного стану конструктивних елементів і наявних дефектів, які встановлені під час натурного дослідження.
Виходячи з наведених вище даних проведеного співставлення ознак технічного стану конструктивних елементів приміщень, експертами встановлено, що деякі дефекти та пошкодження приміщень мали місце до передачі адміністративної будівлі в оренду, а стан іншої частини пошкоджень погіршився з часом з моменту підписання договору оренди нерухомого майна
З урахуванням п. 4.1 договору №62/53/22-н від 30.11.2022, відповідно якого орендоване майно має бути повернуто в тому стані, в якому перебувало на момент передачі його в оренду, експертами в подальшому приймаються до уваги дефекти та пошкодження, які були ідентифіковані під час проведення натурного обстеження та стан яких погіршився за період оренди.
- для розрахунку вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень приміщень адміністративної будівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород, Полтавської області, станом на момент проведення натурного обстеження приймаються питомі ваги конструктивних елементів наведених в УПВС «Сборники укрупненных показателей восстановительной стоимости зданий и сооружений, имеющихся в учреждениях и организациях, состоящих на государственном бюджете». Експертами визначено, що вартість адміністративної будівлі за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, Миргород, Полтавської області станом на липень 2024 складає : 19016*108,84= 2 069 701 грн.
Тобто, при проведенні експертизи експертами було здійснено проведено комплексне дослідження об'єкту оренди для визначення вартості об'єкта дослідження та розміру збитків, що підлягають відшкодуванню орендарем, з урахуванням саме періоду перебування вищенаведеного приміщення в оренді відповідача.
Враховуючи вищевикладене, Висновком № 241 визначено вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідне для усунення пошкоджень приміщень адмінбудівлі по вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області, що виникли саме за період оренди нерухомого майна згідно договору № 62/53/22-н від 30.11.2022, а заявлена позивачем позовна вимога про стягнення коштів у розмірі 273710,00 грн не перевищує вартості майна, яке передавалось в оренду, з урахуванням визначеної експертами вартості зазначеної адміністративної будівлі, що спростовує заперечення відповідача в цій частині.
З огляду на викладене колегія суддів відхиляє заперечення скаржника щодо визначення розміру збитків в даній справі, які не спростовані відповідачем, та не бере до уваги посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2020 у справі № 923/552/15, які є нерелевантними для спірних правовідносин, оскільки обставини зазначеної справи не є подібними зі справою, яка переглядається.
Колегія суддів відхиляє заперечення відповідача щодо використання експертами для порівняння технічного стану об'єкта оренди фотографій, які були зроблені в червні 2022, тобто за 5 місяців до дати передачі нерухомого майна в оренду, оскільки відповідачем не доведено, що станом на дату підписання акта приймання-передачі технічний стан об'єкта оренди був відмінним від того, що зазначений в оголошенні та на фотографічних зображеннях майна, висновки експертів не спростовано.
Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).
Відповідно до положень частин першої - четвертої, шостої - восьмої статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.
Статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).
Суд першої інстанції, оцінюючи висновок експертів № 241 за результатами проведення комісійного будівельно-технічного дослідження, правильно врахував, що вказаний висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та таким, що узгоджується з іншими матеріалами справи. При цьому, висновок експерта складений кваліфікованими та атестованими судовими експертами, а саме :
- завідувач сектору інженерно-технічних досліджень Полтавського відділення ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Дудник Тамара Григорівна, яка має вищу технічну освіту, вищий кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальностями: 10.6 "Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій і відповідних документів" (свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №257-24, видане на підставі рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України 03.05.2024, дійсне до 03.05.2027), 10.7 "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками", (свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №258-24, видане на підставі рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України 03.05.2024, дійсне до 03.05.2027), 10.10 "Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд" (свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №259-24, видане на підставі рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України 03.05.2024, дійсне до 03.05.2027) та 10.14 "Оцінка земельних ділянок" (свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта № 260-24, видане на підставі рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України 03.05.2024, дійсне до 03.05.2027), стаж експертної роботи з 2001;
- судовий експерт сектору інженерно-технічних досліджень Полтавського відділення ННЦ "ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Шевченко Юрій Сергійович, який має вищу технічну освіту, п'ятий кваліфікаційний клас судового експерта за спеціальністю: 10.6 «Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій і відповідних документів» (свідоцтво про підтвердження кваліфікації судового експерта №404-23/Д від 13.07.2023, видане на підставі рішення кваліфікаційної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, дійсне до 13.07.2026), стаж експертної роботи з 2023 року - голова комісії.
У висновку зазначено, що експерти обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.
Наведене свідчить про відповідність висновку експертів приписам ст. 98 ГПК України та підтверджує кваліфікацію експертів.
Даний висновок не спростований відповідачем.
Тому, надаючи оцінку висновку експертів № 241 за результатами проведення експертного комісійного будівельно-технічного дослідження Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 29.07.2024, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що такий висновок в сукупності із наданими позивачем іншими доказами на підтвердження позовних вимог є належним та допустимим доказом в розумінні положень статей 76 - 77 ГПК України.
Відтак, актом огляду об'єкта оренди від 05.07.2023, актом спільного обстеження технічного стану адміністративного приміщення, розташованого за адресою: вул. Гоголя, буд. 126/1, м. Миргород Полтавської області від 16.11.2023, Висновком експертів № 241 за результатами проведення експертного комісійного будівельно-технічного дослідження Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" від 29.07.2024, підтверджується факт пошкодження адміністративного приміщення площею 179,6 м.кв, розташованого за адресою : Полтавська область, м. Миргород, вул. Гоголя, 126/1, встановлена причина такого пошкодження - не забезпечення дотримання умов договору № 62/53/22-н відповідачем як орендарем щодо збереження орендованого майна, не вжиття заходів з метою запобігання, пошкодження і псування орендованого майна, не вчинення дій з метою підтримання орендованого майна в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду; розмір завданої матеріальної шкоди об'єкту оренди визначено у Висновку експертів № 241 від 29.07.2024 та зазначено, що вона становить 273710,00 грн.
Вказані обставини не спростовані відповідачем, не доведено відсутність своєї вини у погіршені загального стану об'єкту оренди під час перебування в оренді, не надано належних та допустимих доказів, у тому числі висновка експерта, на спростування причин погіршення стану об'єкта оренди та розміру спричинених збитків, клопотання про проведення відповідної судової експертизи відповідач також не заявляв, доказів, що підтверджують факт пред'явлення претензій щодо незадовільного стану об'єкту оренди під час прийняття останнього в оренду не надав, хоча це є процесуальним обов'язком сторони, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди.
При цьому, судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги як допустимі докази при розгляді даної справи надані сторонами заяви свідків, оскільки відповідно до частини 2 статті 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, про що зазначено вище.
Також, матеріали справи не містять доказів на підтвердження виконання відповідачем зобов'язань з усунення наслідків руйнації об'єкту оренди, які сталися з його вини, та приведення майна у стан, не гірший ніж на момент передачі його в оренду.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Наведене свідчить, що доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для його скасування.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення господарського суду - без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дубинця Руслана Вікторовича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 09.04.2025 у справі №917/2296/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених підпунктами а)-г) пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 28.07.2025.
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя І.В. Тарасова