18 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/5162/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву позивача - ОСОБА_1 (вх.№8363) про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу та стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача, за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1235Х/2) Садівничого товариства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23
за позовом ОСОБА_1 , м.Харків,
до Садівничого товариства "Світанок", Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка,
про визнання недійсним та скасування рішення,-
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства "Світанок" (код ЄДРПОУ 23148478) від 01.07.2023, оформлене протоколом №2, у частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зі складу членів Садівничого товариства "Світанок". Стягнуто з Садівничого товариства "Світанок" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2684,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5368,00 грн. Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх.№4354 від 18.02.2025) - задоволено. У поворот виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 стягнуто з Садівничого товариства "Світанок" на користь ОСОБА_1 грошові кошти, пов'язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн та 9000,00 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 заяву ОСОБА_1 про подання доказів понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу у справі №922/5162/23 (вх.№10679 від 30.04.2025) - задоволено. Стягнуто з Садівничого товариства "Світанок" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 30000,00 грн.
За результатом апеляційного перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23 та додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 03.07.2025, якою апеляційну скаргу Садівничого товариства "Світанок" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/2 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 залишено без змін. Стягнуто з Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ 23148478) у дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 998,00 грн за подання апеляційної скарги.
07.07.2025 через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано заяву, в якій заявник, посилаючись на ст.126, частину 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, просить стягнути з відповідача - Садівничого товариства "Світанок", понесені витрати на правову допомогу в розмірі 28000 грн.
Також позивач просить судове засідання щодо вирішення питання про розподіл судових витрат провести без участі позивача - ОСОБА_1 та її представника, адвоката Радченка Євгенія Вікторовича.
Відповідно до протоколу передання справи раніш визначеному складу суду від 07.07.2025, заяву передано для розгляду складу суду, який розглядав справу по суті: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі № 922/5162/23 прийнято до розгляду заяву позивача - ОСОБА_1 (вх.№8363) про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу та стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача, за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1235Х/2) Садівничого товариства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 та призначено її розгляд в судове засідання з повідомленням учасників справи на 18.07.2025 о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр.Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104.
16.07.2025 від відповідача надійшли заперечення ( вих. № 8818) на зазначену заяву позивача, згідно з якими відповідач просить відмовити в її задоволенні, визнати подані позивачем в обґрунтування цієї заяви документи недостатніми для підтвердження понесених витрат відповідно до статей 42, 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України та у разі задоволення заяви-зменшити розмір відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу до розумної та обґрунтованої суми -не більше 4000 грн або до іншої розумної суми на розсуд суду, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування цих заперечень відповідач посилається, зокрема, на те, що значна частина послуг, що зазначені в акті від 07.07.2025 про надання правової допомоги № 2 до Договору про надання правової(правничої) допомоги від 03.11.2023 № 03/11 не лише дублює послуги з правової допомоги, які були надані позивачу під час розгляду справи в суді першої інстанції, вартість яких була стягнута з відповідача додатковим рішенням від 05.05.2025, але їх вартість є завищеною з огляду на середні ставки та практику, закріплену у рішені № 13/1/7 Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021, яким рекомендовано застосування погодинної ставки на рівні 0,25 мінімальної заробітної плати на день укладення договору, участь в апеляційному розгляді справи може оцінюватися від 2 мінімальних заробітних плат, а складання апеляційної скарги -від 3 мінімальних заробітних плат, в той час як у межах поданої позивачем заяви не наведено жодного розрахунку відповідно до погодинної ставки, що позбавляє суд можливості перевірити достовірність сум та їх відповідність звичайній ринковій практиці.
Крім цього відповідач зазначив про безпідставність окремої фінансової оцінки в розмірі 2000 грн зазначеної в Акті послуги зі складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки таке клопотання є типовим і не передбачає значного обсягу юридичної роботи, а також зазначив про явну невідповідність трудомісткості та процесуальному значенню зазначеному в Акті розміру вартості послуги з підготовки заперечення на клопотання про виклик свідків, яка оцінена в 4000 грн.
З огляду на наведене відповідач стверджує, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному розгляду справи в розмірі 28 000 грн не ґрунтується на принципі розумності та співмірності, її обґрунтування є поверховим, дублює вже раніше задоволені вимоги, а склад витрат не підтверджує, що ці послуги були виключно новими чи додатковими у межах апеляційного провадження, що дає підстави для критичної оцінки заявленої суми цих витрат та відмови у її відшкодуванні в заявленому розмірі.
17.07.2025 від відповідача надійшла заява (вх. № 8859), в якій він просить судове засідання у справі № 922/5162/23 провести без участі його представника та повідомив, що він підтримує свої вимоги.
Заслухавши доповідь судді доповідача, проаналізувавши доводи заяви позивача про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу та стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1235Х/2) Садівничого товариства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23, та заперечень відповідача на вказану заяву, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За приписами статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 123 Господарського процессуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж судовий збір судові витрати покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до абзацу "б" п. 4 ч. 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про задоволення позову залишено без змін, з огляду на положеня ч. 4 статті 129 ГПК України обґрунтований розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції підлягає покладенню на відповідача.
Оскільки питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу, понесених при апеляційному розгляді справи не було вирішено при ухваленні постанови Східного апеляційного господарського суду від 03.07.2025, зазначене питання підлягає вирішенню шляхом ухвалення додаткової постанови.
Відповідно до положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч.1). У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2). Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу (вх.№7674) позивач зазначав, що ним планується понесення витрат на правову допомогу в орієнтовному розмірі 25000 грн та у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк ним буде подано заяву про вирішення питання розподілу судових витрат разом з доказами їх понесення та детальним розрахунком у зв'язку з розглядом зазначеної судової справи у Східному апеляційному господарському суді.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як зазначено вище, у відзиві на апеляційну скаргу позивач заявив, що у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк буде подано заяву про вирішення питання розподілу судових витрат разом з доказами їх понесення та детальним розрахунком у зв'язку з розглядом зазначеної судової справи у Східному апеляційному господарському суді, а 07.07.2025 - у встановлений частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України строк ним через підсистему "Електронний суд" подано заяву, в якій він просить стягнути з відповідача - Садівничого товариства "Світанок" понесені витрати на правову допомогу, у зв'язку з апеляційним розглядом справи в розмірі 28000 грн.
До заяви надано: ордер Серії АХ " 1268943 на надання правничої допомоги ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги від 03.11.2023 №03/11 у Східному апеляційному господарському суді адвокатом Радченком Є.В.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії ЧН №000908, видане 15.05.2020; договір про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023№03/11; додаток №2 від 15.01.2025 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023№03/11; рішення №13/1/7 від 21.07.2021 про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару; акт від 07.07.2025 про надання правової допомоги №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 №03/11; детальний опис робіт (наданих послуг) від 07.07.2025, виконаних адвокатом на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 №03/11, докази направлення заяви та доданих до неї документів відповідачу та його представнику.
Відповідно до частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частин 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7,9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Як зазначено вище, 16.07.2025 відповідач подав заперечення ( вих. № 8818) на заяву позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно з якими відповідач просить відмовити в її задоволенні, визнати подані позивачем в обґрунтування цієї заяви документи недостатніми для підтвердження понесених витрат відповідно до статей 42, 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України та у разі задоволення заяви-зменшити розмір відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу до розумної та обґрунтованої суми -не більше 4000 грн або до іншої розумної суми на розсуд суду, відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування цих заперечень відповідач посилається, зокрема, на те, що значна частина послуг, що зазначені в акті від 07.07.2025 про надання правової допомоги № 2 до Договору про надання правової(правничої) допомоги від 03.11.2023 № 03/11 не лише дублює послуги з правової допомоги, які були надані позивачу під час розгляду справи в суді першої інстанції, вартість яких була стягнута з відповідача додатковим рішенням від 05.05.2025, але їх вартість є завищеною з огляду на середні ставки та практику, закріплену у рішені № 13/1/7 Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021, яким рекомендовано застосування погодинної ставки на рівні 0,25 мінімальної заробітної плати на день укладення договору, участь в апеляційному розгляді справи може оцінюватися від 2 мінімальних заробітних плат, а складання апеляційної скарги -від 3 мінімальних заробітних плат, в той час як у межах поданої позивачем заяви не наведено жодного розрахунку відповідно до погодинної ставки, що позбавляє суд можливості перевірити достовірність сум та їх відповідність звичайній ринковій практиці.
Крім цього відповідач зазначив про безпідставність окремої фінансової оцінки в розмірі 2000 грн зазначеної в Акті послуги зі складання клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки таке клопотання є типовим і не передбачає значного обсягу юридичної роботи, а також зазначив про явну невідповідність трудомісткості та процесуальному значенню зазначеному в Акті розміру вартості послуги з підготовки заперечення на клопотання про виклик свідків, яка оцінена в 4000 грн.
З огляду на наведене відповідач стверджує, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному розгляду справи в розмірі 28 000 грн не ґрунтується на принципі розумності та співмірності, її обґрунтування є поверховим, дублює вже раніше задоволені вимоги, а склад витрат не підтверджує, що ці послуги були виключно новими чи додатковими у межах апеляційного провадження, що дає підстави для критичної оцінки заявленої суми цих витрат та відмови у її відшкодуванні в заявленому розмірі.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що окрім вказаного критерію співмірності, суд має оцінити відповідні витрати на предмет їх реальності.
Так, згідно з частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
У цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначає, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" установлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:
- фіксованого розміру,
- погодинної оплати.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначено, зокрема те, що вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
У постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача у даній справі здійснювалось на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023№03/11 та додаток №2 від 15.01.2025 до вказаного Договору
Так, 03.11.2023 між адвокатом Радченком Євгенієм Вікторовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №03/11, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, запитів, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, заяв, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, тощо з будь-яких питань.
Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу, складається з суми вартості послуг, тарифи яких визначаються сторонами окремо у додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката та інші істотні обставини.
Відповідно до пункту 3.6 Договору за результатами надання правової (правничої) допомоги (повністю або частково, за кожним окремим видом правової допомоги) складається акт, що підписується представниками сторін.
У додатку № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 №03/11 сторони визначили такий обсяг правової допомоги та гонорару, що надається в межах зазначеного договору: складання позовної заяви ГПК України - 8000,00 грн (фіксований); ведення справи - 24000,00 грн (фіксований); заперечення, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив - 8000,00 грн (фіксований); участь у судовому засіданні - 4000,00 грн за судодень (фіксований); складання заяв, клопотань - 4000,00 грн (фіксований); участь в апеляційному розгляді справи - 16000,00 грн; складання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення -16000,00 грн (фіксований); участь в касаційному розгляді справи - 24000,00 грн; складання касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, відповідь на відзив - 24000,00 грн (фіксований); гонорар успіху "рішення на користь клієнта" - від 5% від суми стягнення.
В акті від 07.07.2025 про надання правової допомоги № 2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 № 03/11(далі Акт) зазначено про прийняття позивачем від адвоката Радченка С.В. станом на 07.07.2025 наступних послуг:
- здійснення аналізу обставин спірних правовідносин у справі № 922/5162/23 - 1 час, вартість 2000 грн;
- складання та направлення до Східного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу СТ «Світанок» у справі № 922/5162/23 - фіксована вартість 16 000 грн;
- складання та направлення до Східного апеляційного господарського суду заперечення на заяву СТ «Світанок» про виклик свідків у справі № 922/5162/23 - фіксована вартість 2000 грн;
- складання та направлення до Східного апеляційного господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні 03.07.2025 справі № 922/5162/23 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власного технічного засобу-фіксована вартість 2000 грн;
- участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 03.07.2025 у справі № 922/5162/23.
Оцінюючи заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу на відповідність встановленим статтею 126 Господарського процесуального кодексу України критеріям дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності відповідно до ціни позову, з урахуванням складності справи,колегія суддів зазначає, що зазначені в Акті послуги та їх вартість в значній частині вказаним критеріям не відповідають.
Так, з матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій здійснював адвокат Радченко Є.В. за договоромпро надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 № 03/11, що свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення під час апеляційного розгляду справи.
З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що повторне здійснення аналізу обставин спірних правовідносин у справі № 922/5162/23 не потребувала значних зусиль і відповідні дії безпідставно виокремлено в окрему послугу, оскільки вони повністю охоплюються послугою зі складанням відзиву на апеляційну скаргу, який, відповідно до вимог статті 161 Господарського процесуального кодексу України є заявою по суті справи, виключно в якій сторона має викласти письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору.
Разом з цим, з огляду на те, що як зазначено вище, представник позивача здійснював представництво його інтересів в суді першої інстанції, а доводи і позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, у зв'язку з чим доводи відзиву на апеляційну скаргу за своїм змістом в більшості дублюють доводи позовної заяви, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складення відзиву на апеляційну скаргу відповідача явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.
З тих самих міркувань колегія суддів зазначає про завищений розмір послуги з участі адвоката в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 03.07.2025.
Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах першої та апеляційної інстанцій не змінювалась, об'єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18 зауважив, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у касаційному(апеляційному) порядку не може бути об'єктивно оціненоу більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з позовом. Первинна - більш складна, об'ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання, яким потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.
У даному випадку позивачем заявлено до розподілу витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з апеляційним розглядом справи в розмірі 28 000 грн, який є незначно меншим від розміру його витрат при розгляді цієї справи в суді першої інстанції за участю одного й того самого представника позивача - 30000 грн, які йому було відшкодовано додатковим рішенням господарського суду першої інстанції від 05.05.2025.
При цьому колегія суддів враховує, що при розгляді заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді першої інстанції, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не надавалась оцінка щодо відповідності розміру цих витрат критерію співмірності, у зв'язку з відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру цих витрат.
Колегія суддів погоджується з доводами заперечень відповідача на заяву позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу щодо явної невідповідності трудомісткості та процесуальному значенню зазначеному в Акті розміру вартості послуги з підготовки заперечення на клопотання про виклик свідків, яка оцінена в 4000 грн, з огляду на невеликий обсяг та зміст цього клопотання, який не є настільки складним для такої вартості.
Подання клопотання про проведення судового засідання у формі відеоконференції не є видом правової допомоги, оскільки це технічний засіб забезпечення участі у судовому процесі, який може бути використаний за певних обставин, але не є формою надання юридичної підтримки, оскільки правова допомога передбачає надання юридичних консультацій, представництво інтересів у суді, складання документів тощо, що забезпечується, наприклад, адвокатами.
Крім цього колегія суддів враховує, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу є надмірним тягарем для відповідача та, як наслідок, призводить до ущемлення прав його членів-фізичних осіб, з огляду на те, що відповідач є споживчим товариством, метою створення якого відповідно до п. 2.1. Статуту та Закону України "Про споживчу кооперацію" є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів, а відповідно до п. 1.4. Статуту це Товариство є неприбутковою організацією, якій забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників),Товариство не має права займатися комерційною або іншою фінансово-господарською діяльністю з метою отримання прибутку, але може надавати послуги членам Товариства та іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту Товариства, а відповідно до п. 1.5 Статуту доходи (прибутки) Товариства використовуються виключно для фінансування видатків та утримання Товариства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів його діяльності, визначених Статутом. Кошти Товариства формуються за рахунок внесків його членів, складають загальний фонд Товариства та використовуються за цільовим призначенням. (п. 4.1. Статуту).
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованим, співмірним та розумним у відповідності до положень 126 Господарського процесуального кодексу України є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу, пов'язану з апеляційним розглядом справи, 4 000 грн.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Заяву позивача - ОСОБА_1 (вх.№8363) про подання доказів понесення витрат на правничу допомогу та стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача, за результатом розгляду апеляційної скарги (вх.№1235Х/2) Садівничого товариства "Світанок" на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23, задовольнити частково.
Стягнути з Садівничого товариства "Світанок" (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ код ЄДРПОУ 23148478) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв'язку з апеляційним розглядом справи, у розмірі 4 000 грн.
У задоволенні іншої частини заяви відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.07.2025.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.А. Шутенко