28.07.25
22-ц/812/1033/25
Єдиний унікальний номер судової справи: 488/1139/19 Головуючий суду першої інстанції Селіщева Л.І.
Провадження номер 22-ц/812/1033/25 Доповідач суду апеляційної інстанції Самчишина Н.В.
Постанова
Іменем України
28 липня 2025 року м. Миколаїв справа № 488/1139/19
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - судді Самчишиної Н.В.,
суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т. В.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2025 року, ухвалене у складі головуючого судді Селіщевої Л.І. в приміщенні цього ж суду в м. Миколаєві, повний текст рішення складено того ж дня, за позовом Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої енергії,
встановив:
У березні 2019 року Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» (далі - АТ «Миколаївобленерго») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої енергії.
Позивач вказував, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
02 листопада 2018 року представниками (контролерами) АТ «Миколаївобленерго» при проведенні технічної перевірки електроустановок відповідачки було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника прихованою електропроводкою поза розрахунковим приладом обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку, без приладу обліку, яке неможливо виявити під час проведення контрольного огляду (порушення п. 5.5.5. ПРРЕЕ)».
За фактом виявленого порушення було складено Акт про порушення № К-1986 від 02 листопада 2018 року, який підписали представники оператора системи у складі трьох осіб та споживачем, без зауважень.
07 листопада 2018 року Акт був розглянутий комісією з розгляду актів, яка була проведена без участі споживача. Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 07 листопада 2018 року № 1985, в якому зазначена інформація про причетність відповідачки до порушення ПРРЕЕ, в результаті якого нею було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено, обсяг електричної енергії у сумі 68831,23 грн.
Відповідачка, не погодившись із рішенням комісії філії м. Миколаєва, оформленим протоколом № 1985 від 07 листопада 2018 року, звернулася до обласної комісії по розгляду Актів про порушення ПКЕЕН за його переглядом.
За протоколом № 2730 від 14 листопада 2018 року було проведено засідання обласної комісії АТ «Миколаївобленерго», на якому розглянуто прийняте рішення засідання комісії у вигляді протоколу № 1985 від 07 листопада 2018 року, та залишено протокол без змін.
Копія протоколу з рішенням комісії від 07 листопада 2018 року № 1985 та додатковий рахунок для сплати вартості за необліковану електричну енергію, розрахованої по Акту, було направлено за адресою відповідачки рекомендованим поштовим відправленням.
Посилаючись на те, що станом на 15 лютого 2019 року рахунок вартості за необліковану електричну енергію відповідачкою не сплачений, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь вартість не облікованої електричної енергії у розмірі 68831,23 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.
У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просила відмовити в задоволенні позову.
Зазначила, що будь-яких прихованих улаштувань електропроводки нею не здійснювалося, обслуговування електрощитової здійснювалося представниками ЖЕКу, розкрадання електроенергії не відбувалося, і про ті факти, які наведені в акті їй нічого не відомо. Зауважила, що договору із позивачем вона ніякого не укладала. Акт підписаний не нею. Проведення розрахунку за Методикою, з посиланням на постанову, яка втратила чинність, є безпідставним і не може бути доказом по справі.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2024 року позов АТ «Миколаївобленерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Миколаївобленерго» вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 68 831,23 грн та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.
Ухвалюючи таке рішення, суд виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у виявленому працівниками АТ «Миколаївобленерго» безобліковому користуванні електричною енергією та у заподіянні позивачу збитків, які підлягають відшкодуванню.
Не погодившись із рішенням суду представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Відповідач зазначала, що будь-яких прихованих улаштувань електропроводки нею не здійснювалось. Обслуговування електрощитової і електромереж здійснювалося КП«Дирекція єдиного замовника «Пілот», що обслуговувало будинок на той час, всі ремонтні роботи виконувалися працівниками даного підприємства, а тому самовільного підключення нею не здійснювалося, розкрадання електроенергії не відбувалось.
Крім того вказувала, що згідно ПРРЕЕ під самовільним підключенням розуміється підключення та/або споживання електричної енергії без укладення договорів, передбачених цими правилами, або підключення після відключення, несанкціоноване (непогоджене) оператором системи. Між тим, між позивачем та нею укладений договір №0975010 від 21 жовтня 2010 року про користування електричною енергією, а тому в даному випадку твердження, що таке підключення є самовільним є безпідставним. Також безпідставним є твердження про приховану електропроводку, що спростовується матеріалами фото та відеодоказів, на яких видно, що проводка (кабель) від щитка проходить зверху по стіні і візуально її видно та можна виявити під час проведення контрольного огляду. Зазначала, що з відповідача безпідставно стягнуті збитки за три роки, оскільки відповідно до п. 3.3 абзацу п'ятого Методики нарахування збитків від №562 збитки повинні були розраховуватися за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення. Також вказувала, що акт про порушення складений неповноважними особами, з порушеннями, підписаний не уповноваженою особою відповідача, а тому є неналежним доказом.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Миколаївобленерго» просило залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність і обґрунтованість судового рішення.
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За статтями 2-4, 11 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) цей нормативно-правовий акт є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об'єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до другого абзацу частини другої статті 27 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.
Методика розрахунку розміру шкоди, завданої енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Згідно з пунктом 1.2.7 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ«Миколаївобленерго». За цією адресою на її ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15997993 від 20 вересня 2007 року та копії договору купівлі-продажу від 13 червня 2007 року, ОСОБА_1 є співвласницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до підпункту 20 пункту 5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з підпунктом 3 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І ПРРЕЕ акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.
Як встановлено, під час проведення технічної перевірки представники АТ«Миколаївобленерго» виявили самовільне підключення електроустановок, струмосприймачів або елекропроводки до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника прихованою електропроводкою поза розрахунковим приладом обліку з порушенням схеми обліку, виявити яке зазначені представники при проведенні контрольного огляду приладу обліку не мали можливості.
За вказаним фактом складено акт про порушення правил від 02 листопада 2018 року № К-1986, який підписаний трьома працівниками АТ «Миколаївобленерго» та представником споживача ОСОБА_2 без зауважень.
Судом установлено, що під час проведення вказаної процедури споживач ОСОБА_1 була відсутня, натомість на вказаному об'єкті був присутнім її син ОСОБА_2 .
Зазначена особа знаходилася на об'єкті позивача, мала доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників АТ «Миколаївобленерго» на об'єкт для проведення перевірки.
У постанові від 06 лютого 2020 року за результатом перегляду справи № 916/2504/18 у подібних правовідносинах, Верховний Суд погодився із висновками судів попередні інстанцій про те, що оскільки особа, яка підписала акт про порушення, мала доступ до закритих приміщень позивача, допустила представників енергопостачальника на об'єкт для проведення перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа, то акт про порушення ПРРЕЕ складений за участю уповноваженого представника позивача, як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ.
Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 916/1385/17, від 04 липня 2018 року у справі № 914/2510/17.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що акт про порушення від 02 листопада 2018 року складений за участю уповноваженого представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , як того вимагає пункт 8.2.5 ПРРЕЕ, тому доводи апеляційної скарги з цього приводу колегія суддів відхиляє.
Згідно пояснень допитаних у судовому засіданні свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які є контролерами АТ «Миколаївобленерго», ними було виявлено порушення п. 5.5.5. ПРРЕЕ за адресою відповідачки, а саме: на нульовому дроті встановлений автомат на 25 ампер, який вимикає прилад обліку та частину напруги в квартирі. Також в квартиру прихованою електропроводкою здійснено підключення розподільної коробки та групи розеток дротом, нульовий провідник підключений дообліково, а фазний на післяобліковий квартирний автомат, тобто не через лічильник. Прилад обліку знаходиться в тамбурі, який зачинений.
Доступ до приладу обліку надав ОСОБА_2 , який пояснив, що є сином відповідачки та фактично проживає за вказаною адресою.
ПРРЕЕ визначені поняття термінів «технічна перевірка» та «контрольний огляд засобу комерційного обліку».
Зокрема, технічна перевірка - це виконання комплексу робіт із метою визначення відповідності стану засобу обліку та/або таврування, параметрів часових зон чи роботи керуючої програми; відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку цим Правилам та іншим нормативно-правовим актам; виявлення самовільного підключення, використання «штучного нуля», порушення роботи засобу обліку електричної енергії.
Контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17 вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів […] адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв'язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».
Так, у справі, яка переглядається суд встановив, що під час проведення технічної перевірки схеми електропостачання у квартирі ОСОБА_1. представниками АТ«Миколаївобленерго» виявлено самовільне підключення електроустановок до електричної мережі іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку в прихованому місці. Акт підписаний представниками електропостачальника та представником споживача без зауважень. АТ «Миколаївобленерго» підтвердило заявлені у справі вимоги належними та допустимими доказами, окрім протоколу про порушення, фото-відеофіксацією порушення.
У даному випадку, самовільне підключення виконано на ділянці електричної мережі, що не оглядається під час контрольного огляду засобу комерційного обліку. Для виявлення даного підключення проведено технічну перевірку із застосуванням спеціальних технічних засобів. Для виявлення прихованого самовільного підключення поза засобом комерційного обліку, порушення схеми підключення та місця підключення до електричної мережі було розпломбовано прилад обліку, знято пломбу. З відео та фотофіксації порушення убачається, що було прокладено додатковий кабель, яким електрична енергія в квартирі споживалась (ряд розеток на кухні, розетка на бойлер, на пральну машину), але не враховувалася засобом обліку. Такий кабель був прокладений в стіні під штукатуркою,
На думку колегії суддів, позивач довів те, що споживачка приховала самовільне підключення, здійснив підключення поза засобом обліку, у зв'язку з чим виявити таке підключення в ході контрольного огляду було неможливим. На підставі цього, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про недоведеність встановленого порушення ПРРЕЕ.
Зміст акта про порушення від 02 листопада 2018 року свідчить на наявність всіх складових, необхідних для застосування методики розрахунку, документ про фіксацію порушення містить всі необхідні параметри для подальшого нарахування вартості поза облікового споживання електроенергії.
Згідно з пунктом 1.2 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальною організацією) (далі - енергопостачальник) при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.1 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії з порушенням схеми обліку.
Пунктом 2.4 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень ПКЕЕ, зазначених у підпунктах 1-4, 6 пункту 2.1 Методики, та за умови наявності договору про постачання електричної енергії для потреб струмоприймачів (електроустановок), щодо яких виявлено порушення (далі - Договір), зазначених у підпункті 5 пункту 2.1 Методики, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення. У разі, коли вартість електричної енергії відповідно до виставлених за період порушення рахунків за точкою (точками) обліку, на якій (яких) було виявлено порушення, менша вартості електричної енергії, оплаченої за період порушення, сума до сплати має бути зменшена на величину вартості оплаченої електричної енергії. В інших випадках споживачу виписується рахунок на всю розраховану суму.
Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.
Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії згідно з пунктом 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії та за кількістю днів (розрахунковий період).
Згідно з абзацом 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; за кількістю днів у випадку встановлення споживачем пристрою, що занижує покази приладу обліку, або вчинення інших дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості - з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.
Отже, у разі коли в ході контрольного огляду неможливо виявити порушення без застосування спеціальних технічних засобів, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за період не більше ніж за три роки до дня виявлення порушення.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 216/1083/18.
АТ «Миколаївобленерго» підтвердило належними та допустимими доказами підстави для нарахування спірної заборгованості відповідно до абзацу 2 підпункту «а» пункту 3.3 Методики № 562 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), а тому суд правильно застосував норми матеріального права, зокрема, щодо порядку нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до пункту 8.2.6 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.
Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що метою проведення засідання комісії є встановлення наявності або відсутності факту порушення, викладеного в акті про порушення та у разі його встановлення визначити обсяг необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 серпня 2022 року у справі № 206/5490/20.
Згідно з протоколом засідання комісії від 07 листопада 2018 року № 1985 за результатами розгляду акта про порушення від 02 листопада 2018 року № К1985 споживачу на підставі пунктів 3.1, 3.3, 3.5 Методики № 562 нарахована до сплати сума вартості недорахованої електроенергії за порушення Правил № 312 у розмірі 68 831,23 грн. Акт був розглянутий комісією з розгляду актів, яка була проведена за участі представника споживача - ОСОБА_2. Комісією було прийнято рішення, оформлене протоколом від 07 листопада 2018 року № 1985, в якому зазначена інформація про причетність відповідачки до порушення ПРРЕЕ, в результаті якого нею було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено, обсяг електричної енергії у сумі 68 831,23 грн.
Споживач не погодилася із рішенням комісії філії м. Миколаєва, оформленим протоколом № 1985 від 07 листопада 2018 року, та звернувся до обласної комісії по розгляду Актів про порушення ПКЕЕН за його переглядом.
За протоколом № 2730 від 14 листопада 2018 року було проведено засідання обласної комісії АТ «Миколаївобленерго», на якому розглянуто прийняте рішення засідання комісії у вигляді протоколу № 1985 від 07 листопада 2018 року, та залишено протокол без змін.
Копія протоколу з рішенням комісії від 07 листопада 2018 року № 1985 та додатковий рахунок для сплати вартості за необліковану електричну енергію, розрахованої по Акту, направлено за адресою відповідачки.
ОСОБА_1 не спростувала належними та допустимими доказами вказаний розрахунок.
За встановлених у справі обставин, суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для нарахування та, відповідно, стягнення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за три роки до дня виявлення порушення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що АТ «Миколаївобленерго» не правильно визначило період нарахування заборгованості не можуть вважатися обґрунтованими за встановлених у справі обставин.
Отже, висновки суду про доведеність підставності позову є правильними.
Доводи апеляційної скарги не містить посилання на докази, якими спростовуються доводи АТ «Миколаївобленерго», зокрема, щодо здійснення ОСОБА_1 самовільного підключення електропроводки до електромережі прихованим шляхом, яку неможливо було виявити під час проведення контрольного огляду приладу обліку.
Врахувавши відсутність у матеріалах справи доказів проведення представниками постачальника електричної енергії технічної перевірки протягом трьох років, що передували виявленню порушення, а зібраними у справі доказами підтверджено вчинення споживачем дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про обґрунтованість здійсненого постачальником електричної енергії розрахунку за три роки, що передували даті виявлення відповідного порушення.
Колегія суддів враховує, що відповідачка протягом розгляду справи не спростувала у судовому порядку належними та допустимими доказами правомірність рішення постачальника електричної енергії про нарахування збитків, завданих несанкціонованим користуванням електричною енергією, та їх розміру.
Посилання відповідача на не укладення між сторонами договору, колегія суддів відхиляє. Положенням пункту 4 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та поминальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» передбачалось, що у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу (далі - ОСР) необхідно було укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб'єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об'єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об'єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.
З матеріалів справи убачається, що на час виникнення спірних правовідносин відповідачка споживала електричну енергію та здійснювала оплату, отже договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскарженому судовому рішенні, питання вмотивованості висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного та у відповідності до положень, передбачених статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Підстав для перерозподілу судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України немає.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Н.В. Самчишина
Судді: В.В. Коломієць
Т.В. Серебрякова
Повна постанова складена 28 липня 2025 року.