Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 липня 2025 року Справа№200/9018/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
25 грудня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - відповідач, ГУНП в Донецькій області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 25 січня 2024 року в якому позивач просив:
- визнати протиправними дії ГУНП в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262);
- зобов'язати ГУНП в Донецькій області оформити документи та підготувати подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262, направити такі документи та подання до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
26 грудня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував докази.
Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Донецькій області).
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 15 квітня 2025 року № 235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 16 квітня 2025 року № 4356-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 14 квітня 2017 року він був звільнений зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
На день звільнення зі служби його вислуга років пільговому обчисленні становила 23 роки 03 місяці 04 дні.
Позивач доводить, що з огляду на наявність на день звільнення зі служби більше 23 років вислуги років, він набув право на пенсію відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262).
Однак листом від 27 листопада 2024 року № 209зі/12/04-2024 ГУНП в Донецькій області відмовило у підготовці та направленні до органу Пенсійного фонду документів, необхідних для призначення позивачеві пенсії за вислугу років відповідно Закону № 2262, через відсутність вислуги років - 23 календарні роки і більше.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позивач покликався на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, від 15 квітня 2024 року у справі № 140/11144/23, від 19 вересня 2023 року у справі № 200/9352/20-а і доводив, що до спірних правовідносин належить застосовувати п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 та постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі - Порядок № 393), в редакції, чинній на день його звільнення зі служби в поліції, якими було передбачено врахування вислуги років в пільговому обчисленні для визначення права на пенсію відповідно до Закону № 2262.
Просив задовольнити позов.
Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.
Зазначив, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 14 квітня 2017 року № 184о/с «По особовому складу».
На день звільнення вислуга років позивача у календарному обчисленні складала 13 років 06 місяців 26 днів, в пільговому обчисленні - 23 роки 03 місяці 04 дні.
Після звільнення ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Донецькій області з заявою від 21 листопада 2024 року про надання засвідченої належним чином копії послужного списку з його особової справи до Пенсійного фонду України з метою внесення даних.
Листом від 27 листопада 2024 року № 209/зі/12/04/2024 позивачеві повідомлено про те, що останній не набув право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
Обґрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач зауважив, що Закон № 2262 як єдину обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи мінімально необхідної кількості років певного виду служби (вислуги).
При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Умови призначення пенсії за вислугу років визначені ст. 12 Закону № 2262.
Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається звільненим зі служби поліцейським незалежно від віку, якщо вони звільненні зі служби з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.
Визначення у Законі № 2262 вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів, що в такому випадку і становитиме календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 ст. 17 цього Закону щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Таким чином, передбачена Законом № 2262 календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
П. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 поширює свою дію лише на осіб, які мають необхідну мінімальну календарну вислугу років.
В силу положень п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 та п. п. 1, 2 Порядку № 393 жодного значення для обчислення календарної вислуги, необхідної для призначення пенсії, вислуга років у пільговому обчисленні не має.
Пенсія за вислугу років відповідно до Закону № 2262 призначається тільки у разі наявності відповідної календарної, а не пільгової вислуги років, а тому відмова ГУНП в Донецькій області в направленні документів до пенсійного органу для призначення позивачеві пенсії є законною.
Відповідач наполягав на застосуванні до спірних правовідносин норм Закону № 2262, а не Порядку № 393, покликаючись при цьому на ч. 4 ст. 9 КАС.
Просив відмовити в позові.
Третя особа надала пояснення, в яких зазначила, що до відповідно до пп. 1 п. 12 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), підготовка і подання документів для призначення (перерахунку) пенсій здійснюється уповноваженим структурним підрозділом відповідного Міністерства; на уповноважений структурний підрозділ міністерств та інших державних органів, в яких колишні військовослужбовці проходили службу покладається визначення розміру та складових грошового забезпечення для перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262; органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення/перерахунок та виплату пенсій військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу.
Порядком № 3-1 чітко визначений алгоритм дій кожного з державних органів у разі виникнення права на призначення/перерахунок пенсії для певної категорії осіб, який є обов'язковим для виконання та не має виключень.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 23 липня 2002 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код 40109058) зареєстроване як юридична особа 07 листопада 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.
Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа 07 листопада 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений відповідний запис.
В період з 18 вересня 2003 року по 06 листопада 2015 року позивач проходив службу в органах внутрішніх справ; з 07 листопада 2015 року по 14 квітня 2017 року - в поліції.
Під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а подальшому - в поліції ОСОБА_1 в періоди з 07 квітня 2014 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 27 вересня 2016 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, а також у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області, про що свідчить довідка Управління кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області від 26 вересня 2016 року № 2786/12/03-2016, яка видана на підставі наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року № 33, від 13 грудня 2015 року № 347, від 14 грудня 2015 року № 348.
24 червня 2016 року комісія Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (учасниками) війни на підставі довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 25 квітня 2016 року № 2521/01/12-2016 та наказів Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року № 33, від 13 грудня 2015 року № 347 прийняла рішення № 7/І/V/59 про надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
22 січня 2016 року ГУНП в Донецькій області видало посвідчення серії НОМЕР_3 , згідно з яким ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 14 квітня 2017 року № 184о/с «По особовому складу» майор поліції ОСОБА_1 , інспектор з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Вугледарського відділення поліції Волноваського відділу поліції, був звільнений зі служби в поліції з 14 квітня 2017 року відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Цим наказом визначена вислуга років позивача на день звільнення зі служби у календарному обчисленні - 13 років 06 місяців 26 днів.
24 грудня 2021 року на підставі заяви позивача від 10 грудня 2021 року ГУНП в Донецькій області видало наказ № 729о/с «По особовому складу», яким внесло зміни до наказу ГУНП в Донецькій області від 14 липня 2017 року № 184о/с «По особовому складу» та наряду з вислугою років в календарному обчисленні на день звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції визначило його вислугу років у пільговому обчисленні - 23 роки 03 місяці 04 дні.
Довідка про вислугу років майора поліції ОСОБА_1 , колишнього інспектора з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Вугледарського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, від 24 лютого 2025 року, свідчить про те, що до вислуги років позивача зараховані такі періоди:
До вступу на службу в органи внутрішніх справ в Збройних Силах України не служив.
Служба в органах внутрішніх справ:
1. з 18 вересня 2003 року по 25 жовтня 2007 року - дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Костянтинівського міського відділу УМВС України в Донецькій області (наказ УМВС України в Донецькій області від 18 вересня 2003 року № 215о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 04 роки 01 місяць 07 днів; коефіцієнт - 1,5 (підстава - Постанова КМУ від 17 листопада 2004 року № 1525, наказ МВС України від 29 травня 2008 року № 250); вислуга років у пільговому обчисленні - 06 років 01 місяць 25 днів;
2. з 25 жовтня 2007 року по 17 червня 2011 року - заступник начальника сектору дільничних інспекторів міліції Костянтинівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 25 жовтня 2017 року № 419о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 03 роки 07 місяців 22 дні; коефіцієнт - 1,5 (підстава - Постанова КМУ від 17 листопада 2004 року № 1525, наказ МВС України від 29 травня 2008 року № 250); вислуга років у пільговому обчисленні - 05 років 05 місяців 18 днів;
3. з 17 червня 2011 року по 26 липня 2011 року - начальник відділу дільничних інспекторів міліції Костянтинівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 17 червня 2011 року № 222о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 01 місяць 09 днів; кратність - 1,5 (підстава - Постанова КМУ від 17 листопада 2004 року № 1525, наказ МВС України від 29 травня 2008 року № 250); вислуга років у пільговому обчисленні - 00 років 01 місяць 28 днів;
4. з 26 липня 2011 року по 05 серпня 2013 року - начальник відділу дільничних інспекторів міліції Костянтинівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (наказ від 17 червня 2011 року № 222о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 02 роки 00 місяців 09 днів; кратність - 1;
5. з 05 серпня 2013 року по 07 квітня 2014 року - начальник сектору дільничних інспекторів міліції Костянтинівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 14 серпня 2013 року № 331о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 01 рік 08 місяців 02 дні; кратність - 1;
6. з 07 квітня 2014 року по 01 липня 2015 року - начальник сектору дільничних інспекторів Костянтинівського міського відділу ГУМВС України в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області) (накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року № 33, від 13 грудня 2015 року № 347дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 228/12/03-2025, довідка Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років у календарному обчисленні - 01 рік 02 місяці 24 дні; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років в пільговому обчисленні - 03 роки 08 місяців 12 днів;
7. з 01 липня 2015 року по 06 листопада 2015 року - начальник сектору охорони громадського правопорядку Волноваського районного відділу ГУМВС України в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області) (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 01 липня 2015 року № 206о/с, накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 02 лютого 2015 року № 33, від 13 грудня 2015 року № 347дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 228/12/03-2025, довідка Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 04 місяці 05 днів; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років у пільговому обчисленні - 01 рік 00 місяців 15 днів;
06 листопада 2015 року звільнений з органів внутрішніх справ України згідно з п. 9 розділу ІХ Закону № 580 та п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації)) у запас Збройних Сил Положення проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ;
Служба в Національній поліції:
8. з 07 листопада 2015 року по 04 липня 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області) (наказ ГУНП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 75о/с, накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14 грудня 2015 року № 348дск, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 228/12/03-2025, довідка Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 07 місяців 27 днів; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років у пільговому обчисленні - 01 рік 11 місяців 21 день;
9. з 04 липня 2016 року по 01 серпня 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 75о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 00 місяців 27 днів; кратність - 1;
10. з 01 серпня 2016 року по 13 серпня 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (наказ Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14 грудня 2015 року № 348дск, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 228/12/03-2025, довідка Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 00 місяців 12 днів; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років у пільговому обчисленні - 00 років 01 місяць 06 днів;
11. з 13 серпня 2016 року по 19 серпня 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 75о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 00 місяців 06 днів; кратність - 1;
12. з 19 серпня 2016 року по 10 листопада 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області) (накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14 грудня 2015 року№ 348дск, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року, довідка Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 02 місяці 21 день; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років у пільговому обчисленні - 00 років 08 місяців 03 дні;
13. з 10 листопада 2016 року по 20 листопада 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 75о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 00 місяців 10 днів; кратність - 1;
14. з 20 листопада 2016 року по 05 грудня 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області) (накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14 грудня 2015 року № 348дск, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 228/12/03-2025, довідка Волноваського РПВ ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 00 місяців 15 днів; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років у пільговому обчисленні - 00 років 01 місяць 15 днів;
15. з 05 грудня 2016 року по 12 грудня 2016 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 75о/с) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 00 місяців 07 днів; кратність - 1;
16. з 12 грудня 2016 року по 18 січня 2017 року - старший інспектор Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області) (накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14 грудня 2015 року № 348дск, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 228/12/03-2025, довідка Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років у календарному обчисленні - 00 років 01 місяць 06 днів; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років у пільговому обчисленні - 00 років 03 місяці 18 днів;
17. з 18 січня 2017 року по 14 квітня 2017 року - інспектор з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи сектору превенції Вугледарського відділення поліції Волноваського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області) (наказ ГУНП в Донецькій області від 18 січня 2017 року № 40о/с, накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14 грудня 2015 року № 348дск, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 21 лютого 2025 року № 228/12/03-2025, довідка Волноваського РВП ГУНП в Донецькій області від 17 лютого 2025 року) - вислуга років в календарному обчисленні - 00 років 02 місяці 27 днів; кратність - 3 (підстава - Порядок № 393); вислуга років в пільговому обчисленні - 00 років 08 місяців 21 день.
Вислуга років ОСОБА_1 станом на 14 квітня 2017 року становить:
у календарному обчисленні - 13 років 06 місяців 26 днів;
у пільговому обчисленні (без урахування вислуги років у календарному обчисленні) - 09 років 08 місяців 08 днів;
у пільговому обчисленні - 23 роки 03 місяці 04 дні.
Між сторонами немає спору щодо правильності обчислення вислуги років позивача на день його звільнення зі служби в поліції.
В жовтні 2024 року через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до Закону № 2262.
За наслідками розгляду цієї заяви ГУ ПФУ в Запорізькій області листом від 14 жовтня 2024 року № 17937-17482/Г-02/8-0800/24 повідомило, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, (далі - Порядок № 3-1), на уповноважені підрозділи міністерств (відомств), з яких звільнені військовослужбовці, покладаються функції щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України, необхідних для перерахунку пенсії документів; на ці установи покладаються функції щодо підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії документів.
У зв'язку з цим позивачеві рекомендовано з усіх питань, які стосуються його права на пенсію згідно з Законом № 2262, порядку та умов її призначення, звернутися до уповноваженого органу міністерства (відомства), де він проходили службу та звідки були звільнені, або до його правонаступника.
Щодо звернення ОСОБА_1 до ГУНП в Донецькій області з приводу підготовки та направлення до органу, що призначає пенсію, матеріалів для призначення пенсії за вислугу років суд встановив такі обставини.
Суд зауважує, що належні та допустимі докази звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою до ГУНП в Донецькій області (Сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області) до листопада 2024 року суду не надані. Рівно як і не надані докази, які б свідчили, що до листопада 2024 року ГУНП в Донецькій області (Сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області) розглядало питання щодо наявності підстав для підготовки та направлення пенсійному органу матеріалів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та вирішило відмовити в цьому.
21 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Донецькій області з заявою, в якій просив надати засвідчену належним чином копію послужного списку з його особової справи до Пенсійного фонду України з метою внесення даних.
За наслідками розгляду цієї заяви листом від 27 листопада 2024 року № 209зі/12/04-2024 ГУНП в Донецькій області повідомило про відсутність підстав для направлення до Пенсійного фонду України документів для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262, оскільки позивач не набув право на відповідний вид пенсії.
ГУНП в Донецькій області з покликанням на норми п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 та п. п. 1, 2, 2-1, 3 Порядку № 393 в редакції від 19 лютого 2022 року вказало на те, що право на пенсію за вислугу років визначається за календарною вислугою років. Поліцейському, звільненому зі служби в період з 01 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року, для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 необхідно мати на дату звільнення вислугу 23 календарних роки і більше, в той час як вислуга років позивача в календарному обчисленні становить 13 років 06 місяців 26 днів. Право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 позивач не набув, оскільки був звільнений зі служби в поліції до досягнення 45-річного віку.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580).
Ч. 1 ст. 102 Закону № 580 встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських […] здійснюють в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
На день звільнення позивача зі служби в поліції, тобто станом на 14 квітня 2017 року, Закон № 2262 діяв в редакції від 06 лютого 2017 року, на день звернення до ГУНП в Донецькій області з заявою від 21 листопада 2024 року - в редакції від 15 листопада 2024 року.
Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч. 5 ст. 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, […].
Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262 (як в редакції від 06 лютого 2017 року, так і в редакції від 15 листопада 2024 року), пенсія за вислугу років призначається […], іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», […] ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:
[…]
з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних років і більше;
[…].
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.
Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії визначені ст. 17 Закон № 2262.
Так, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», «з» ст. 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії, крім іншого, зараховуються:
[…];
б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, […];
[…].
При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
[…].
Відповідно до ч. 1 ст. 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На день звільнення позивача зі служби в поліції, тобто станом на 14 квітня 2017 року, ст. 17-1 Закону № 2262 містила лише ч. 1.
Ч. 2 ст. 17-1 Закону № 2262 (в редакції від 15 листопада 2024 року) установлено, що на пільгових умовах […], іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», […] ст. 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Порядок, про який йдеться в ч. 1 ст. 17-1 Закону № 2262, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393).
На час звільнення позивача зі служби в поліції - станом на 14 квітня 2017 року, Порядок № 393 діяв редакції від 22 грудня 2016 року.
На час звернення позивача до ГУНП в Донецькій області з заявою від 21 листопада 2024 року Порядок № 393 діяв в редакції від 21 листопада 2024 року, тобто зі змінами, внесеними на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Постанова КМУ № 119).
П. 1 Порядку № 393 в редакції від 22 грудня 2016 року установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262 […], особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», […] ст. 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:
[…]
служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
[…]
служба в Національній поліції;
[…].
Відповідно до п. 3 Порядку № 393 в редакції від 22 грудня 2016 року до вислуги років для п р и з н а ч е н н я пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці:
[…]
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
[…].
Разом з цим за правилами п. 2-1 Порядку № 393 (в редакції від 21 листопада 2024 року, тобто з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ № 119), для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з п. п. 1 і 2 цієї постанови.
При цьому, п. 3 Порядку № 393 (в редакції від 21 листопада 2024 року, тобто з урахуванням змін, внесених Постановою КМУ № 119), передбачено, що до вислуги років для визначення р о з м і р у пенсії особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці:
[…]
час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;
[…].
10 грудня 2024 року Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду прийняла постанову у справі № 520/5695/23, в якій навела такі висновки щодо особливостей призначення пенсії за вислугу років (відповідно до Закону № 2262 особам, які звільнилися зі служби в поліції і звернулися до ГУ Національної поліції України для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (дня набрання чинності Постановою КМУ № 119):
«[…]
20. Спір у цій справі виник у зв'язку з відмовою ГУ Нацполіції в оформленні та направленні до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, яка вмотивована тим, що наявної в позивача вислуги в календарному обчисленні недостатньо для призначення такої пенсії, а вислуга в пільговому обчисленні відповідно до ст. 12 Закону № 2262 та Порядку № 393 (в редакції чинній на момент звернення позивача із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років) такого права не надає.
21. Зважаючи на підстави передачі цієї справи на розгляд Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховним Судом встановлено, що суд касаційної інстанції у складі колегії суддів з цієї самої палати вже розглядав справу з подібними правовідносинами та у постанові від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а Верховним Судом викладено правовий висновок, відповідно до якого згідно з законодавством, чинним на час виникнення спірних відносин у цій справі, необхідною умовою для призначення спірної пенсії є наявність необхідної календарної вислуги років; оскільки пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо перерахунку вислуги років із зарахуванням пільгової в календарну й, відповідно, щодо підготовки пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262.
При цьому, зі змісту вказаної постанови вбачається, що Суд вважав часом виникнення спірних відносин момент звернення позивача з вимогою до відповідача про підготовку останнім пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262, а не момент звільнення з служби.
Отже, у постанові від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а Верховний Суд вважав, що на спірні правовідносини поширюються норми Порядку № 393, зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 119, які були чинними на момент звернення позивача з вимогою про підготовку останнім пакету документів для подачі до ГУ ПФУ у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років.
22. Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав розглянула доводи, наведені колегією суддів у справі № 520/5695/23 на обґрунтування підстав для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 600/3836/22-а, а також аргументи сторін у справі щодо змісту спірних правовідносин та законодавства, яке регулює спірні відносини, та дійшла таких висновків.
23. Конституція України - це Основний Закон України, що закріплює головні засади організації держави та суспільства, утверджує конституційні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, конституційний (державний і суспільний) лад.
24. Ст. 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
25. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
26. Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
27. У свою чергу, ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
29. Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій або невчинення їх у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
30. Судова палата нагадує, що у цій справі спірним є питання щодо застосування календарної чи пільгової вислуги років при встановленні підстав для направлення до органу Пенсійного фонду України документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
31. Так, умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на службі в органах внутрішніх справ та поліції, визначає Закон № 2262. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
32. Ст. 1 Закону № 2262 встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
33. Згідно з п. «б» ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч. 5 ст. 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
34. Ст. 2 Закону № 2262 визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
35. Згідно із п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п. п. «б»-«д», «ж» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.
36. Ч. 2 ст. 17 Закону № 2262 передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
37. Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
38. На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 1992 року № 393 затвердив Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей.
39. Суд, на підставі аналізу чинного законодавства, вказує на існування двох різних правових вимірів вислуги років, які стосуються колишніх поліцейських:
- вислуга років для п р и з н а ч е н н я пенсії відповідно до ст. 12 Закону № 2262;
- вислуга років для визначення р о з м і р у пенсії, призначеної відповідно до ст. 12 Закону № 2262.
40. Так, враховуючи вказане в контексті спірних правовідносин, Судова палата звертає увагу на наступне.
41. На час звільнення позивача зі служби (12 січня 2016 року) діяла редакція п. 3 Порядку № 393, яка визначала види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським, на пільгових умовах для призначення пенсії за вислугу років.
42. У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач був звільнений зі служби з органів Національної поліції з 12 січня 2016 року і на час звільнення стаж його служби в календарному обчисленні складав 16 років 02 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 10 днів.
43. Разом з тим, Постановою КМУ № 119, яка набрала чинності 19 лютого 2022 року, до Порядку № 393 внесено зміни, відповідно до яких Порядок № 393 доповнено п. 2-1 такого змісту: «Для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з п. п. 1 і 2 цієї постанови.».
44. П. 3 Порядку №393 (в редакції Постанови КМУ № 119) визначає, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
45. Отже, п. 3 Порядку № 393 (в редакції Постанови КМУ № 119) визначає види служби, які зараховуються, зокрема, поліцейським на пільгових умовах лише для визначення розміру пенсії за вислугу років, а не для призначення такої пенсії.
46. Отже, правове регулювання щодо права на призначення пенсії за вислугу років зазнало змін і, у зв'язку з такими змінами, як Закон № 2262, так і Порядок № 393 (в редакції Постанови КМУ № 119) виникнення, зокрема, в колишнього поліцейського права на таку пенсію пов'язують з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні, а не пільговому.
47. Розглядаючи питання розбіжностей у застосуванні норм матеріального права, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав бере до уваги, що різні аспекти дії закону у часі неодноразово досліджувалися Конституційним Судом України.
48. Зокрема, у рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що у регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
49. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
50. У рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року № 5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом ч. 1 ст. 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
51. Отже, у разі безпосередньої (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.
52. Якщо під час вирішення суб'єктом владних повноважень певного питання (в даній справі щодо наявності підстав для направлення до пенсійного органу документів для призначення позивачу пенсії за вислугу років), до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.
53. Такого ж висновку, вирішуючи можливість застосування до спірних правовідносин нормативно-правового акта, який зазнав змін з моменту звернення позивача до суб'єкта владних повноважень, до моменту прийняття останнім рішення за результатами розгляду такого звернення, дійшов Верховний Суд у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 803/1541/16.
54. У вказаній постанові Судова палата також звернула увагу на те, що у теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб'єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.
55. Правова визначеність, як елемент верховенства права, не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. Як стверджує єдиний орган конституційної юрисдикції, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абз. 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018).
56. Постанову № 119 прийнято Кабінетом Міністрів України на реалізацію своїх повноважень та після прийняття такої постанови і ст. 12 Закону № 2262, і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
57. Так, виходячи з положень ст. 12 Закону № 2262 та п. п. 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, а п. 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови.
58. Тобто, постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» усунуто розбіжності між Законом № 2262 та Порядком № 393 щодо врахування пільгової вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
59. З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а, відповідно до якого умовою для призначення пенсії за вислугу років для осіб, які звільнились зі служби до набрання чинності Постанови КМУ №119, але звернулись із заявою про оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262 після набрання чинності зазначеної постанови, є наявність календарної вислуги років, без можливості обрахунку такої вислуги в пільговому обчисленні.
60. При цьому, Судова палата вважає, що визначальним в цій справі є момент, коли позивач почав реалізовувати своє право на призначення пенсії. Ураховуючи те, що він звернувся з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262 у 2023 році, після набрання чинності Постановою КМУ № 119, то суб'єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними.
61. В контексті спірних правовідносин варто вказати на сутність такого поняття як «юридичний факт». Велика українська юридична енциклопедія містить визначення, відповідно до якого юридичний факт - це конкретні соціальні обставини, які мають значення для суб'єкта права у зв'язку з реалізацією його потреб та інтересу, властивості яких описано в нормі права як знання про умови, що викликають юридичні наслідки [Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. - Харків: Право. Т.3: Загальна теорія права / редкол.: О.В. Петришин (голова) та ін.; Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. 2017. С. 922].
62. Отже, юридичні факти у вимірі справи, що розглядається, - це конкретні соціальні обставини у формі дії чи події, з якими норми права пов'язують юридичні наслідки, тобто виникнення, зміну чи припинення правовідносин, набуття певних прав і обов'язків. Визначальним юридичним фактом у справі, що розглядається, було саме звернення ОСОБА_1 до відповідача з приводу оформлення на направлення документів для призначення пенсії. Підкреслимо: не звільнення зі служби у 2016 році, а звернення до ГУ Нацполіції у 2023 році, коли чинне законодавство містило положення про врахування виключно календарної вислуги років для призначення пенсії за вислугу років. Тим самим Суд акцентує увагу, що часом виникнення спірних відносин у цій справі був саме момент звернення позивача з вимогою до відповідача про підготовку пакету документів для подачі до пенсійного органу (2023 рік), а не час звільнення позивача зі служби в поліції (2016 рік).
63. Як вбачається з матеріалів справи, позивач одразу після звільнення зі служби у 2016 році не реалізував своє право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки не звернувся до ГУ Нацполіції з метою оформлення необхідних документів та їх направлення до пенсійного органу з метою призначення пенсії. Отже необхідно констатувати, що не настав юридичний факт, з яким закон пов'язував би виникнення, зміну чи припинення правовідносин щодо призначення пенсії за вислугу років. Суд наголошує, що наявність в особи певного права не означає його автоматичної реалізації. У позивача в 2016 році, при звільненні з поліції, було право на призначення пенсії (на підставі чинного тоді законодавства), натомість він його не реалізував шляхом вчинення визначених законодавством дій. Він вирішив реалізувати своє право на призначення пенсії через більш ніж 7 років з моменту виникнення такого права шляхом звернення до ГУ Нацполіції із заявою про оформлення та направлення документів для призначення пенсії за вислугу років. На цей час законодавство зазнало певних змін і вже по-іншому врегульовувало питання обрахунку вислуги років.
64. Судова палата наголошує, що за змістом ч. 2 ст. 2 КАС у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
65. Оспорювані дії відповідача щодо відмови позивачу в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, обумовлені саме відсутністю достатньої вислуги років у календарному обчисленні, як того вимагає чинне на момент вирішення цього питання законодавство.
66. Враховуючи наведене, Судова палата констатує, що на момент винесення відповідачем відмови в оформленні та направленні документів до ГУ ПФУ, необхідних для призначення пенсії за вислугу років, ГУ Нацполіції діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом № 2262 та Порядком № 393, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
67. Доцільно звернути увагу на те, що колегія суддів, передаючи справу на розгляд Судової палати, вважала за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а про розповсюдження Порядку № 393 в редакції змін, внесених Постановою КМУ № 119 на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності.
68. Разом тим, постанова Верховного Суду від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а не містить такого висновку, а навпаки у цій постанові Суд вважав часом виникнення спірних відносин момент звернення позивача з вимогою до відповідача про підготовку останнім пакету документів для подачі до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області для призначення пенсії за вислугу років та, відповідно, застосував норми Порядку № 393 в редакції змін, внесених Постановою КМУ № 119, які були чинними.
69. За таких обставин, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду з метою забезпечення однакового застосування норм права вважає за необхідне сформувати наступний висновок:
- призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262 особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись до ГУ Нацполіції для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19 лютого 2022 року (набрання чинності Постановою КМУ № 119, якою внесені зміни до Порядку № 393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
70. Судами встановлено, що вислуга років позивача складає: в календарному обчисленні 16 років 02 місяці 12 днів, у пільговому обчисленні - 22 роки 06 місяців 10 днів.
71. Застосовуючи наведені вище правові висновки до спірних правовідносин, які виникли у справі, що переглядається, Судова палата дійшла висновку про те, що оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 22 календарних років 06 місяців, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, то відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років та направлення їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
[…]».
Застосувавши до спірних правовідносин норми Закону № 2262 та Порядку № 393 з урахуванням висновків Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених в постановах від 10 грудня 2024 року у справі № 520/5695/23 та від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а, суд наголошує, що часом виникнення спірних відносин між ОСОБА_1 та ГУНП в Донецькій області є момент звернення позивача з заявою від 21 листопада 2024 року, а не час його звільнення зі служби в поліції (14 квітня 2017 року).
Суд зауважує, що, хоч заява від 21 листопада 2024 року і не містила прямої вимоги до ГУНП в Донецькій області про підготовку пакету документів для подачі до пенсійного органу, (позивач просив «надати завірену належним чином копію послужного списку з його особової справи до Пенсійного фонду України з метою внесення даних»), однак, вочевидь, це звернення було спрямовано на призначення йому пенсії відповідно до Закону № 2262.
До спірних правовідносин належить застосовувати ст. ст. 1-2, 12, 17, 17-1 Закону № 2262 та п. п. 1, 2, 2-1, 3 Порядку № 393 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ № 119), які пов'язують набуття права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 з наявністю певної вислуги років виключно в к а л е н д а р н о м у обчисленні.
За вказаного правового регулювання, як особі, звільненій зі служби в поліції 14 квітня 2017 року, для набуття права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 ОСОБА_1 необхідно мати вислугу років в календарному обчисленні 23 роки і більше.
Суд встановив, що на день звільнення зі служби, тобто станом 14 квітня 2017 року, вислуга років позивача в календарному обчисленні склала 13 років 06 місяців 26 днів, чого недостатньо для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
Той факт, що на день звільнення позивача зі служби в поліції Порядок № 393 діяв в редакції до внесення змін Постановою КМУ № 119, яка передбачала зарахування до вислуги років для призначення пенсії певних видів (періодів) служби на пільгових умовах, не спростовує висновку суду про відсутність у ОСОБА_1 станом на листопад 2024 року, тобто на момент виникнення спірних правовідносин, права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що на момент вчинення позивачем дій, спрямованих на реалізацію права на пенсію відповідно до Закону № 2262, і Закон № 2262 і Порядок № 393 пов'язували виникнення права на призначення пенсії вислугу років з наявністю певної вислуги років в календарному обчисленні.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі - Порядок № 3-1).
Згідно з п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років […] особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, […] подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до п. 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років […] подаються такі документи:
заява про призначення пенсії (додаток 1);
грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;
військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з п. «б» ст. 12 Закону;
довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;
копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);
довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк».
П. 8 Порядку № 3-1 визначені документи, які подаються для встановлення до пенсії надбавок, підвищень, додаткових пенсій згідно із Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про донорство крові та її компонентів», «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.
Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.
У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.
Отже, пенсійний орган, приймає рішення про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 на підставі документів, що направляються уповноваженим структурним підрозділом міністерства або іншого органу, в якому особа проходила службу та була звільнена з посади.
Наказом Національної поліції України від 14 травня 2019 року № 455 «Про визначення в Національній поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України визначено уповноваженим структурним підрозділом центрального органу управління поліції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, у центральному органі управління поліції, у міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції (п. 1).
Начальникам Головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві наказано визначити своїми наказами уповноважені структурні підрозділи з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України (п. 2).
Керівникам органів поліції охорони (крім Департаменту поліції охорони) наказано забезпечити подання документів, необхідних для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, до секторів з питань пенсійного забезпечення Головних управлінь Національної поліції за місцем дислокації відповідного органу поліції (п. 3).
Суд встановив, що позивач проходив службу в ГУНП в Донецькій області, яке утворено постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 як юридична особа публічного права та територіальний орган Національної поліції України.
На час його звернення з заявою про підготовку матеріалів для призначення пенсії (21 листопада 2024 року), уповноваженим структурним підрозділом відповідача, який мав повноваження щодо розгляду, оформлення та направлення необхідних документів органу, що призначає пенсію, для призначення пенсії за вислугу років був Сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області, який є структурним підрозділом відповідача без статусу юридичної особи.
Станом на листопад 2024 року у ОСОБА_1 не було права на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, оскільки його вислуга років в календарному обчисленні менша, ніж 23 роки.
Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що дії ГУНП в Донецькій області, які полягали у відмові ОСОБА_1 в оформленні всіх необхідних документів і подання про призначення пенсії та направленні їх до органу, що призначає пенсії, були правомірними та не призвели до порушення права позивача на соціальний захист (пенсійне забезпечення).
У спірних правовідносинах ГУНП в Донецькій області діяло з дотриманням вимог Закону № 2262 і Порядку № 393.
Як наслідок, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій ГУНП в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні та направленні до відповідних органів Пенсійного фонду заяви та документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262.
Вимога позивача про зобов'язання ГУНП в Донецькій області оформити документи та підготувати подання про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону № 2262, а також направити такі документи та подання до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262, мають похідний характер від вимоги про визнання неправомірними дій відповідача, а тому також не підлягає задоволенню.
Таким чином, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
При цьому відхиляє аргументи позивача, які стосуються застосування до спірних правовідносин норм Закону № 2262 та Порядку № 393 з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 31 серпня 2023 року у справі № 200/4951/22, від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а, від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, від 15 квітня 2024 року у справі № 140/11144/23, від 19 вересня 2023 року у справі № 200/9352/20-а, оскільки врахуванню підлягає, оскільки незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступив Верховний Суд, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (подібний висновок наведений Великою Палатою Верхового Суду в постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/10947/17).
З приводу покликання позивача на те, що за законодавством, чинним на час його звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 14 квітня 2017 року, яке передбачало врахування вислуги років у пільговому обчисленні для визначення права на призначення пенсії, він набув право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262, суд зазначає, що з заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262 він звернувся лише у 2024 році, після набрання чинності Постановою КМУ № 119, а тому ГУНП в Донецькій області не мало законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, відтак його дії в цьому випадку не можуть вважатися протиправними.
Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів і заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ст. 139 КАС судові витрати не підлягають розподілу.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код 40109058, місцезнаходження: 85302, Донецька обл., Покровський р-н, м. Покровськ, вул. Мандрика, буд. 7), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити - відмовити повністю.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
3. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
4. Повне судове рішення складено 17 липня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко