СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/13722/25
пр. № 3/759/5161/25
21 липня 2025 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Жмудь Вікторія Олексіївна, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу державного нагляду (контролю) у Київській області Державної служби України з безпеки на транспорті, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Сумської обл., українця, громадянина України, який працює водієм у ТОВ «Спеціалізоване підприємство «Універсал», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 18857 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 16.06.2025 о 12 год. 10 хв.по вул. Кільцева дорога в м. Києві не виконав законні вимоги посадової особи Укртрансбезпеки, що полягають у невиконанні рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу до найближчого місця зважування РС 003754 від 16.06.2025, чим порушено ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що відповідальність передбачена ст. 18857 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Також у судове засідання не з'явився захисник ОСОБА_1 - Гамов В.В. Через «Електронний суд» 17.07.2025 захисник Гамов В.В. подав клопотання про закриття справи стосовно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення. Дане клопотання захисниу обґрунтовує таким. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , керуючи вантажним транспортним засобом з причепом не виконав законні вимоги посадових осіб Укртрансбезпеки, що полягає у відмові від проходження габаритно-вагового контролю в зоні дії габаритно-вагового контролю, чим порушив вимоги ст. 18857 КУпАП. Однак, при детальній оцінці всіх обставин справи, можна дійти висновку, що доказова база проти ОСОБА_1 базується виключно на підставі припущень працівників Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеки). Так, ОСОБА_1 працює водієм у ТОВ «СП «УНІВЕРСАЛ», яке надає послуги з вантажних перевезень. Під час доставлення вантажу ОСОБА_1 зупинили працівники Укртрансбезпеки та попросили пред'явити документи на перевезення. Не виявивши жодних порушень при перевірці документів, інспектор дав йому вказівку їхати з ними на пункт вагового контролю. Однак, ОСОБА_1 повідомив, що в автомобілі є певні технічні проблеми, які можуть значно ускладнити його рух автомагістраллю та в подальшому призвести до ДТП. З огляду на технічну несправність транспортного засобу, ОСОБА_1 відмовився їхати за працівниками Укртрансбезпеки до найближчого пункту габаритно-вагового контролю, однак не відмовлявся від його проходження після усунення несправності вантажного автомобіля. Проте, працівники Укртрансбезпеки розцінили це як відмову пройти габаритно-ваговий контроль і склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 18857 КУпАП. Попри те, що чинне законодавство України передбачає обов'язок водія пройти габаритно-ваговий контроль на місці зупинки, а також право «Укртрансбезпеки» встановлювати для цього пересувні пункти вагового контроль, в той час як закони України не передбачають обов'язку для водія виконувати особисті забаганки працівників Укртрансбезпеки та слідувати за ними у невизначеному напрямку для проходження зважування, а тому ОСОБА_1 не порушував жодних норм закону і не може нести відповідальність за невиконання протиправних вимог державного службовця, якщо такі обов'язки для нього не передбачені законом. 3 огляду на вищевикладене, в діях ОСОБА_1 відсутні вина і умисел, оскільки несправність вантажного автомобіля унеможливлювала проходження габаритно-вагового контролю. Крім того, диспозиція ст.18857 КУпАП є бланкетною, тому необхідним є встановлення та зазначення в протоколі норм законів, які ймовірно порушила особа, однак у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні посилання на конкретні норми закону, які він начебто порушив. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленим законом. Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 , відсутній склад такого адміністративного правопорушення як невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 та його захисник Гамов В.В. належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, суддя вважає за можливе розглянути справу за їх відсутеності.
Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення № ПП002425 від 16.06.2025, який складений стосовно ОСОБА_1 ; копію довідки № 0072627 від 17.06.2025; копію акта № ОАР 029231 від 16.06.2025 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; копію рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу від 16.06.2025, складеному об 11 год. 40 хв., та яке отримав під підпис ОСОБА_1 ; копію акта про блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу від 16.06.2025, складеного о 12 год. 30 хв.; фото заблокованого транспортного засобу «SCANIA», д.н.з. НОМЕР_1 , суддя дійшла такого висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тобто, з вказаних норм вбачається, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 18857 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, щодо перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, усунення порушень законодавства з безпеки на автомобільному транспорті або створення перешкод для виконання покладених на них обов'язків, завдань.
Згідно з положеннями ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 16.06.2025 о 12 год. 10 хв. по вул. Кільцева дорога в м. Києві не виконав законні вимоги посадової особи Укртрансбезпеки, що полягають у невиконанні рішення про супроводження автомобільного транспортного засобу до найближчого місця зважування РС 003754 від 16.06.2025 року.
При цьому, суддя критично ставиться до тверджень захисника Гамова В.В. про те, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , має певні технічні проблеми, які можуть значно ускладнити його рух автомагістраллю та в подальшому призвести до ДТП. Жодних документів щодо несправності транспортного засобу, а ні ОСОБА_1 , а ні його захисником до суду не надано.
У судовому засіданні встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення № ПП002425 від 16.06.2025 та долучені до нього додатки є належними та допустимими доказами, а відтак, у відповідності до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 18857 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ст.18857 КУпАП, а саме у виді штрафу.
Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З огляду на вище викладене та керуючись 9, 23, 401, 18857, 245, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 18857 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 к.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Святошинського
районного суду міста Києва В.О. Жмудь