17 липня 2025 рокуСправа №160/5780/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
20.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 11.04.2025 року вх.№28883/25), в якій позивач просить суд:
- зобов'язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 довідку про відстрочку від призову під час мобілізації у зв'язку з наявністю члена родини який потребує постійного догляду у відповідності до 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звернувся до відповідача з заявою про надання відстрочки відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки здійснює догляд за хворим батьком що потребує постійного догляду, однак отримав відмову. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху.
Ухвалою суду від 20.03.2025 року відкрито провадження по справі №160/5780/25. Вирішено здійснювати розгляд справи одноособово суддею Луніною О.С. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/5780/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії повернуто без розгляду.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
25.03.2025 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що 24 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 від позивача надійшла письмова заява (Вх. №19991), в якій останній просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації (копія заяви додається). До письмової заяви позивач додав документи, а саме: копію паспорту громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1 на 1 арк.; копію паспорту громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_2 на 1 арк.; копію довідки МСЕК на 1 арк.; копію картки платника податків на 1 арк.; копію висновку ЛКК на 1 арк.; копію свідоцтва про народження на 1 арк.; копію витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання на 1 арк. 10 грудня 2024 року на засіданні Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі - Комісії) всього було розглянуто 24 (двадцять чотири) заяви військовозобов'язаних. За результатами засідання було складено Протокол №35. Заява позивача розглядалась під номером « 21» (витяг із протоколу надається). За результатами розгляду наданих позивачем документів, Комісією було прийнято рішення: «Відмовлено в наданні відстрочки. Заява не встановленого зразка та відсутні підтверджуючі документи».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/5780/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 16.09.2024 року звернувся до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою в якій просив надати йому відстрочку від призову на військову службу відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки здійснює догляд за хворим батьком що потребує постійного догляду. До заяви додав такі документи: копія свідоцтва про народження; копія паспорта та присвоєння рнокпп ОСОБА_1 ; копія висновка МСЕК; копія документа про інвалідність батька; копія паспорта та довідки про присвоєння рнокпп батькові. На заяві міститься відмітка про отримання її відповідачем за вх. № 19991 від 24.09.2024 року.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки МСЕК №145848 ОСОБА_3 має ІІІ групу інвалідності безстроково.
Відповідно до повідомлення від 04.10.2024 року за №19969, за результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 03.10.2024 року № 35 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що позивач підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: заява не встановленого зразка та відсутні підтверджуючі документи.
Позивач просить зобов'язати відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 довідку про відстрочку від призову під час мобілізації, у зв'язку з наявністю члена родини який потребує постійного догляду у відповідності до 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Разом з цим, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні, в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» № 2232-ХІІІ військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-ХII).
Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з ч. 5 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 11 постанови КМУ №154 від 23.02.2022 року «Про затвердження Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення:
- оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024 року, в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:
56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
57. Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою до відповідача про надання йому відстрочки на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з доглядом за хворим батьком, особою з інвалідністю ІІІ групи, що потребує постійного догляду.
За результатом розгляду заяви позивача, відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом від 03.10.2024 року №35 про відмову у наданні відстрочки від призову з підстав того, що заява не встановленого зразка та відсутні підтверджуючі документи.
До матеріалів справи позивачем долучений висновок №285 від 15.05.2024 року, відповідно до п.6 якого ОСОБА_2 рекомендовано соціальні послуги - «догляд вдома».
В той час, відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зайняті доглядом за хворою особою що «потребують постійного догляду».
Крім того, суд звертає увагу, що висновок №285 виданий 15.05.2024 року, дійсний протягом 12 місяців з часу видачі, тобто строк дійсності вказаного висновку сплив 15.05.2025 року і на момент розгляду справи по суті та прийняття судом рішення припинив свою дію в якості підтвердження певних прав чи зобов'язань. Також суд звертає увагу, що мета видачі вказаного висновку - для одержання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, тоді як позивач повинен був надати докази того, що ОСОБА_2 «потребує постійного догляду».
Щодо наданої до матеріалів справи заяви від 12.06.2024 року, яка засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №1943, суд зазначає, що вона не є належним доказом, що надає можливість встановити предмет доказування, не може бути використана для встановлення фактів, що мають значення для справи, іншими словами, така заява не підтверджує, що ОСОБА_2 потребує постійного догляду, оскільки зазначений висновок повинна зробити відповідна лікарсько-консультативна комісія (ЛКК) медичного закладу,
Крім того, заява від 12.06.2024 року не підтверджує, що позивач фактично здійснює догляд за ОСОБА_2 , оскільки заява затверджена зі слів заявника.
Інших доказів, зокрема, акту про проживання позивача з батьком або пояснень сусідів щодо спільного проживання позивача з батьком матеріали справи не містять, також відсутні докази що ОСОБА_2 потребує постійного догляду, зокрема висновку лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) відповідного медичного закладу з позначкою «потребує постійного догляду».
Окремо суд звертає увагу на витяг з протоколу №35 від 03.10.2024 року про відмову в наданні відстрочки ОСОБА_1 , з якого вбачається, що відповідач розглянув заяву позивача про надання відстрочки відповідно до п.13 ч.1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (особа яка має одного із батьків з інвалідністю І чи ІІ групи), тоді як позивач в заяві від 16.09.2024 року просив надати йому відстрочку від призову на військову службу, оскільки здійснює догляд за хворим батьком, що потребує постійного догляду (тобто відповідно до п.9 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Вказаний витяг з протоколу №35 від 03.10.2024 року ОСОБА_1 не оскаржує.
З огляду на надані сторонами в сукупності документи й докази, суд дійшов висновку, що у ОСОБА_1 відсутнє право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відтак у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача надати позивачу довідку про відстрочку від призову під час мобілізації у зв'язку з наявністю члена родини, який потребує постійного догляду у відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його рішень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази на підтвердження правомірності дій та докази, долучені в обґрунтування позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.
Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна