30 травня 2025 рокуСправа №160/7880/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу № 160/7880/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Губиниха, вул. Берегового, 37; ЄДРПОУ 32679601) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393), Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр-т. Олександра Поля, 57; ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
17.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11803739/32679601 від 23.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2977 від 07.09.2023 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №2977 від 07.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації.
Також в позовній заяви позивач просить встановити судовий контроль в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом зобов'язання Державну податкову службу України (ідентифікаційний код юридичної особи 43005393) подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що оскаржене позивачем рішення контролюючого органу не містить жодних юридичних обґрунтованих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, окрім того, зазначено про надання позивачем копій документів, складених з порушенням законодавства, але не наводено реальних порушень визначених законодавством, посилаючись лише на обставини, які або не визначаються законодавством такими, що є обов'язковими, або на обставини, які залежать від дій або бездіяльності контрагента позивача і не залежать від волі позивача щодо їх впорядкування.
Представник позивача зауважує, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.03.2025, у задоволенні заяви представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи №160/7880/25 за правилами загального позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛЕКСПРОМ» (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Губиниха, вул. Берегового, 37; ЄДРПОУ 32679601) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 43005393), Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр-т. Олександра Поля, 57; ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено.
01.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву (вх. №16897/25), яким заперечується проти задоволення позовних вимог. Відповідач наголосив, що з урахуванням наданих повноважень та поданих платником податків документів, Комісія контролюючого органу при прийнятті оскарженого рішення діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом та здійснює перевірку поданих платником податку копій документів. Відповідним рішенням ТОВ «АЛЕКСПРОМ» було надіслано повідомлення про необхідність подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У якому було зазначено наступне: необхідно надати видаткові накладні, ТТН, рахунки-фактури, акти звірки взаєморозрахунків, довіреності на постачання товару на ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ПАЛИВО» (ЄДРПОУ 42283109). Проте на виконання вимог контролюючого органу, позивачем не було надано додаткових документів, у зв'язку з чим рішенням від 23.09.2024 № 11803739/32679601 ТОВ «АЛЕКСПРОМ» було остаточно відмовлено в реєстрації податкової накладної від 07.09.2023 № 2977. Водночас зауважено, що до ДПС України надійшов лист від 06.09.2023 року № 11/4.1.1/22151-23 Бюро економічної безпеки України щодо здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72022000110000037 від 25.11.2022. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «АЛЕКСПРОМ» ухилилися від сплати акцизного податку, шляхом відображення реалізації нафтопродуктів, які відповідно до номенклатури даного процесу переробки та з метою ухилення від оподаткування, класифікують їх у код безакцизної сировини, реалізації та використання нафтопродуктів як пального та несплати акцизного податку у особливо великих розмірах.
03.04.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 17365/25) щодо позовної заяви, в якій зазначено про те, що відповідач-2 не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими. Відповідачем-2 взагалі не обґрунтовано, як отримана ними інформація від БЕБ України, щодо кримінального провадження відносно ухилення від сплати акцизного податку впливає на формування податку на додану вартість та на прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість. Відповідачем-2 не надано листа БЕБ України, від 06.09.2023 р. №11/4.1.1/22151-23 на який вони посилаються у своїй відповіді. Хоча, навіть якщо б відповідачем-2 все ж був би наданий, вищевказаний лист БЕБ України, то слід було б враховувати вимоги ст. 77 КАС України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду. Обставини, встановлені рішенням третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, підлягають доказуванню в загальному порядку при розгляді справи судом. Станом на дату подання даної відповіді на відзив, жодного вироку суду, що набрав законної сили відносно службових осіб ТОВ «Алекспром» не має. Більше того, по зазначеному у відзиві на позовну заяву кримінальному провадження, жодні службовій особі ТОВ «Алекспром» навіть не оголошено підозру. Отже, відповідач-2 не наводить у своєму відзиві на позовну заяву обґрунтування та аргументацію щодо необхідності відмовити позивачу у задоволенні його позову, натомість позивач, посилаючись на практику Верховного Суду у подібних справа в повній мірі обґрунтував протиправність дій податкового органу щодо відмови у реєстрації податкових накладних.
04.04.2025 від Державної податкової служби України надійшов відзив на позовну заяву (вх. 26579/25), в якому відповідачем -1 зазначено, що зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її до реєстрації є передчасним.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Алекспром», код ЄДРПОУ 32679601, зареєстрований як юридична особа: 51250, Дніпропетровська область, Самарівський (стара назва - Новомосковський) район, смт. Губиниха, вулиця Зоряна (стара назва Берегового), буд.37. На момент спірних правовідносин перебувало на обліку як платник податків в Східному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків з 16.12.2003.
Основний вид діяльності: Виробництво продуктів нафтоперероблення (код КВЕД 19.20). Фактичні види діяльності: 19.20 - Виробництво продуктів нафтоперероблення, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 20.59 Виробництво іншої хімічної продукції н.в.і.у.; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 68.20 - Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Позивачем для здійснення своєї діяльності 28.08.2019 отримано ліцензію на право виробництва пального реєстраційний номер 990114201900030 та ліцензію на право оптової торгівлі пальним реєстраційний номер 990614201900231 від 01.07.2019 р.
Основним напрямком діяльності позивача є оптова торгівля продуктами нафтоперероблення (Абсорбент газоконденсатний марки А, Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція)/паливо альтернативне власного виробництва, а також такими як: різні розчинники складні органічні, конденсат газовий, етанол як складник бензину, сировина вуглеводнева, суміш вуглеводнів тощо). Підприємство самостійно виготовляє продукти нафтоперероблення такі як: Суміш вуглеводнів. Бензино-лігроїнова фракція згідно розробленого ТУ У 23.2-31514949-004:2009 (УКТ ЗЕД 2709.00.90.00) та Абсорбент газоконденсатний Марки А згідно розробленого ТУ У 23919929.011-2000 (УКТ ЗЕД 2709.00.90.00).
Зазначена продукція виготовляється з наступних компонентів: газовий конденсат, нафта, нафта сира які закуповуються підприємством на внутрішньому ринку.
15.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекспром» уклало з Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГІЯ-ПАЛИВО» (код 42283109), що є покупцем, договір поставки № 20/19 на поставку «Абсорбент газоконденсатний Марки А» (ТУ У 23919929.011-2000) на умовах поставки EXW з навантаженням.
У зв'язку з виконанням позивачем свого обов'язку по поставці товару, що визначено відповідними господарськими договорами укладеними з ТОВ «ЕНЕРГІЯ-ПАЛИВО», позивач протягом вересня 2023 року здійснив поставку замовленого товару покупцеві.
У зв'язку з виконанням зобов'язань за вищезазначеним договором та відповідно до статті 201 Податкового кодексу України, позивачем була виписана податкова накладна №2977 від 07.09.2023 і направлена до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Однак, реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена після подачі її на реєстрацію. У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначено таке: «Реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»
Позивачем на адресу податкового органу було надіслано Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено, Пояснення до повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, яку зупинено, в яких останнім надано інформацію про походження товару, про всі операції, які виконувались з товаром, який відвантажений в адресу контрагента позивача, та надано копії документів для підтвердження законності даних операцій (договір поставки, видаткові накладні, довіреності, товарно-транспортні накладні, договори на закупівлю товарів, платіжні доручення).
Однак за результатами розгляду пояснень «АЛЕКСПРОМ», відповідачем-2 було прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11803739/32679601 від 23.09.2024.
Підставою для прийняття рішення відповідачем-2 зазначено: надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначаєПодатковий кодекс України(далі -ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту16.1.3пункту16.1 статті 16та абзацу першого пункту49.2і пункту49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту16.1.3 пункту 16.1 статті 16та пункту46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що оскаржене рішення не містить жодного розшифрування податкової інформації, натомість податковим органом лише продубльовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що не дає можливості встановити, яких саме документів недостатньо контролюючому органу для прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями пункту 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкової накладної позивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Як встановлювалося судом, позивачем на виконання квитанцій про зупинення реєстрації було надано пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
При цьому, суд зазначає, що недотримання вимог контролюючого органу щодо змісту та обґрунтованості квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної обумовило неоднозначне трактування позивачем вимоги податкового органу щодо переліку документів, необхідних для реєстрації податкової накладної, що в свою чергу, обумовило прийняття відповідачем оскарженого рішення з підстав ненадання тих документів, які контролюючим органом не витребовувались.
Крім того, в спірному рішенні не зазначено, які саме документи не були надані позивачем, в той час як судом встановлено, що позивачем надано первинні документи, які дають смогу встановити повноту та зміст господарської операції, за наслідком якої і було складено спірні податкові накладні.
Відповідно п.2, п.3, п.4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року (далі Порядок №520) прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, а саме:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №520 від 12.12.2019 року комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим, у пункті 6 Порядку № 1165 вказано, що інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
З урахуванням положень наведених норм, комісією регіонального рівня приймається рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за результатами розгляду інформації та копій документів платника податку. Отже, контролюючий орган має зажадати від платника податку документів та пояснень на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю його діяльності, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях. Також аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку і обґрунтовану підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Суд зазначає, що позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України.
Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Таким чином, суд доходить висновку, що спірні рішення контролюючого органу не містять конкретної інформації, які саме документи складені позивачем із порушенням законодавства, або документів, які мав надати позивач на пропозицію контролюючого органу, але не надав, що свідчить про не надання комісією належної оцінки, які ж саме документи платником податку подано не було, і яким чином це унеможливило реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Більш того, з огляду на відсутність конкретизації вимог контролюючого органу щодо надання документів (чіткий їх перелік), рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості, а тому є протиправним.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2020 року справа № 520/399/19 зазначено, що наявність або відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням або порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства. У зв'язку з цим, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що відсутність ТТН на транспортування продукції не може автоматично свідчити про безтоварність господарської операції, за наявності інших належних доказів. З огляду на це певні недоліки у ТТН або відсутність певних ТТН не може спричиняти для позивача негативних наслідків в аспекті свідчення про безтоварність господарської операції.
При цьому, під час ухвалення спірного рішення податковим органом застосований принцип привалювання форми над змістом, застосування якого не може відповідати критеріям законності ухваленого суб'єктом владних повноважень рішення.
Суд зауважує, що всі сумніви контролюючого органу щодо наданих позивачем ТТН та видаткових накладних, а також питання дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначенихПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкової накладної.
Посилання контролюючого органу на те, що платник податків відповідав критеріям ризиковості платника податку на додану вартість відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 (зі змінами) на момент реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних платник податку (продавець), відповідав п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, і на момент розгляду справи його статус не змінився, є безпідставні, оскільки перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених таким платником податків господарських операцій.
Аналогічні висновки викладенні у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року по справі № 160/31872/23.
До того ж змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20).
У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операцій чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.02.2020 по справі 640/1131/19, від 21.05.2019 по справі № 0940/1240/18.
При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15.02.2023 року у справі № 2240/3117/18.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Оскільки відповідач-2 у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 01.02.2023 року у справі № 2240/2900/18.
Таким чином, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд також враховує, що чинним законодавством покладено на Державну податкову службу України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, податковому органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» податкового органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №2977 від 07.09.2023 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ», в Єдиному державному реєстрі податкових накладних фактичною датою її подання на реєстрацію.
Щодо клопотання про встановлення судового контролю, суд зазначає про таке.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено уст. 382 КАС України.
Відповідно до ч. 1ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Правові норми, закріплені у ч. 1ст.382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, п. 1 ч. 6 ст. 246 КАС України, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
З аналізу наведених норм вбачається, судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Разом з тим, позивачем не доведено необхідності встановлення судового контролю під час ухвалення даного рішення, відповідних доказів до матеріалів справи не надано.
Оскільки, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом суду, та позивачем не доведено, що відповідачами рішення суду не буде виконано, суд вважає, що таке клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
З огляду на задоволення позовних вимог та згідно з вимогами статті 139 КАС України судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у відповідному розмірі, який встановлено чинним законодавством.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 134 ,139, 143, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Губиниха, вул. Берегового, буд. 37; ЄДРПОУ 32679601) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393), Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 57; ЄДРПОУ 43968079) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11803739/32679601 від 23.09.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної №2977 від 07.09.2023 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «АЛЕКСПРОМ» №2977 від 07.09.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її до реєстрації.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (49031, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 57; ЄДРПОУ 43968079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Губиниха, вул. Берегового, буд. 37; ЄДРПОУ 32679601) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8; ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» (51250, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, селище міського типу Губиниха, вул. Берегового, буд. 37; ЄДРПОУ 32679601) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 30.05.2025.
Суддя О.В. Царікова