м. Вінниця
25 липня 2025 р. Справа № 120/9335/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю, на думку позивача, податкових повідомлень - рішень № 0152132405, № 0152102405, №0152152405, №0152122405 від 23.05.2025 р.
23.07.2025 представником позивача подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_1 , в тому числі зупинення на підставі податкової вимоги від 08.07.2025 року №0008151-1303-0232 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області податкового боргу у загальній сумі 408 244,52 гривень, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Частинами 1 - 3 статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що в матеріалах поданої заяви міститься достатньо даних для вирішення відповідного процесуального питання, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Види забезпечення позову визначені статтею 151 КАС України.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
У пункті 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06.03.2008 надано роз'яснення, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.
Доводи позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.
Як слідує з прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даного адміністративного позову є податкові повідомлення - рішення № 0152132405, № 0152102405, №0152152405, №0152122405 від 23.05.2025 р.
При цьому, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, представник позивача зазначає, що відповідач не надає жодних належних та допустимих доказів на обґрунтування доводів щодо отримання ОСОБА_1 коштів в розмірі 414410,41 грн за 2021 рік та 1224828,69 грн за 2022 рік від підприємницької діяльності - доходів від компанії "Fenix International Ltd" за створення контенту на платформі Only Fans.
Також представник позивача вказує, що відповідач мав би надіслати позивачу запит та запросити у позивача пояснення щодо природи отримання вказаних коштів перед тим як класифікувати їх як дохід. При цьому, представник позивача зауважує, що в період з 2021 по 2022 роки позивач не заключала договорів, контрактів та не здійснювала підприємницьку діяльність, а також не отримувала жодного доходу.
Також заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що 08.07.2025 позивач отримала вимогу № 008151-1303-0232, в якій вимагається терміново сплатити суму податкового боргу у розмірі 408244,52 грн. Представник позивача вказує, що оскільки оскаржуються податкові повідомлення-рішення, а отже й податкова вимога № 008151-1303-0232 базується на підставі акту перевірки, законність якого ще не встановлена. А виконання вимоги призведе до примусового стягнення, блокування рахунків, негативних фінансових наслідків, що унеможливить ефективний захист прав позивача.
Разом з цим, вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду даного клопотання не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом.
Надаючи оцінку зазначеним доводам представника позивача суд зазначає, що подана заявником заява та докази не дозволяють дійти беззаперечного висновку про наявність очевидних ознак протиправності податкових повідомлень - рішень № 0152132405, № 0152102405, №0152152405, №0152122405 від 23.05.2025 р.
Суд зауважує, що питання протиправності акту індивідуальної дії є оціночним, проте відповідну оцінку обставинам справи та прийнятим рішенням суд може надати лише за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.
Щодо того, що виконання податкової вимоги призведе до примусового стягнення, блокування рахунків, негативних фінансових наслідків для позивача, що унеможливить або ускладнить ефективний захист прав позивача, то такі доводи представника позивача є необґрунтованими.
Суд зауважує, що податкова вимога формується на суму боргу, що перевищує 1020 грн. та фактично носить інформативний характер, надає боржнику можливість добровільного виконання зобов'язань щодо сплати податків та зборів.
Якщо платник податків не сплачує податковий борг у добровільному порядку, лише тоді податковий орган вживає заходи примусового характеру, зокрема передбачені п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, згідно з яким орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Отже, податкова вимога не є виконавчим документом або іншим документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відтак, відсутні підстави для забезпечення позову у спосіб, визначений у п. 5 ч. 1 с. 151 КАС України, як про це просить представник позивача.
Разом з тим, представником позивача не надано доказів звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення з позивача податкового боргу в сумі 408244,52 грн. на підставі податкової вимоги № 008151-1303-0232 від 08.07.2025 та прийняття судом відповідного рішення про стягнення.
Таким чином, наведене представником позивача обґрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову та долучені докази не дозволяють дійти висновку про існування обставин, які згідно з положеннями ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено належних, допустимих та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову в цій справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.
Враховуючи викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням питання реальності істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, суд приходить до висновку, що подана представником позивача заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень частин 5 та 8 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст. 150-154, 156, 248, 256, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна