Справа № 589/494/25
Провадження № 1-кп/589/531/25
14 липня 2025 року м. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі
судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Середина-Буда Шосткинського району Сумської області, без постійного місця проживання, пенсіонера, раніше судимого:
1) 18.05.1988 Середино-Будським РС Сумської області за ст.206 ч.2, ст.94, ст.145 ч.2, ст.42 КК України до 11 років позбавлення волі. Звільнення: 11.02.1999 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
2) 01.12.2004 Середино-Будським РС Сумської області за ст.186 ч.2 КК України 2001 року до 4 років позбавлення волі. Звільнення: 06.09.2008 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
3) 23.02.2009 Середино-Будським РС Сумської області за ст.185 ч.2 КК України 2001 року до 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнення: 15.07.2010 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
4) 21.10.2011 Середино-Будським РС Сумської області за ст.297 ч.2, 185 ч.2, ст.70 ч.І КК України 2001 року до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано по вироку цього ж суду від 13.09.2011 у вигляді 6 місяців позбавлення волі і остаточно 3 роки 5 місяців позбавлення волі. Звільнення: 13.03.2015 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
5) 25.04.2018 Середино-Будським РС Сумської області за ч.2 гг.263 КК України 2001 року до 1 року позбавлення волі;
6) 18.03.2019 Середино-Будським районним судом Сумської області за ч.2 ст.185 КК України 2001 року до 3 місяців арешту. На підставі ст.70 ч.4 КК України шляхом поглинання менш суворого юкарання призначеного даним вироком, більш суворим покаранням ризначеним вироком цього ж суду від 25.04.2018 і остаточно призначити 1 рік озбавлення волі. Початок строку з 25.04.2018. Зараховано в строк відбування скарання за вироком цього ж суду від 25.04.2018. Звільнення: 25.04.2019 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
7) 23.06.2021 Ямпільським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 70, ч. З ст. 70 КК України до 4 років озбавлення волі, звільнений 04.01.2024 після відбуття строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,
01.12.2024 у вечірній час, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм знайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході спілкування з останнім, вчинив словесну сварку з ним, в ході якої у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_6 . Після цього, під час з'ясування відносин ОСОБА_5 , знаходячись в коридорі вищевказаної квартири, маючи умисел на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, діючи з мотивів особистої неприязні, взявши до рук дерев'яну палицю, завдав нею ОСОБА_6 два удари у верхню частину голови та один удар у тім'яну ділянку голови, чим спричинив ОСОБА_6 , згідно висновку судово - медичної експертизи від 10.01.2025 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забійної рани лівої тім'яної ділянки, крововиливу у м'які покриви та з боку їх внутрішньої поверхні в проекції рани, травматичних виливів над та під оболонками головного мозку над лівою тім'яною ділянкою зліва; забою у лівій тім'яній долі, що ускладнились розвитком набряку-стиснення головного мозку, через отримання яких настала смерть останнього та які кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння та знаходяться у прямому причинному зв'язку з настаням смерті.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав частково, пояснив, що дійсно 01.12.2024 прийшов до квартири де живе ОСОБА_6 , який є власником квартири, пояснив, що часто там бував. Прийшов туди з метою заварити чаю. ОСОБА_6 не хотів бачити ОСОБА_5 , став його проганяти, на підставі чого виникла сварка. Обвинувачений вказав, що ОСОБА_6 тримав в руках кухонну сокиру, а тому, захищаючись, ОСОБА_5 узяв до рук палицю, що була біля вхідних дверей та наніс удари ОСОБА_6 , два удари наніс спереду, потім пояснив, що наніс і третій удар (не вказав, куди саме). Після цього, згідно показань обвинуваченого, ОСОБА_6 повернувся до кімнати та ліг спати на підлогу, а ОСОБА_5 накрив його ковдрою та пішов з квартири та більше до неї не повертався.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість в інкримінованому йому діянні вбачається з сукупності досліджених судом доказів.
З висновку судово-психіатричної експертизи № 7, встановлено, що ОСОБА_5 не потребує будь-яких заходів медичного характеру примусових, не страждає будь-якими психічними розладами, тобто, є осудним.
Згідно протоколу огляду місця події від 03.12.2024 - квартири ОСОБА_6 за вищевказаною адресою в кімнаті на підлозі було виявлено труп ОСОБА_6 зі слідами крові на голові та на підлозі поруч. Також попередньо були виявлені тілесні ушкодження, які збігаються з тілесними ушкодженнями, виявленими в результаті проведення судово-медичної експертизи.
З висновку судово-медичного експерта від № 89 від 02.12.2024 вбачається, що смерть ОСОБА_6 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забійної рани лівої тім'яної ділянки, крововиливу у м'які покриви та з боку їх внутрішньої поверхні в проекції рани, травматичних виливів над та під оболонками головного мозку над лівою тім'яною ділянкою зліва; забою у лівій тім'яній долі, що ускладнились розвитком набряку стиснення головного мозку. Також містяться сліди нанесення ударів по голові спереду, які не мають причинного зв'язку з настанням смерті.
З відеозапису слідчого експеримента з обвинуваченим вбачається, що останній детально вказує, як і куди наносив удари потерпілому, накреслив план (схематично) квартири ОСОБА_6 , вказав, де відбулась розмова, що завершилась нанесенням тілесних ушкоджень та місце в квартирі, де було виявлено труп ОСОБА_6 . Крім того, ОСОБА_5 вказав, що залишився в квартирі до ранку, накрив потерпілого ковдрою, вважав, що він відпочиває, ніякої допомоги не надавав, в тому числі не намагався викликати медичну допомогу.
З висновку судово-медичної експертизи № 17 вбачається, що механізм нанесення тілесних ушкоджень продемонстрований на слідчому експерименті обвинуваченим, повністю співпадає з тілесними ушкодженнями, які були виявлені у самого загиблого ОСОБА_6 .
Свідок ОСОБА_7 , що є працівником поліції, вказав, що 02.12.2024 було отримано інформацію, що виявлено труп ОСОБА_6 . Зі слів інших осіб і самого ОСОБА_6 до дня смерті, було відомо, що ОСОБА_5 часто ночував у ОСОБА_6 .. Таким чином було встановлено ОСОБА_5 , який дійсно пояснив, що 01.12.24 перебував в вечірній час в квартирі ОСОБА_8 , виникла сварка, він в ході якої наносив удари, два удари наніс спереду палицею, третій удар наніс, коли той вже стояв до нього спиною.
Свідок ОСОБА_9 працівник поліції показав, що після встановлення місцезнаходження ОСОБА_5 останній пояснював, що мала місце сварка, в ході якої ОСОБА_5 наніс два удари палицею ОСОБА_6 , яка стояла біля дверей також наніс один удар цією палицею в потиличну частину голови.
Аналогічні покази дав свідок ОСОБА_10 , Крім того, свідку відомо, що ОСОБА_5 вказував що ОСОБА_6 викрав у нього гроші з пенсії. На цьому ґрунті він виказував своє невдоволення, свою неприязнь до ОСОБА_6 .
В судовому засіданні обвинувачений висловлювався відносно потерпілого у вкрай неприязній формі, вказував, що все зробив правильно, що свідчить про умисний характер його дій. В той же час, показання обвинуваченого, що у нього "не було вибору", що він "захищався" спростовуються, зокрема, висновком судово-медичної експертизи, в ході якого встановлено локалізацію тілесних ушкоджень, які перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю потерпілого - забійна рана тім'яної ділянки. Тобто, потерпілий був розташований до обвинуваченого спиною в момент нанесенням останнім удару палицею по голові, що виключає захист від посягання. Крім того, обвинувачений вказав, що після двох ударів потерпілий розвернувся та прямував до кімнати. Встановлення цих обставин спростовує твердження обвинуваченого про його вимушені дії, направлені на захист від посягання з боку ОСОБА_6 .
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, суд кваліфікує дії обвинуваченого як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, тобто, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Обставин які, відповідно до ст. 66 КК України, пом'якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує, особу обвинуваченого, наявність судимостей вчинення кримінальних правопорушень різного ступеню тяжкості, а тому вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України в виді позбавлення волі.
Враховуючи, що суд призначає обвинуваченому реальне покарання в виді позбавлення волі на тривалий строк, а також тяжкість вчиненого ним злочину, з метою забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків та виконання вироку суду, дію запобіжного заходу в виді тримання під вартою суд вважає за необхідне продовжити до набрання вироком суду законної сили.
Процесуальні витрати на залучення експертів стягнути з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 370, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання в виді позбавлення волі на строк 9 років.
Зарахувати до строку покарання строк затримання та перебування під вартою.
Строк покарання рахувати з дня затримання - з 03.12.2024.
Дію запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком суду законної сили.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 7561 грн. 05 коп.
Речові докази: палицю довжиною 112 см з нашаруванням речовини бурого кольору та зі слідами пошкодження, сколів та перелому; три скляні чарки, виявлені на столі в кімнаті № 1; кухонну сокиру, виявлену з підлоги за диваном в кімнаті № 1 зі слідами речовини бурого кольору з пошкодженням обуху; штани синього кольору з білими смугами з нашаруванням речовини бурого кольору; чоловічу куртку коричневого кольору; пару чоловічих черевиків зеленого кольору з нашаруванням речовини бурого кольору на внутрішній стороні лівого черевика; куртку чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору; штани темно-синього кольору - знищити. Арешт вищевказаного майна скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1