Справа № 181/460/25
Провадження № 1-кп/185/831/25
12 червня 2025 року м.Павлоград
Дніпропетровської області
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),
потерпілої - ОСОБА_4 ,
її представника - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши під час запровадженого воєнного стану в Україні у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, обвинувальний акт з додатками, складений у кримінальному провадженні № 12024041480000223 від 17 вересня 2024 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України, -
Прокурор, з наведенням відповідних мотивів, клопоче про необхідність вирішення питання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 на 60 діб, обґрунтовуючи його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу не змінилися і не відпали.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти даного клопотання, вважали не підтвердженим наявність заявлених прокурором ризиків
З'ясувавши думку сторін кримінального провадження із зазначеного питання, де обвинувачний та його захисник заперечували проти клопотання прокурора, та клопотали про зміну запобіжного заходу на більш м'який, проаналізувавши та співставляючи зазначені питання між собою та у сукупності з позицією сторін кримінального провадження, змістом обвинувального акту, а також вимогами КК та КПК України, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Згідно зі ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, інших учасників цього ж кримінального провадження;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
На виконання вказаних вимог Закону судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_6 є раніше не судимою особою, має постійне місця проживання, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, в посаді робітника підсобного інженерного відділення інженерного взводу інженерної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», одружений, на утриманні маючого малолітню дитину ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Даних про незадовільний стан здоров'я обвинуваченого ОСОБА_6 у суду не має.
Також, суд бере до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, які, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином та нетяжким злочином, що вчинені у стані алкогольного спяніння.
Покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, у разі доведеності вини обвинуваченого, передбачено на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі.
24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, що дає підстави вважати, що, перебуваючи на волі, та під загрозою можливого застосування тяжкого покарання, у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_6 може переховуватися від суду, у тому числі й за межами держави.
Суд ураховує запровадження воєнного стану та збройну агресію в Україні, як обставину, яка суттєво збільшує ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки на частині території України ведуться бойові дії а частина території України є тимчасово окупованою.
Враховуючи викладене, а також оцінюючи сукупність наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим, оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно останнього запобіжний захід, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто, з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Зазначені обставини свідчать про те, що обвинувачений ОСОБА_6 , у випадку зміни раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, з огляду на тяжкість інкримінованого, процесуальні наслідки зазначеного в контексті покарання, що загрожують даній особі у разі визнання винуватою, може перешкоджати судовому провадженню, переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, застосування більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а обраний відносно останнього запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Вирішуючи питання продовження дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого, суд зважає на те, що зазначений прокурором ризик про переховування від суду продовжує існувати, бо під загрозою можливого покарання обвинувачений може ухилитись від правосуддя, вчинити інше кримінальне правопорушення. В зв'язку з наведеним, суд зазначає, що тяжкість злочину не є єдиною підставою продовження строку тримання під вартою, а тому з урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки прокурора, та інших учасників процесу, а також, вбачаючи ризики, викладені в ст.177 КПК України, та з урахуванням вимог ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_6 , у вигляді тримання під вартою до 60 календарних днів.
При цьому, суд приймає рішення про те, що термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжується відносно обвинуваченого ОСОБА_6 без визначення розміру застави, оскільки злочин, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_6 , є таким, що вчинений із застосуванням насильства, із застосуванням вогнепальної зброї та спричинив смерть людини, що в свою чергу, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, унеможливлює визначення розміру застави у зазначеному кримінальному провадженні.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисником обвинуваченого, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 197, 331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 289КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на строк до 10 серпня 2025 року.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1