25 липня 2025 року ЛьвівСправа № 161/3584/25 пров. № А/857/11539/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.
розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 161/3584/25 за апеляційною скаргою Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2025 року, у справі № 161/3584/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулась до Восьмого апеляційного адміністративного суду із заявою про стягнення з Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради в користь ОСОБА_1 судових витрат, які позивачка понесла у зв'язку з апеляційним розглядом справи, а саме: витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, апеляційний суд при вирішенні цієї заяви зазначає наступне.
13 травня 2025 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову, якою апеляційну скаргу Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради залишив без задоволення, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2025 року у справі №161/3584/25 - без змін.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 3 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
А, згідно із частиною 5 цієї статті, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи, чи з власної ініціативи, ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як передбачено частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 3, 4 та 7 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Апеляційний суд встановив те, що вартість правничих послуг, які надав адвокат у суді апеляційної інстанції становить 3000,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт № 2 від 06 травня 2025 року.
Також апеляційний суд встановив, що відповідач заперечує можливість стягнення з Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради витрат на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. оскільки вважає їх такими, що не підтверджені, є завищеними, необґрунтованими та не відповідають критеріям реальності й співмірності, передбаченим законодавством.
Проаналізувавши суть спору та суму понесених судових витрат на правничу допомогу, апеляційний суд зазначає, що вони не є співмірними із складністю справи та об'ємом правової роботи виконаної для позивача.
Зокрема, апеляційний суд встановив, що у суді апеляційної інстанції адвокат подав відзив на апеляційну скаргу, який в цілому повторює зміст позовної заяви. Справа не є складною, у вказаній категорії справ сформована усталена судова практика Верховного Суду.
Тому, апеляційний суд вважає, що на користь позивачки необхідно стягнути витрати на правову допомогу, надану адвокатом у суді апеляційної інстанції, за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області в сумі 1500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 252, 311, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову по справі № 161/3584/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн. (одну тисячу п'ятсот гривень 00 копійок).
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту додаткової постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Р. Б. Хобор
судді Н. В. Бруновська
Р. М. Шавель