24 липня 2025 року Київ №320/11373/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Будстальмонтаж» про стягнення заборгованості,
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будстальмонтаж» (далі - відповідач), в якому позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість на відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2023 року по лютий 2024 року в сумі 14565,97 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку із чим за період за період з листопада 2023 року по лютий 2024 року виникла заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 14565,97 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Відповідно до ухвали суду від 14.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
Відповідач проти позову заперечував, надіслав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позову. Стверджували безпідставність заявлених вимог, оскільки на переконання відповідача неправомірно призначено пенсію громадянину ОСОБА_1 , а тому відсутні підстави для компенсації витрат на її виплату, з огляду на те, що відповідно до особової справи працівника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 26.05.2017 по 19.08.2022 (5 років 2 місяці 25днів) останній працював на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій на будівництві промислових будівель і споруд у відповідача. Зазначили, що одних тільки вимог стосовно віку, стажу та віднесення посади до списку № 2 не є підставою для того аби вважати, що працівник виконував свої обов'язки на підприємстві в особливо шкідливих або особливо важких умовах праці. Ці фактори можуть бути підтверджені виключно за результатами атестації робочих місць. На переконання відповідача, ОСОБА_1 не працював на роботах в особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці.
Після проведеної атестації робочих місць відповідно до наказу від 25.04.2016 № 6-ОП, атестаційною комісією не було виявлено факторів ІІІ класу, тому за показниками робоче місце слід уважати з допустимими умовами праці. У подальшому, під час проведення чергової атестації робочих місць відповідно до наказу від 27.08.2019 № 27-ОП, не було виявлено особливо шкідливих та особливо важких умов праці за професією монтажник з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій.
Крім того, позивач визначив суму відшкодування на підставі місячних розрахунків, надавши до суду місячні розрахунки від 08.11.2023, 01.12.2023, 09.01.2024, 01.02.2024 (з листопада 2023 року по лютий 2024 рік). Цим самим, на переконання відповідача, позивач порушив норми чинного законодавства та не дотримався приписів Інструкції, визначив суми відшкодування на підставі місячних розрахунків, як то розрахунки на кожен місяць, що не визначено жодним нормативним актом та є виключною ініціативою позивача, а відтак не може визнаватися законними.
Ураховуючи ці факти, у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з відсутністю належним чином підтверджених умов праці щодо шкідливості.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої при призначенні пенсії громадянину ОСОБА_1 , останнім разом з пакетом документів було подано довідку від 23.03.2023 № 230323-1, яка підтверджує стаж роботи ОСОБА_1 на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій у товаристві з обмеженою відповідальністю «Будстальмонтаж».
Згідно з довідкою від 23.03.2023 № 230323-1, указана посада віднесена до посад передбачених списком № 2, а також вказано на атестацію робочих місць про підтвердження посади до списку № 2 наказами: № 6-ОП від 25.04.2016, № 9-ОП від 20.05.2016, № 27-ОП від 27.08.2019, № 28-ОП від 13.09.2019. Довідка складена за підписом Генерального директора Тьолушкіна Ю.А., головного бухгалтера Фещенко О.М., а також особи відповідальної за ведення кадрового обліку Тьолушкіна Ю.А. , містить печатку підприємства відповідача.
Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких просили відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будстальмонтаж» (код ЄДРПОУ: 36460632; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 8, корпус 59, поверх 12) є юридичною особою та обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких відповідачу визначено суму витрат по пільговим пенсіям за списком № 2 за період з жовтня 2023 по березень 2024 року в сумі 122481,03 грн.
Указані розрахунки були надіслані на адресу відповідача, що підтверджено наявними письмовими доказами, та вручені відповідачу, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Оскільки відповідачем не було самостійно сплачено вказану заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення її в примусовому порядку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив із такого.
За нормами пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон № 1058-IV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція № 21-1, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники, до яких, серед іншого, віднесено роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції № 21-1.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції № 21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (пункт 6.5 Інструкції № 21-1).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
За нормами пункту 6.8 Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, обов'язок із відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, у частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у пункті 30 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 640/23683/19.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання вимог Інструкції № 21-1 органами Пенсійного фонду України були направлені на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах за списками № 2, за період з листопада 2023 року по лютий 2024 року у сумі 14565,97 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.
Суд зауважує, що зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій були направлені на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, та вручені відповідачу.
Відповідач у порушення пункту 6.7 Інструкції № 21-1 не перерахував у належні строки кошти за вказаний період, що призвело до утворення заборгованості у загальному розмірі 14565,97 грн.
Щодо доводів представника відповідача, що наказами про атестацію робочих місць не підтверджується віднесення посади ОСОБА_1 до шкідливих умов праці, а тому у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування таких витрат, суд зазначає таке.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем було видано довідку від 23.02.2023 № 230323-1, якою підтверджено стаж ОСОБА_1 за період з 26.05.2017 по 19.08.2022 на посаді монтажник із монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, яка віднесена до списку № 2, і на підставі цієї довідки ОСОБА_1 було призначено пенсію на пільгових умовах.
Указане дає підстави стверджувати, що у відповідача наявний обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Докази погашення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що є предметом спору, відповідач протягом розгляду справи суду не надав, а викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив доводи і міркування не спростовують доводів позивача та наявності за відповідачем обов'язку на сплату спірних сум на відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій що громадянина ОСОБА_1 .
Решта заперечень відповідача, у т.ч. й щодо неправомірності вказаних розрахунків, не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними положеннями законодавства та фактичними обставинами справи.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки ця справа не пов'язана з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у цьому випадку кожною стороною має бути доведена правомірність своєї позиції, що відповідає засадам змагальності адміністративного процесу.
Так, відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є змагальність сторін.
Частиною першою статті 9 Кодексу визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином засади змагальності покладають на відповідача обов'язок довести суду правомірність його заперечень та надати суду докази відсутності у нього заборгованості перед позивачем із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, або докази відсутності у нього обов'язку такого відшкодування.
Натомість, під час розгляду справи такі докази відповідач суду не надав, як і не надав взагалі доказів відшкодування позивачеві витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у будь-якому розмірі.
Ураховуючи наведене, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем із відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, суд доходить висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Суд також ураховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, до основних завдань Пенсійного фонду України відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.
Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Добросовісне виконання суб'єктами господарювання свого обов'язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 640/18421/19.
Оскільки, під час розгляду цієї справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд уважає за необхідне зазначити, що у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будстальмонтаж» (код ЄДРПОУ: 36460632; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела (Івана Лепсе), буд. 8, корпус 59, поверх 12) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ: 42098368; місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) заборгованість на відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з листопада 2023 року по лютий 2024 року в сумі 14565,97 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять гривень 97 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.