Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
25 липня 2025 року Справа №200/4406/25
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка
Олега Миколайовича ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) - відповідач 1,
Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ),
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в період з 22.07.2022 по 15.09.2022 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період 22.07.2022 по 15.09.2022 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року при обчисленні ОСОБА_1 в періоди з 16.09.2022 по 19.05.2023 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 вказаної постанови;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за періоди 16.09.2022 по 19.05.2023 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічних оплачуваних відпусток, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти.
Позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, в обґрунтування якого він зазначив, що його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_2 з 25.09.2024 року, проте жодного письмового повідомлення або інших документів, які б свідчили про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення за період проходження військової служби при виключенні зі списку особового складу військової частини, відповідачем надано не було. Позивач зазначає, що про порушення своїх прав дізнався 28 травня 2025 року під час особистої розмови, проте доказів цьому не надав. Також позивач покликається на введений в України воєнний стан та зазначає, що намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії для реалізації свого права на звернення до суду в межах розумного строку з урахуванням умов воєнного стану, не допускаючи невиправданих зволікань. Позивач вважає, що пропущений ним процесуальний строк є незначним.
23 червня 2025 року ухвалою суду залишено без руху позовну заяву та надано позивачу строк не більше 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Мотивуючи означену ухвалу суд зазначив, що у постанові від 06 грудня 2024 року у справі № 400/5432/24 Верховний Суд щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Законом України від 01.07.2022 №2352-IX - 19.07.2022 року та закінчились після цієї дати (як і у справі № 200/8917/24) дійшов висновку про необхідність умовного поділу такого періоду на період із дати виникнення таких правовідносин до 18.07.2022 року (включно) та період з 19.07.2022 року до їх закінчення. Поряд із цим, Верховний Суд зазначив, що до періоду з 19.07.2022 року застосуванню підлягають приписи частини першої статі 233 Кодексу законів про працю України у редакції після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
В спірних правовідносинах строк звернення до суду із позовними вимогами щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 22.07.2022 року по 19.05.2023 року застосовується тримісячний строк звернення до суду, який станом на момент звернення до суду позивачем пропущено.
Відтак, строк звернення до суду із позовними вимогами за період з 22.07.2022 року по 19.05.2023 року (включно) закінчився 01.10.2023 року.
25 червня 2025 року від позивача до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, в обґрунтування якого позивач зазначив, що позивач не був обізнаний про те, які кошти йому були виплачені на момент виключення зі списків особового складу, оскільки відповідач не ознайомив його з розрахунком грошового забезпечення за період проходження військової служби, водночас строк слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Позивач також зазначив, що не є фахівцем у галузі бухгалтерського обліку, фінансів та права, зокрема у сфері соціального та правового забезпечення військовослужбовців, а тому й не міг бути обізнаний про порушення своїх прав відповідачем при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення та інших обов'язкових виплат.
Позивач стверджував, що про порушення своїх прав дізнався 28 травня 2025 року під час особистої бесід з побратимами.
Позивач також покликався на те, що на теперішній час досі триває воєнний стан, а також, що Донецький окружний адміністративний суд в ухвалах від 21.11.2024 у справі №200/7791/24, від 05.12.2024 у справі №200/6695/24, від 30.12.2024 у справі № 200/8774/24, від 07.02.2025 у справі №200/721/25, від 13.02.2025 у справі № 200/723/25, від 27.03.2025 у справі № 200/2051/25, від 02.04.2025 у справі № 200/2205/25, від 18.06.2025 у справі 200/4316/25 за аналогічних обставин дійшов висновку про поважність причин пропуску строку позивачами через те, що вони не були обізнані про те, які кошти їм були виплачені на момент виключення зі списків особового складу, оскільки відповідачі не ознайомили їх з розрахунком грошового забезпечення за період проходження військової служби.
07 липня 2025 року ухвалою суду доводи клопотання відхилено та продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви на строк не більше 10 днів.
Обґрунтовуючи означену ухвалу суд зазначив, що грошовий атестат засвідчується підписом військовослужбовця, військовослужбовець не може бути виключений зі списків особового складу військової частини у разі неповного розрахунку без його згоди. Відтак, суд критично оцінив доводи позивача про його необізнаність про виплачені йому при звільненні суми грошового забезпечення та неотримання ним грошового атестату, а також його неознайомлення з змістом грошового атестату.
Також суд зазначив, що саме пособі проходження військової служби під час воєнного стану не має наслідком автоматичне поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
Щодо покликання позивача на висновки ухвал окружних адміністративних судів суд повторно зазначив, що відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, обов'язковими для урахування судами є тільки висновки Верховного Суду з того чи іншого правового питання, водночас, визначення поважності причин пропуску строку звернення до суду віднесено до дискреційних повноважень суду та здійснюється судом керуючись власним переконанням, а відтак питання поважності строків звернення до суду суд (суддя) вирішує ураховуючи конкретні обставини конкретних правовідносин у кожному окремому випадку. Висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо оцінки поважності причин пропуску звернення до суду у певних правовідносинах не можуть створювати легітимних очікувань у сторони іншого судового спору.
Щодо доводів сторони позивача щодо відсутності необхідних фахових знань у галузі права, суд зазначив, що у постанові від 09 лютого 2023 року у справі № 360/3398/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що відсутність у позивача юридичної освіти чи необізнаність з нормами законодавства мають суб'єктивний характер та не є достатньою підставою для поновлення процесуального строку.
Щодо доводів позивача, що про порушення своїх прав він дізнався 28 травня 2025 року під час особистої бесіди з побратимами суд зазначив, що такі доводи позивача не підтверджені жодним доказом, а тому не можуть бути перевірені судом.
Ухвала про продовження процесуального строку від 07 липня 2025 року надійшла до електронного кабінету позивача в ЄСІКС 07.07.25 о 19:14 год, що підтверджується довідкою КП «ДСС» про доставку електронного листа.
Станом на 25 липня 2025 року недоліки позовної заяви не усунуто.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути позивачу позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, за сторінкою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки ://court.gov.ua/).
Суддя О.М. Кониченко