17 липня 2025 року Справа № 160/17122/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
за участі секретаря судового засіданняЕмріх Ю.П.
за участі:
представника позивача представника відповідача Натолока Ю.В. не з'явився (повідомлений належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу
11 червня 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 534 007,83 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача є податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 534 007,83 грн. Позивач вживав заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 534 007,83 грн.
Ухвалою від 13 червня 2025 року суд відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 03 липня 2025 року о 11:20 год.
Суд переніс розгляду справи на 08.07.2025.
02.07.2025 відповідач надав відзив на позовну заяву, де вказав, що у позовній заяві, представник позивача зазначає, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 543 007,83 грн. виник внаслідок не сплати відповідачем податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями. Разом з тим, податковий орган доказів наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу визначено податкові зобов'язання, несплата яких слугувала підставою для звернення податкового органу до суду із позовом до суду не надав.
Податковий орган посилається на належне направлення та вручення податкової вимоги № 0114776-1305-0461 від 27.09.2021. Разом з тим, жодних доказів щодо отримання відповідачем податкових повідомлень-рішень, які слугували підставою нарахування податкового боргу, матеріали справи не містять. Коринці податкових повідомлень-рішень підтверджують лише направлення вказаних рішень на незареєстровану належним чином адресу платника податків.
Матеріали справи не містять доказів того, що податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу, за якою зареєстрований ОСОБА_1 . Відтак, грошові зобов'язання, визначені у вищевказаних повідомленнях-рішеннях, не набули статусу узгоджених, що виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу та, відповідно, звертатись до суду про стягнення податкового борг.
Ухвалою від 08 липня 2025 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі № 160/17122/25 та розпочати розгляд справи по суті. Призначив розгляд справи по суті у судовому засіданні 17 липня 2025 року о 13:20 год.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позовні вимоги задовільнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
На обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та має не заявлений до суду податковий борг у сумі 534 007,83 гривень.
На теперішній час в інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 534 007,83 грн, а саме:
1. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 77 858,59 грн, згідно:
- ППР №1515361-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 2 460,41 грн;
- ППР №1515362-2412-0462-UA 12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 2 794,82 грн;
- ППР №1515531-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 10 188,19 грн;
- ППР №1515532-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 335,90 грн;
- ППР №1515535-2412-0462-UA 12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 528,03 грн;
- ППР №1515280-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 1 552,73 грн;
- ППР №1515282-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 54 767,48 грн;
- ППР №1515284-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 5 231,03 грн.
2. Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 456 149,24 грн, згідно:
- ППР №1515429-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 10 934,40 грн;
- ППР №1515430-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 26 984,25 грн;
- ППР №1515431-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 6 820,65 грн;
- ППР №1515441-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 1 109,52 грн;
- ППР №1515442-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 3 400,92 грн;
- ППР №1515481-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 1 788,90 грн;
- ППР №1515482-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 336 459,55 грн;
- ППР №1515528-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 4 570,74 грн;
- ППР №1515529-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 6 271,20 грн;
- ППР №1515530-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 3 995,88 грн;
- ППР №1515533-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 2 223,06 грн;
- ППР №1515534-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 2 858,22 грн;
- ППР №1515536-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 2 092,91 грн;
- ППР №1515539-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 5 973,72 грн;
- ППР №1515281-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 5 547,60 грн;
- ППР №1515283-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 3 019,02 грн;
- ППР №1515285-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 27 129,98 грн;
- ППР №1515292-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 3 179,82 грн;
- ППР №1515332-2412-0462-UA12020010000033698 від 19.06.2024 на суму 1 788,90 грн.
Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень у податкового органу відсутня.
З урахуванням вимог ст. 56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу попо фізичній особі ОСОБА_1 була сформована податкова вимога №0114776-1305-0461 від 27.09.2021, яка була, направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.
Зазначена сума боргу відповідачем в добровільному порядку не сплачена, що й обумовило звернення податкового органу до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин та релевантні їм джерела права.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Приписами ст.15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно зі статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як передбачено пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до ст.59 ПК України, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по фізичній особі ОСОБА_1 була сформована податкова вимога №0114776-1305-0461 від 27.09.2021, яка була, направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.
Доказів отримання відповідачем податкової вимоги №0114776-1305-0461 від 27.09.2021 Головне управління ДПС в Дніпропетровській області до суду не надало.
Зі змісту наведених норм слідує, що факт отримання податкового повідомлення-рішення платником податків має важливе значення, оскільки з цим моментом законодавство пов'язує відлік певних строків. Вважається, що податкове повідомлення-рішення належним чином вручене, якщо вони надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Під адресою платника слід розуміти його місце проживання або податкову адресу.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 30 вересня 2021 року у справі № 640/23566/19.
Матеріали справи свідчать, що у позовній заяві, представник позивача зазначає, що податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 534 007, 83 грн виник внаслідок не сплати відповідачем податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями.
Суд встановив, що податковий орган доказів наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу визначено податкові зобов'язання, несплата яких слугувала підставою для звернення податкового органу до суду із позовом до суду не надано.
Відтак грошові зобов'язання, визначені у вищевказаних повідомленнях-рішеннях, не набули статусу узгоджених, що виключає право контролюючого органу надсилати податкову вимогу та, відповідно, звертатись до суду про стягнення податкового боргу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у праві №826/18377/14.
Таким чином, наведене вказує на передчасність звернення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, а тому суд зробив висновок, що у задоволенні позову слід відмовити.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, суд робить висновок про не обґрунтованість позовних вимог, та відмову у їх задоволенні.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову питання щодо розподілу судових витрат не розглядається.
Керуючись ст. 72-77, 242-246, 250, 262 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 25 липня 2025 року.
Суддя С.В. Ніколайчук