24 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4507/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
визнання протиправною та скасування довідки військо-лікарської комісії №2025-0429-1711-1612-3, видану 29.04.2025 військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
зобов'язання провести повторну військово-лікарську експертизу стану здоров'я ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено медичний огляд ОСОБА_1 , про що видано довідку військо-лікарської комісії №2025-0429-1711-1612-3, згідно із якою позивача на підставі статті 23в, 42 б графи ІІ розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Позивач не погоджується з цим висновком та вважає, що при його прийнятті було допущено ряд порушень, а саме: Лікар ОСОБА_2 вказує діагноз позивача за МКХ-10 як І73 (хвороба артерій кінцівок), що підтверджено сонографією судин обох рук від 22.04.2025 р., однак застосовує статтю 42б Розкладу хвороб замість статті 42а. У висновку Волинської обласної клінічної лікарні чітко вказано на ІІІ-й ступінь порушення функцій, що свідчить про значне порушення, що згідно зі статтею 42а Розкладу хвороб передбачає виключення з військового обліку, а відтак повинен бути визнаний непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
У зв'язку із наведеним уважає, відповідачем трактовано вимоги нормативно-правового акту на власний розсуд та видано неналежний висновок про стан здоров'я особи, у зв'язку із чим просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 20.05.2025 позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що згідно з наданими Позивачем медичними документами, у нього діагностовано двобічний нейросудинний компресійний синдром грудного виходу ІІІ ступеня та синдром Рейно ІІ ступеня, що класифікується за МКХ-10 як І73 (хвороба артерій кінцівок). Діагноз підтверджується результатами ультразвукового дуплексного ангіосканування судин обох рук від 22.04.2025 року, яке визначило тип та швидкість кровотоку, діаметр просвіту артерій та ступінь функціональних порушень.
Відповідно до статті 42 Розкладу хвороб, затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року, придатність до військової служби осіб із захворюваннями судин залежить від вираженості патологічного процесу та ступеня порушення кровообігу. Стаття 42 зазначає, що за наявності показань пропонується хірургічне лікування, а при незадовільних результатах лікування або відмові від нього придатність визначається залежно від ступеня функціональних порушень.
ВЛК ретельно проаналізувала медичні документи Позивача, зокрема висновки КП «ВОКЛ» ВОР, та встановила, що діагноз Позивача не відповідає критеріям пункту «а» статті 42, який включає, зокрема, артеріальні аневризми, стеноз сонних або хребцевих артерій більше 75%, облітеруючий атеросклероз із тяжкою переміжною кульгавістю (до 200 м), посттромботичну хворобу з хронічною венозною недостатністю C4-C6 за класифікацією CEAP, або наслідки реконструктивних операцій на магістральних судинах зі значним порушенням кровообігу.
На основі результатів обстеження ВЛК встановила, що захворювання Позивача спричиняє незначні порушення кровообігу, що відповідає пункту «б» статті 42. Пункт «б» застосовується до осіб із захворюваннями судин, які супроводжуються незначними порушеннями кровообігу. Ультразвукове дуплексне ангіосканування не виявило стенозу магістральних артерій більше 75%, гангренозно-некротичних змін, виразок чи інших ознак значного порушення кровообігу, які б відповідали пункту «а».
Відповідно до статті 42, за відсутності хірургічного втручання або незадовільних результатів лікування ВЛК оцінила ступінь функціональних порушень як незначний, що дозволяє Позивачу виконувати обов'язки у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення чи охорони. Таким чином, рішення ВЛК про визнання Позивача придатним до служби на підставі пункту «б» статті 42 є обґрунтованим і відповідає медичним даним та нормам Розкладу хвороб.
26.05.2025 на адресу суду надійшла заява, у якій позивач підтримав позицію, викладену у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
29.04.20025 довідкою військо-лікарської комісії №2025-0429-1711-1612-3 ОСОБА_1 на підставі статті 23в, 42 б графи ІІ розкладу хвороб визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
У позивача діагностовано двобічний нейросудинний компресійний синдром грудного виходу ІІІ ступеня, синдром Рейно ІІ ступеня, що підтверджується результатами спеціальних досліджень (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних та інших), зокрема: консультативним висновком лікаря від 29.04.2025, актом дослідження стану здоров'я від 15.04.2025 №794, сонографією судин обох рук від 22.04.2025 та не заперечується самим позивачем.
При цьому, позивач не погоджується з довідкою ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 та вважає її протиправною та незаконною, а тому звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.
У зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України відповідно до пункту 21 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» згідно із Указом Президента України в Україні введено воєнний стан, який триває дотепер.
Указ затверджено Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні».
Закон України Про військовий обов'язок і військову службу від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) визначає правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Статтею 1 Закону №2232-XII встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини друга статті Закону №2232-XII).
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232 щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
У відповідності до абзацу першого частини десятої статті 1 Закону №2232 громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема, проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Частиною другою статті 2 Закону №2232 визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.
Відповідно до положень частини тринадцятої статті 2 Закону №2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до пункту 1.1. Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно пункту 1.2 Положення №402 військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Тобто, лише вказані органи мають повноваження на визначення ступеня захворювання особи. У свою чергу, суд не може підміняти орган у виконані його дискреційних повноважень.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.04.2022 по справі № 815/5707/16.
Судом встановлено, що позивач вважає, що він повинен бути визначений непридатний до військової служби з виключення з військового обліку на підставі статті 42а Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві (далі - Розклад хвороб), який виступає Додатком 1 до Положення №402.
Відтак до статті 42 Розкладу хвороб включено: хвороби артерій, артеріол та капілярів I70-I79 (атеросклероз аорти, ниркової артерії, артерій кінцівок, генералізований атеросклероз; стеноз або аневризма, розширення або розшарування аорти та інших артерій; стенозуючий атеросклероз брахіоцефальних артерій; емболія і тромбоз аорти та інших артерій; хвороби периферичних судин (синдром Рейно, облітеруючий тромбангіїт)); набутий артеріовенозний свищ, спадкова гемолітична телеангіектазія, непухлинний невус; хвороби вен, лімфатичних судин та вузлів I80-I89 (флебіт, тромбофлебіт, тромбоз ворітної вени, емболія та тромбоз інших вен; варикозне розширення вен нижніх кінцівок; варикозне розширення вен стравоходу, мошонки, яєчка, тазу, постфлебітичний синдром; неспецифічний лімфаденіт, наслідки хірургічних втручань).
Відповідно до стаття 42-а ВЛК непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку належить: артеріальні та артеріовенозні аневризми магістральних та периферичних судин незалежно від ступеню порушення кровообігу; оклюзія та стеноз більше 75% брахіоцефальних артерій, що підтверджено об'єктивними методами дослідження; стеноз 55% і більше брахіоцефальних артерій відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіпоехогенної нестабільної бляшки, виразкоутворення атеросклеротичної бляшки, наявністю в анамнезі транзиторних ішемічних атак або гострих порушень мозкового кровообігу; облітеруючий атеросклероз, ендартеріїт, тромбангіїт та аортоартеріїт з помірним та значним порушенням кровообігу кінцівок (тяжка переміжна кульгавість до 200 м, біль спокою та гангренозно-некротична стадія), що відповідає ІІБ, ІІІА, ІІІБ та IV стадіям ішемії нижніх кінцівок за модифікованою клінічною класифікацією Fontaine (Second European Consensus Document, 1991); атеросклероз черевного відділу аорти з частковою або повною облітерацією просвіту її вісцеральних гілок, ниркових артерій, здухвинних артерій з різкими порушеннями функцій органів та дистального кровообігу; постромботична хвороба нижньої, верхньої порожнистої та ворітної вени незалежно від ступеню порушення кровообігу; посттромботична і варикозна хвороба нижніх кінцівок, індуративно-виразкова форма з хронічною венозною недостатністю C4-C6 (згідно Міжнародної клінічної класифікації СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме недостатність клапанів глибоких, підшкірних та комунікантних вен з наявністю постійного набряку, гіперпігментації, екземи та витончення шкіри, індурації, дерматиту, активних виразок та виразок, що загоїлись); наявність імплантованого кава-фільтра; слоновість III-IV ступеня; наслідки реконструктивних операцій на великих магістральних судинах (висхідна, грудна та черевна аорта, здухвинні (клубові) артерії, гілки дуги аорти, ворітна або порожниста вена) з приводу захворювань та поранень незалежно від ступеню порушення кровообігу; втрата кінцівки внаслідок поранень та захворювань магістральних та периферичних судин; наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах (стегнова, підколінна артерія та вена, задня та передня артерії гомілки та глибокі вени гомілки, пахвинна, плечова артерія та вена, променева та ліктьова артерія, глибокі вени передпліччя) за наявності вираженого та помірного порушення кровообігу і при прогресуючому перебігу захворювання.
Згідно статті 42-б ВЛК придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, належать: стеноз до 55% брахіоцефальних артерій відносно здорової ділянки артерії з наявністю гіперехогенної стабільної бляшки; поранення та атеросклероз брахіоцефальних артерій без, та з незначним порушенням кровообігу; облітеруючий ендартеріїт, тромбангіїт, аортоартеріїт і атеросклероз судин нижніх кінцівок I-II А стадії (переміжна кульгавість, яка виникає на відстані більше 200 м) згідно модифікованої клінічної класифікації Fontaine (Second European Consensus Document, 1991), з незначним та без порушення кровообігу; варикозна хвороба нижніх кінцівок з ознаками венозної недостатності, з незначним та без порушення кровообігу, що відповідають C1-C3 (згідно Міжнародної клінічної класифікації СЕАР від 2004 року з доповненнями F. Lurie та M. Passman 2020 року, а саме набряклість стоп та гомілок, яка зникає повністю за час нічного відпочинку, свербіння, телеангіоектазії та ратикулярні вени); слоновість I-II ступеня; варикозне розширення вен сім'яного канатика I-II стадії; наслідки реконструктивних операцій на периферичних судинах з приводу поранень та захворювань (стегнова, підколінна артерія та вена, задня та передня артерії гомілки та глибокі вени гомілки, пахвинна, плечова артерія та вена, променева та ліктьова артерія, глибокі вени передпліччя) за відсутності або наявності незначного порушення кровообігу і без прогресуючого перебігу захворювання.
Діагноз захворювань та наслідків пошкоджень судин повинен відображати стадію процесу та ступінь функціональних порушень. Постанова приймається після клінічного обстеження з застосуванням методів, що дають об'єктивні показники (ультразвукове дуплексне ангіосканування судин, реовазографія з нітрогліцериновою пробою, ангіо-, флебо, лімфографією, МСКТ-ангіографією тощо).
Суд констатує, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
При розгляду даної справи суд враховує позицію викладену у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18, у якій зазначено, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Отож питання визначення придатності (непридатності) позивача до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Суд може перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, однак не вправі здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду даної справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що придатний до військової служби.
Наведене позиція узгоджується із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.10.2024 у справі №460/2653/24.
Також згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 12.02.2021 у справі № 820/5570/16, при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновки за результатами медичного огляду, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності такого висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку щодо стану здоров'я лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку, зокрема на підставі Положення №402.
Відповідно до пункту 2.4.5 Положення №402 рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.
Згідно з пункту 2.10.3 Положення №402 ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.
З огляду на вище викладене, переглядати та скасовувати постанови військово-лікарських комісій районних ТЦК та СП мають право Центральна ВЛК, ВЛК регіону та ВЛК обласного ЦК та СП.
Зокрема, слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він мав право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
Так, відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення №402 встановлено, що на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Суд, також уважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач не був позбавлений права звернутися до ВЛК для перегляду висновку або надати лікарям ВЛК свої медичні документи, що свідчать про наявність у позивача захворювань, які унеможливлюють проходження ним військової служби за станом здоров'я, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення №402, Центральна ВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Разом з тим, доказів, що позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду висновку (довідки) відповідача, суду надано не було.
Суд зазначає, що огляд позивача відбувався з дотриманням усіх норм Положення №402, в тому числі у відповідності до порядку та процедури медичного огляду. Доказів порушень порядку чи процедури медичного огляду позивачем не надано.
Отже, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущених з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів, суд дійшов висновку, що спірна довідка ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.04.2025 №2025-0429-1711-1612-3 є такою, що не підлягає скасуванню.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивач в ході судового розгляду справи не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування довідки, зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока